Постанова

від 17.04.2019 по справі 645/2857/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

іменем України

17 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 645/2857/17

провадження № 51-6890 км 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу судді Апеляційного суду Харківської області від 14 травня 2018 року про повернення її апеляційної скарги на вирок Комінтернівського районного суду м.Харкова від 19 лютого 2018 року щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Суддя Апеляційного суду Харківської області ухвалою від 02 квітня 2018 року залишив без руху апеляційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_11 на вирок Комінтернівського районного суду м.Харкова від 19 лютого 2018 року щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Суддя Апеляційного суду Харківської області ухвалою від 14 травня 2018 року повернув апеляційну скаргу ОСОБА_7 на підставі п.1 ч. 3 ст.399 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_7 ставить вимогу про скасування оскарженої ухвали судді апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, посилаючись на безпідставність повернення її апеляційної скарги.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор та захисник не підтримали касаційну скаргу.

Мотиви Суду

Положеннями ч. 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення.

Відповідно до пункту 72 рішення ЄСПЛ у справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України», у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок викладено і в рішенні ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Комінтернівський районний суд м.Харкова вироком від 19 лютого 2018 року визнав винуватими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК, призначив їм покарання із застосуванням положень статей 69, 77 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК звільнив засуджених від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та поклав на них обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК.

Не погодившись з вироком місцевого суду, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 подали апеляційні скарги.

В обґрунтування скарг апелянти зазначали, що констатуючи у вироку, що ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які створили Обслуговуючий кооператив (далі ОК) «ЖБК «Перемога 2000», вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 27 ч.5 ст.191 КК, за попередньою змовою з директором Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Анта» та у групі з посадовими особами Харківської міської ради (далі Ради) відповідно до запровадженої цими особами злочинної схеми, а також, що посадові особи та керівництво Ради діяли на забезпечення раніше розробленого плану злочинних дій та у групі із засудженими, суд першої інстанції фактично визнав винними посадових осіб та керівництво Ради у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК.

При цьому на той час Харківським міським головою був ОСОБА_11 і рішення Ради від 30 вересня 2009 року № 206/09 про відчуження на користь ОК «ЖБК «Перемога 2000» земельної ділянки підписано міським головою ОСОБА_11 . ОСОБА_7 обіймала посаду заступника міського голови директора Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради і на 36 сесії 5 скликання цієї Ради була доповідачем проекту рішення «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об`єктів містобудування», до якого входило надання у власність земельної ділянки ОК «ЖБК «Перемога 2000».

У зв`язку з цим апелянти вважали, що оскаржуваним вироком суд створив преюдицію та фактично визнав їх винним у вчиненні злочину. Дана ситуація, на їх переконання, свідчить про порушення презумпції невинуватості, забезпечення доведеності вини, права на справедливий судовий розгляд та їх права на захист, адже вони не були учасниками у цьому кримінальному провадженні.

Суддя Апеляційного суду Харківської області ухвалою від 14 травня 2018 року повернув апеляційну скаргу ОСОБА_7 на підставі п.1 ч. 3 ст.399 КПК.

За апеляційною скаргою ОСОБА_11 . Харківський апеляційний суд переглянув вирок місцевого суду і ухвалою від 29 січня 2019 року цю скаргу задовольнив частково, виключивши із мотивувальної частини вироку посилання на вчинення злочину ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за попередньою змовою з директором ТОВ «Анта» та керівництвом Харківської міської ради, постановив вважати, що вони вчинили злочин за попередньою змовою з особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження.

Таким чином, визнавши доводи апеляційної скарги ОСОБА_11 щодо безпідставності висновку суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 інкримінованого їм злочину в групі з вищезазначеними особами та задовольнивши у цій частині вимоги його скарги, апеляційний суд фактично задовольнив і вимоги апеляційної скарги ОСОБА_7 , яку було повернуто останній ухвалою судді апеляційного суду від 14 травня 2018 року, яка наразі є предметом касаційного розгляду.

У касаційному порядку вирок Комінтернівського районного суду м.Харкова від 19лютого 2018 року та ухвала Харківського апеляційного суду від 29 січня 2019року щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не переглядались.

Враховуючи викладене, позицію присутніх під час касаційного розгляду прокурора та захисника, принцип правової визначеності, а також практику ЄСПЛ, зокрема викладену у рішеннях «Совтрансавто-Холдінг» проти України»та «Брумареску проти Румунії», колегія суддів приходить до переконання про необхідність залишення касаційної скарги ОСОБА_7 без задоволення, а оскарженої нею ухвали судді апеляційного суду - без зміни.

Керуючись статтями 433, 434, 436-438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвалу судді Апеляційного суду Харківської області від 14 травня 2018 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_7 на вирок Комінтернівського районного суду м.Харкова від 19 лютого 2018 року щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_7 без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3