Ухвала

від 22.04.2019 по справі 160/285/19

ЛОКАЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 160/285/19

Провадження № 1-кс/160/154/19

У Х В А Л А

22 квітня 2019 року смт. Локачі

Слідчий суддя Локачинського районного суду - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,

представника скаржника - ОСОБА_3 ,

розглянувши скаргу ОСОБА_4 на постанову від28.12.2018 року начальника СВЛокачинського ВП Горохівського ВП Головного управління Національної поліції України у Волинській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12018030120000178,

в с т а н о в и л а :

16.04.2019 року до Локачинського районного суду надійшла скарга ОСОБА_4 на постанову від28.12.2018 року начальника СВЛокачинського ВП Горохівського ВП Головного управління Національної поліції України у Волинській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12018030120000178.

Свою скаргускаржник мотивуєтим,що у даному кримінальному провадженні він потерпілим не визнавався та не допитувався в якості потерпілого.

Оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, оскільки її мотивувальна частина не містить відомостей про мотиви прийняття такої постанови, їх обґрунтування, про оцінку фактичних обставин справи і наявних доказів, про проведення усіх необхідних слідчих дій, що свідчить про неповноту досудового розслідування та передчасність рішення про закриття кримінального провадження.

Слідчим не доведено розмір шкоди, не дотримано процесуального порядку винесення постанови, не надано оцінки фактичним діям осіб, які вчинили кримінально-каране діяння, не витребувані письмові докази, не проведені експертизи.

Окрім того, було допущене неправильне застосування норм кримінального закону, що призвело до невірної кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення.

З часу внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань його заяви та початку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні слідчим, всупереч вимогам КПК України, не вчинено жодної слідчої дії, спрямованої на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, не надано наявним в матеріалах кримінального провадження доказам належної правової оцінки. Тобто, не вчинено жодних дій щодо отримання фактичних даних, на підставі яких можна було би встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для даного кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Просить постанову начальника СВ Локачинського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області, майора поліції ОСОБА_5 від 28 грудня 2018 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05 жовтня 2018 року за № 12018030120000178 - скасувати.

Представник скаржника у судовому засіданні скаргу підтримала із підстав, зазначених у ній. Просила її задовольнити.

Слідчий у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи. Його неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження № 12018030120000178, приходжу до наступного висновку.

Строк на оскарження рішення слідчого скаржником не пропущено, оскільки постанову начальника СВ ОСОБА_5 прозакриття кримінальногопровадження від28.12.2018року ОСОБА_4 отримав 05квітня 2019року,що вбачається із долученої копії постанови та супровідного листа, а скарга направлена ним до суду 12.04.2019 року, тобто, в межах 10-денного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України слідчий зобов`язаний всебічно, повно, неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно з ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення; винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності та покарання; тощо.

Відповідно до ч.2 ст.91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Частиною 1 ст.92 КПК України передбачено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.

Згідно з ч.1 п.3 ст.303КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

У ході судового розгляду скарги встановлено, що 05.10.2018 року в чергову частину Локачинського відділення поліції Горохівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області надійшла письмова заява від гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , священика Свято-Василівської громади УПЦ, настоятеля храму в с. Зубильне Локачинського району, про те, що в період часу з грудня 2015 року до вересня 2018 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом зловживання довірою, заволодів грошовими коштами Свято-Василівської релігійної громади УПЦ.

05.10.2018 року відомості за заявою ОСОБА_4 було внесено до ЄРДР із правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст. 190 КК України та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018030120000178.

Слідчий у своїй постанові про закриття кримінального провадження послався на те, що в діях ОСОБА_6 не вбачається ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, оскільки його дії не становлять суспільно-небезпечного діяння, позаяк він не мав на меті заволодіти грошовими коштами, оскільки частину роботи він вже виконав, від взятих на себе зобов`язань не відмовляється, а тому це не може становити складу кримінального правопорушення за ч.1 ст. 190 КК України.

Скаржник не погоджується із даною постановою.

Об`єктивна сторона шахрайства (ст. 190 КК України) полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі.

Обман як спосіб шахрайського заволодіння чужим майном чи придбання права на таке майно полягає у повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних відомостей, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого, з метою введення в оману потерпілого.

Отримання майна під умовою виконання якого-небудь зобов`язання може кваліфікуватися як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала мету його присвоїти, а зобов`язання - не виконувати.

Суб`єктивна сторона шахрайства характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

У судовому засіданні з`ясовано, що слідчим вчинялись слідчі дії, спрямовані на всебічне та неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, а саме: ним було проведено допити ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та їх одночасний допит, під час яких об`єктивно встановлено фактичні обставини справи, які підтверджуються обома учасниками конфлікту. Різниця в їх показах полягає лише в сумі, наданій ОСОБА_6 для проведення робіт, яку останній мотивує тим, що у вартість робіт заявником включено також витрати на матеріали. ОСОБА_6 після отримання коштів та матеріалів розпочав роботи по виготовленню іконостасу. З його показів вбачається, що на даний час проведено біля 75 відсотків робіт та він зобов`язується виконати решту роботи. Допитані в ході досудового розслідування свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили, що ОСОБА_6 виготовив каркас на іконостас та пофарбував його. Тривалий час виготовлення іконостасу ОСОБА_6 пояснив дотриманням технології його виготовлення та норм виробництва.

Згідно із ст. 40 КПК України слідчий уповноважений починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом. Під час досудового розслідування, слідчий зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення його ефективності.

При винесенні постанови про закриття кримінального провадження слідчий дотримався законності і обґрунтованості розслідування, внаслідок чого, оцінивши докази в повному обсязі було з`ясовано, що в діях ОСОБА_6 не вбачається ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, оскільки він не мав на меті заволодіти грошовими коштами в момент їх отримання, а зобов`язання - не виконувати, позаяк частину роботи він уже виконав, від взятих на себе зобов`язань не відмовляється. В даному випадку в діях ОСОБА_6 може вбачатися неналежне виконання цивільно-правових зобов`язань, а не кримінальне правопорушення, адже не кожна подія є злочином.

Враховуючи вищевикладене, слідчий надав належну правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, слідчий суддя вважає, що вони мають регулюватися нормами Цивільного кодексу України, а тому постанова начальника СВ ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження є законною, отже, в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 91, 92, 306, 307 КПК України,

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову начальника СВЛокачинського ВП Горохівського ВП Головного управління Національної поліції України у Волинській області ОСОБА_5 від28.12.2018 року про закриття кримінального провадження № 12018030120000178 - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Локачинського районного суду ОСОБА_1