Постанова

від 23.04.2019 по справі 824/767/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/767/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Боднарюк О.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

23 квітня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Охрімчук І.Г. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року (рішення прийнято у м. Чернівці, дату складання повного тексту рішення та час його прийняття не зазначено) у справі за адміністративним позовом Житлово-будівельного кооперативу "Дім-Буд" до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У серпні 2018 року Житлово-будівельний кооператив "Дім-Буд" звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Чернівецькій області, в якому просив визнати протиправною та скасувати, винесену заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_2, постанову №ЧВ-364/18/10/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/188 від 26 липня 2018 року про накладення на Житлово - будівельний кооператив "Дім - ОСОБА_3" штрафу в розмірі 2 792 250,00 гривень.

2. У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.07.2018 посадовими особами відповідача винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, яку вважає протиправною та такою, що прийнята не на підставі, не у межах повноважень та без урахування обставин, що мають значення для її прийняття.

3. Позивач стверджує, що в період з 25.06.2018 по 03.07.2018 посадовими особами відповідача проведено інспекційне відвідування об'єкта будівництва з приводу дотримання вимог законодавства про працю за період з 01 вересня 2017 року по 25 червня 2018 року. За наслідками проведеної перевірки складено акт інспекційного відвідування, відповідно до якого на місці здійснення господарської діяльності виявлено працівники, які виконували різного роду будівельні роботи на будівництві багатоквартирного житлового будинку. Перевіркою кадрових, бухгалтерських та інших внутрішніх документів підприємства нібито встановлено працівників, які належним чином не працевлаштовані для здійснення будівництва житлового будинку, в тому числі і осіб, з якими взагалі не укладені жодні договори.

4. Позивач звертав увагу суду на те, що являється юридичною особою та здійснює свою господарську діяльність у сфері будівництва житлових і нежитлових будівель. Відноситься до суб'єктів мікропідприємництва відповідно до ч.3 ст.55 Господарського кодексу України, використовує найману працю, отже відповідно до п.10 Порядку тривалість інспекційного відвідування для суб'єктів мікропідприємництва не може перевищувати двох робочих днів, хоча перевірка проводилась в період з 25.06.2018 по 03.07.2018, що перевищує зазначений термін. Крім цього, акт інспекційного відвідування за результатами перевірки всупереч вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не підписано посадовими особами відповідача.

5. На думку позивача, посадові особи відповідача не мають права перевіряти додержання вимог ліцензійних умов, що не входить до їх компетенції, відтак є безпідставними посилання в акті перевірки та в постанові на недотримання ліцензійних умов.

6. Позивач вважає, що цивільно-правові договори, які укладені з працівниками узгоджуються з вимогами цивільного законодавства та Кодексу законів про працю України. Вказані посилання в акті інспекційного відвідування та в постанові №ЧВ- 364/18/10/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/188 від 26 липня 2018 року на те, що цивільно-правові договори укладені з працівниками містять ознаки трудового договору не відповідають дійсності, оскільки предметом цих договорів були певні об'єми та інші кількісні показники, відповідні одиниці виміру замовлених робіт, за що сплачувались кошти, а не сам процес роботи, як такий.

7. Висновки відповідача про те, що замовник зобов'язується своєчасно забезпечувати виконавця всім необхідним для виконання даних доручень, а крім того, виконавці не могли самостійно організувати свою роботу із-за відсутності у них власних знарядь праці, матеріалів та неможливості виконання роботи без застосування допоміжних механізмів, які є в наявності у позивача, і вказане свідчить про фактичні трудові відносини з цими робітниками - є безпідставними.

8. Отже, позивач вважає спірну постанову протиправною, яка підлягає скасуванню, оскільки це рішення Управління Держпраці у Чернівецькій області прийняте за відсутності факту порушення вимог трудового законодавства позивачем.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

9. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року позов задоволено.

10. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області № ЧВ-364/18/10/АВ/П/ПТ/ТД/ФС/188 від 26 липня 2018 року про накладення на Житлово-будівельний кооператив "Дім - ОСОБА_3" штраф в сумі 2792250,00 гривень.

11. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення, а тому оскаржувана постанова є необґрунтованою, прийнятою не відповідно до норм чинного законодавства, у зв'язку із чим підлягає скасуванню.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та вважаючи його незаконним і необґрунтованим, оскільки суд неправильно дав оцінку обставинам справи, апелянт просив скасувати його і прийняти нове рішення про відмову в позові.

13. У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що в цивільно-правових договорах не містяться відомостей щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик, тому дані договори містять ознаки трудових домовленостей.

14. Крім того, у ході інспекційного відвідування інспекторам надані лише цивільно-правові до говори, а акти виконаних робіт, які мають бути додатком до вказаних дого ворів, не надані, що, на думку відповідача говорить про їх відсутність на той момент і з'яви лися значно пізніше.

15. Також, працівники у своїх поясненнях зазначали, що вони належно працевлаштовані на ЖБК Дім-Буд працювали з 8 або 9 години ранку до 17 або 18 години вечора, роботодавець їх забезпечував всім необхідним тощо.

16. Доводи позивача про те, що інспектора праці диктували працівникам інформацію, яку необхідно відобразити в поясненнях не відповідають дійсності, оскільки інспектори задавали працівникам питання щодо місця роботи, початку їх роботи, режиму роботи, оплати праці, укладення договорів, тощо. Працівники вказували різну дату початку роботи, різні види роботи, яку виконували (бригада бетонярів, бригада мулярів, тощо), різну суму винагороди. Як би зміст пояснень диктували інспектори праці, то інформація в них була би викладена більш чітко, детально і якісно, а не так як вона фактично відображена.

17. Вказує, що під час судового засідання в суді першої інстанції опитані лише 3 з 14 виявлених працівників, тому висновок суду, що всі пояснення, які відібрані під час інспекційного відвідування є недостовірними та недопустимими доказами є передчасним.

18. Посилання суду першої інстанції на порушення відповідачем строків проведення інспекційного відвідування (поза межами 2-х днів) є безпідставним, оскільки у матеріалах справи наявна копія Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці ЖБК Дім-Буд , що ведеться на будівництві багатоквартирного житлового будинку по вул. Спортивній в с. Чагор Глибоцького району, Чернівецької області, в якому відображено проведення інструктажу на робочому місці з 50 працівниками будівельниками, які працюють на будівництві за вказаною адресою, і не відображений адміністративно-господарський персонал, тому в кооперативі працює більше 50 працівників і відповідно до вимог чинного законодавства та п. 10 ПКМУ № 295 від 26.04.2017 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів.

19. Отже, суд першої інстанції не встановив, що проводячи вказаний інструктаж, роботодавець (ЖБК Дім-Буд ) визнав осіб своїми працівниками, але вказані працівники допущені до роботи без належного оформлення трудових відносин, а саме: без укладення трудового договору, оформленого нака зом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідом лення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загально-обов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, чим недотримані вимоги ст. 24 КЗпП України Укладення трудового договору .

ІІ. ОСОБА_4 ОБСТАВИН СПРАВ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

20. Судом першої інстанції встановлено, що інспекційне відвідування юридичної особи Житлово-будівельний кооператив "Дім-Буд" в період з 25 червня 2018 року по 03 липня 2018 року проведено на підставі наказу від 25.06.2018 № 355 "Про проведення інспекційних відвідувань", який прийнято на підставі інформації ГУ ПФУ Чернівецької області від 08.05.2018 № 12309/03 щодо роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів за березень 2018 року (т.2 а.с.10,11).

21. 03.07.2018 за результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування №ЧВ-364/18/10/АВ, яким встановлено у позивача порушення наступних норм законодавства (т.1 а.с.17-33):

--- ст. 21 КЗпП , пп. 6 ч.1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП , фактичний допуск працівника до робити без оформлення трудового договору (контракту). Зокрема, 25 червня 2018 р. посадовими особами відповідача при відвідуванні об'єкту будівництва на вулиці Спортивній, 17 села Чагор Глибоцького району Чернівецької області виявлено працівників, зокрема: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, які виконували свої функціональні обов'язки, а саме: виконували різного роду будівельні роботи на будівництві багатоквартирного житлового будинку, та які надали письмові пояснення щодо своєї роботи в ЖБК «ДІМ-БУД» . Перевіркою кадрових, бухгалтерських та інших внутрішніх документів підприємства встановлено 27 працівників, які належним чином не працевлаштовані для здійснення будівництва житлового будинку, зокрема: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_15, ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_7, ОСОБА_23, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_22, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_21, ОСОБА_3, ОСОБА_31, ОСОБА_8;

--- в порушення пп.1 п.8 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №256 від 30 березня 2016 року, в 2017-2018 роках не дотримались установленого чинним законодавством порядку прийняття та оформлення на роботу 27 робітників, в тому числі: ОСОБА_3, ОСОБА_24, ОСОБА_28, ОСОБА_27, ОСОБА_32, ОСОБА_9, ОСОБА_21, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_33, ОСОБА_19 0.0., ОСОБА_8, ОСОБА_23, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_26, ОСОБА_15, ОСОБА_22, ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_25, ОСОБА_31, ОСОБА_20, з якими укладені цивільно-правові договори; ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_34, з якими взагалі не укладені жодні договори відповідно до глави III КЗпП України.

22. 03.07.2018 посадовими особами відповідача складено припис про усунення виявлених порушень № ЧВ-364/18/10/АВ/П (т.2 а.с.31-39).

23. 11.07.2018 позивачем подано заперечення до акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 03.07.2018 року № ЧВ-364/18/10/АВ з проханням скасувати вказаний акт (т. 1 а.с. 40).

24. 26.07.2018 посадовими особами відповідача на підставі статті 259 КЗпП України, статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» , частини 3 статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України прийнято постанову про накладення штрафу на позивача в сумі 2792250,00 грн (т.1 а.с.34-37).

25. Не погоджуючи з вказаною постановою відповідача, позивач оскаржив її до суду.

ІV. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

26. Позивач вважає спірну постанову протиправною, яка підлягає скасуванню, оскільки це рішення Управління Держпраці у Чернівецькій області прийняте за відсутності факту порушення позивачем вимог трудового законодавства.

27. Відповідач зазначає, що оскаржувана постанова, прийнята органом Держпраці в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством.

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

28. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

29. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).

30. Відповідно до статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) це - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

31. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

32. Згідно частини 1 статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

33. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

34. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

35. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю - визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 «ОСОБА_18 питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Порядок №295).

36. Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці - Держпраці та її територіальних органів.

37. Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

38. Загальне визначення цивільно-правового договору міститься у статті 626 ЦК України, згідно частини 1 якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

39. При цьому, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦКУ).

40. Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

41. Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

42. Згідно з частиною 1 та 3 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

43. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

44. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

45. Підрядник має право вимагати виплати йому аванс лише у випадку та в розмірі, встановлених договором. (частина 1 та 2 статті 854 ЦК України)

46. Відповідно до абзацу 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи -підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

VІ. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

47. Основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

48. Відмінність між цивільно-правовим та трудовим договорами полягає в тому, що відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами Кодексу законів про працю України та інших актів трудового законодавства і не може змінюватися сторонами трудового договору, а відповідальність у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема нормами Цивільного кодексу України.

49. Як зазначалось, між позивачем та вказаними працівниками укладено договори, копії яких містяться в матеріалах справи та надані відповідачу під час інспекційного відвідування.

50. Зі змісту вказаних договорів вбачається, що кожна з осіб (робітників) прийняла до виконання визначений сторонами договору перелік, обсяг, об'єм робіт, а також період виконання цих робіт, з подальшим прийняттям цих робіт, як разових , та їх оплатою згідно з актами виконаних робіт.

51. Відповідно до укладених договорів, діяльність зазначених осіб не регламентувалась правилами внутрішнього трудового розпорядку.

52. За умовами договорів всі ризики щодо невиконання правил техніки безпеки при виконанні визначених обсягів робіт відносяться на цих осіб, а також вони не підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку кооперативу.

53. Згідно з даними договорами факт виконаних робіт з боку виконавця засвідчується актами здачі-прийняття робіт, які підписуються сторонами.

54. Встановлено, що відносно осіб, з якими укладено дані договори, не вились табелі обліку робочого часу, оскільки ними виконувались роботи у зручний для них час, зручною для них тривалістю виконання робіт та перерв. Також відсутні табелі та записи про вказаних осіб обліку робочого часу, що є вихідним документом для нарахування заробітної плати, інших виплат постійним працівникам позивача.

55. Отже, колегія суддів, дослідивши зміст договорів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що останні за своєю суттю є цивільно-правовими договорами, у яких обумовлені кількісні і вартісні показники, часу і строки виконання робіт та об'єми робіт.

56. Таким чином, наведені в акті інспекційного відвідування твердження не можуть бути підставою для висновків, що правовідносини між позивачем та фізичними особами згідно з цивільно-правовими договорами - не є відносинами цивільно-правового характеру. А дії позивача щодо укладення даних договорів не можуть бути розцінені, як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, що свідчить про відсутність в діях позивача ознак порушення ст. 21 та ст.24 КЗпП України.

57. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що в діях позивача відсутня будь-яка складова абзацу 2 статті 265 КЗпП, а тому останній не може нести відповідальність у вигляді фінансових санкцій, які накладені спірним рішенням.

58. Крім того, зі змісту постанови Глибоцького районного суду Чернівецької області від 20.09.2018 у справі № 715/1635/18, якою закрито провадження у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_35, який є головою ЖБК «Дім-Буд» , складу правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 41 КУпАП, вбачається, що викладені в акті інспекційного відвідування обставини не знайшли свого підтвердження, а вказаний акт визнано незаконним і недопустимим доказом.

59. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що пояснення, які відібрані під час інспекційного відвідування є недостовірними та недопустимими доказами, оскільки останні не підписані самими посадовими особами відповідача. Крім цього, зазначені у поясненнях відомості не відповідають інформації, яка наводиться в акті перевірки та в поясненнях, які відібрані адвокатом позивача, що за своєю суттю унеможливлює встановити об'єктивну істину.

60. Також правильним є висновок суду першої інстанції про порушення посадовими особами відповідача строків проведення інспекційного відвідування позивача, з тих мотивів, що з урахуванням вимог ст. 55 ГК України позивач є суб'єктом мікропідприємництва, а згідно п.10 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року, тривалість інспекційного відвідування для суб'єктів мікропідприємництва не може перевищувати двох робочих днів, однак, як вбачається з акту інспекційного відвідування, що перевірку на ЖБК «Дім-Буд» розпочато 25 червня 2018 та завершено 03 липня 2018 року.

61. Посилання відповідача на недотримання позивачем ліцензійних умов, зокрема, норм пункту 8 організаційних вимог Постанови №265, якими передбачено (окрім іншого) укладення трудових договорів з усіма найманими працівниками, колегія суддів вважає помилковими та необґрунтованими, виходячи із того, що вказаний нормативний акт за своєю суттю стосується організаційних, кадрових, технологічних і спеціальних вимог провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів та отримання ліцензії, і аж ніяк не стосується правовідносин працевлаштування осіб, що врегульовано трудовим та цивільним законодавством.

62. Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

63. Згідно частини 1 та частини 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

64. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТОМ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

65. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

66. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

67. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

68. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

69. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

70. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 23 квітня 2019 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_36 ОСОБА_37