Рішення

від 22.04.2019 по справі 460/606/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2019 року м. Рівне №460/606/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Управління соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації, про визнання протиправними дій відповідача щодо припинення виплати позивачу з 01.09.2018 надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю, ОСОБА_2, та відмови в її призначенні (відновленні) з 01.09.2018; зобов'язання відповідача призначити (відновити виплату) позивачу з 01.09.2018 надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю, ОСОБА_2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що спільно з нею проживає дитина з інвалідністю - її син ОСОБА_2, за яким вона фактично здійснює догляд. З 03.05.2018 позивачу була призначена надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю, виплата якої здійснювалася по 31.08.2018. У лютому 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення (відновлення виплати) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю. Проте, листом від 28.02.2019 № вих. А-44/066 відповідач відмовив в призначенні такої надбавки, мотивуючи це тим, що за наслідками проведення обстеження встановлено, що ОСОБА_2 навчається в Острозькій спеціальній школі-інтернат та перебуває вдома лише у вихідні дні та на час канікул. З огляду на вказане, відповідач вважає, що позивач не має можливості здійснювати постійний фактичний догляд за дитиною з інвалідністю та, відповідно, не має права на призначення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю. Такі дії відповідача позивач вважає протиправним, оскільки згідно з статтею 3 Закону України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю , при призначенні та виплаті надбавки на догляд застосовуються відповідно статті 4-17 цього Закону. Так, за правилами статті 14 вказаного Закону, у разі влаштування дитини з інвалідністю віком до 18 років до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання виплата державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю у повному розмірі відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли ці обставини. Відтак, на думку позивача, відповідач міг припинити виплату йому надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю лише в разі влаштування його сина до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання. Разом з тим, довідкою Комунального закладу Острозька спеціальна загальноосвітня-інтернат І-ІІІ ступенів Рівненської обласної ради від 22.01.2019 № 10 підтверджується, що син позивача, ОСОБА_2, навчається у 4 класі і знаходиться на неповному державному утриманні. Також, довідками Білківської сільської ради Березнівського району Рівненської області від 05.02.2019 № 150 та № 160 підтверджується, що ОСОБА_2 проживає разом з позивачем. Тому, позивач вважає, що підстав для припинення виплати йому надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю та, відповідно, відмови для призначення (відновлення виплати) такої надбавки у відповідача не було, а тому просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовував тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю віком до 18 років, яка призначена на період з 22.06.2010 по 03.09.2026. Відповідно до ст. 3 Закону України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю , надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Згідно з п.3.9 Порядку надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, який затверджений спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров'я України від 30.04.2002 № 226/293/169, для призначення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, додатково до документів, зазначених у пункті 2.4 цього Порядку, подаються: довідка про спільне проживання дитини з інвалідністю з одним з батьків, видана уповноваженим органом за місцем проживання та довідка з місця навчання дитини. 30.05.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо призначення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю. Згідно з доданою до вказаної заяви довідкою Білківської сільської ради від 30.05.2018 № 518, дитина з інвалідністю ОСОБА_2 проживає разом з матір'ю (батьками). До заяви також була додана довідка Комунального закладу Острозька спеціальна загальноосвітня школа - інтернат І-ІІІ ступенів Рівненської обласної ради від 25.05.2018 № 72, відповідно до якої дитина ОСОБА_2 на період літніх канікул з 26.05.2018 по 31.08.2018 знаходиться на утриманні батьків. На підставі вказаних вище документів позивачу була призначена та виплачувалась надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю з 30.05.2018 по 31.08.2018. З 01.09.2018, тобто з початку навчального процесу, дана виплата була припинена. Відповідно до п.2.4 вказаного вище Порядку, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення за потреби перевіряють фактичність спільного проживання законного представника із дитиною з інвалідністю і складають акт обстеження з висвітленням цього факту. Так, 28.02.2019 посадовою особою відповідача було проведено обстеження щодо встановлення факту спільного проживання дитини з інвалідністю з батьками. На момент обстеження встановлено, що дитина з інвалідністю ОСОБА_2 перебуває на навчанні в Острозькій спеціалізованій школі - інтернат. Вдома дитина перебуває лише у вихідні дні та на час канікул. З огляду на вказане, додані позивачем до позову довідки Білківської сільської ради від 05.02.2019 № 159 та № 160 про спільне проживання дитини з інвалідністю ОСОБА_2 з батьками не відповідають дійсності, видані без наявності законних підстав та не підлягають розгляду. Більше того, як слідує із змісту довідки від 12.03.2019 № 39, виданої Комунальним закладом Острозька спеціальна загальноосвітня школа - інтернат І-ІІІ ступенів Рівненської обласної ради, ОСОБА_2 навчається у 4 класі Острозької спеціальної загальноосвітньої школи - інтернат та знаходиться на неповному державному утриманні, дитина перебуває вдома на утриманні батьків у вихідні, святкові, канікулярні дні та під час хвороби. Відповідно до пп. 4.6, 4.8-4.9 Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 15.09.2008 № 852, учні (вихованці), відповідно до встановлених норм забезпечуються предметами гардеробу, текстильної білизни та предметами першої потреби, засобами індивідуальної корекції, а також підручниками, іграшками та іграми, матеріалами для розвитку індивідуальних творчих здібностей. З наведеного слідує, що дитина, перебуваючи на навчанні в школі- інтернаті, отримує там часткове державне забезпечення у вигляді харчування і догляду на час навчання та не потребує домашнього догляду, що є основною умовою призначення і виплати надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю. За наведених обставин, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

18.03.2019 позовна заява надійшла до суду.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

15.04.2019 відповідач подав до суду клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

Ухвалою суду від 16.04.2019 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно з корінцем на медичний висновок № 62 на дитину (підлітка) - інваліда з дитинства віком до 18 років від 10.06.2010, ОСОБА_2 має хронічну нейросенсорну втрату слуху, приглухуватість ІІІ степені та відповідає пункту ІІІ (шифр Н90.3) розділу IX Переліку медичних показань, що дають право на отримання державної соціальної допомоги дітям-інвалідам віком до 18 років, затвердженого наказом МОЗ України від 08.11.2001 № 454/471/516.

Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю віком до 18 років, яка призначена на період з 22.06.2010 по 03.09.2026.

Також, з 30.05.2018 по 31.08.2018 позивачу була призначена та виплачувалася надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю, що підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації від 12.04.2019 № 1219.

З 01.09.2018 відповідач припинив виплату позивачу надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю, мотивуючи це тим, що з початком навчального року син позивача, ОСОБА_2, перебуває на утриманні Комунального закладу Острозька спеціальна загальноосвітня школа - інтернат І-ІІІ ступенів Рівненської обласної ради. Вказане не заперечується сторонами згідно зі змістом позовної заяви та відзиву.

12.02.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю.

Листом від 28.02.2019 за № вих А-44/066 відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав для призначення йому надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю. Вказане рішення відповідач мотивував тим, що 28.02.2019 головним державним соціальним інспектором Управління соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації проведено обстеження щодо встановлення факту спільного проживання із дитиною з інвалідністю. На момент обстеження було встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на навчанні в Острозькій спеціальній школі-інтернат та вдома буває лише у вихідні дні та на час канікул. З огляду на вказане, позивач не має можливості здійснювати постійний фактичний догляд за дитиною з інвалідністю.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом, що відповідно до Конституції України гарантує особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму, є Закон України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю від 16.11.2000 № 2109-III (далі - Закон № 2109).

Відповідно до статті 1 Закону № 2109, право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років.

Частиною 1 статті 3 Закону № 2109 передбачено, що особам з інвалідністю з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі: особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи, - 75 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи Б I групи, - 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з частиною 4 статті 3 Закону № 2109, надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років також призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, у разі якщо дитина з інвалідністю потребує домашнього догляду, і вони фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Одному з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікуну, піклувальнику надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, а також одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.

При цьому, частиною 6 статті Закону № 2109 передбачено, при призначенні та виплаті надбавки на догляд застосовуються відповідно статті 4-17 цього Закону.

Аналіз конструкції вказаної вище норми дозволяє прийти до висновку про те, що призначення та виплата надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю здійснюються на тих самих умовах, що й призначення та виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю віком до 18 років, визначених статтями 4-17 Закону № 2109.

Відповідно до статті 14 Закону № 2109, виплата у повному розмірі державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства в разі влаштування їх до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли ці обставини.

У разі влаштування дитини з інвалідністю віком до 18 років до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання виплата державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю у повному розмірі відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли ці обставини.

При зміні одержувачем державної соціальної допомоги місця проживання виплата цієї допомоги продовжується відповідною місцевою державною адміністрацією за новим місцем проживання. Виплата державної соціальної допомоги продовжується з того часу, з якого вона була припинена за попереднім місцем проживання.

Тобто, виплата надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю припиняється з першого числа місяця, за наступним місцем, у якому таку дитину було влаштовано до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання.

Умови призначення та порядок надання і виплати надбавок на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю віком до 18 років визначає Порядок надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затверджений спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства фінансів України від 30.04.2002 № 226/293/169 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.05.2002 за № 466/6754 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 3.2 Порядку, до державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю віком до 18 років призначається надбавка на догляд за ними.

Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з непрацюючих батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю.

Пунктом 3.9 Порядку встановлено, що для призначення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, додатково до документів, зазначених у пункті 2.4 цього Порядку, подаються:

заява про призначення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю;

копія трудової книжки, довідка з центру зайнятості про те, що особа не перебуває на обліку як безробітна, довідка про доходи за останній звітний період (рік), а в разі відсутності трудової книжки - лише зазначені довідки;

довідка про спільне проживання дитини з інвалідністю з одним з батьків, усиновителем, опікуном, піклувальником, видана уповноваженим органом за місцем проживання. При неможливості отримати таку довідку орган праці та соціального захисту здійснює обстеження на дому і складає акт обстеження з висвітленням цих фактів;

довідка з місця навчання дитини.

Також, пунктом 3.11 Порядку визначено, що надбавка на догляд за дитиною призначається на строк призначення державної соціальної допомоги.

Крім того, відповідно до пункту 3.14 Порядку, у разі працевлаштування особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю (крім одиноких матерів, одиноких батьків дітей з інвалідністю та одного з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікунів, піклувальників дитини з інвалідністю підгрупи А), виплата надбавки на догляд припиняється з місяця, наступного за місяцем, у якому відбулося працевлаштування.

При цьому, згідно з пунктом 3.16 Порядку, під час перебування особи з інвалідністю з дитинства на повному державному утриманні надбавка на догляд призначається.

Аналіз вищенаведених положень Закону № 2109 та Порядку дозволяє прийти до висновку про те, що одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю на строк призначення державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю віком до 18 років також призначається надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю.

При цьому, підставою для припинення виплати такої надбавки є працевлаштування особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, або влаштування дитини з інвалідністю до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання.

Наявною в матеріалах справи довідкою Комунального закладу Острозька спеціальна загальноосвітня-інтернат І-ІІІ ступенів Рівненської обласної ради від 22.01.2019 № 10 підтверджується, що син позивача, ОСОБА_2, навчається у 4 класі Комунального закладу Острозька спеціальна загальноосвітня-інтернат І-ІІІ ступенів Рівненської обласної ради і знаходиться на неповному державному утриманні.

Також, в матеріалах справи наявна довідка Комунального закладу Острозька спеціальна загальноосвітня-інтернат І-ІІІ ступенів Рівненської обласної ради від 12.03.2019 № 39, згідно з якою ОСОБА_2 під час навчання перебуває у закладі, а у вихідні , святкові, канікулярні дні та під час хвороби перебуває на утримані батьків.

Крім того, довідками Білківської сільської ради Березнівського району Рівненської області від 05.02.2019 № 159 та № 160 підтверджується, що ОСОБА_2 проживає разом з позивачем.

При цьому, судом відхиляються доводи відповідача щодо неправомірності (безпідставності) видачі Білківської сільської ради Березнівського району Рівненської області вказаних вище довідок, позаяк, доказів на підтвердження того, що такі довідки були відкликані, визнанні недійсними або будь-яких інших доказів, що могли б викликати сумнів в правомірності видачі чи достовірності вказаних довідок, відповідачем суду не надано

З огляду на вказане, суд вважає, що визначених чинним законодавством підстав для припинення з 01.09.2018 виплати позивачу надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю не було.

Більше того, суд зауважує, що згідно з абзацом 8 пункту 3.11 Порядку, для підтвердження інших фактів, що впливають на вирішення питання призначення надбавки на догляд до державної соціальної допомоги при відсутності документів, направляються запити до центру зайнятості, органів доходів і зборів, органів охорони здоров'я, органів освіти та інших підприємств, установ, організацій.

Тобто, з метою встановлення обставин, що вказують на необхідність припинення виплати позивачу надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю (тобто, працевлаштування позивача або влаштування його сина до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання), відповідач не був позбавлений можливості звернутися з відповідними запитами до центру зайнятості, органів доходів і зборів, органів охорони здоров'я, органів освіти та інших підприємств, установ, організацій.

Разом з тим, доказів направлення таких запитів та встановлення відповідних обставин відповідачем суду не надано.

Більше того, суд звертає увагу на те, що 19.02.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення (відновлення виплати) надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю з 01.09.2018, в якій повідомив, що його син, ОСОБА_2, знаходиться на неповному державному утриманні в Комунальному закладі Острозька спеціальна загальноосвітня-інтернат І-ІІІ ступенів Рівненської обласної ради.

Як слідує із змісту відзиву, рішення про припинення виплати (відмову в поновленні виплати) позивачу надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю відповідач обґрунтовує тим, що з початком навчального року (тобто, з 01.09.2019) ОСОБА_2 перебуває в Комунальному закладі Острозька спеціальна загальноосвітня-інтернат І-ІІІ ступенів Рівненської обласної ради, а позивач здійснює за ним догляд лише у вихідні, святкові, канікулярні дні та під час хвороби, про що зазначено в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 28.02.2019 № 111, складеним на підставі пункту 2.4 Порядку. Тобто, догляд позивача за його сином здійснюється ним не на постійній основі, що вказує на відсутність підстав для виплати йому надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю.

В даному випадку, суд звертає увагу на те, що за змістом частини 4 статті 3 Закону № 2109 надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю.

На переконання суду, застосування законодавцем в гіпотезі вказаної норми прислівника фактично вказує на те, що догляд за дитиною з інвалідністю має дійсно, безпосередньо здійснюватися особою, якій призначається відповідна надбавка. При цьому, прислівник фактично жодним чином не вказує на характер такого догляду щодо періодичності його здійснення, а саме: постійно чи з певним інтервалом.

Також, згідно з пунктом 2 Порядку, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення за потреби перевіряють фактичність спільного проживання законного представника із дитиною з інвалідністю і складають акт обстеження з висвітленням цього факту.

Однак, суд зауважує, що пункт 2.4 міститься в розділі 2 Порядку, який визначає умови та порядок призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Натоміть, умови та порядок призначення надбавки на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю визначаються розділом 3 Порядку. Вказаний розділ Порядку передбачає лише один випадок проведення структурним підрозділом з питань соціального захисту населення обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.

Так, абзацом 7 пункту 3.11 Порядку визначено, що у разі неможливості документального підтвердження факту догляду, який визначає право на призначення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю, за бажанням особи здійснюється обстеження на дому і складається акт обстеження сім'ї, у якій виховується дитина з інвалідністю. Обстеження у сім'ї, у якій виховується дитина з інвалідністю, здійснюється комісією у складі депутата місцевої ради (за згодою), посадової особи структурного підрозділу з питань соціального захисту населення і двох сусідів.

Таким чином, в разі вирішення питання щодо призначення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю, проведення обстеження матеріально-побутових умов сім'ї допускається лише за бажанням особи, якій призначається така надбавка. При цьому, таке обстеження здійснюється комісією у складі депутата місцевої ради (за згодою), посадової особи структурного підрозділу з питань соціального захисту населення і двох сусідів.

Разом з тим, доказів на підтвердження того, що позивач звертався до відповідача з приводу проведення обстеження для встановлення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю, сторонами суду не надано.

Крім того, із змісту акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 28.023.2019 № 111 слідує, що відповідне обстеження проводилося лише посадовою особою відповідача, а не комісією у складі депутата місцевої ради (за згодою), посадової особи структурного підрозділу з питань соціального захисту населення і двох сусідів, як це визначено абзацом 7 пункту 3.11 Порядку.

Суд повторює, що за змістом положень Закону № 2109 та Порядку підставами для припинення виплати надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю є працевлаштування особи, яка фактично здійснює догляд за такою дитиною, або влаштування дитини з інвалідністю до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання.

Разом з тим, доказів на підтвердження наявності відповідних обставин відповідачем суду не надано та судом в ході судового розгляду справи не встановлено.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд прийшов до висновку, що в ході судового розгляду справи відповідач не надав достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своєї поведінки в спірних правовідносинах.

Натомість, доводи та аргументи позивача щодо неправомірності поведінки відповідача в спірних правовідносинах знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, у зв'язку з чим позовну заяву належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вказане, сплачений позивачем судовий збір в сумі 768,40 грн згідно з квитанцією від 15 березня 2019 року № 39724454, оригінали якого знаходяться в матеріалах адміністративної справи, підлягає стягненню на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 263 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації щодо припинення та відмови в призначенні (поновленні) виплати ОСОБА_1 з 01 вересня 2019 року надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю, ОСОБА_2.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації поновити виплату ОСОБА_1 надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю, ОСОБА_2, з 01 вересня 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації судовий збір в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 (34633, Рівненська обл., Березнівський р-н, с. Білка, вул. Київська, 38, паспорт громадянина України серії СР № 563886);

2) відповідач - Управління соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації (34600, Рівненська обл., Березнівський р-н, м. Березне, вул. Київська, 11, код ЄДРПОУ 03195346).

Повний текст рішення складений 22 квітня 2019 року.

Суддя Комшелюк Т.О.