Постанова

від 24.04.2019 по справі 734/152/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

24 квітня 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 734/152/19

Головуючий у першій інстанції - Бараненко С. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/587/19

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Бобрової І.О., Шитченко Н.В.

учасники справи: позивач - ПАТ Козелецький комбікормовий завод ,

відповідачі - ТОВ ФРІ ГРУП , ОСОБА_2, Приватний нотаріус Чорнєй Віта Володимирівна, ТОВ Козелецький комбікормовий завод ,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Козелецький комбікормовий завод на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 13 березня 2019 року про повернення заяви про забезпечення позову (місце ухвалення - смт. Козелець, дата складання повного тексту - 13.03.2019) у справі за позовом ПАТ Козелецький комбікормовий завод до ТОВ ФРІ ГРУП , ОСОБА_2, Приватного нотаріуса Чорнєй Віти Володимирівни та ТОВ Козелецький комбікормовий завод про визнання недійсним договору іпотеки, скасування запису про іпотеку та скасування запису про заборону на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2019 року Голова правління ПрАТ Козелецький комбікормовий завод ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив заборони ТОВ Козелецький комбікормовий завод у будь- який спосіб відчужувати (зокрема, але не виключно, за договорами купівлі-продажу, міни, дарування іншими непоіменованими договорами, що містять елементи зазначених договорів), у будь-який спосіб звертати стягнення, вносити до статутного капіталу юридичних осіб та громадських формувань, вносити до спільної діяльності або інвестиційної діяльності, у будь-який спосіб передавати у користування (зокрема, але не виключно, за договорами найму, оренди, позички іншими непоіменованими договорами, що містять елементи зазначених договорів), у будь який спосіб обтяжувати (зокрема, але не виключно, за договорами іпотеки, майнової поруки, іншими непоіменованими договорами, що містять елементи зазначених договорів), пропонувати звернути стягнення у межах будь-якого виконавчого провадження, у будь-який спосіб передавати на зберігання чи під охорону або управління, в будь-який інший спосіб передавати право володіння, користування або розпорядження, передавати на зберігання третім особам, обтяжувати будь-якими іншими боргами, а також передавати права третім особам як в межах, так і за межами України, вчиняти будь-які інші дії, зокрема, вносити будь-які конструктивні зміни, робити перепланування, перебудування, чи іншим чином впливати на цілісний стан та зовнішній вигляд наступного нерухомого майна:

- комплекс нежитлових будівель загальною площею 4 784,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 569840474220;

- заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав і акредитованим суб'єктам (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних, районних та міських рад, Київській міській державній адміністрації, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно наступного об єкту нерухомого майна:

- комплексу нежитлових будівель загальною площею 4 784,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 569840474220.

В обґрунтування заяви посилався на те, що предметом даного спору є визнання недійсним договору іпотеки нерухомого майна, на яке може бути звернено стягнення відповідачем ТОВ Козелецький комбікормовий завод , до вирішення справи по суті, що утруднить чи зробить неможливим виконання майбутнього судового рішення.

Ухвалою Козелецького районного суду від 13.03.2019 заяву Голови правління ПрАТ Козелецький комбікормовий завод ОСОБА_4 про забезпечення позову повернуто позивачу.

Повертаючи заяву про забезпечення позову позивачу суд першої інстанції послався на те, що заявником не зазначено в заяві про забезпечення позову, пропозиції щодо зустрічного забезпечення, що є обов'язковою умовою визначеною ст. 151 ЦПК України, то згідно ч. 9 ст. 153 ЦПК України - суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду Голова правління ПрАТ Козелецький комбікормовий завод ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Козелецького районного суду від 13.03.2019, та постановити нову, якою направити справу до районного суду для вирішення питання щодо заяви позивача про забезпечення позову.

За доводами скарги оскаржувана ухвала суду є незаконною, такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

У скарзі заявник посилається, що відсутність пропозиції щодо зустрічного забезпечення не є достатньою підставою для повернення відповідної заяви, оскільки за положеннями ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу до суду подано не було.

Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Повертаючи заяву про забезпечення позову заявнику, суд першої інстанції виходив із того, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, а саме відсутні пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, яке підлягає застосуванню задля забезпечення відшкодування збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Однак з такими висновками апеляційний суд не може погодитися, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, серед іншого, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення (п. 6 ч. 1).

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

У заяві про забезпечення позову заявник посилається на те, що враховуючи приписи ч. 1 ст. 154 ЦПК України щодо мети зустрічного забезпечення, вважає, що відповідачам не можуть бути завдані збитки внаслідок задоволення заяви позивача про забезпечення позову, а тому зустрічне забезпечення може не застосовуватись.

В розумінні п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України доводи позивача про відсутність необхідності вжиття зустрічного забезпечення також вважаються пропозицією щодо зустрічного забезпечення, тому не можна вважати, що у заяві позивача такі пропозиції відсутні, а отже висновки суду першої інстанції в цій частині не є такими, що ґрунтуються на вимогах закону.

Крім того, з аналізу норм процесуального права, що регулюють питання забезпечення позову вбачається, що процесуальний закон не містить чіткого визначення форми та деталізації пропозицій зустрічного забезпечення, а тому, на думку колегії суддів, звужене тлумачення п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України не є обґрунтованим та може призвести до порушення прав учасника справи на ефективний захист.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що у суду першої інстанції не було правових підстав для повернення заяви про забезпечення позову, а тому ухвала Козелецького районного суду від 13.03.2019 про повернення заяви про забезпечення позову на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням заяви для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, 374, 379 ч. 1 п. 4, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Козелецький комбікормовий завод - задовольнити.

Ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 13 березня 2019 року про повернення заяви про забезпечення позову - скасувати, заяву направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.04.2019.

Головуючий: Судді: