Постанова

від 17.04.2019 по справі 386/671/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 386/671/16-ц

провадження № 61-11218св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - фермерське господарство Надія-С ,

третя особа - відділ Держгеокадастру у Голованівському районі,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу фермерського господарства Надія-С на постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2018 року у складі колегії суддів: судді: Гайсюка О. В., Голованя А. М., Карпенка О. Л.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фермерського господарства Надія-С (далі - ФГ Надія-С ), третя особа - відділ Держгеокадастру у Голованівському районі про визнання недійсними договорів оренди землі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 належить дві земельні ділянки площею 4.2 га та 4,68 га на території Свірнівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

У 2007 році її чоловік передав голові ФГ Надія-С державні акти про право власності на ці ділянки, які мали бути повернені у 2013 році, так як між чоловіком та головою ФГ Надія-С була домовленість про передачу голові ФГ Сироті В. Ф. цих ділянок в користування на 5 років без оформлення договорів оренди землі.

21 липня 2015 року у відповідь на її звернення відділом Держземагенства їй було повідомлено, про існування двох договорів, за якими дві належні їй земельні ділянки передані в оренду на 10 років ФГ Надія-С .

Посилаючись на те, що вона не мала волевиявлення на укладення договорів та їх не підписувала, позивач ОСОБА_1 просила визнати договори оренди землі від 08 січня 2009 року, які зареєстровані 25 серпня 2009 року Голованівським відділом КРФ ДП Центр ДЗК недійсними.

У січні 2017 року ФГ Надія-С звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Зустрічний позов мотивований тим, що 03 червня 2011 року голова ФГ Надія-С домовився з ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_1 передає йому в оренду на 49 років дві своїх земельні ділянки за № 516 та № 520 площею 4,2 га та 4,68 га за що він передав їй 50 000,00 грн, що підтверджено розпискою ОСОБА_1 Оскільки ОСОБА_1 не бажає виконувати домовленість про укладення договору оренди земельних ділянок на 49 років, то вона зобов'язана повернути йому борг з урахуванням курсу долару США на 17 січня 2017 року 173 900,00 грн.

ФГ Надія-С просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 173 900,00 грн.

Короткий зміст рішень суду першої інстанцій

Рішенням Ульяновського районного суду від 09 жовтня 2017 року у складі судді: Ясінського Л. Ю. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФГ Надія-С 50 000,00 грн та 750,00 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відсутність підпису ОСОБА_1 в оспорюваних договорах свідчить про те, що вона не мала волевиявлення на укладення цих договорів. Але суд відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними, оскільки ОСОБА_1 до суду звернулася після спливу позовної давності. При задоволенні зустрічного позову суд вказав, що наявність у позивача боргової розписки дає підстави вважати невиконаним грошове зобов'язання, яке взяла на себе ОСОБА_1

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2018 року рішення Ульяновського районного суду від 09 жовтня 2017 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 08 січня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Надія-С , зареєстрований Голованівським відділом КРФ ДП Центр ДЗК 25 серпня 2009 року за №04:09:368:00047. Визнано недійсним договір оренди землі від 08 січня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Надія-С , зареєстрований Голованівським відділом КРФ ДП Центр ДЗК 25 серпня 2009 року за № 04:09:368:00049. У задоволенні зустрічного позову ФГ Надія-С про стягнення 173 900,00 грн боргу відмовлено. Стягнуто з ФГ Надія-С на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 5 183,00 грн.

Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом в межах позовної давності, оскільки про наявність договорів, які вона не підписувала, вона дізналася в 2015 році з відповіді відділу Держземагенства у Голованівському районі, про що свідчить лист відділу Держземагенства від 21 липня 2015 року, а із позовом звернулася у серпні 2016 року. При відмову у задоволенні зустрічного позову суд вказав, що будь-яких зобов'язань щодо повернення коштів, ОСОБА_1 на себе не брала, а тому висновок суду про те, що ОСОБА_1 не виконала грошове зобов'язання та повинна його виконати шляхом повернення коштів є помилковим. Про повернення 50 000,00 грн у зв'язку з безпідставністю набуття цих коштів, ФГ Надія-С позов не пред'являло.

Аргументи учасників справи

У січні 2018 року ФГ Надія-С звернулося із касаційною скаргою на постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2018 року, у якій просить оскаржене рішення скасувати в частині визнання недійсними договорів оренди землі і залишити в силі у цій частині рішення суду першої інстанції. В іншій частині постанова апеляційного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2018 року не оскаржується.

Касаційна скарга мотивована тим, що орендні відносини між ОСОБА_1 та ФГ Надія-С існували ще з 2009 року, а в 2011 році ОСОБА_1 написала розписку про те, що здає в оренду дві їй належні земельні ділянки, за що отримує орендну плату. У зв'язку із цим ФГ Надія-С вважає, що позивач пропустила позовну давність, а висновки апеляційного суду у цій частині помилковими. ФГ Надія-С також вказує, що подружжя Барбарів отримує орендну плату з 2007 року, що можуть підтвердити свідки.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником двох земельних ділянок площею 4,2 га (кадастровий номер НОМЕР_1) та 4,68 га (кадастровий номер НОМЕР_2), які розташовані на території Свірнівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, що підтверджено державними актами.

Відповідно до двох договорів оренди землі від 08 січня 2009 року, укладених між ФГ Надія-С та ОСОБА_1, які зареєстровані Голованівським відділом КРФ ДП Центр ДЗК 25 серпня 2009 року за № 04:09:368:00047 та за №04:09:368:00049 ці земельні ділянки передані в оренду ФГ Надія-С .

Згідно висновку експерта Кіровоградського НД ЕКЦ МВС від 19 травня 2017 року № 44 підписи на договорах землі від 08 січня 2009 року від імені орендодавця виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.

Верховний Суд України у постанові від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15 зробив висновок, що судами під час розгляду справи встановлено, що спірний договір, укладений від імені позивача, підписаний не ним, а іншою особою. Таким чином спірний договір був укладений без волевиявлення ОСОБА_9, а тому суди дійшли правильного висновку про недійсність спірного договору на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України.

При вирішенні спору, апеляційний суд на підставі наданих сторонами доказів, яким надали оцінку відповідно до статті 89 ЦПК України, встановив, що підпис від імені ОСОБА_1 у договорах оренди землі від 08 січня 2009 року виконані не самою ОСОБА_1, а іншою особою та зробив обґрунтований висновок про недійсність договору оренди земельної ділянки на підставі статей 203, 215 ЦК України, оскільки він не підписана орендодавцем, а іншою особою, що свідчить про відсутність волевиявлення сторони правочину.

Посилання у касаційній скарзі про те, що позивач пропустила позовну давність колегія суддів відхиляє.

Верховний Суд України у постанові від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15 зробив висновок, що відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Суди також установили, що позивач дізнався про порушення свого права, тобто про наявність спірного договору оренди, лише у вересні 2013 року, що в розумінні частини першої статті 261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності. Посилання ТОВ Агрофірма Вісла на те, що початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з моменту укладення спірного договору, оскільки позивач отримував плату за користування землею, суди апеляційної та касаційної інстанцій обґрунтовано визнали таким, що суперечить нормам статті 261 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц (провадження № 14-306цс18) вказано, що Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15.

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 про наявність договорів, які вона не підписувала, вона дізналася в 2015 році з відповіді відділу Держземагенства у Голованівському районі, про це свідчить лист відділу Держземагенства від 21 липня 2015 року.

Позов ОСОБА_1 пред'явила у серпні 2016 року, тобто, до спливу позовної давності.

Докази того, що ОСОБА_1 могла раніше довідатися про порушення свого права в справі відсутні. Орендної плати за офіційними відомостями ОСОБА_1 не отримувала, а тому не мала підстав вважати, що хтось замість неї, без її відома міг вчинити підписи на договорах, які вона не укладала.

За таких обставин апеляційний суд зробив правильний висновок, що позивач звернувся до суду із позовом у межах позовної давності.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині ухвалена без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову апеляційного суду в оскарженій частині без змін, а судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фермерського господарства Надія-С залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2018 року у частині

вирішення первісного позову ОСОБА_1 до фермерського господарства Надія-С про визнання недійсними договорів оренди землі залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. М. Коротун

В. І. Крат