Постанова

від 02.04.2019 по справі 465/5501/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/5501/17 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.

Провадження № 22-ц/811/80/18 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія:57

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року м.Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Жукровської Х.І.,

з участю: позивача ОСОБА_2,

представника відповідача - Мажари О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Ів Роше Україна на рішення Франківського районного суду м.Львова від 20 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Ів Роше Україна про захист прав споживачів,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати дії товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) Ів Роше Україна стосовно ненадання українською мовою інформації про товари, які ними реалізовуються, - неправомірними; зобов'язати ТОВ Ів Роше Україна надати інформацію про товари, які ним реалізуються, українською мовою на запит, що був надісланий в порядку Закону України Про захист прав споживачів ; зобов'язати ТОВ Ів Роше Україна надавати позивачу всю необхідну інформацію про товари які ним реалізовуються, в тому числі і на інформаційному порталі http://www.yves-rocher.ua/, українською мовою.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 01.03.2017 року він звернувся в інтернет-магазин http://www.yves-rocher.ua/, що належить ТОВ Ів Роше Україна , та мав намір придбати товар - шампунь для волосся, однак, не зміг цього зробити, оскільки, вся інформація на сайті викладена іноземною (російською) мовою, яка позивачу є незрозумілою. З цього приводу, позивач 01.03.2017 року та повторно 28.08.2017 року звертався із запитами до відповідача про надання йому інформації про продукцію, яку відповідач пропонує до реалізації у своєму інтернет-магазині, українською мовою, однак, відповіді на свої запити не отримав, чим порушено його право, як споживача, на одержання запитуваної інформації про продукцію державною мовою.

За заявою позивача ОСОБА_2, ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 20.07.2019 року позовну вимогу про зобов'язання ТОВ Ів Роше Україна надавати позивачу всю необхідну інформацію про товари, які ним реалізовуються, в тому числі і на інформаційному порталі http://www.yves-rocher.ua/, українською мовою, - залишено без розгляду.

Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 20.07.2019 року решту позовних вимог ОСОБА_2 задоволено.

Визнано дії ТОВ Ів Роше Україна щодо ненадання українською мовою інформації про товари, які ними реалізовуються, неправомірними.

Зобов'язано ТОВ Ів Роше Україна надати інформацію про товари, які ними реалізовуються, українською мовою на запит, що був надісланий в порядку Закону України Про захист прав споживачів .

Стягнуто з ТОВ Ів Роше Україна в дохід держави 1409 грн. 60 грн. судового збору.

Рішення суду оскаржив відповідач ТОВ Ів Роше Україна , просить його скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що дійсно, згідно з ч.1 ст.15 Закону України Про захист прав споживачів , споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Однак, товари, які реалізує товариство, відповідно до вимог вказаної норми Закону, містять на етикетці та маркуванні всю необхідну інформацію українською мовою, що підтверджується письмовими доказами, наданими суду першої інстанції, яким суд не дав належної правової оцінки.

Вважає, що позивач не довів належність Веб-сайту відповідачу та не надав доказів, які б підтверджували позовні вимоги, а тому вони є безпідставними.

Крім цього, зазначає, що Закон України Про захист прав споживачів не встановлює обов'язку для продавця надавати письмову відповідь на звернення громадян. Звертає увагу, що право на інформацію про продукцію не є самостійним об'єктом захисту, а захищається у випадку придбання споживачем продукції, яка або не має споживчих властивостей, або її не можна використовувати за призначенням, чи вона є небезпечною.

Апелянт також зазначає, що 28.02.2018 року у справі 1-1/2018 року рішенням Конституційного Суду України Закон України Про засади державної мовної політики визнано неконституційним.

Заслухавши пояснення сторони відповідача в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони позивача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про захист прав споживачів , споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Частиною першою статті 15 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об'єм тощо), умови використання; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації в державній системі сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.

Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання).

Нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами, можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту інформації про продукцію.

Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

Відповідно до ч.2 ст.15 цього Закону, вказана вище інформація доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Аналогічні за змістом положення щодо надання споживачеві необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію містяться також й у пункті 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України №104 від 19.04.2007 року.

Статтею 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови у всіх сферах суспільного життя на всій території України.

Отже, відповідно до наведених вище норм Закону, споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, зокрема, українською мовою, яка відповідно до Конституції України, є державною мовою в Україні.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення відповідачем прав позивача, як споживача, щодо ненадання на його запити інформації про продукцію українською мовою, оскільки судом встановлено, що на веб-сторінці інтернет-магазину, через який відповідач реалізує (продає) продукцію іноземного виробника марки Yves Rocher , інформація про продукцію містилась російською мовою, чого не заперечує сам відповідач.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення спору, а тому у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Ів Роше Україна залишити без задоволення.

Рішення Франківського районного суду м.Львова від 20 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 12 квітня 2019 року.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Копняк С.М.

Ніткевич А.В.