Постанова

від 05.02.2020 по справі 655/639/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

05 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 655/639/17

провадження № 61-14281св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Херсонського апеляційного суду

від 02 липня 2019 року у складі колегії суддів: Базіль Л. В., Бугрика В. В., Семиженка Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі .

Позовна заява мотивована тим, що він є власником земельної ділянки площею 10,1779 га, яка розташована на території Каїрської сільської ради Горностаївського району Херсонської області.

15 серпня 2013 року він передав належну йому земельну ділянку

в оренду ОСОБА_2 строком на 49 років, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що між ними був укладений договір оренди землі, який 22 серпня 2013 року зареєстрований Реєстраційною службою Горностаївського районного управління юстиції Херсонської області. Вказаним договором сторони визначили щорічну орендну плату у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Стверджував, що ОСОБА_2 порушує свої договірні зобов`язання, оскільки, прийнявши земельну ділянку у строкове платне користування, систематично з 2014 року по 2016 рік не сплачує йому орендної плати.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд розірвати договір оренди землі, укладений 15 серпня 2013 року між ним та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки площею 10,1779 га, яка розташована на території Каїрської сільської ради Горностаївського району Херсонської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Горностаївського районного суду Херсонської області

від 11 квітня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що несплата орендарем орендної плати за 2014 рік не є підставою для розірвання договору оренди землі, оскільки не свідчить про систематичну несплату орендної плати. Згідно

з розпискою від 25 березня 2016 року ОСОБА_1 отримав орендну плату за земельний пай за 2015 рік. Боргове зобов`язання за 2016 рік не виконане з вини позивача, який відмовився прийняте належне виконання, запропоноване боржником, тому позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Херсонського апеляційного суду від 02 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє від імені ОСОБА_1 , задоволено.

Рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 11 квітня

2019 року скасовано, винесено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

Розірвано договір оренди землі, укладений 15 серпня 2013 року між

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 10,1779 га, кадастровий номер 6522682500:02:001:0131, яка розташована

в адміністративних межах Каїрської сільської ради Горностаївського району Херсонської області.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідач два роки поспіль, у 2014-2015 роках, порушувала умови договору оренди щодо своєчасної сплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди землі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 16 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року вказану справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки апеляційного суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що вона відповідно до пункту 11 спірного договору оренди землі вчасно сплатила ОСОБА_1 орендну плату за 2015 рік, з якої відповідно до пункту 11 вказаного договору в 2015 році сплачений податок за землю у сумі 308,09 грн. Позивач їй видав відповідну розписку, яка не містить відомостей про те, що

ОСОБА_1 отримав від неї орендну плату за 2015 рік саме 25 березня

2016 року, оскільки вказана дата є датою складення самої розписки, а не датою внесення орендної плати.

Апеляційний суд на вказані обставини уваги не звернув та дійшов помилкового висновку щодо сплати нею позивачу орендної плати за

2015 рік у березні 2016 року.

Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

15 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передав належну йому на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 10,1779 га, кадастровий номер 6522682500:02:001:0131, яка розташована на території Каїрської сільської ради Горностаївського району Херсонської області, строком на 49 років,

а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку та зобов`язався використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору (а.с. 48).

Відповідно до пункту 9 договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 % - 7400,53 грн. Розмір орендної плати підлягає перерахуванню відповідно до коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі на дату виплати орендної плати (пункт 10 договору).

Згідно з пунктом 11 спірного договору оренди землі орендна плата сплачується протягом року, до 31 грудня поточного року. У суму орендної плати входить сума земельного та сума прибуткового податків, що повинні сплачуватися громадянином - орендодавцем. Орендар перебирає зобов`язання орендодавця щодо внесення із суми орендної плати земельного податку та прибуткового податку з громадян коштів до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 12 указаного договору оренди землі орендна плата сплачується у грошовій формі. По домовленості з орендарем (його письмовому або усному зверненню) орендар може вносити орендну плату

у формі іншій ніж грошовій (у натуральній або відробітковій). Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відомостями. У разі невнесення орендної плати без поважної причини

у строки, визначені цим договором, сплачується пеня у розмірі 0,2 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

ОСОБА_2 не сплатила ОСОБА_1 орендну плату за 2014 рік.

25 березня 2016 року ОСОБА_2 сплатила позивачеві ОСОБА_1 орендну плату за 2015 рік, що підтверджується розпискою, підпис на якій виконаний ОСОБА_1 (а.с. 52).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Звертаючись до суду із позовом, позивач посилався на те, що відповідач несвоєчасно сплачував орендну плату за землю за період 2014-2016 роки.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані

з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 21 Закону України Про оренду землі розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити нормативному акту, чинному на час укладення цього договору.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24і 25цього Законута умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК Українита іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК Українипередбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою

є систематична несплата орендної плати.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що зазначені положення закону, які регулюють спірні правовідносини, вимагають саме систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 11 договору оренди землі

від 15 серпня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , орендна плата сплачується протягом року, до 31 грудня поточного року.

ОСОБА_2 не сплатила позивачеві ОСОБА_1 орендну плату за 2014 рік.

Відповідно до розписки ОСОБА_1 від 25 березня 2016 року ОСОБА_2 сплатила йому орендну плату за 2015 рік (а.с. 52).

Апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , дійшов правильного висновку про те, що орендна плата є істотною умовою договору оренди землі, відповідач два роки поспіль, у 2014-2015 роках, порушувала умови укладеного договору оренди щодо сплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди землі.

Відповідно до частини другої статті 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Отже, контрагент за договором не довів належне виконання умов договору.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про те, що позивачем надано розписку, яка не містить відомостей про те, що ОСОБА_1 отримав від неї орендну плату за 2015 рік, саме 25 березня 2016 року, вказана дата є датою складення самої розписки, а не датою внесення орендної плати,

є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 виплачено ОСОБА_1 орендну плату за 2015 рік у строк, встановлений пунктом 11 спірного договору оренди землі, тобто

до 31 грудня 2015 року.

Отже, апеляційний суд на підставі належних доказів, поданих сторонами, дійшов правильного висновку про наявність підстав для розірвання спірного договору оренди землі та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 .

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції іне дають підстав вважати, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд неправильно застосував норми матеріального права чи порушив норми процесуального права. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Херсонського апеляційного суду від 02 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк