Ухвала

від 23.04.2019 по справі 821/1892/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 квітня 2019 р. м. ХерсонСправа № 821/1892/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Ковбій О.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву Новокам'янського навчально-виховного комплексуз "ЗОШ I-II ступенів - дошкільний навчальний заклад" Великоолександрівської районної ради про вжиття заходів забезпечення в адміністративній справі за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області до Новокам'янського навчально-виховного комплексу "ЗОШ I-II ступенів - дошкільний навчальний заклад" Великоолександрівської районної ради про вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності,

встановив:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Новокам'янського навчально-виховного комплексу "ЗОШ I-II ступенів - дошкільний навчальний заклад" Великоолександрівської районної ради про вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Ухвалою суду від 20.02.2018 року провадження у справі закрито на підставі п.3 ч.1 ст.238 КАС України у зв'язку з досягненням сторонами примирення. Також, ухвалою затверджено умови примирення.

22.04.2019 року представником Новокам'янського навчально-виховного комплексу "ЗОШ I-II ступенів - дошкільний навчальний заклад" Великоолександрівської районної ради подано до суду заяву про відстрочення виконання рішення суду.

Також, разом з заявою подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі ухвали від 20.02.2018 року до розгляду судом заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Подану заяву про забезпечення Новокам'янський навчально-виховний комплекс "ЗОШ I-II ступенів - дошкільний навчальний заклад" Великоолександрівської районної ради обґрунтовує тим, що судове рішення за відстроченням виконання якого звернулась установа вже звернуто до примусового виконання до Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Херсонській області. Державний виконавець, в свою чергу, вже розпочав примусове виконання ухвали та постановою від 09.04.2019 року надав боржнику строк на добровільне виконання судового рішення - 10 днів.

Заявник стверджує, що не має об'єктивної можливості виконати умови примирення, затверджені ухвалою від 20.02.2018 року, а тому передбачуваним наслідком буде застосування до нього з боку державного виконавця санкцій, зокрема, штрафу.

Згідно з вимогами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Також, згідно ч.6 ст. 378 КАС України - при відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу.

При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3)встановленням обовязку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти інші дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за якими стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення заяви, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 № 2.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи, в даному випадку - заяви по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Окрім зазначеного вище, суд звертає увагу на роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ, при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, обов'язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Як вбачається з матеріалів справи необхідність вжиття заходів забезпечення заявник обґрунтовує тим, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області були вжиті дії щодо примусового виконання ухвали суду від 20.02.2018 року, тоді як на розгляд суду подано заяву про відстрочення виконаня зазначеного судового рішення.

Так, у провадженні Херсонського окружного адміністративного суду знаходиться заява Новокам'янського навчально-виховного комплексу "ЗОШ I-II ступенів - дошкільний навчальний заклад" Великоолександрівської районної ради від 18.04.2019 року про відстрочення виконання судового рішення.

Судовими повістками розгляд справи призначено до розгляду.

Окрім зазначеного, відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.04.2019 року серії ВП №58839458, що міститься в матеріалах справи заступником начальника відділу Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Надточієм С.В. постановлено відкрити виконавче провадження з виконання ухвали №821/1892/17 від 20.02.2018 року. Також, вказано про необхідність боржника виконати судове рішення протягом 10 робочих днів.

Згідно положень ч.6 ст. 26, ч. 1-3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, при здійсненні примусового виконання судового рішення за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення законодавством передбачений спеціальний алгоритм дій. Зазначений алгоритм зобов'язує державного виконавця, в разі відсутності дій щодо виконання застосовувати до боржника заходи спрямовані спонукати його на вчиненні відповідних дій - накладення штрафу, ініціювання кримінального провадження.

Зазначені заходи спричинять негативні наслідки для керівництва установи, яке наразі в передбаченому законом порядку звернулось до суду з клопотанням про відстрочення виконання рішення суду.

При цьому, суд зазначає, що в даному випадку забезпечення позову є заходом, направленим на захист майнових прав заявника на час розгляду його заяви про відстрочення виконання судового рішення.

При цьому суд враховує, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Застосовуючи конкретний вид забезпечення позову, суд повинен виходити з дійсного виключення цим забезпечувальним заходом утруднення або неможливість виконання рішення. Забезпечення позову у зазначений судом спосіб відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідають інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.

Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Так, за приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

За змістом ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Співмірність вжиття заходів забезпечення позову відображено у практиці Європейського суду з прав людини, який визнає можливість застосування попереднього заходу, такого як судова заборона (справа "Verlagsgruppe News Gmbh проти Австрії" та "Libert проти Бельгії").

У справі "Мікалефф проти Мальти" Суд визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.

Разом із тим, задоволення заяви про забезпечення для відповідача не несе будь-яких негативних наслідків, не покладає на відповідача додаткових обтяжень, не має невідворотній характер.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на те, що позивачем доведено суду, що невжиття таких заходів може додатково створити ряд негативних наслідків, настання яких може бути попереджено прийняттям позитивного рішення за заявою Новокам'янського навчально-виховного комплексу "ЗОШ I-II ступенів - дошкільний навчальний заклад" Великоолександрівської районної ради про відстрочення виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив :

Клопотання задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - ухвали Херсонського окружного адміністративного суду від 20.02.2018 року по справі №821/1892/17 до прийняття судового рішення за заявою Новокам'янського навчально-виховного комплексу "ЗОШ I-II ступенів - дошкільний навчальний заклад" Великоолександрівської районної ради від 18.04.2019 року про відстрочення виконання судового рішення .

Копії ухвали направити сторонам (їх представникам).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Ковбій О.В.