Постанова

від 22.04.2019 по справі 300/361/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/3339/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Судової-Хомюк Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року (головуючий суддя Скільський І.І., м. Івано-Франківськ) по справі за адміністративним позовом управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними, скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, -

В С Т А Н О В И В :

управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області в якому просило скасувати повідомлення головного державного виконавця Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 07.02.2019 №759 щодо відмови у прийнятті до виконання виконавчого листа №809/827/18 виданого 27.12.2018 Івано-Франківським окружним адміністративним судом.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року позов задоволено, скасовано повідомлення головного державного виконавця Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Гаєвського В.В. від 07.02.2019 за №759 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Богородчанський районнийо відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області оскаржив його в апеляційному порядку та просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що згідно п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю він повертається стягувану без прийняття до виконання.

Оскільки боржником по вищевказаному виконавчому документі являється Горохолинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Романа Кияка Богородчанської районної ради Івано-Франківської області, то згідно розділу І частини 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень виконавчі документи, де боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи підвідомчі відділу примусового виконання рішень головних територіальних управлінь юстиції в областях.

Враховуючи викладене державним виконавцем 07.02.2019 прийнято рішення повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, оскільки він не підлягає виконанню районним відділом державної виконавчої служби.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судома першої інстанції встановлено, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 у справі № 809/827/18 задоволено адміністративний позов управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Горохолинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Романа Кияка Богородчанської районної ради Івано-Франківської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю). На виконання зазначеної постанови Івано-Франківським окружним адміністративним судом 27.12.2018 видано виконавчий лист, який управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області направило до Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області. 11.02.2019 на адресу позивача від Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області надійшло повідомлення від 07.02.2019 №759, де зазначено, що державним виконавцем розглянуто заяву управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області щодо примусового виконання виконавчого листа №809/827/18 виданого 27.12.2018 Івано-Франківським окружним адміністративним судом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) Горохолинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Романа Кияка шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов'язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки та на підставі п. 10 ч.4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012), органами державної виконавчої служби є: департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).

Згідно ч. 1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Такими виконавчими документами серед іншого можуть бути виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, відділу примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підвідомчі рішення, за якими: боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.

Також суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Як з'ясовано судом першої інстанції, що згідно виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом виконавчого листа №809/827/18 від 27.12.2018, стягувачем є управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Івано-Франківській області, а боржником Горохолинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Романа Кияка Богородчанської районної ради Івано-Франківської області. Згідно Статуту Горохолинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Романа Кияка Богородчанської районної ради Івано-Франківської області, затвердженого рішенням районної ради від 23.12.2016 №178-10/2016, Горохолинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Романа Кияка Богородчанської районної ради Івано-Франківської області знаходиться у комунальній власності (пункт 1.1. Статуту). Юридична адреса: 77760, Івано-Франківська область, Богородчанський район, село Горохолина, вулиця Українська 321а (п.1.2 Статуту). Школа (далі навчальний заклад ) є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер (п.1.3 Статуту). Засновником навчального закладу є Богородчанська районна рада Івано-Франківської області (п.1.4). Головною метою навчального закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти (п.1.5 Статуту). Головними завданнями навчального закладу серед іншого є забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту (п.1.6. Статуту). Навчальний заклад в своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України Про освіту , Про загальну середню освіту , Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року №778, іншими законодавчими актами України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами МОН, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, власним Статутом (п.1.7 Статуту). Навчальний заклад самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах своєї компетенції, передбаченої законодавством України та власним Статутом (п.1.8 Статуту). Навчальний заклад несе відповідальність перед особою, суспільством і державою, зокрема за безпечні умови освітньої діяльності, дотримання державних стандартів освіти, дотримання фінансової дисципліни (п.1.9 Статуту). Навчальний заклад має право, серед іншого, бути власником і розпорядником рухомого і нерухомого майна згідно з законодавством України та власним Статутом (п.1.11 статуту).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Горохолинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Романа Кияка Богородчанської районної ради Івано-Франківської області, (Код ЄДРПОУ: 20559376) за організаційно-правовою формою є комунальною організацією (установою,закладом), видом діяльності якої є загальна середня освіта (код КВЕД 85.31).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про освіту заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність.

Згідно ч. 1 ст. 22 цього Закону юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України Про загальну середню освіту заклад загальної середньої освіти - це заклад освіти, основним видом діяльності якого є освітня діяльність у сфері загальної середньої освіти.

Заклад загальної середньої освіти є юридичною особою (ч.1 ст.10 Закону України Про загальну середню освіту ).

З огляду на зазначене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, оскільки боржник за виконавчим документом - Горохолинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Романа Кияка Богородчанської районної ради Івано-Франківської області, є юридичною особою, закладом середньої освіти, та не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи їхнім структурним підрозділом, а тому вірно вважав, висновки відповідача, що виконавчий документ №809/827/18 виданий Івано-Франківським окружним адміністративним судом пред'явлено до виконання не за підвідомчістю, є помилковими, а відтак, правові підстави для повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження відсутні.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 272, ст. 287, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року по справі № 300/361/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді Т. І. Шинкар Н. М. Судова-Хомюк