Постанова

від 24.04.2019 по справі 234/20003/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 234/20003/18 Номер провадження 22-ц/804/1155/19

Суддя-доповідач ОСОБА_1П

Головуючий у 1 інстанції Пікалова Н.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем У К Р А Ї Н И

24 квітня 2019 року Донецький апеляційний суд колегією суддів у складі:

Головуючого судді Никифоряка Л.П.

Суддів Новікової Г.В., Гапонова А.В.,

за участі секретаря судового засідання Ротар Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, в якій подано апеляційну скаргу ОСОБА_3, через представника ОСОБА_4 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 26 грудня 2018 року про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

В позові пред'явленому до суду 22 грудня 2018 року ОСОБА_2 просить суд стягнути з позичальника ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в розмірі 122000,00 доларів США, що станом на 21 жовтня 2017 року становило 3 231 780,00 грн. Існування такої заборгованості позивач пов'язував із неналежним виконанням з боку позичальника договору позики від 21 жовтня 2013 року.

21 грудня 2018 року позивач, через представника ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на: земельну ділянку по вулиці Ювілейній, 74 в м. Краматорськ площею 0,0201 га; земельну ділянку по вулиці Краматорській, 3 в м. Краматорськ площею 0,206 га; 4/10 частки автомийки, майстерні з ремонту легкових автомобілів по вулиці Ювілейній 74 в м. Краматорську; автостоянку з прохідною будкою розташовану по бульвару Краматорському 3 в м. Краматорську; нежилі будівлі та споруди бази відпочинку Подорожник по вулиці Карла Маркса в селі Щурове в м. Лиман. В заяві Товариство вказувало на те, що все зазначене майно належить на праві власності відповідачу та відчуження майна зробить неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 26 грудня 2018 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на автостоянку з прохідною будкою розташовану по бульвару Краматорському 3 в м. Краматорську та нежилі будівлі та споруди бази відпочинку Подорожник по вулиці Карла Маркса в селі Щурове в м.Лиман, що належать ОСОБА_3

В апеляційній скарзі представник відповідача просив ухвалу скасувати та забезпечити позов за рахунок іншого майна 4/10 автомийки, майстерні з ремонту легкових автомобілів по вулиці Ювілейній 74 в м. Краматорську, вартість якого покриває суму заборгованості. В обґрунтування скарги заявник посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та прав відповідача як власника.

Доводи апеляційної скарги зводились до того, що висновки суду не відповідають вимогам законодавства щодо співмірності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, за відсутності представника позивача який в письмовому клопотанні просив розглянути справу без нього та відмовити в задоволенні апеляційної скарги, також за відсутності третьої особи повідомленої про час та місце судового розгляду належним чином,

переглядаючи справу за наявними в ній і додатково поданими доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до положень частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України /далі ЦПК України/ суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами.

21 жовтня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір позики 975146,00грн, що еквівалентні 122000,00доларів США /а.с. 36/.

Виконання зобов'язань за Договором позики забезпечено іпотекою, згідно договору іпотеки від 09 листопада 2013 року ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов'язань за договором позики передав в іпотеку належні йому на праві власності 4/10 частки автомийки, майстерні з ремонту легкових автомобілів по вулиці Ювілейній 74 в м. Краматорську /а.с. 37-41/.

Автостоянка з прохідною будкою розташована по бульвару Краматорському 3 в м. Краматорську належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 03 квітня 2012 року /інформація з Державного реєстру речових прав а.с. 19-20/

Також згідно відомостей з реєстрів нежилі будівлі та споруди бази відпочинку Подорожник по вулиці Карла Маркса в селі Щурове в м.Лиман, розташовані на земельній ділянці 0,1618 га, яка виділена для їх обслуговування орендарю ОСОБА_3 /а.с. 19/.

Суд задовольнив заяву позивача про забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на автостоянку та нежилі будівлі та споруди бази відпочинку Подорожник . Та умовою застосування таких заходів суд вважав що, майно з приводу якого йдеться в ухвалі суду належить відповідачу на праві власності та достатньо обґрунтованим є припущення з приводу того, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду. Разом з тим, суд відмовив в накладенні арешту на земельні ділянки, власником яких позивач не являється та суд вважав що немає можливості накласти арешт на майно яке знаходиться в іпотеці.

Висновки суду першої інстанції про часткове задоволення заяви позивача про забезпечення позову узгоджуються із положеннями чинного законодавства з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже наведеною нормою встановлена вимога про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Звертаючись в суд із позовом ОСОБА_2 посилався на право вимоги до позичальника ОСОБА_3 який не виконує зобов'язання за договором позики.

Предмет спору визначений в позовній заяві дає підстави для висновку про те, що між сторонами дійсно виник спір, при цьому апеляційний суд виходить з того, що обґрунтованість позовних вимог, достатність наданих доказів та переконливість наведеного обґрунтування не можуть бути предметом перевірки суду під час вирішення питання про забезпечення позову та ці питання підлягають з'ясуванню під час вирішення спору по суті.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку про доцільність вжиття заходу забезпечення позову, шляхом накладення арешту на належну відповідачу на праві власності автостоянку та нежилі будівлі та споруди бази відпочинку Подорожник посилався на існування обґрунтованого припущення невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому наявність самого по собі позову про стягнення позики в розмірі 122000,00 доларів США, що станом на 21 жовтня 2017 року становило 3 231 780,00 грн може бути підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на належне відповідачу майно, з огляду на те, що власник ОСОБА_3 в апеляційній скарзі не навів жодного доводу щодо порушення його права про вільне володіння та користування майном, в тому числі для здійснення підприємницької господарської діяльності.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Матеріали справи не містять доказів щодо існування перешкод для вжиття відповідного заходу забезпечення позову, та судом наведені мотиви з приводу того чому невжиття заходів забезпечення позову може призвести до невиконання чи неналежного виконання рішення суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Виходячи з вищенаведеного та з урахуванням того, що зміст поданої ОСОБА_2 заяви про вжиття заходів забезпечення позову містить належне обґрунтування, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви та арешт майна.

Також є обґрунтованими висновки суду про співмірність розміру позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 122000,00 доларів США, що станом на 21 жовтня 2017 року становило 3 231 780,00 грн вартості майна, яке арештовано, оскільки матеріали справи містять відомості стосовно загальної вартості нерухомого майна /а.с. 20/, з огляду на що судом дотримано вимог щодо співмірності, оскільки вид забезпечення позову, який просив застосувати позивач є співмірним із позовним вимогами та предметом спору.

За таких обставин оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Суд здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів відповідно до положень чинного законодавства та з'ясував співмірність виду забезпечення позову, який просив застосувати позивач, позовним вимогам, оцінив рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог та обґрунтував необхідність вжиття такого заходу як арешт, з дотриманням норм процесуального права.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи, що при вирішенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права, відсутні підстави для скасування ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану через представника ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 26 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 квітня 2019 року.

Судді: