Постанова

від 23.04.2019 по справі 804/9977/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

23 квітня 2019 року

справа №804/9977/14

адміністративне провадження №К/9901/39413/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року у складі суддів Гімона М.М., Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

у справі № 804/9977/14

за позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕТО

про накладення арешту на рахунки платника податку,

У С Т А Н О В И В :

15 липня 2014 року Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Інспекція, податковий орган, контролюючий орган, позивач у справі) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕТО (далі - платник податків, відповідач у справі), з урахуванням уточненої позовної заяви від 22 грудня 2018 року, просила про застосування арешту коштів Товариства на розрахункових рахунках на підставі статті 94 Податкового кодексу України.

26 грудня 2016 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов Інспекції задоволено, накладено арешт на кошти ТОВ ВЕТО , що знаходяться на рахунках 26005000782761 ( ОЩАДБАНК м. Дніпро), 2604130320201 (ПАТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО ), 2600730320201 (ПАТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО ), 2602930320201 (ПАТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО ), 26063050700152 (Приват Банк), 26007050700152 (Приват Банк), 26052050700129 (Приват Банк), 2610630320203 (ПАТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО ).

20 липня 2017 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року у справі № 804/9977/14, прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог податкового органу до Товариства про накладення арешту на рахунки платника податку.

02 жовтня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України в якій, посилаючись на порушення судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

21 листопада 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення її недоліків на виконання ухвали цього суду від 03 жовтня 2017 року та витребувана справа №804/9977/14 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

22 грудня 2017 року Товариством подане заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Вищого адміністративного суду України, у якому вважає відсутніми підстави для задоволення касаційної скарги.

05 лютого 2018 року справа №804/9977/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

16 березня 2018 року справа №804/9977/16 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/39413/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32653295, перебуває на податковому обліку податкового органу.

11 липня 2014 року керівником податкового органу видано наказ №779 Про проведення документальної позапланової перевірки Товариства.

14 липня 2014 року головним державним ревізором - інспектором Інспекції Величко М.О. складено акт № 2478/2203/32653295, відповідно до якого ним, з метою проведення перевірки, здійснено виїзд за податковою адресою Товариства для вручення наказу на проведення перевірки та направлення на проведення даної перевірки.

Суд зазначає, що впродовж усього судового розгляду податковий орган посилається на те, що саме цей акт посвідчує не допуск до проведення перевірки.

15 липня 2014 року у зв'язку з відмовою Товариства у допуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, заступником начальника Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська на підставі статті 94 Податкового кодексу України прийнято Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

На підставі цього рішення та відповідно до пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України податковий орган в той же день звернувся до суду з адміністративним позовом про накладення арешту на рахунки платника податку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність передбачених пунктом 94.6 статті 94 Податкового кодексу України підстав для застосування арешту коштів Товариства з огляду на те, що відповідач безпідставно не допустив посадових осіб податкового органу до проведення перевірки за наявності законних підстав згідно із правомірним наказом керівника.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки на час розгляду справи рішення податкового органу від 15 липня 2014 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яке є підставою для накладення арешту на рахунки платника податків на підставі ст. 94 Податкового кодексу України, втратило чинність - відсутні підстави для накладення арешту на рахунки платника податків.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За приписами підпункту 94.2.1 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України ( в редакції, яка діяла на момент звернення податкового органу до суду) арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, зокрема, така обставина - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Як зазначено у пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

У відповідності до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2014 року по справі № 804/9979/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2014 року подання податкового органу про підтвердження адміністративного арешту майна платника податку - повернуто заявнику у зв'язку з не усуненням недоліків.

Крім того, як зазначено у пункті 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент перевірки) у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

За приписами пункту 81.2. статті 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Податковий орган помилково ототожнює факт відмови від підпису у направленні на перевірку та факт відмови від допуску до проведення перевірки. Наявний в справі акт від 14 липня 2014 року, фактично є довідкою про відмову посадових осіб Товариства в отриманні наказу про проведення перевірки та підпису у направленні на проведення перевірки. В даному документі відсутні відомості щодо осіб, в присутності яких складено акт, відсутні відомості, чи пропонувалась посадовим особам підписати вказаний акт.

Враховуючи вищевикладене, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року у справі № 804/9977/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер