Рішення

від 22.04.2019 по справі 420/454/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/454/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Захарчук О.В.

сторін:

представника позивача Шевченко М.В.

представника відповідача Яківець М.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження (у відкритому судовому засіданні по суті) справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю МІТ ЛІДЕР до Головного управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом МІТ ЛІДЕР до Головного управління ДФС України в Одеській області в якому позивач просить:

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС України в Одеській області від 15 січня 2019 року № 0002681403 та № 0002691403.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

На підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 06.07.2018 року №263 в період з 30.11.2018 року по 20.12.2018 року проводилась документальна планова виїзна перевірка підприємства, за результатами якої складено Акт №2925/15-32-14-03-12/40909932.

15.01.2019 року від ГУ ДФС в Одеській області підприємством отримано податкове повідомлення-рішення №0002681403, яким TOB MIT ЛІДЕР збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 162000 грн. 00 коп., в тому числі 108000 грн. 00 коп. основного платежу та 54000 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення п. 198.3., 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України та податкове повідомлення-рішення №0002691403, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2059505 грн. 00 коп., в тому числі 1647604 грн. 00 коп. основного платежу та 411901 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення п. 44.2 ст.44., п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134., п. 135.1 ст. 135., п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України.

Товариство не погоджується з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС України в Одеській області, а також з висновками викладеними в акті перевірки від 28.12.2018 року №92925/15-32-14-03-12/40909932, вважає їх помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та такими, що виникли в результаті невірного тлумачення умов укладених договорів та чинного законодавства України, невірного дослідження первинної документації, яка була надана перевіряючим та вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення та висновки Акту перевірки є незаконними та необгрунтованими, з огляду на нижченаведене.

По-перше: Висновки зазначені в Акті перевірки від 28.12 2018 року №2925/15-32-14-03-12/40909932 дублюють висновки попередньої позапланової виїзної перевірки, яка проводилась раніше ГУ ДФС в Одеській Області за період з 01.01.2017 по 30.04.2017 рік (Акту від 13.03.2018.року №567/15-32-14- 07/40909932).

ТОВ МІТ ЛІДЕР оскаржено матеріали зазначеної перевірки та винесені податкові повідомлення-рішення від 27.03.2018 року №0011011407, №0011021407 в Одеському окружному адміністративному суді (адміністративна справа №815/1558/18).

Адміністративний позов підприємства задоволено повністю (адміністративна справа №815/1558/18, суддя Радчук А.А.), крім того судом встановлено, що між TOB МІТ ЛІДЕР та ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП 20.12.2016 року був укладений договір поставки №20/12-16, згідно якого здійснювалось постачання м'ясної продукції в перевіряємому періоді з 01.01.2017 року по 30.04.2017 року, досліджені під час розгляду справи первинні документи по господарським операціям між МІТ ЛІДЕР та ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій.

По-друге: Висновки про наявність порушень, зазначених в Акті перевірки та податкових повідомленнях-рішеннях ГУ ДФС в Одеській області ґрунтуються виключно на податковій інформації із баз даних. Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів , АІC Податковий блок , Єдиного реєстру податкових накладних , Архів електронної звітності та податковій інформації отриманої ГУ ДФС у Миколаївській області (даних з актів інших податкових органів: актів про не знаходження за адресом контрагентів та третіх осіб та таке інше), а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді та не ґрунтуються на первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, які були надані підприємством під час перевірки.

20.12.2016 року між TOB MIT ЛІДЕР та ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП був укладений договір поставки №20/12-16, згідно якого здійснювалось постачання м'ясної продукції в перевіряємому періоді, який було надано під час проведення перевірки, також були надані численні додатки до цього договору, видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, реєстраційні та дозвільні документи, платіжні доручення. Всі ці документи підтверджують наявність реальних господарських відносин між вищевказаними підприємствами.

По-третє: статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Для визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, необхідно довести наявність наміру на таке порушення, однак, в актах податкових органів, які визнають правочини нікчемними/недійсними про даний факт не зазначено, а є зроблені тільки припущення.

Таким чином, застосовуючи тлумачення змісту договорів, роблячи висновок про їх неправомірність (недійсність), відповідач вийшов за межі своїх повноважень, визначених Податковим кодексом України та Конституцією України. Законом не передбачено повноваження податкового органу тлумачити зміст правочинів платників податків, встановлювати дійсність чи недійсність окремих правочинів.

TOB MIT ЛІДЕР є добросовісним платником податків та не зобов'язаний нести жодної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов'язку щодо їх сплати іншими платниками податків, а висновки Головного управління ДФС в Одеській області є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 29.01.2019 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Відповідно ст.162 КАС України відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження по справі отримано представником відповідача Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області 31.01.2019 року відповідно до розписки про отримання нарочно копії судового рішення, ухвали (а/с. 146).

11.02.2019 року за вх. №4885/19 представником відповідача (Головного управління ДФС в Одеській області) Яківець М.В. (за довіреністю) надано відзив на адміністративний позов.

Відзив обґрунтовано наступним.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI та плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на IV квартал 2018 року, та на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 14.11.2018 №8915, проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю МІТ ЛІЕР , з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за результатами перевірки складено акт Про результати документальної планової виїзної перевірки TOB MIT ЛІДЕР від 28.12.2018 №2925/15-32-14-03-12/40909932.

Щодо податку на прибуток приватних підприємств встановлено наступне.

Перевіркою повноти визначення задекларованих TOB MIT ЛІДЕР показників за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 встановлено заниження на загальну суму 9153354 грн., в тому числі в наступних податкових періодах: 2016 року на суму 540000 грн. (Декларація за 2016 рік); 2017р. на суму 8613354 грн. (Декларація за 2017 рік).

В ході планової перевірки фінансово-господарських взаємовідносин з постачальниками ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП , код ЄДРПОУ 37113881 на обсяг придбання 9 153354,21 грн., ПДВ 1830670,85 грн., були надані первині та бухгалтерські документи.

Так, згідно з видатковими накладними. TOB MIT ЛІДЕР отримано товар від ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП на загальну суму 10336025,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1722670,84 грн.

Видаткові накладні підписані, але неможливо ідентифікувати підпис отримувача, у зв'язку з відсутністю прізвища уповноваженої особи.

Виписані податкові та видаткові накладні на адресу ТОВ MIT ЛІДЕР з номенклатурою: м'ясо яловиче знежиловане у кількості 10855 кг, м'ясо яловиче блочне другого сорту у кількості 88138,89кг, печінка яловича у кількості 500 кг по ланцюгу постачання у грудні 2016 та у січні - квітні 2017 роках зазначений товар не придбавався.

Якщо операції платника податків з придбання товарів, робіт(послуг) визнані контролюючим органом як такі, що містять ознаки нереальності, то, відповідно, платник податків не має права відображати такі операції як операції з придбання товарів, робіт (послуг).

Платник повинен довести факт здійснення господарської операції в межах господарської діяльності, а також надати належним чином оформлені первинні облікові документи. Зазначені документи мають відповідати встановленим законодавством вимогам, містити переконливу та достовірну інформацію, підтверджувати реальність виконання платником відповідних господарських операцій.

Щодо податку на додану вартість та податкового кредиту.

За період з 01.01.2016 по 30.09.2018 роки ТОВ MIT ЛІДЕР задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 13719259 грн.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 роки встановлено його заниження на суму 108000 грн., в наступних податкових періодах: грудень 2016 року на суму 108000 грн.

При перевірці не можливо було підтвердити факт реалізації товару саме постачальником ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП (обсяг поставки 540 000 грн., ПДВ 108 н000 грн.), що не дає можливості підтвердження походження товару та правомірності включення до податкового кредиту, що в свою чергу призвело до його завищення.

Перевіркою взаємовідносин даного постачальника з TOB MIT ЛІДЕР у відношенні можливості та правомірності здійснення господарської операції, податкові накладні отримані від постачальника ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП на обсяг поставки 540000 грн., ПДВ 108000 грн., не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту і податкових зобов'язань, оскільки не опосередковуються реальним виконанням операцій і не мають статусу юридично значимих.

Згідно інформаційної бази даних Податковий блок Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів , між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у перевіряємому періоді у TOB MIT ЛІДЕР по взаємовідносинам з постачальниками та покупцями встановлені розбіжності, а саме: заниження податкових зобов'язань по покупцю ДП ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖЦИРК в розмірі ПДВ 6501,31 грн. та завищення податкового кредиту в розмірі ПДВ 2877,84 грн.

За період з 01.01.2016 по 30.09.2018 роки TOB MIT ЛІДЕР задекларовано позитивне значення у сумі 1585192 грн.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 роки встановлено його заниження на суму 108000 грн., в наступних податкових періодах:

березень 2017 року на суму 37142 грн.;

квітень 2017 року на суму 70858 грн.

Тобто, встановлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства є цілком обґрунтованими, а винесені податкові повідомлення-рішення правомірними.

18.03.2019 року від представника позивача Шевченко М.В. надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначено наступне.

Всі обставини на які посилається ГУ ДФС в Одеській області про нібито нереальність господарських операцій між TOB MIT ЛІДЕР з ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП , є необґрунтованими без усякого зазначення того, яким саме чином вони роблять неможливим здійснення реальних господарських операцій саме між Товариством та нашими контрагентами.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/1558/18 від 21.06.2018 року встановлено:

Судом встановлено, що між ТОВ Міт Лідер та ТОВ ВТК Євро-Груп 20.12.2016 року був укладений договір поставки №20/12-16, згідно якого здійснювалось постачання м'ясної продукції в перевіряємому періоді з 01.01.2017 року по 30.04.2017 року, відповідно до умов якого асортимент кількість та ціна товару, що поставляється, визначаються у видаткових накладних, поставка товару здійснюється окремими партіями протягом строку дії договору, силами, засобами та за рахунок постачальника на адресу: Одеська область, Лиманський район, с. Фонтанка-3, Александрівська дорога, 12а.

Вищезазначений договір укладено в письмовій формі, підписані посадовими особами підприємств та скріплені печатками, що підтверджує, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків

У відповідності з вищевказаним договором ТОВ Міт Лідер придбало товар, а ТОВ ВТК Євро-Груп поставило товар на загальну суму 10336025 грн. (у т.ч. ПДВ 1722670,84 грн.) що підтверджують наступними документами: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, (а.с. 48-92, 161-172).

На підтвердження оплати поставки товару ТОВ Міт Лідер , надано платіжні доручення (а.с. 143-161).

Суд зазначає, що досліджені під час розгляду справи первинні документи по господарським операціям між ТОВ Міт Лідер та ТОВ ВТК Євро-Груп не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій.

Податкові накладні, виписані контрагентами Позивача за формою та змістом складені відповідно до вимог ст. 201 ПК України, є належною підставою для формування Позивачем податкового кредиту .

Тобто, Судом підтверджено реальність господарських операцій між TOB МІТ ЛІДЕР та ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП за періоди з 01.01.2017 року по 30.04.2017 року з посиланням на наявність первинних документів, а саме: договору, рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних. Аналогічним доказом реальністі господарських операцій між TOB МІТ ЛІДЕР та ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП за грудень 2016 року є надані відповідні первинні документи, а саме: договір поставки №20/12-16, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні.

В своїх доводах відповідач посилається на дефектність первинних документів, наданих до перевірки, що нібито підтверджується податковою інформацією, а саме: відсутністю у ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП управлінського та професійного персоналу, виробничих активів та транспортних засобів

В товарно-транспортних накладних (ТТН), які були надані до податкової перевірки та до суду, зазначено, що постачання товару (по договору поставки №20/12-16 від 20 грудня 2016 року укладеного між TOB MIT ЛІДЕР із ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП , згідно якого здійснювалось постачання м'ясної продукції в перевіряємому періоді здійснювалось найманим перевізником, а не транспортом ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП . Відсутність у контрагента персоналу чи виробничих активів теж не може свідчити про нереальність господарських операцій.

22.03.2019 року за вх. №10355/19 представником Головного управління ДФС в Одеській області надані письмові пояснення , в яких зазначено, що в ході кримінального провадження №32017150000000056 від 22.08.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, встановлено, що перевізником між TOB МІТ ЛІДЕР та ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП є ФОП ОСОБА_5 Згідно наданих ТОВ ЄРМАК-ГОЛД товарно-транспортних накладних, ОСОБА_5 здійснював транспортування м'яса від ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП на адресу ТОВ ЄРМАК-ГОЛД .

В ході допиту ОСОБА_5 пояснив, що ніяких фінансово-господарських взаємовідносин з TOB ВТК ЄВРО-ГРУП у нього не було, послуг перевезення для вказаного підприємства він не надавав.

Крім того, від Держпродспоживслужби Миколаївської та Дніпропетровської областей витребувано інформацію стосовно виданих документів та укладених договорів з ТОВ ВТК ЄВРО ГРУП , згідно якої встановлено, що з ТОВ ВТК ЄВРО ГРУП договори не укладались та документи не видавались.

Таким чином, в ході досудового розслідування по кримінальному провадженню встановлено, що ТОВ ВТК ЄВРО ГРУП взагалі не здійснював поставку товару на адресу контрагентів - покупців.

Тобто, перевіркою взаємовідносин ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП з TOB MIT ЛІДЕР у відношенні можливості та правомірності здійснення господарської операції вбачається що, відповідні операції не опосередковуються реальним виконанням і не мають статусу юридично значимих.

В обґрунтування наданих письмових пояснень відповідача, представник ТОВ МІТ ЛІДЕР 11.04.2019 року за вх. №ЕП/2727/19 надав письмові пояснення в яких зазначив, що зміст ухвали (наданої в якості додатку відповідачем) Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.09.2018 року по справі №490/8729/17 (кримінальне провадження 1-кс/490/5615/2018) не доводить нереальність господарських операцій TOB MIT ЛІДЕР та ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП .

В описовій частині ухвали хоч і згадується компанія з тотожнім найменуванням до найменування позивача, але код ЄДРПОУ цієї компанії відрізняється від коду ЄДРПОУ позивача,

В своїх поясненнях ФОБ ОСОБА_5 підтвердив, що надавав послуги перевезення ФОП ОСОБА_6, який в сою чергу є контрагентом ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП , тобто підтверджується зв'язок перевізника ФОП ОСОБА_5 з ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП через третю особу ФОП ОСОБА_6

І взагалі, посилання на матеріали досудового розслідування за кримінальним провадженням: №32017150000000056 (особливо на показання свідків) є неприйнятними, оскільки до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту та/або пояснення свідків отримані в процесі досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві (Постанова Верховного суду від 06.11.2018 року у справі №822/551/18, адміністративне провадження №К/990І/61751/18).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Товариство з обмеженою відповідальністю МІТ ЛІДЕР (ТОВ МІТ ЛІДЕР - далі) є юридичною особою, ЄДРПОУ 40909932, знаходиться за адресою: 65012, Одеська область, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 17, офіс 6А/1, виконує наступні види діяльності за КВЕД: 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; 01.45 Розведення овець і кіз; 01.46 Розведення свиней; 10.11 Виробництво м'яса (основний); 10.12 Виробництво м'яса свійської птиці; 10.13 Виробництво м'ясних продуктів; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. н. в. і. у.; 82.92 Пакування; 47.22 Роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів відповідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

28.12.2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області складено Акт №2925(15-32-14-03-12)40909932 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ МІТ ЛІДЕР , код ЄДРПОУ 40909932 податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 30.09.2018 року, валютного - за період 01.01.2016 року по 30.09.2018 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 30.09.2018 року (а/с. 12-61).

Актом встановлені наступні порушення:

1) п. 44.2 ст.44., п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134., п. 135.1 ст.135., п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), П.5., п.7., п.8., п.10., п.21 П(С)БО 15 Дохід затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 №318 зареєстрованого у Мінюсті України від 19.01.2000 за №27/4248 (із змінами та доповненнями), пункту 1 статті, пункту 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.п.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну 1647604 грн., в тому числі в наступних податкових періодах:

2016 рік на суму 97200 грн. (Декларація за 2016 рік)

2017 рік на суму 1550404 грн. (Декларація за 2017р.).

2) п.198.3, п. 198.6 ст.198. розділу V Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 108000 грн., в наступних податкових періодах:

березень 2017 р. на суму 37 142 грн.;

квітень 2017 р. на суму 70 858 грн.

3) п.п. 176.2. ст. 176, п. 119.2. ст. 119 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) та Наказу ДПА України №1020 від 24.12.2010 року Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 р. №46/18784 розрахунок ф. № 1-ДФ про нараховані та виплачені суми доходів і суми утриманих з них податків за третій квартал 2017 року не надано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси;

4) п.2.6 гл.2 Положення Про ведення касових операцій в національної валюті в Україні , затвердженого Постановою правління НБ України від 15.12.2004 р. № 637 із змінами та доповненнями.

Примірник Акта з додатками отримано 28.12.2018 року керівником ТОВ МІТ ЛІДЕР (а/с. 61).

15.01.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення форми Р №0002681403, яким збільшено суму зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), загальна сума зобов'язання складає 162000, 00 грн. (сто шістдесят дві тисячі гривень 00 копійок (із них за податковим зобов'язанням 108000, 00 грн., за штрафними санкціями 54000, 00 грн.) (а/с.62).

15.01.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення форми Р №0002691403, яким збільшено суму зобов'язання з податку прибуток приватних підприємств, загальна сума зобов'язання складає 2259505, 00 грн. (два мільйони п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот п'ять гривень 00 копійок (із них за податковим зобов'язанням 1647604, 00 грн., за штрафними санкціями 411901, 00 грн.) (а/с.63).

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією , опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі .

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.2-3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ст. 6 Конвенції Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення .

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 …Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. , яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.

Згідно з вимогами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

ЄСПЛ, розглядаючи податкові спори, застосовує ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка гарантує право на мирне та вільне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Положення підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зобов'язують платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового Кодексу України.

Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ 16), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318.

Пунктом 6 П(С)БУ 16 встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з п. 7 П(С)БУ 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Отже, право платника податку на витрати виникає в періоді отримання доходу від реалізації таких товарів, робіт, послуг за наявності підтвердження понесених витрат первинними документами, що складаються відповідно до вимог ведення бухгалтерського обліку та внаслідок зменшення власного капіталу, тобто зменшення активів або збільшенням зобов'язань. А витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України.

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Так, позивачем надано до суду договір поставки №20/12-16 від 20.12.2016 року між ТОВ МІТ ЛІДЕР та ТОВ ВТК ЄВРО ГРУП (а/с. 64).

На підтвердження реальності проведених господарських операцій між ТОВ МІТ ЛІДЕР та ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП до суду надані наступні первинні облікові документи:

товарно-транспортні накладні (а/с. 65, 68, 71, 74,77, 80, 83, 86, 89, 92, 95, 98, 101);

видаткові накладні (а/с. 66,70,72, 75, 78, 81, 84, 87, 90, 93, 96, 99, 102);

рахунок фактура (а/с. 67,69, 73, 76, 79, 82,85, 88, 91, 94, 97, 100, 103);

платіжні доручення (а/с. 104-120);

податкові накладні (а/с. 121-133);

декларації виробника (а/с. 134-143).

Окрім того, в рішенні Одеського окружного адміністративного суду (суддя Радчук А.А.) у справі №815/1558/18 від 21.06.2018 року зазначено наступне:

Судом встановлено, що між ТОВ Міт Лідер та ТОВ ВТК Євро-Груп 20.12.2016 року був укладений договір поставки №20/12-16, згідно якого здійснювалось постачання м'ясної продукції в перевіряємому періоді з 01.01.2017 року по 30.04.2017 року, відповідно до умов якого асортимент кількість та ціна товару, що поставляється, визначаються у видаткових накладних, поставка товару здійснюється окремими партіями протягом строку дії договору, силами, засобами та за рахунок постачальника на адресу: Одеська область, Лиманський район, с. Фонтанка-3, Александрівська дорога, 12а.

Вищезазначений договір укладено в письмовій формі, підписані посадовими особами підприємств та скріплені печатками, що підтверджує, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків

У відповідності з вищевказаним договором ТОВ Міт Лідер придбало товар, а ТОВ ВТК Євро-Груп поставило товар на загальну суму 10336025 грн. (у т.ч. ПДВ 1722670,84 грн.) що підтверджують наступними документами: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні,(а.с. 48-92, 161-172).

На підтвердження оплати поставки товару ТОВ Міт Лідер , надано платіжні доручення (а.с. 143-161).

Суд зазначає, що досліджені під час розгляду справи первинні документи по господарським операціям між ТОВ Міт Лідер та ТОВ ВТК Євро-Груп не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій.

Податкові накладні, виписані контрагентами Позивача за формою та змістом складені відповідно до вимог ст. 201 ПК України, є належною підставою для формування Позивачем податкового кредиту.

Відповідачем не доведено факту, що товари придбані у ТОВ ВТК Євро-Груп . не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ Міт Лідер . Відповідачем також не спростовано належними та допустимими доказами того, що придбання товарів ТОВ Міт Лідер з метою отримання доходу та вказані операції спричинили реальні зміни майнового стану суб'єкта господарської діяльності.

В товарно-транспортних накладних, які були надані до податкової перевірки та до суду, зазначено, що постачання товару здійснювалось не Позивачем, а перевізником, найманим ТОВ ВТК Євро-Груп . Адреса поставки товару (Одеська область, Лиманський район, с. Фонтанка-3, Александрівська дорога, 12а) відповідає такій, що зазначена в договорі поставки №20/12-16 від 20.12.2016 року.

Окремі недоліки в оформлені товарно-транспортних накладних не спростовують наявність у підприємства відповідних господарських операцій. Відсутність окремих реквізитів первинних документів не свідчить про їх дефектність.

Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 17.02.2015 року по справі № К/800/56294 .

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на вказане, суд вважає, що у спірних правовідносинах постанова по справі №815/5066/2017 має преюдиційне значення, оскільки судом надана правова оцінка договору поставки №20/12-16 від 20.12.2016 року між ТОВ Міт Лідер та ТОВ ВТК Євро-Груп .

Рішення у справі №815/1558/18 набрало законної сили 12.02.2019 року.

В даній справі ТОВ МІТ-ЛІДЕР було оскаржено до суду винесені за висновками Акта перевірки від 13.03.2017 року №567/15-32-14-07/40909932 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Міт Лідер , код ЄДРПОУ 40909932 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з платниками податків ТОВ ВТК Євро-Груп , код ЄДРПОУ 37113881, за період з 01.01.2017 року по 30.04.2017 року, ПП Бершадський відгодівельний комплекс , код ЄДРПОУ 37908640, за період з 01.01.2017 року по 30.04.2017 року, ТОВ Авелекс , код ЄДРПОУ 40984035, за період з 01.01.2017 року по 30.04.2017 року податкові повідомлення-рішення №0011011407 та №0011021407 від 27.03.2018 року.

Тобто, у справі №815/1558/18 судом встановлено реальність здійснення господарських операцій за договором поставки від 20.12.016 року за період з 01.01.2017 року по 30.04.2017 року, а даний період входить до перевіряємого періоду з 01.01.2016 року по 30.09.2018 року, який досліджувався посадовими особами при здійснені перевірки ТОВ МІТ ЛІДЕР з 30.11.2018 року по 20.12.2018 року.

Наявні в матеріалах справи первинні документи, у повній мірі підтверджують реальність вищевказаних господарських операцій, за наслідками яких у позивача виникло право на формування податкового кредиту.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про юридичну дефектність поданих документів чи їх неповноту.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Щодо твердження відповідача про нікчемність вчинених правочинів та посилання на матеріали кримінального провадження №32017150000000056 від 22.08.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України ТОВ Виробничо-торгова компанія ЄВРО-ГРУП , ЄДРПОУ 37113881, суд зазначає наступне.

Належними та допустимими, в розумінні ст.124 Конституції України, ст.73-75 КАС України, доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 та ст.212 Кримінального кодексу України, а діяння по відображенню в документах обов'язкової податкової звітності, тобто в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей, є об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 366 Кримінального кодексу України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Так, згідно ст.368 КПК України питання, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення вирішується виключно судом під час ухвалення вироку.

Відповідачем не надано копії вироку, з якого вбачалося б, що відповідальних осіб ТОВ ВКТ ЄВРО-ГРУП визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.205 КК України, а тому висновки досудового розслідування не можуть вважатись належними доказами порушення позивачем вимог ст.44, ст.134, п.п.198.1, 198.2, 198.3,198.6ст.198 Податкового кодексу України.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.11.2018 року по справі №822/551/18:

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі КПК України).

У частині першій статті 23 КПК закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що ні на момент проведення податкової перевірки та фіксації її наслідків, ні станом на час розгляду даної справи в судах першої та апеляційної інстанції, інформація стосовно винесення вироку щодо посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Валіо Груп" відсутня.

Факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Матеріали досудового розслідування за вказаними вище кримінальними провадженнями не можуть бути враховані як доказ фіктивності Товариства з обмеженою відповідальністю "Валіо Груп" .

02 квітня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 2а-3925/12/2170, адміністративне провадження №К/9901/3257/18 (ЄДРСРУ № 80867725) досліджував питання правомірності встановлення актом податкової перевірки нікчемності правочину.

Правочин, який вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, згідно з частиною першою статті 203, частиною другою статті 215 ЦК України є нікчемним.

Право органу державної податкової служби самостійно визнавати нікчемними правочини законом не передбачено.

Аналогічна правова позиція висловлена 17.01.2018 р. та 24.01.2018 р. Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в контексті справ № 2а-9880/12/1370 (ЄДРСРУ 71692581), № 2а-11097/12/2070 (ЄДРСРУ 71834563), № 826/3446/13-а (ЄДРСРУ 71829617), № 2а-11097/12/2070 (ЄДРСРУ 71829442), № 2а-6341/12/2070 (ЄДРСРУ 71829249) .

Також, 20 березня 2018 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в контексті справи №805/10886/13-а, адміністративне провадження №К/9901/1424/18 (ЄДРСРУ № 72863889) викладено правову позицію, яка зводиться до наступного.

Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. Відтак, встановлення актом перевірки нікчемності правочину знаходиться за межами компетенції податкового органу, не належить до функції контролю дотримання платниками податків податкового законодавства.

Верховний Суд вважає за наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право та повинні звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а не класти власний висновок в основу податкового правопорушення та визначати на цій підставі грошове зобов'язання.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року по справі № 813/2230/13-а, адміністративне провадження №К/9901/28484/18 (ЄДРСРУ № 78325837) та 11 грудня 2018 року по справі №810/4274/16, адміністративне провадження №К/9901/41566/18 (ЄДРСРУ № 78468199).

Враховуючи, що позивач одержав від контрагента ТОВ ВКТ ЄВРО-ГРУП товар, оплатив їх в повному обсязі, відобразив їх в своїй господарської діяльності, останній виконав всі передбачені законом умови щодо включення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту та має документальні підтвердження його розміру.

Пункт 198.1 статті 198 Податкового кодексу України.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість повинен бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Зазначений правовий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у Постанові від 12.12.2018 року у справі №826/8687/16 (провадження №11-1152апп18).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997р., кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідні, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Метою зазначених положень Конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та іншим порушенням принципу безперешкодного користування своїм майном, в тому числі, юридичними особами.

Дослідивши додаткові письмові докази та з'ясувавши доводи сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ МІТ ЛІДЕР підлягають задоволенню.

З огляду на наведену практику ЄСПЛ, вмотивовувати - наводити аргументи, докази, які пояснюють, виправдовують певні дії, вчинки тощо або доводять їх необхідність. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його прийняття.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

З урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області за рахунок державних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю МІТ ЛІДЕР суму судового збору за подання адміністративного позову, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була неминучою , так як сплати судового збору є умовою для відкриття провадження по справі.

Керуючись ст. ст. 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю МІТ ЛІДЕР до Головного управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС України в Одеській області від 15 січня 2019 року № 0002681403.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС України в Одеській області від 15 січня 2019 року № 0002691403.

Стягнути з Головного управління ДФС України в Одеській області на користь Товариство з обмеженою відповідальністю МІТ ЛІДЕР суму судового збору за подання адміністративного позову за:

платіжним дорученням № 1120 від 25.01.2019 року у сумі 19 210. 00 грн. (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю МІТ ЛІДЕР - адреса: 65012, м. Одеса, вул. В. Арнаутська. 17, оф. 6-а/1, код ЄДРГІОУ 40009932, телефон: (048) 796 39 31

Головне управління ДФС України в Одеській області - адреса: 65044, Одеська область, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 30398646, телефон . (048) 725-83-58, електронна пошта:od.official@sfs.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.