Рішення

від 16.09.2019 по справі 234/20003/18

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 234/20003/18

Провадження № 2/234/918/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Пікалової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Романенко К.П.,

представника позивача Голуб О.Ю. ,

представника відповідача ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 234/20003/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів.

22.12.2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 21.10.2013 року між ним та відповідачем по справі було укладено договір позики грошових коштів, за умовами якого останній отримав від позивача грошові кошти в сумі 975 146 грн., що на день передачі грошових коштів відповідало 122 000 дол. США. Пунктом 3 договору передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позику у строк до 22.10.2017 року. Крім того, п. 5 договору передбачено, що сума повернення грошових коштів не може бути менш ніж сума еквівалентна 122 000 дол. США. Також між сторонами було укладено договір іпотеки від 09.11.2013 року в забезпечення виконання зобов`язань за договором позики та передано іпотекодавцем ОСОБА_4 4/10 частки автомийки, майстерні з ремонту легкових автомобілів, як часткове забезпечення виконання зобов`язань за договором позики. Станом на 21.12.2018 року відповідач грошові кошти позивачу не повернув. Сума грошових коштів, яка підлягала поверненню станом на 21.10.2017 року склала 3 231 780 грн. (122000 дол. США * 26,49 (офіційний курс НБУ станом на 21.10.2017 року). Просить стягнути суму коштів за договором позики в сумі 3 231 780 грн., що є еквівалентом 122 000 дол. США за курсом НБУ станом на 21.10.2017 року, а також понесені ним судові витрати.

Ухвалою суду від 26.12.2018 року задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову по даній справі та накладений арешт на автостоянку з прохідною будкою в АДРЕСА_1 ; нежилі будівлі та споруди бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 14.01.2019 року позовну заяву прийнято до провадження та справу призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 05.02.2019 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Голуба О.Ю. про забезпечення доказів по цивільній справі, зобов`язано приватного нотаріуса Краматорської міського нотаріального округу Соловйову С.С. надати договір позики грошових коштів від 21.10.2013р., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений 09.11.2013р. за реєстром № 5405.

15.02.2019 року до суду надійшов відзив від представника відповідача ОСОБА_8 , з якого вбачається, що відповідач не погоджується з позовними вимогами, оскільки вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності. За умовами Договору погашення позики повинно здійснюватися відповідачем частинами до 21.10.2014 року, 2015 року, 2016 року, 2017 року, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту невиконання позичальником кожного із цих зобов`язань. Станом на 21.12.2018 року відповідач борг не повернув. При цьому він звернувся до суду з позовом лише 22.12.2018 року. Відповідач вважає, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з нього частини позики в сумі 243786,50 грн., яку він повинен був платити 21.10.2014 року, та частини позики в сумі 243786,50 грн., які він повинен був сплатити 21.10.2015 року поза межами строку позовної давності. Тому вимога позивача про повернення позики в розмірі 3231780 грн. не грунтується ні на вимогах закону, ні на вимогах Договору, оскільки відповідач отримував грошові кошти в сумі 975146 грн. та останній зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог, а судові витрати розподілити відповідно до ст .141 ЦПК України.

Ухвалою суду від 06.03.2019 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду та зобов`язано приватного нотаріуса Краматорської міського нотаріального округу Соловйову С.С. надати завірену копію договору позики грошових коштів від 21.10.2013р., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений 09.11.2013р. за реєстром № 5405.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав і суду показав, що за договором позики від 21.10.2013р. позивач передав відповідачу грошову суму в розмірі 975 146 грн. та саме таку суму останній зобов`язався повернути позивачу у строк до 22.10.2017р. з урахуванням узгодженого сторонами договору графіку погашення позики. Вважав, що п. 3 Договору позики суперечить п. 6, а п. 5 - суперечить п. 3. Окрім того, представник відповідача показав, що вважає, що позивач при зверненні в суд з даним позовом пропустив строк позовної давності, який слід обчислювати щодо кожного платежу. Таким чином поза межами строку позовної давності знаходяться платежі від 21.10.2014р. та 21.10.2015р. кожен на суму 243 786,50 грн. Просить застосувати строк позовної давності по справі та відмовити позивачу у задоволенні позову.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В :

21.10.2013 року ОСОБА_4 взяв в борг у ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 975 146,00 грн., який був оформлений Договором позики грошових коштів. Відповідач зобов`язався повернути позику у строк до 22.10.2017р..

Згідно п.5 вказаного Договору, за згодою сторін, сума повернення грошових коштів не може бути менш ніж сума еквівалентна 122 000 доларів США за курсом НБУ станом на 21.10.2017р.

Згідно п.6 Договору, сторони обумовили графік погашення заборгованості рівними платежами в сумі 243 786,50 грн., які необхідно провести 21.10.2014р., 20.10.2015р., 21.10.2016р., 21.10.2017р.

Для часткового забезпечення виконання Договору позики грошових коштів між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено Договір іпотеки від 09.11.2013 року. Відповідно до п. 1.2 - предметом іпотеки є нерухоме майно - 4/10 частки автомийки, майстерні з ремонту легкових автомобілів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

В зазначений строк ОСОБА_4 борг не повернув.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За положеннями ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

В судовому засіданні представник відповідача визнав, що дійсно ОСОБА_4 отримав 21.10.2013р. від ОСОБА_3 позику в розмірі 975 146 грн. та між сторонами був укладений договір позики грошових коштів, тому в порядку ст.82 ЦПК України, вказаний факт не підлягає доказуванню.

Відповідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначенні родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо наявності підстав для застосування строку позовної давності суд констатує наступне.

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому, в законодавстві визначаються різні поняття як строк дії договору , так і строк (термін) виконання зобов`язання (ст. ст. 530, 631 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

При цьому, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

П. 5 Договору позики передбачено повернення грошових коштів до 22.10.2017 року, а позивач звернувся до суду 22.12.2018 року, та загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, тому суддя вважає, що позивач звернувся до суду із позовом в межах трирічного строку позовної давності.

Посилання ж відповідача про те, що вимога позивача про повернення позики в розмірі 3231780 грн. не грунтується ні на вимогах закону, ні на вимогах Договору, також не заслуговують на увагу, оскільки п. 5 Договору позики грошових коштів передбачено, що повернення грошових коштів не може бути менш ніж сума еквівалентна 12000 дол. США.

Так, у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі N 390/34/17 (провадження N 61-22315сво18) зроблено висновок, що "доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них".

Так, відповідач отримав у позивача грошові кошти в сумі 975146 грн. та погодився повернути їх до 22.10.2017 року, зазначивши, що повернення грошових коштів не може бути менш ніж сума еквівалентна 122000 дол. США, а згодом не вчиняє дій по поверненню даного боргу, що суперечить його попередній поведінці (отриманню коштів та встановленню обов`язку їх повернути в строк, зазначений Договором позики грошових коштів) і є недобросовісним.

Таким чином, суд встановив, що відповідач не виконує та не намагається виконати свого обов`язку по виконанню зобов`язання або поверненню коштів. За таких обставин, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судовий збір на загальну суму 9514,80 грн. (яка складається з 8810 грн. - сума судового збору сплачена за подання позову; 352,40 грн. - сума судового збору за заявою про забезпечення позову; 352,40 грн. - сума судового збору за заявою про забезпечення доказів).

Керуючись ст.ст. 12-13, 141, 259, 263-265, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 612, 1046, 1049, 1050 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 3 231 780 грн. (три мільйони двісті тридцять одна тисяча сімсот вісімдесят гривень 00 коп.), за договором позики від 21.10.2013р., що є еквівалентним 122 000 доларів США за курсом НБУ станом на 21.10.2017 року, а також понесені судові витрати на загальну суму 9514,80 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот чотирнадцять гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд, протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає: АДРЕСА_4 .

Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Суддя:

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті й надруковано в одному екземплярі.

Суддя: