Рішення

від 08.04.2019 по справі 915/1822/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року Справа № 915/1822/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представника позивача: адвоката Леонової Ю.С. - ордер Серія ХВ №000008 від 10.01.2019 (участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції);

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНОВАЦІЯ ГРУП"

(юридична адреса: 04050, м.Київ, вул.Мельникова, буд.12, код ЄДРПОУ 40366193; поштова адреса: 61064, м.Харків, вул.Дудинської, буд.1-А; адреса представника адвоката Леонової Ю.С.: 61168, АДРЕСА_1),

до відповідача: Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод"

(54017, м.Миколаїв, вул.1 Слобідська, буд.120, код ЄДРПОУ 07856371),

про: стягнення заборгованості у розмірі 56096,26 грн.

Згідно заяви б/н від 20.02.2019: стягнення заборгованості в загальному розмірі 58902,41 грн, з яких: 50328,0 грн основного боргу, 3224,41 грн збитків від інфляції, 766,46 грн - 3% річних та 4583,54 грн пені, -

в с т а н о в и в:

20.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНОВАЦІЯ ГРУП" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 17.12.2018, в якій просить стягнути з Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" 56096,26 грн заборгованості за Договором поставки №258 від 12.07.2018, з яких: 50328,00 грн основний борг, 2273,38 грн збитків від інфляції, 497,59 грн - 3% річних, 2970,29 грн пені.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення приписів чинного законодавства та умов Договору поставки №258 від 12.07.2018 відповідач не здійснив оплату за товар у сумі 50328,00 грн в т.ч. ПДВ 8388,00 грн. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору позивачем також нараховані збитки від інфляції, 3% річних та пеня.

Ухвалою суду від 26.12.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.01.2019.

15.01.2019 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №92 від 14.01.2019 (вх.№668/19), в якому він заперечив проти позову та просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з урахуванням наступного.

Підставою позову є невиконання відповідачем умов Договору №258 від 12.07.2018. В той же час, вказаний договір є не укладеним через відсутність узгодження його сторонами істотної умови - ціни. Зі змісту видаткових накладних №836 від 17.07.2018 та №Ф0000000618 від 30.08.2018, відповідно до яких товар поставляється відповідачу, не вбачається, що вони відносяться до Договору поставки №258 від 12.07.2018, а сама поставка товару здійснювалась на виконання саме цього Договору. Дані видаткові накладні також не можуть розглядатись як додатки до Договору і бути його невід'ємними частинами. Звідси випливає, що у позивача змінюються підстави позову, тобто обставини якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Що стосується стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати у розмірі 2970,29 грн, відповідач зазначає, що позивач неправомірно стягує з відповідача пеню, передбачену п.7.2 Договору, оскільки поставка товару здійснювалась не на підставі Договору, а на підставі видаткових накладних №836 від 17.07.2018 та №Ф0000000618 від 30.08.2018, які слід розглядати як окреме зобов'язання не пов'язане з Договором. У зв'язку з чим відповідач вважає, що у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення пені з відповідача у розмірі 2970,29 грн слід відмовити повністю.

Поставку товару за видатковими накладними №836 від 17.07.2018 та №Ф0000000618 від 30.08.2018 не можна також вважати договором, що укладений сторонами у спрощений спосіб, у розумінні ст.181 ГК України та ч.1 ст.207 ЦК України, оскільки, зі змісту видаткових накладних знову ж таки, не простежується дотримання сторонами всіх істотних умов, що пред'являються для договорів. Зокрема, у накладних відсутній як загальний строк дії договору, тобто час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору, так і строк виконання зобов'язання для його сторін (строк оплати за поставлений товар та строк поставки самого товару). Посилаючись на ч.2 ст.530 ЦК України відповідач зазначив, що з обставин справи вбачається, що строк оплати відповідачем поставленого йому товару за видатковими накладними на суму 50328,00 грн не встановлений. 27.11.2018 позивач направив на адресу відповідача претензію (вимогу) №1 щодо сплати заборгованості за Договором поставки №258 від 12.07.2018, в якій визначив відповідачу строк для оплати грошових коштів у сумі 50328,00 грн за поставлений товар протягом 7-ми банківських днів з моменту отримання зазначеної претензії (вимоги). Вказана претензія (вимога), отримана відповідачем 12.12.2018, а кінцевий строк оплати за поставлений товар для останнього настав 19.12.2018. Тому саме з 20.12.2018 слід починати нарахування 3% річних та інфляційних втрат на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки, строк для оплати у відповідача настав після 17.12.2018 (нарахування позивачем 3% річних та інфляційних збитків у позовній заяві здійснювалось до 17.12.2018 - дати направлення позовної заяви до суду). Тому у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат слід відмовити повністю.

22.01.2019 суд у підготовчому засіданні оголосив перерву до 11.02.2019.

07.02.2019 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив б/н від 05.02.2019 (вх.№1940/19), в якій виклав свої заперечення на доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 11.02.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 11.03.2019.

22.02.2019 від позивача до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог б/н від 20.02.2019 (вх.№2927/19), згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 58902,41 грн, з яких: 50328,0 грн основного боргу, 3224,41 грн збитків від інфляції, 766,46 грн - 3% річних та 4583,54 грн пені.

Відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у ст.42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України, позивач скористався своїм правом збільшити розмір позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача б/н від 20.02.2019 (вх.№2927/19 від 22.02.2019).

11.03.2019 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 20.03.2019.

Ухвалою суду від 20.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.04.2019.

Під час розгляду справи, представник позивача підтримав доводи, викладені у позові з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та у відповіді на відзив.

Згідно п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Судом у судовому засіданні 08.04.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, заслухавши представника позивача, суд встановив наступні обставини.

12.07.2018 між Державним підприємством "Миколаївський бронетанковий завод" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНОВАЦІЯ ГРУП" (постачальник) було укладено Договір поставки №258 (надалі - Договір поставки), згідно п.1.1., якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, поставити покупцю взуття чоловіче та жіноче ТМ "VITALIYA" для захисту від механічного діяння з підошвою з поліуретану ДСТУ 3835-98, асортимент, комплектність, кількість та вартість товару зазначається в Специфікаціях, що є Додатками до цього Договору, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити поставлений товар в порядку та строки, передбачені даним Договором.

У відповідності до п.2.1. Договору поставки якість, комплектація, пакування й маркування товару повинні відповідати чинним державним стандартам, технічним умовам, технічній документації на даний вид товару, сертифікатам якості виробника товару, а також спеціальним вимогам, передбаченим у Специфікаціях.

Відповідно до п.3.1. Договору поставки, поставка товару здійснюється видами транспорту, визначеними за згодою сторін. Постачальник зобов'язується поставити товар на умовах поставки DDP - склад покупця, м.Миколаїв, вул.1-ша Слобідська, 120, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів "INCOTERMS" у редакції 2010 року, якщо інші умови не визначені в Специфікації.

Згідно п.3.2. Договору поставки товар поставляється в наступні строки: 7 (сім) календарних днів з моменту підписання Специфікації, якщо інший строк не визначений сторонами в Специфікації.

Пунктом 3.3. Договору поставки встановлено, що при передачі товару покупцю, постачальник зобов'язаний надати оригінали наступних документів: рахунок-фактуру; видаткову накладну; товарно-транспортну накладку; сертифікат та/або паспорт якості на товар або інший документ, що підтверджує якість товару; податкову накладну в електронному вигляді зареєстровану в ЄДРПН, а також інші документи, визначені сторонами на партію товару.

Відповідно до п.4.1. Договору поставки, поставка товару здійснюється за цінами, які визначені у Специфікаціях і включають всі податки, збори й інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші видатки постачальника, пов'язані з поставкою товару.

У відповідності до п.5.1. Договору поставки оплата покупцем товару здійснюється за відповідним рахунком постачальника в національній валюті України, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному Договорі (якщо постачальник не повідомить покупцеві реквізитів іншого рахунка).

Згідно п.5.2. Договору поставки оплата по даному договору, здійснюється у розмірі 100% від суми Специфікації протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів від дати прийомки товару покупцем по кількості та якості.

Відповідно до п.5.3. Договору поставки датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

У відповідності до п.6.1. Договору поставки сторони встановили, що приймання товару здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6.

Згідно п.6.2. Договору поставки приймання товару по якості здійснюється відповідно до умов цього Договору та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7.

Пунктом 6.3. Договору поставки сторони погодили, що у випадку виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування поставленого товару, тари або упаковки вимогам даного Договору, представник (представники) покупця, що здійснюють приймання товару, зобов'язані визвати для участі в продовженні приймання товару і складання двостороннього Акту представника постачальника. Повідомлення про виклик представника постачальника направляється за допомогою електронного або поштового зв'язку. Представник постачальника зобов'язаний з'явитися для складання двостороннього Акту не пізніше наступного дня від дати отримання такого письмового повідомлення покупця.

Даний договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2018. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язань (у тому числі гарантійних) за даним договором (п.9.3. Договору поставки).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 50328,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №836 від 17.07.2018 на суму 35788,80 грн (з ПДВ) та видатковою накладною №Ф0000000618 від 30.08.2018 на суму 14539,20 грн (з ПДВ) (а.с.19, 21).

Весь товар, що підлягав передачі покупцеві, був фактично отриманий довіреними особами ДП "Миколаївський бронетанковий завод", інженером ІІ категорії Маркіною Тетяною Валентинівною та інженером Кравченко Тетяною Миколаївною згідно довіреностей на отримання матеріальних цінностей від ТОВ "ІНОВАЦІЯ ГРУП" по кожній поставці товару, за кожним окремим рахунком (а.с.20, 22).

Факт отримання товару на вище зазначену суму відповідачем не заперечується.

Відповідач оплату за товар не здійснив, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 50328,00 грн.

Позивачем було направлено на адресу відповідача лист №20/11 від 20.11.2018 з вимогою негайно сплатити заборгованість у сумі 50328,00 грн (з ПДВ).

В свою чергу, листом №3693 від 04.12.2018, відповідач підтвердив отримання листа позивача зазначеного вище та повідомив, що скрутне становище його підприємства не дозволило здійснити відповідний розрахунок, а також пояснив, що усвідомлює, що не виконання умов договору негативно впливає на господарську діяльність позивача та розраховує на розуміння складної ситуації, в якій зараз опинилося його підприємство. Разом з тим, відповідач наголошує, що у разі отримання найближчим часом додаткових джерел доходу заборгованість перед підприємством позивача буде погашена в першочерговому порядку.

27.11.2018 позивач повторно звернувся до відповідача з претензією (вимогою) №1 щодо сплати заборгованості за Договором поставки №258 від 12.07.2018, в якій просить відповідача протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання претензії, погасити заборгованість у загальному розмірі 50328,00 грн (з ПДВ) перерахувати зазначену суму на поточний рахунок позивача. В матеріалах справи містяться докази направлення зазначеної претензії (а.с.26-27, 28, 29).

Вказану претензію залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки, відповідачем оплату за отриманий товар по Договору поставки №258 від 12.07.2018 в розмірі 50328,00 грн не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом.

Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На день розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення боргу за поставлений йому товар у сумі 50328,00 грн.

Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо оплати за поставлений йому товар по Договору поставки №258 від 12.07.2018, відповідач, у порушення приписів ст.ст.73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують належне виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки товару, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Посилання відповідача на те, що Договір №258 від 12.07.2018 слід вважати неукладеним через відсутність узгодження його сторонами істотної умови - ціни, яка мала бути визначена у Специфікації, суд вважає надуманими та такими, що суперечать чинному законодавству, оскільки не вважаються вчиненими правочини, в яких: відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. В той же час, визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Вчинені сторонами дії свідчать про те, що по довіреностям №248 від 17.07.2018 та №277 від 30.08.2018 представником відповідача отриманий товар, який зазначений у відповідних видаткових накладних, та який, в свою чергу визначений у Договорі №258 від 12.07.2018. Крім того, відповідач листом №3693 від 04.12.2018 не висловив заперечень щодо висловленої у листі позивача №20/11 від 20.11.2018 вимоги по оплаті товару отриманого по Договорі №258 від 12.07.2018 та підтвердив факт невиконанням ним цього договору.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення боргу по оплаті за поставлений товар за Договором поставки №258 від 12.07.2018 в сумі 50328,00 грн є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п.3) ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п.7.2. Договору поставки у випадку порушення строку оплати товару, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

На підставі п.7.2. Договору поставки позивач просить стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 4583,54 грн, з яких: за видатковою накладною №836 від 17.07.2018 нараховано пеню у сумі 3479,36 грн за період з 07.08.2018 по 20.02.2019 та за видатковою накладною №Ф0000000618 від 30.08.2018 нараховано пеню у сумі 1104,18 грн за період з 20.09.2018 по 20.02.2019.

За приписами ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою (ч.1 ст.546 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п.2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013, роз'яснено, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно стягненню підлягає пеня нарахована по видатковій накладній №836 від 17.07.2018 за період з 07.08.2018 по 07.02.2019 (185дн.).

Судом розмір пені, яка підлягає стягненню уточнено у відповідності до ч.6 ст.232 ГК України в межах шестимісячного строку нарахування, виходячи з наступного розрахунку за зобов'язанням по видатковій накладній №836 від 17.07.2018:

- з 07.08.2018 по 06.09.2018 (31 дн.), сума боргу - 35788,80 грн, облікова ставка НБУ - 17,5 %: 35788,80 грн х 17,5% х 31 дн./365дн. = 531,93 грн;

- з 07.09.2018 по 07.02.2019 (154 дн.), сума боргу - 35788,80 грн, облікова ставка НБУ - 18 %: 35788,80 грн х 18% х 154 дн./365дн. = 2717,99 грн.

Розрахунок пені за видатковою накладною №Ф0000000618 від 30.08.2018 позивачем здійснено вірно.

Таким чином загальний розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 4354,10 грн (3249,92 + 1104,18).

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 229,44 грн слід відмовити, оскільки нарахування пені здійснено поза межами шестимісячного строку передбаченого ч.6 ст.232 ГПК України.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивачем було нараховано 3% річних у загальному розмірі 766,46 грн, яких: за видатковою накладною №836 від 17.07.2018 нараховано 3% річних у сумі 582,43 грн за період з 07.08.2018 по 20.02.2019 та за видатковою накладною №Ф0000000618 від 30.08.2018 нараховано 3% річних у сумі 184,03 грн за період з 20.09.2018 по 20.02.2019.

Крім того, позивачем було нараховано збитки від інфляції у загальному розмірі 3224,41 грн, яких: за видатковою накладною №836 від 17.07.2018 нараховано збитки від інфляції у сумі 2499,15 грн за період з серпня 2018 року по січень 2019 року та за видатковою накладною №Ф0000000618 від 30.08.2018 нараховано збитки від інфляції у сумі 725,26 грн за період з жовтня 2018 року по січень 2019 року.

Судом розрахунки 3% річних та збитків від інфляції перевірені та встановлена їх методологічна та арифметична правильність, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" (54017, м.Миколаїв, вул.1 Слобідська, буд.120, код ЄДРПОУ 07856371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНОВАЦІЯ ГРУП" (04050, м.Київ, вул.Мельникова, буд.12, код ЄДРПОУ 40366193) 50328,00 грн основного боргу, 3224,41 грн збитків від інфляції, 766,46 грн - 3% річних, 4354,10 грн пені та 1755,13 грн судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 18.04.2019.

Суддя М.В. Мавродієва