Рішення

від 11.04.2019 по справі 655/639/17

ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

11 квітня 2019 року Справа № 655/639/17

Горностаївський районний суд Херсонської області

в складі: судді Посунько Г.А.

секретаря Бортнюк Л.М.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Горностаївка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , поданим від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 про розірвання договору оренди землі,

в с т а н о в и в :

Представник позивача ОСОБА_2 , діючи від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , посилається в обґрунтування своїх вимог на те, що останній є власником земельної ділянки площею 10,1779 га, розташованої на території Каїрської сільської ради Горностаївського району Херсонської області. 15 серпня 2013 року позивач передав належну йому земельну ділянку в оренду відповідачеві ОСОБА_4 , строком на 49 років, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що сторони уклали між собою договір оренди землі, який 22 серпня 2013 року було зареєстровано Реєстраційною службою Горностаївського районного управління юстиції Херсонської області. В договорі сторони визначили щорічну орендну плату в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Представник позивача стверджує, що відповідач ОСОБА_4 грубо порушує свої договірні зобов`язання, оскільки вона, прийнявши земельну ділянку в строкове платне користування, систематично (з 2014 року по 2016 рік) не сплачує позивачеві ОСОБА_1 орендну плату. На підставі викладеного, представник позивача просить суд розірвати договір оренди землі, укладений 15 серпня 2013 року між сторонами.

Ухвалою суду від 25 вересня 2017 року (л/с 19) відкрито провадження у справі та призначено судове засідання, відповідачу запропоновано надати письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

04 грудня 2017 року від відповідача ОСОБА_4 надійшли письмові заперечення (л/с 44-47), якими вона заперечила проти позову. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що на підставі договору оренди землі, укладеного 15 серпня 2013 року між сторонами, позивач ОСОБА_1 передав їй в оренду свою земельну ділянку. В 2014 році вона дійсно не сплатила позивачеві орендну плату, так як не мала можливості користуватись орендованою земельною ділянкою, оскільки в жовтні місяці 2013 року її самовільно зайняла невстановлена особа. За даним фактом відкрито кримінальне провадження № 12013230160000551 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, в якому до цього часу ведеться досудове розслідування. В 2015 році вона повністю сплатила позивачеві ОСОБА_1 орендну плату, про що 25 березня 2016 року останній склав відповідну розписку. 28 грудня 2016 року вона сплатила позивачеві ОСОБА_1 орендну плату двома поштовими переказами на загальну суму 8560 грн., які останній відмовився отримати. На підставі викладеного просить суд відмовити в задоволенні позову через необґрунтованість.

24 травня 2018 року судовим експертом Херсонського НДЕКЦ МВС України проведена судова почеркознавча експертиза (л/с 174-183), якою встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 під рукописним текстом розписки від 25 березня 2016 року виконаний ОСОБА_1 .

15 серпня 2018 року від представника позивача ОСОБА_2 . надійшли письмові пояснення (л/с 202), якими він наполягає на задоволенні позову, посилаючись на те, що розписка позивача від 25 березня 2016 року та поштові перекази від 28 грудня 2016 року не підтверджують розрахунок відповідача ОСОБА_4 з позивачем ОСОБА_1 по орендній платі за 2014 - 2016 роки. В оцінці поведінки відповідача з виплати орендної плати має бути враховано, що вона не використала альтернативного способу виконання свого зобов`язання шляхом внесення суми боргу у депозит нотаріуса, за правилами ст.537 ЦПК України.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та пояснив, що він є власником земельної ділянки площею 10,1779 га, розташованої на території Каїрської сільської ради Горностаївського району Херсонської області. В 2013 році він передав свою земельну ділянку в оренду відповідачеві ОСОБА_4 , про що вони уклали між собою договір оренди землі. Відповідач жодного разу не сплатила йому орендної плати. Так, за 2014 рік він не отримав орендну плату - хто обробляв його земельну ділянку він не знає. За 2015 рік він не отримав орендну плату - ніяких документів чи розписок з даного приводу він не писав та не підписував. За 2016 рік він не отримав орендну плату - грошові перекази він не захотів отримувати, так як не хотів мати нічого спільного з відповідачем ОСОБА_4 та її чоловіком ОСОБА_5 За 2017 рік він не отримав орендну плату - листоноша повідомила, щоб він на пошті отримав грошові перекази, але він не захотів їх отримувати, оскільки не хоче залежати від грошей відповідача ОСОБА_4 та її чоловіка ОСОБА_5

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав позов, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві та в письмових поясненнях. Додатково пояснив, що в розписці позивача ОСОБА_1 від 25 березня 2016 року не зазначено, від кого останній отримав грошові кошти та за що. Крім того, за умовами договору оренди землі, укладеного між сторонами, орендна плата повинна сплачуватись щорічно в строк до 31 грудня, тому виплата 25 березня 2016 року орендної плати за 2015 рік є несвоєчасною. Орендна плата за 2016 - 2017 роки позивачу не виплачувалась, на депозит нотаріуса не перераховувалась. Просить розірвати договір оренди землі, укладений 15 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , у зв`язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 . заперечив проти позову, посилаючись на доводи, викладені в письмових запереченнях відповідача проти позову. Додатково пояснив, що за 2014 рік відповідач не сплатила позивачеві орендної плати, оскільки орендовану земельну ділянку використовувала інша особа. За 2015 рік відповідач сплатила орендну плату 25 березня 2016 року в сумі 6400 грн., що підтверджується розпискою позивача. За 2016 рік відповідач перерахувала орендну плату 28 грудня 2016 року в сумі 8560 грн., але позивач відмовився отримати грошові кошти. За 2017 рік відповідач перерахувала орендну плату 22 грудня 2017 року в сумі 6000 грн., але позивач знову відмовився їх отримати. Таким чином, позивач ОСОБА_1 не отримав орендну плату за 2016 - 2017 роки виключно через те, що відмовився прийняти грошові кошти, а тому в цьому немає вини відповідача. Просить відмовити в задоволенні позову, оскільки позивач не довів систематичної несплати відповідачем орендної пати.

Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

Позивачеві ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10,1779 га, розташована на території Каїрської сільської ради Горностаївського району Херсонської області, кадастровий номер НОМЕР_1 . Право власності позивача ОСОБА_1 підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (л/с 8).

Позивач ОСОБА_1 передав належну йому земельну ділянку в оренду на 49 років відповідачеві ОСОБА_4 , про що 15 серпня 2013 року сторони уклали між собою договір оренди землі (л/с 48-51). Право оренди землі зареєстровано у Реєстраційній службі Горностаївського районного управління юстиції Херсонської області, про що вчинено запис № 2215821 від 22 серпня 2013 року.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 уклав договір добровільно, не під впливом помилки, обману, насильства чи тяжкої обставини. Обставин, через які позивач не мав можливості ознайомитись з усіма умовами договору оренди, не існувало.

Таким чином, договір оренди землі був укладений між сторонами відповідно до вимог чинного законодавства та набрав чинності у встановленому законом порядку.

Згідно ч.1 ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно ч.1 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч.2 ст.792 ЦК України та ч.8 ст.93 ЗК України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом. Спеціальним Законом, який регулює орендні відносини, є Закон України "Про оренду землі".

Згідно ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до п.9, п.10, п.11, п.12 договору оренди землі, укладеного 15 серпня 2013 року між сторонами, розмір орендної плати становить 3 % від нормативної грошової оцінки землі на дату виплати орендної плати та підлягає перерахуванню у відповідності до коефіцієнту індексації. Орендна плата сплачується на протязі року до 31 грудня поточного року. В суму орендної плати входить сума земельного та прибуткового податку, що повинна сплачуватися орендодавцем. Орендар перебирає обов`язок орендодавця щодо внесення із суми орендної плати земельного та прибуткового податку до Державного бюджету України. Орендна плата сплачується у грошовій формі.

В судовому засіданні не досліджувалось питання щодо розміру орендної плати за спірним договором оренди землі, оскільки таких вимог сторони не заявляли, між ними немає спору з даного приводу.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_4 не сплатила позивачеві ОСОБА_1 орендну плату за 2014 рік.

При цьому, суд критично оцінює пояснення відповідача щодо наявності для цього об`єктивних причин - самовільне зайняття орендованої земельної ділянки іншою особою, оскільки умовами договору оренди землі, укладеного між сторонами, не передбачено звільнення орендаря від сплати орендної плати за вказаних обставин.

В судовому засіданні встановлено, що 25 березня 2016 року відповідач ОСОБА_4 сплатила позивачеві ОСОБА_1 орендну плату за 2015 рік, про що останній підписав відповідну розписку (л/с 52).

Суд критично оцінює пояснення позивача ОСОБА_1 про те, що він не отримував орендної плати за 2015 рік, не писав та не підписував відповідної розписки від 25 березня 2016 року.

Так, судовою почеркознавчою експертизою, проведеною експертом Херсонського НДЕКЦ МВС України (л/с 174-183), встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 під рукописним текстом розписки від 25 березня 2016 року виконаний ОСОБА_1

З тексту розписки вбачається, що ОСОБА_1 отримав повну орендну плату за земельний пай за 2015 рік, претензій не має.

Дійсно, в розписці не вказано ім`я орендаря, який виплатив орендну плату, але суд приходить до висновку, що орендарем є відповідач ОСОБА_4 , оскільки саме їй позивач передав в оренду свою земельну ділянку. Крім того, оригінал розписки, як документ про виконання боргового зобов`язання, зберігається у відповідача.

Суд звертає увагу, що в розписці не вказано розміру орендної плати, а лише зазначено, що орендодавець ОСОБА_1 "отримав повну орендну плату за земельний пай за 2015 рік, претензій не має". Проте, в судовому засіданні ні одна із сторін не ставила питання щодо перевірки розміру орендної плати, а представник відповідача пояснив, що орендар ОСОБА_4 сплатила орендодавцю ОСОБА_1 орендну плату за 2015 рік в сумі 6400 грн.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 не отримав орендної плати за 2016 - 2017 роки.

Проте, 28 грудня 2016 року відповідач ОСОБА_4 перерахувала поштовими переказами позивачеві ОСОБА_1 орендну плату за 2016 рік: поштовий переказ № 7/72 на суму 4280 грн., поштовий переказ № 7/73 на суму 4280 грн. (л/с 54).

22 грудня 2017 року відповідач ОСОБА_4 перерахувала поштовими переказами позивачеві ОСОБА_1 орендну плату за 2017 рік: поштовий переказ № 7/52 на суму 1000 грн., поштовий переказ № 7/53 на суму 5000 грн.

Поштові перекази не були вручені позивачеві ОСОБА_1 , оскільки останній категорично відмовився їх отримувати. Це підтверджується особистими поясненнями позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні та поштовим повідомленням від 28 грудня 2016 року (л/с 74).

Таким чином, боргове зобов`язання не було виконане з вини кредитора, позивач ОСОБА_7 категорично відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником (прострочення кредитора).

При цьому, суд критично оцінює твердження представника позивача про обов`язок відповідача ОСОБА_4 виконати своє боргове зобов`язання шляхом внесення належних грошових коштів у депозит нотаріуса, оскільки відповідно до положень ч.1 ст.537 ЦК України це є правом боржника, а не його обов`язком.

За таких обставин суд приходить до висновку, що з вини відповідача ОСОБА_4 позивачеві ОСОБА_1 не була виплачена орендна плата лише за 2014 рік.

Орендна плата за 2015 рік була виплачена відповідачем та отримана позивачем.

Орендна плата за 2016 - 2017 роки була виплачена відповідачем, але не отримана позивачем виключно з його вини.

Згідно ч.1, ч.2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Таким чином, вини відповідача ОСОБА_4 у невиплаті позивачеві ОСОБА_1 . орендної плати за 2016 - 2017 роки судом не встановлено.

За правилами ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Згідно ч.3, ч.4 ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

В судовому засіданні встановлено, що на час розгляду справи сторони виконують обов`язки, передбачені ст.ст.24, 25 Закону України "Про оренду землі", та умови договору, об`єкт оренди не знищений та не пошкоджений.

Виходячи з обставин справи та наданих сторонами доказів, суд вважає, що наявність правових підстав для розірвання договору оренди землі, укладеного 15 серпня 2013 року між сторонами, позивач не довів, чим не виконав вимоги ст.ст.12, 81 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

На підставі викладеного суд вважає, що позов задоволенню не підлягає через необґрунтованість.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати позивача ОСОБА_1 відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.11, 15, 16, 509, 510, 524, 525, 526, 527, 530, 532, 533, 537, 610 - 614, 626 - 629, 631, 632, 638 - 640, 651 - 654, 792 ЦК України, ст.93, 152 ЗК України, Законом України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV, ст.ст.4 - 13, 81, 141, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні позову ОСОБА_2 , поданого від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 про розірвання договору оренди землі - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене (з врахуванням положень п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України - до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Горностаївський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 21 квітня 2019 року.

Суддя Посунько Г.А.