Рішення

від 27.03.2019 по справі 160/67/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року Справа № 160/67/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Рябінушка до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2019 року Приватне підприємство Рябінушка звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області форми Р від 22.12.2018 року №0035781404.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 22.12.2018 року ПП Рябінушка отримано податкове повідомлення-рішення форми Р від 22.12.2018 року №0035781404 про визначення суми грошового зобов'язання за платежем: орендна плата з юридичних осіб за 2016 рік у розмірі 691166,69 грн. за земельну ділянку площею 1,2000 га. Позивач вважає вказане податкове повідомлення - рішення протиправним, оскільки задекларував орендну плату за наведену земельну ділянку за 2016 рік у сумі 138233,34 грн. на підставі Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за №03-07/0110216/14 від 01.02.2016 року, сформованого 01.02.2016 року Управлінням Держгеокадастру у м.Дніпропетровську. Приймаючи спірне рішення, відповідач застосував Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що був сформований 20.06.2018 року за №52/120618/03-07 та затверджений Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області. ПП Рябінушка вважає, що даний витяг не може бути взятий до уваги, оскільки спірним періодом є 2016 рік, а витяг №52/120618/03-07 від 20.06.2018р. наданий відповідним центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, сформований лише у 2018 році, що унеможливило його використання позивачем під час розрахунку орендної плати за користування земельною ділянкою. Крім того, вказано, що витяг за №52/120618/03-07 від 20.06.2018 року застосовує до визначення нормативно грошової оцінки вказаної земельної ділянки коефіцієнт - 2,50, який станом на 2016 рік відповідно до законодавства України ще не застосовувався при визначенні нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Позивач вважає дане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 28.01.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали.

15.02.2019 року від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що Головне управління ДФС у Дніпропетровській області не погоджується з позовними вимогами, а позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сформованого 20.06.2018р. за №52/120618/03-07, затвердженого відділом у м.Дніпро ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1,2000 га (кадастровий номер - 1210100000:01:606:0034), розташованої за адресою: 49000, м.Дніпро, Лівобережний район, вул.Петрозаводська, б.291., коефіцієнт - 2,50. станом на 01.01.2016 року складає - 23038889,58 грн. Тобто, річна сума орендної плати за 2016 рік повинна складати - 691166,69 грн. Відповідачем встановлено заниження суми орендної плати за землю за 2016 рік на суму на суму 552933,35 грн. Так, позивачем було задекларовано податкові зобов'язання з плати за землю (орендна плата) за 2016 рік відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за №03-07/0110216/14 від 01.02.2016р. сформованого 01.02.2016р. Управлінням Держгеокадастру у м.Дніпропетровську з коефіцієнтом Кф - 0,50., в якому нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2016р. складає - 4607777,92 за 1,2000 га. Тобто, ПП Рябінушка при нарахуванні річної суми орендної плати за 2016 рік було занижено орендну плату за земельну ділянку, оскільки при встановленні нормативної грошової оцінки безпідставно було застосовано коефіцієнт функціонального використання із значенням 0,50, замість 2,5, про що зазначено у витягу від 20.06.2018р. №52/120618/03-07.

27.03.2019 року від позивача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що приймаючи спірне рішення, відповідач застосував витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, що був сформований 20.06.2018 року за №52/120618/03-07 станом на 01.01.2016 року, в свою чергу, позивач задекларував орендну плату за 2016 рік на підставі витягу за №03-07/0110216/14 від 01.02.2016р., сформованого 01.02.2016р., який не було надалі скасовано або оскаржено, а отже, його дані містять нормативну грошову оцінку, яку необхідно було застосовувати у 2016 році для розрахунку розміру орендної плати за відповідну земельну ділянку. За таких обставин, у відповідача були відсутні підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 22.12.2018 року №0035781404. Крім того, ГУ ДФС у Дніпропетровській області не спростувало дані про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 1,2000 га, що були у даних витягу за №03-07/0110216/4 від 01.02.2016р., оскільки такі дані могли змінюватись лише внаслідок фактичної зміни розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянку позивача у порядку, встановленому законодавством. Відповідна зміна порядку визначення розміру нормативної грошової оцінки відбулася з 01.01.2017 року після набуття чинності наказу Міністерства аграрної політки та продовольства України від 25.11.2016 року №489 Про затвердження Порядку проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів . За таких обставин, застосування відповідачем до визначених податкових зобов'язань позивача за 2016 рік розрахунку нормативно грошової оцінки земельної ділянки з коефіцієнтом (Кф) - 2,50 (який вводився для застосування у податкових відносинах з 2018 року) за витягом, сформованим у 2018 році, є безпідставним.

Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Приватне підприємство Рябінушка (код ЄДРПОУ 20199452; 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Петрозаводська, будинок 291) зареєстровано як юридичну особу 11.09.1996 року про що внесено 19.04.2004 року запис №1 224 120 0000 001142.

На підставі направлення від 23.11.2018р. №13101 виданого ГУ ДФС у Дніпропетровській області згідно з пп.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, пп.78.1.1 пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 23.11.2018р. №6708-п, посадовими особами контролюючого органу проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства Рябінушка (код ЄДРПОУ 20199452) з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває в користуванні ПП Рябінушка на підставі укладеного договору оренди землі площею 1,2000 га (кадастровий номер - 1210100000:01:606:0034) за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №73703/04-36-14-04/20199452 від 18.12.2018 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства Рябінушка , код за ЄДРПОУ 20199452, з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває в користуванні ПП Рябінушка на підставі укладеного договору оренди землі площею 1,2000 га (кадастровий номер - 1210100000:01:606:0034) за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року , відповідно до висновків якого підприємством порушено:

- п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.286.1 п.286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 ПК України, у зв'язку заниження нормативної грошової оцінки земельної ділянки ПП Рябінушка було встановлено заниження орендної плати за земельну ділянку, розташовану на території Лівобережного району (колишня назва - Амур-Нижньодніпровського району) за період з 01.01.2016 року по 06.11.2016 року на суму 552933,35 грн.

Як вбачається з матеріалів перевірки, контролюючим органом було встановлено, що ПП Рябінушка було задекларовано податкові зобов'язання з плати за землю (орендна плата) відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за №03-07/0110216/14 від 01.02.2016 сформованого 01.02.2016р. Управлінням Держгеокадастру у м.Дніпропетровську у якому встановлено коефіцієнт 0.50. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2016р. складає 4607777,92 грн. за 1,2000 га. ПП Рябінушка при нарахуванні річної суми орендної плати за вищевказану земельну ділянку застосувало коефіцієнт функціонального використання із значенням 0,50 замість 2,5, що наведено в витягу від 20.06.2018р. за №52/120618/03-07, що на думку відповідача, призвело до заниження орендної плати за земельну ділянку за 2016 рік.

На підставі акту перевірки №73703/04-36-14-04/20199452 від 18.12.2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0035781404, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата з юридичних осіб на суму 691166,69 грн., з яких за податковими зобов'язаннями - 552933,35 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 138233,34 грн.

Досліджуючи правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України).

Підпунктом 9.1.10. п. 9.1 ст. 9 ПК України, плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Справляння плати за землю здійснюється згідно з положеннями розділу ХIII Податкового кодексу України.

Згідно зі ст. 269 Податкового кодексу України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Судом встановлено, що 12.09.2013 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством Рябінушка (орендар) укладено договір оренди землі, предметом якого є те, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва багатофункціонального комплексу з реконструкцією станції технічного обслуговування автомобілів, яка знаходиться за адресою: по вул. Петрозаводській у районі буд. №291 (Амур-Нижньодніпровський район).

Підставою для укладання договору оренди земельної ділянки є рішення міської ради від 05.12.2012 №63/29 та від 27.03.2013 №101-33.

Відповідно до п.270.1 ст.270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України).

Згідно з п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

За приписами п.288.2 ст.288 Податкового кодексу України, платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно з п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

За приписами п.п.288.3-288.4 ст.288 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Нормами п.п.271.1.1 п.271.1 ст.271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Пунктом 289.1 ст.289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно з п.289.3 ст.289 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Отже, вищенаведені правові норми у контексті спірних правовідносин свідчать, що розмір орендної плати за землю має обчислюватись платником податків на підставі умов договору оренди і з дотриманням вимог Податкового кодексу України, який передбачає визначення орендної плати виходячи з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, і величину цього коефіцієнту щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за певною формулою.

В той час, як базою оподаткування земельним податком є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, а в разі відсутності проведення нормативної грошової оцінки - площа таких земельних ділянок.

Суд зазначає, що з моментом набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки пов'язується можливість застосування самої нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ч. 3 ст.201 Земельного кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Підпунктом 14.1.125 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу ХІІІ Податкового кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до ч.5 ст.5 Закону України Про оцінку земель від 11.12.2003 року № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст.18 Закону № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 20, ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" від 19.06.2003 року № 962 - IV, за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Порядок визначення коефіцієнтів, які характеризують функціональне використання земельної ділянки на момент винекнення спірних відносин (2016 рік), було врегульовано Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 р. № 18/15/21/11 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 р. за № 388/12262 (далі - Порядок № 18/15/21/11) (втратив чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, національної академії аграрних наук України від 30.12.2016 року № 592/341/428 з 17.02.2017 року).

Відповідно до п. 1.3 Порядку № 18/15/21/11, нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Під час розрахунку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів ураховується коефіцієнт функціонального використання земель.

Згідно з п. 3.5 Порядку № 18/15/21/11, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. Зокрема, при оцінюванні одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів ураховується коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

Судом встановлено, що Приватним підприємством Рябінушка 05.02.2016 року через Центр надання адміністративних послуг Дніпропетровської міської ради отримано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - кадастровий номер 1210100000:01:606:0034, складений Управлінням Держгеокадастру у м.Дніпропетровську від 01.02.2016 року №03-07/010216/14, в якому зазначено зокрема:

- назва земельної ділянки - для будівництва багатофункціонального комплексу з реконструкцією станції технічного обслуговування автомобілів;

- місцезнаходження земельної ділянки - м.Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський, вул.Петрозаводська в районі буд.№291;

- власник (користувач) - Приватне підприємство Рябінушка ;

- площа земельної ділянки - 1,2000 га;

- середня (базова) вартість земельної ділянки, грн/кв.м. (з урахуванням коеф.індексації) - 548,31;

- коефіцієнт Км2 - 1,49;

- сукупний коефіцієнт Км3 - 0,94;

- коефіцієнт Кф - 0,50;

- коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки К(і) - 1; 1,249; 1,433;

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн - 4607777,92.

Отже, отримавши від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідний Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що перебуває у користуванні, ПП Рябінушка на виконання вимог п. 289.2 статті 289 Податкового кодексу України правомірно розрахувало річну суму орендної плати за 2016 рік, задекларувавши її в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік (вх.№1600009627 від 12.02.2016р.), застосувавши дані нормативної грошової оцінки земельної ділянки зазначені у витязі від 01.02.2016 року №03-07/010216/14.

Враховуючи вищевикладене, розрахунок орендної плати за користування земельною ділянкою здійснено позивачем відповідно до даних Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Кадастровий номер 1210100000:01:606:0034 Управління Держгеокадастру у м.Дніпропетровську від 01.02.2016 року №03-07/010216/14, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки (з урахуванням коефіцієнту функціонального використання (Кф) - 0,50), складає 4607777,92 грн. (1,200 га), відповідають вимогам закону, підстав для їх перерахунку судом не встановлено.

Суд також критично ставиться до тверджень відповідача про необхідність врахування даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.06.2018 року №52/120618/03-07, сформованих Головним управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на заяву Департаменту економіки, фінансів міського бюджету Дніпропетровської міської ради станом на 01.01.2016 року, та в якому коефіцієнт функціонального використання (Кф) визначено на рівні - 2,50, оскільки спірним періодом є 2016 рік, а такий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки надано відповідним центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, лише 20.06.2018 року.

При цьому, суд зазначає, що відповідальність за правильність визначення показників (в тому числі і коефіцієнта функціонального використання - Кф) при формуванні Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та обчисленні нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі цих показників, покладається на орган, що його формує (в розрізі спірних відносин - Головне управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області). За таких обставин, користувач земельної ділянки лише використовує відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначену у Витягу на момент складання податкової звітності та не може нести відповідальність за правильність її обчислення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії):

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8

) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України що є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи викладене, виходячи з встановлених обставин справи та приписів чинного законодавства, суд приходить до висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.12.2018 року №0035781404 прийнято з порушення вищезазначених принципів, у зв'язку з чим, позов Приватного підприємства Рябінушка підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 10368,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 218 від 21.01.2019 року.

З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 10368,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Рябінушка (код ЄДРПОУ 20199452, м. Дніпро, вул. Петрозаводська, буд. 29) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області форми Р від 22.12.2018 року №0035781404.

Стягнути на користь Приватного підприємства Рябінушка (код ЄДРПОУ 20199452, м. Дніпро, вул. Петрозаводська, буд. 29) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А) судові витрати у розмірі 10368,00 грн. (десять тисяч триста шістдесят вісім грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 01 квітня 2019 року.

Суддя ОСОБА_1