Ухвала

від 22.04.2019 по справі 640/1/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 квітня 2019 року

Київ

справа №640/1/19

адміністративне провадження №К/9901/10193/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у справі № 640/1/19 за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМІДЖ ЛОДЖІК" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМІДЖ ЛОДЖІК".

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 січня 2019 року закрито провадження у справі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишено без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 січня 2019 року залишено без змін.

Судове рішення вмотивовано тим, що факт оскарження наказу, за яким працівників контролюючого органу не було допущено до проведення перевірки, що зумовило виникнення передумов для звернення контролюючого органу із заявою у цій справі, підтверджує наявність спору про право у спірних правовідносинах у розумінні частини 4 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у справі № 640/1/19, Головне управління ДФС у м. Києві звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції.

Перевіряючи доводи касаційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

В свою чергу, у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини 4 ст. 283 КАС України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Розгляд справи про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків здійснюється на підставі заяви органів доходів і зборів за умови, якщо до закінчення розгляду справи за таким поданням, суд не встановить наявності спору про право.

Так, спір про право у розумінні частини 4 ст. 283 КАС України наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням контролюючого органу, яке було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

При цьому, КАС України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди як підстави для висновку про існування спору про право. Отже, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд оцінює форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу необхідних дій для відновлення порушеного права.

За таких обставин, подана Головним управлінням ДФС у м. Києві касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у справі № 640/1/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко