Рішення

від 16.04.2019 по справі 560/508/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/508/19

РІШЕННЯ

іменем України

16 квітня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В.

за участю:секретаря судового засідання Голуб О.Р. представника позивача: ОСОБА_1, представника відповідача: ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АртХім" до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування припису, постанови,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "НВП "АртХім" звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати припис управління Держпраці у Хмельницькій області про усунення виявлених порушень №ХМ212/329/АВ-П62 від 24.01.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №22/46 від 06.02.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у період з 15.01.2019 по 16.01.2019 посадові особи Управлінням Держпраці у Хмельницькій області провели інспекційне відвідування ТОВ "НВП "АртХім", за результатами якого складений ОСОБА_2 інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю №ХМ212/329/АВ від 16.01.2019, з якого вбачається, що посадові особами відповідача не взяли до уваги надані позивачем цивільно-правові договори, укладені із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 03.01.2019, відповідно до яких зазначеними особами надавалися позивачеві послуги по розливу готової продукції у тару різного розміру.

Не погоджуючись із висновками ОСОБА_4, ТОВ "НВП "АртХім" подало заперечення, однак за результатами інспекційного відвідування відповідач виніс Припис про усунення виявлених порушень №ХМ212/329/АВ-П62 від 24.01.2019, яким зобов'язано позивача до 24.02.2019 усунути порушення законодавства та повідомити про прийняття на роботу працівників до територіального органу ДФС за місцем обліку як платника єдиного податку у формі згідно з додатком.

Незважаючи на подані позивачем, вказані вище заперечення на ОСОБА_4 та документи, 06.02.2019 відповідач прийняв постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/46 у розмірі 250380,00 грн. на підставі статті 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за фактичний допуск двох працівників до роботи без оформлення трудового договору.

Не погоджуючись із вказаними приписом та постановою, позивач оскаржив їх до суду.

Ухвалою від 27.02.2019 суд відкрив провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив до розгляду в судовому засіданні.

Від представника позивача 18.03.2019 та 08.04.2019 надійшли клопотання про виклик у якості свідків директора ТОВ "НВП "АртХім" ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, директора ТОВ "СТЕ.Т" ОСОБА_7 та представника ТОВ "СНЕ.Т" та ТОВ "НВП "АртХім" ОСОБА_8, які протокольними ухвалами суд задовольнив.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила, позицію відповідача щодо предмету спору викладено у відзиві на позовну заяву, зокрема, в обґрунтування правомірності прийнятих припису №ХМ212/329/АВ-П62 від 24.01.2019 та постанови №22/46 від 06.02.2019, відповідач зазначає, що при здійсненні інспекційного відвідування з'ясовано, що у своїй діяльності ТОВ "НВП "АртХім" використовує працю 14 найманих працівників, згідно укладених трудових договорів. Поряд з іншими працівниками дві особи: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з якими трудові договори не укладені. Позивач надав інспекторам праці на вказаних осіб дві ідентичні цивільно-правові угоди від 03.01.2019, згідно пункту 1.1 яких, предметом є надання послуг ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по розливу готової продукції підприємства у тару різного розміру.

Разом з тим, у штатному розписі позивача наявні 2 штатні одиниці "розливальник хімічної продукції". У той же час аналогічну роботу, яку передбачено виконувати працівникам на визначених штатним розписом посадах, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виконують за цивільно-правовими договорами.

Відповідач вважає, що цивільно-правові угоди, на які посилається позивач, не спростовує виявленого порушення та не може вважатися належним доказом у справі, оскільки укладені цивільно-правові договори укладено з метою приховання фактичних трудових відносин з працівниками.

Враховуючи встановлені обставини, представник відповідача просила суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Наказом Головного управління Держпраці у Хмельницькій області від 15.01.2019 №12 начальнику відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_9, заступнику начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_10, начальнику відділу експертизи умов праці ОСОБА_11, головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів доручено провести інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю у ТОВ "НВП "АртХім", яке здійснює господарську діяльність за адресою: вул. Тернопільська, 17/2а, м. Хмельницький.

На підставі зазначеного наказу Головного управління Держпраці у Хмельницькій області видано направлення на проведення перевірки №69/19 від 15.01.2019.

За результатами проведення інспекційного відвідування Інспектором праці Головного управління Держпраці у Хмельницькій області складено ОСОБА_4 інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ХМ212/329/АВ від 16.01.2019.

Не погоджуючись із актом перевірки, ТОВ "НВП "АртХім" подало заперечення, за результатом розгляду якого управління Держпраці у Хмельницькій області надіслало позивачу лист, в якому зазначило, що висновки, зроблені в ОСОБА_4 перевірки дають підстави для винесення Припису інспектором праці на усунення порушення законодавства про працю у відповідності до вимог пунктів 23, 24, 27 Порядку №295. Також вказано, що наведені у запереченнях доводи, не спростовують обставини, виявлені під час інспекційного відвідування.

За результатами інспекційного відвідування відповідач виніс Припис про усунення виявлених порушень №ХМ212/329/АВ-П62 від 24.01.2019, яким зобов'язано позивача до 24.02.2019 усунути порушення законодавства та повідомити про прийняття на роботу працівників до територіального органу ДФС за місцем обліку як платника єдиного податку у формі згідно з додатком.

Перший заступник начальника управління Держпраці у Хмельницькій області 23.01.2019 прийняв рішення №14 про розгляд справи про накладення штрафу на ТОВ "НВП "АтрХім" та призначив вказаний розгляд на 06.02.2019 на 10:20 год., про що повідомлено позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Для розгляду справи про накладення штрафу ТОВ "НВП "АртХім" подало до управління Держпраці у Хмельницькій області:

1. Завірена печаткою підприємства копія цивільно-правового договору з ОСОБА_4

2. Завірена печаткою підприємства копія цивільно-правового договору з ОСОБА_3

3. Завірена печаткою підприємства копія ОСОБА_4 надання послуг з ОСОБА_4 від 25.01.19.

4. Завірена печаткою підприємства копія ОСОБА_4 надання послуг з ОСОБА_3 від 25.01.19.

5. Завірена печаткою підприємства копія видаткового касового ордеру від на ім'я ОСОБА_4 від 25.01.19.

6. Завірена печаткою підприємства копія видаткового касового ордеру від на ім'я ОСОБА_3 від 25.01.19.

7. Копія свідоцтва про реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_12

8. Копія свідоцтва платника єдиного податку ОСОБА_12

Розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі ОСОБА_4 інспекційного відвідування №ХМ212/329/АВ від 06.02.2019, перший заступник начальника Головного управління Держпраці у Хмельницькій області ОСОБА_13 прийняв постанову №22/46, згідно з якою на ТОВ "НВП "АртХім" накладено штраф у розмірі 250380,00 грн. за порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України.

Не погоджуючись з вказаними приписом та постановою відповідача, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та з'ясованим обставинам справи, суд керується наступними нормами права.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V).

Як зазначено в статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною четвертою статті 2 Закону №877-V визначено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6 - 8, абзацу 2 частини 10, частин 13 та 14 статті 4, частин 1 - 4 статті 5, частини 3 статті 6, частин 1 - 4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини 3 статті 22 цього Закону (частина 5 статті 2 Закону №877-V).

Відповідно до положень статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

У відповідності до частини 1 статті 259 КЗпП України Кабінет Міністрів України постановою від 26.04.2017 №295 затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з пунктом 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (пункт 3 Порядку №295).

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі (пункт 8 Порядку № 295).

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення (пункт 9 Порядку № 295).

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (пункт 19 Порядку № 295).

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування (пункт 20 Порядку № 295).

Пунктом 21 Порядку № 295 визначено, що якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (пункт 27 Порядку № 295).

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються (пункт 28 Порядку № 295).

Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (пункт 29 Порядку № 295).

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 КЗпП України та частинами 2-7 статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступних міркувань.

Постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/46 від 06.02.2019 встановлено порушення позивачем частини 3 статті 24 КЗпП України, яке полягає у тому, що у своїй діяльності ТОВ "НВП "АртХім" використовує працю двох осіб: ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які виконують роботу щодо розливу готової продукції у тару різного розміру, без укладення з ними трудових договорів, а на підставі цивільно-правових угод від 03.01.2019.

В спростування виявленого порушення позивач вказує на те, що 03.01.2019 між ТОВ "НВП "АртХім" та гр. ОСОБА_4 укладений цивільно-правовий договір б/н та з гр. ОСОБА_14 було укладено цивільно-правовий договір б/н від 03.02.2019.

Зі змісту умови, наведеної у пункті 2.1 обох вказаних договорів, обсяг послуг із розливу готової продукції, які мали бути надані виконавцями, склав 6000 літрів. Згідно цього ж пункту договорів сума винагороди, що має бути сплачена ТОВ "НВП "АртХім" за виконання зазначеного обсягу послуг становить 3000,00 грн. Крім того, згідно пункту 2.2 договорів передача виконаних за договорами робіт здійснюється за актами виконаних робіт (надання послуг).

На виконання умови, що міститься у пунктах 2.2 договорів, їх сторонами було складено акти надання послуг №1/25 та №25/01 від 25.01.2019, в яких наведено інформацію про вид виконаних робіт (послуг), кількість таких робіт (послуг), їх ціну та загальну вартість. За видатковими касовими ордерами від 25.01.2019 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було виплачено визначену договорами винагороду. При цьому, позивач, як податковий агент, у зв'язку із виплатою зазначеним особам грошових коштів, утримав з їх доходу відповідні суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також нарахував та сплатив суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Згідно з пунктом 6.1 договорів визначено термін їх дії: з 03.01.2019 до 31.01.2019.

Надаючи правову оцінку цивільно-правовим угодам від 03.01.2019, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, зокрема при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є, власне, праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Таким чином, з урахуванням вище зазначених норм законодавства, цивільно-правовий договір може укладатись для задоволення потреб суб'єкта господарювання, не пов'язаних із діяльністю, спрямованою на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, спрямованою на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

У разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб'єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору.

Суд встановив, що згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "НВП "АРТХІМ" зареєстроване як юридична особа, дата запису: 15.11.2011 номер запису: 16731020000 008173. Основний вид діяльності Код КВЕД 20.30 Виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик; Код КВЕД 20.41 Виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування; Код КВЕД 20.59 Виробництво іншої хімічної продукції, н. в. і. у. (основний); Код КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; Код КВЕД 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок; Код КВЕД 85.59 Інші види освіти, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; Код КВЕД 72.11 Дослідження й експериментальні розробки у сфері біотехнологій; Код КВЕД 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; Код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

Як встановив суд, у своїй діяльності ТОВ "НВП "АртХім" використовує працю 14 найманих працівників, згідно укладених трудових договорів.

Згідно наданого адміністрацією підприємства діючого штатного розпису, затвердженого наказом від 17.12.2018 (копія додається) № 18-од, виявлено наявність таких виробничих професій (робіт): "розливальних хімічної продукції" - 2 штатних одиниці (посадовий оклад 3710,0 грн.), "апаратник змішування" - 1 штатна одиниця (посадовий оклад 3730,0 грн.) та інші виробничі професії.

Отже, цивільно-правові договори від 03.01.2019, відповідно до яких громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зобов'язані були для Замовника виконати такі роботи, як: надати послуги по розливу готової продукції підприємства у тару різного розміру, передбачає виконання функцій, властивих саме найманому працівнику згідно класифікатора професій, а саме "розливальник хімічної продукції", і спрямований не на досягнення кінцевого результату, а на процес виконання функцій.

При цьому, як підтверджується матеріалами фото- та відео-фіксації, під час інспекційного відвідування у ТОВ "НВП АртХім" за фактичним місцем здійснення позивачем господарської діяльності, було виявлено, що гр. ОСОБА_4 виконував роботу на складі продукції, тобто поза межами цивільно-правової угоди.

Вказане дає суду підстави для висновку, що правовідносини між ТОВ "НВП "АртХім" та громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у наведеному контексті носять ознаки, притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки робота, які виконували ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а саме розлив хімічної продукції, є небезпечною та шкідливою для здоров'я, то саме під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Разом з тим, суд критично оцінює аргумент позивача, що дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по розливу хімічної продукції у тари вчинялися на виконання умов цивільно-правового договору, так, як вже зазначалося, основною ознакою, притаманною для договору, є те, що цивільно-правовий договір може укладатись для задоволення потреб суб'єкта господарювання, не пов'язаних із діяльністю, спрямованою на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, спрямованою на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

У разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб'єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17.

Згідно з частиною 2 статті 2 КЗпП України, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим за підстав, наведених в частині першій статті 24 КЗпП України.

Таким чином, трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Тобто, предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 24 КЗпП України).

Відповідно до частини 3 статті 24 КЗпП України, Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" № 413 від 17.06.2015 (далі Постанова № 413).

За правилом, визначеним Постановою № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором .

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Як встановлено з матеріалів справи та не заперечувалося сторонами в судових засіданнях, ТОВ "НВП "АртХім" не подало відповідного повідомлення до органів ДФС.

Предметом доказування згідно з частиною 2 статті 73 КАС України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (стаття 72 КАС України).

При цьому, згідно з частинами 1, 2 статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З метою повного та всебічного з'ясування усіх обставин у справі, суд в судовому засіданні допитав як свідка ОСОБА_5 (директор ТОВ "НВП "АртХім"), яка пояснила, що у зв'язку із великою партією замовлення, 03.01.2019 між ТОВ "НВП "АртХім" та гр. ОСОБА_4Д та ОСОБА_3 були укладені цивільно-правові договори, відповідно до яких зазначені особи надавали позивачеві послуги по розливу готової продукції у тару різного розміру, дія якого закінчилася 31.01.2019. Відповідно до умов вказаних договорів ОСОБА_4Д та ОСОБА_3 зобов'язані була виконати конкретно визначені роботи та по ОСОБА_4 здавання-приймання виконаних робіт передати ТОВ "НВП "АртХім" конкретний кінцевий результат. За проведену роботу сказані особи отримали винагороду в розмірі 2415,00 грн. кожен. На відмінну від трудового договору, за умовами цивільно-правової угоди працівники не несли матеріальну відповідальність.

Письмові пояснення ОСОБА_4Д та ОСОБА_3, які знаходяться в матеріалах справи аналогічні поясненням ОСОБА_5 (директор ТОВ "НВП "АртХім").

Крім того, представник позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про виклик свідків, за результатом розгляду якої в судовому засіданні був допитаний як свідок директор ТОВ "СНЕ.Т" ОСОБА_7, який пояснив, що жодного інформування про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю посадовими особами управління Держпраці у Хмельницькій області не проводилися. Одразу здійснювалося інспекційне відвідування ТОВ "СНЕ.Т".

Аналогічні пояснення містяться і в письмових поясненнях ОСОБА_8, яка є представником ПМП "АртХім" та ТОВ "СНЕ.Т."

Однак, суд не бере до уваги пояснення директора ТОВ "СНЕ.Т" ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки їх пояснення не стосуються предмету даного спору.

Щодо пояснень ОСОБА_5, ОСОБА_4Д та ОСОБА_3, суд вважає, що вони не спростовують висновки інспекторів Держпраці про наявність порушень трудового законодавства з боку ТОВ НВП "АртХім", оскільки виходячи із найменування посади, виду та характеру виконуваних робіт, їх обсягу, ГУ Держпраці у Хмельницькій області прийшло до правильного висновку, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 допущені до роботи без укладення трудової угоди, що є порушенням діючого законодавства.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача посилався на норми ЦК України та зазначав, що цивільно-правові угоди є чинними, не визнані не дійними та є правомірними, оскільки не визнані такими в судовому порядку, а сторони є вільними в укладанні договору.

Суд повністю погоджується з позицією позивача, щодо наведених положень цивільного законодавства, але зазначає, що укладені цивільно-правові договори з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мають всі ознаки трудового договору і підлягають оформленню відповідно до норм КЗпП України, а наявність інших цивільно-правових угод не звільняє позивача від укладання саме трудової угоди з підстав вищенаведених судом.

Аналізуючи встановлені обставини справи, приписи вищенаведеного законодавства, суд зазначає, що у межах спірних правовідносин позивачем не дотримано вимог статті 24 КЗпП України в частині обов'язкового укладання трудових договорів у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідачем під час прийняття оскаржуваних припису та постанови про накладення штрафу дотримано вимоги Порядку № 509, а отже припис управління Держпраці у Хмельницькій області про усунення виявлених порушень №ХМ212/329/АВ-П62 від 24.01.2019 та постанова про накладення штрафу уповноваженими особами №22/46 від 06.02.2019 є правомірними, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Оцінюючи доводи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, суд керується положенням частини 1 статті 77 КАС України, згідно з яким, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд вважає, що відповідач надав суду належні докази правомірності висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства про працю, тому, підсумовуючи викладене, суд доходить переконання, що постанова Головного управління Держпраці у Хмельницькій області відповідає критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, що визначені частиною 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнята обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством.

Оскільки під час розгляду справи суд встановив правомірність дій відповідача щодо проведення інспекційного відвідування та правомірність висновків органу владних повноважень про порушення позивачем норм чинного законодавства про працю, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

З огляду на висновки суду по суті спору, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються та покладаються на позивача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АртХім" до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування припису, постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 22 квітня 2019 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АртХім" (вул. Тернопільська, 17/2-А, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29018 , код ЄДРПОУ - 37971534) Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Камянецька, 74, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 39793137)

Головуючий суддя ОСОБА_15