Ухвала

від 17.04.2019 по справі 203/6405/14-к

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/685/19 Справа № 203/6405/14-к Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 , кримінальне провадження щодо якого закрито, на ухвалу Кіровського районногосуду м.Дніпропетровська від20грудня 2018року у кримінальному провадженні № 12013040670004014 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 стаття 177 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року закрито кримінальному провадженняпро вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.177КК України, у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.

Згідно з ухвалою ОСОБА_7 обвинувачувався (із внесеними змінами) в незаконному використанні промислового зразка, що завдало істотної шкоди ТОВ Вейквуд, за таких обставин.

ОСОБА_7 , являючись фізичною особою-підприємцем, ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , незаконно, всупереч патенту на промисловий зразок № НОМЕР_2 від 25 січня 2013 року на міжкімнатні двері, без дозволу власника патенту ТОВ «Вейквуд», код ЄДРПОУ 36440899, виготовляв та реалізовував продукцію, а саме міжкімнатні двері, за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, 11 грудня 2013 року ОСОБА_9 під час проведення контролю за скоєнням злочину шляхом проведення контрольної закупівля, здійснено замовлення дверей в ТОВ «КДУ ГРУП» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, 11а. Про замовлення дверей ОСОБА_9 передано рахунок-фактура № 495 від 11 грудня 2013 року та замовлення № 495 від 11 грудня 2013 року, від неї отримано 9000 гривень передплати. Згідно із замовленням датою відвантаження замовлених дверей є 15 січня 2014 року.

ОСОБА_7 , являючись фізичною особою-підприємцем, в невстановлений в ході досудового розслідування час, перебуваючи за місцем знаходження складського приміщення, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , в порушення Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», Цивільного кодексу України, Закону України «Про захист прав споживачів», патенту на промисловий зразок № 24241 від 25 січня 2013 року, з корисливих мотивів, незаконно, на спеціальному обладнанні організував виробництво трьох міжкімнатних дверей.

В ході контрольної закупівлі, що мала місце 30 січня 2014 року, в будівлях та спорудах, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , які належать ФОП « ОСОБА_10 », частину з яких орендує на підставі договору оренди ФОП « ОСОБА_11 », було виявлено та вилучено три міжкімнатні двері у зборі, які упаковані у картон, та в яких використано всі суттєві ознаки промислового зразка «Двері міжкімнатні» за патентом України № 24241 від 25 січня 2013 року. Розмір матеріальної шкоди, що була заподіяна внаслідок неправомірного використання всіх суттєвих ознак вищезазначеного промислового зразка, становить 12400 гривень.

Крім того, до суду апеляційної інстанції 04 квітня 2019 року надійшли заперечення на апеляційну скаргу представника потерпілого адвоката ОСОБА_12 , в яких він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та ухвалу місцевого суду залишити без змін.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 ставить вимогу про скасування судового рішення та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та зазначає, що суд в порушення ч. 4 ст. 174 КПК України не розглянув питання про скасування арешту майна та закриття провадження за цивільним позовом ТОВ Вейквуд, від якого відмовився цивільний позивач.

Також зазначає, що судом першої інстанції неправильно вказано в своїй ухвалі номер кримінального провадження, а саме 12013040670004014, замість правильного 12013040670004401.

Звертає увагу суду, що представник потерпілого ОСОБА_12 не мав повноважень для подання до суду заяви про відмову від обвинувачення, так як представляє в даному провадженні лише інтереси ОСОБА_13 , а не ТОВ Вейквуд.

Вказує, що ніяких угод про примирення з потерпілим не укладав, винним себе у інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнає, та зазначає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам ст.ст. 368,372 КПК України: в ній відсутні посилання на докази, відповідно до яких суд встановив обставини кримінального правопорушення та причинно-наслідковий зв`язок між діями обвинуваченого та завданою матеріальною шкодою.

Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні обвинувачений та захисник підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого та просили її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, вважав її безпідставною та просив ухвалу місцевого суду залишити без змін.

Мотиви суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як убачається з апеляційної скарги ОСОБА_7 не погоджується із закриттям кримінального провадження у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Згідно з п. 7. ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до матеріалів провадження злочинні дії обвинуваченого внесено до ЄРДР за ч. 3 ст. 177 КК України,

Під час досудового розслідування було змінено попередню кваліфікацію кримінального правопорушення на ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 176 КК України, про що до Єдиного реєстру досудових розслідувань буди внесені відповідні зміни.

Повідомлення про підозру ОСОБА_7 вручалося за ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 176 КК України, як приватне обвинувачення.

Як зазначено в обвинувальному акті, дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 177 КК України умисне порушення авторських і суміжних прав, яке завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, та незаконне використання промислового зразка, що завдало істотної шкоди ТОВ Вейквуд.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2015 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України, було закрито у зв`язку із відмовою представника потерпілого від обвинувачення.

Відповідно дозаяви прокримінальне правопорушеннядиректор ТОВВейквуд ОСОБА_13 просив притягнутидо кримінальноївідповідальності ОСОБА_7 разом з ОСОБА_14 за фактомпорушення праваТОВ Вейквудна об`єктипромислової власності,захищені патентамиУкраїни,за ч.3ст.177КК України.Підозра,виходячи ізсуми збитків,з якимипогодився потерпілий,була пред`явленаза ч.1ст.177КК України,як приватнеобвинувачення,за публічнимобвинуваченням підозране пред`являлась.В судіпотерпілий підтримав обвинувачення ОСОБА_7 за ч.1ст.177КК України,а потімвідмовився відобвинувачення зач.1ст.177КК Україниу зв`язкуз тим,що він примирився з потерпілим, який в повному обсязі відшкодував йому завдані кримінальним правопорушенням збитки та відмовляється від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.

У статті 477 КПК визначено, що кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 177 КК України відноситься до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Тобто кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення здійснюється в загальному порядку з урахуванням деяких його особливостей, зокрема:

- підставою для початку досудового розслідування кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є подання потерпілим (фізичною чи юридичною особою) до слідчого, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяви про вчинення кримінального правопорушення (частина 4 статті 26, частина 1 статті 478 КПК);

- безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення згідно з частиною 4 статті 26, пунктом 7 частини 1 статті 284 КПК є відмова потерпілого або його представника від обвинувачення, а також примирення потерпілого з підозрюваним/обвинуваченим у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом (частина 4 статті 56 КПК);

Отже, приватне обвинувачення це регламентований законом особливий вид кримінально-процесуальної діяльності приватного обвинувача (потерпілого), що включає звернення до компетентних органів із твердженням щодо винуватості певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, збирання доказів винуватості цієї особи, подальше підтримання ним обвинувачення в суді та право відмовитись від пред`явленого обвинувачення.

Тобто законодавець передбачив безумовну підставу для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, а саме відмова потерпілого від такого обвинувачення, небажання притягувати винну особу до кримінальної відповідальності, що здійснюється незалежно від позиції підозрюваного, обвинуваченого на відміну від акта про примирення, що носить двосторонній характер.

Як вбачається з матеріалів провадження, в заяві потерпілого від 15 листопада 2018 року, поданої представником адвокатом ОСОБА_12 , потерпілий ОСОБА_13 вказав, що примирився з потерпілим, який в повному обсязі відшкодував йому завдані кримінальним правопорушенням збитки та відмовляється від обвинувачення у формі приватного обвинувачення, та ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року у судовому засіданні розглянуто заяву потерпілого й закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 177 КК у зв`язку із відмовою потерпілого ТОВ «Вейквуд» в особі ОСОБА_13 від обвинувачення.

Отже,суд першоїінстанції діявв межах,визначених кримінальнимпроцесуальним закономповноважень напідставі заявипотерпілого, ухвала відповідає вимогам ст. 372 КПК України. При цьому обвинувачений в судовому засіданні не заперечував проти задоволенні заяви потерпілого.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_7 щодо його невинуватості у інкримінованому кримінальному правопорушенні, невідповідності оскаржуваної ухвали вимогам ст.ст. 368,372 КПК України: відсутні в ній посилання на докази, відповідно до яких суд встановив обставини кримінального правопорушення та причинно-наслідковий зв`язок між діями обвинуваченого та завданою матеріальною шкодою, є необгрунтованими, при закритті кримінального провадження на підставі відмови потерпілого від обвинувачення суд фактично визнає відсутність самого обвинувачення щодо певної особи, а тому не потрібно встановлювати ні сам факт вчинення злочину, ні винуватість чи невинуватість особи.

За таких умов немає необхідності в дослідженні того, чи було дотримано інші процесуальні вимоги закону під час провадження у справі.

Щодо доводів ОСОБА_7 в апеляційній скарзі про те, що в ухвалі не розглянув питання про скасування арешту майна та про закриття провадження за цивільним позовом ТОВ Вейквуд, від якого відмовився цивільний позивач, то вони не вказують на порушення кримінального процесуального закону. Питання, що пов`язані із виконанням судових рішень вирішуються відповідно до Розділу VIII КПК України.

Те, що, закриваючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 за заявою потерпілого суд першої інстанції зазначив неправильний номер кримінального провадження, не є підставою для зміни чи скасування судового рішення та може бути виправлено в порядку, передбаченому положеннями ст. 379 КПК України.

Доводи ОСОБА_7 щодо відсутності повноважень у представника потерпілого ОСОБА_12 для подання до суду заяви про відмову від обвинувачення, так як він представляє в даному провадженні лише інтереси ОСОБА_13 , а не ТОВ Вейквуд, також є безпідставними, оскільки потерпілим у даному кримінальному провадженні ТОВ Вейквуд в особі директора ОСОБА_13 уповноважив представляти інтереси адвоката ОСОБА_12 , повноваження якого належним чином підтверджені та маються в матеріалах кримінального провадження.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би безумовними підставами для скасування судового рішення при розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, не встановлено.

З огляду на викладене апеляційний суд не вбачає підстав, які б вказували на незаконність рішення суду першої інстанції.

А зміст апеляційної скарги ОСОБА_7 та наведені доводи не спростовують правильності рішення суду щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.

Таким чином, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4