Ухвала

від 23.04.2019 по справі 260/482/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

23 квітня 2019 рокум. Ужгород№ 260/482/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі ОСОБА_1 до Іршавської районної ради Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Іршавської районної ради Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення Іршавської районної ради Закарпатської області від 11.10.2018 року №399 "Про реорганізацію Кушницького міжшкільного навчально-виробничого комбінату Іршавської районної ради Закарпатської області шляхом приєднання до Кушницької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області.

22 квітня 2019 року позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд зупинити дію рішення Іршавської районної ради від 11.10.2018 року № 399 "Про реорганізацію Кушницького міжшкільного навчально-виробничого комбінату Іршавської районної ради Закарпатської області шляхом приєднання до Кушницької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області" та заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії по виконанню даного рішення на період розгляду даної справи.

Свою заяву позивача обґрунтовує тим, що відповідач з 11.10.2018 року не виконував ніяких дій по виконанню даного рішення, забезпечивши фінансування навчального процесу, що є його прямим обов'язком як на даний час так і на майбутнє. Додатково заявник вказує, що процес реорганізації потребує певних дій відповідача по виконанню рішення що оскаржується та, напевно, буде проводитися інвентаризація матеріальних цінностей, можливо інші дії і прийняття таких рішень додаткових, видача наказів, чи прийняття інших дій, які будуть додатково оскаржувати ся суттєво ускладнить розгляд даної справи.

На підставі викладеного заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених прав, інтересів позивача і очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів позивача.

У зв'язку з відсутністю необхідності надання додаткових доказів чи пояснень з питань забезпечення даного позову, відповідно до частини 2 статті 154 КАС України суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує дану заяву, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.

Позивачем до клопотання про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. На переконання суду, подання адміністративного позову предметом якого є визнання протиправними певних дій та скасування рішення не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності таких дій чи рішень суб'єкта владних повноважень.

Суд вказує, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований представником позивача спосіб є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Суд критично оцінює посилання позивача на те, що у разі виконання оскаржуваного рішення, відповідачем можуть вчинятися інші дії та прийматися додаткові рішення, які будуть додатково оскаржуватися, що суттєво ускладнить розгляд даної справи з огляду на те, що вимога заборонити суб'єкту владних повноважень вчиняти певні дії в майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене право (постанова Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-951цс16).

Окрім того, порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні правові наслідки для особи у вигляді виникнення, зміни чи припинення певних правовідносин за її участю. Іншими словами, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами (постанова Верховного Суду від 21.02.2018 р. у справі №826/15718/16).

Стосовно посилання заявника на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, суд зазначає, що таке, в даному випадку, може бути виявлено судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення.

Окрім того, суд зазначає, що забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення буде фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі.

Враховуючи зазначене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та доводів наведених на його обґрунтування, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Іршавської районної ради Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя ОСОБА_2