Рішення

від 22.04.2019 по справі 826/16214/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 квітня 2019 року № 826/16214/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Консалтинговий регіональний

економічний центр

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Консалтинговий регіональний економічний центр звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати наказ № 9197 від 31.05.2018р. Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та податкове повідомлення-рішення від 05.07.2018 року № 00008071402.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.10.2018р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи та запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня отримання ухвали надати суду відзив на позовну заяву та всі докази на підтвердження, які наявні у відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваних рішень. Так, позивач зазначає, що копію наказу про проведення перевірки було отримано ним лише 04.06.2018р., що є першим днем її проведення, чим не було дотримано вимог п.79.2 ст. 79 ПК України щодо завчасного повідомлення про проведення перевірки. Також позивач посилається на те, що відсутність у контрагента позивача - ТОВ Агромат-Інвест трудових ресурсів не передбачає відповідальності позивача. Крім того, як зазначає позивач, висновки акту перевірки ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження і досудового розслідування, що в силу ст. 72 та 83 ПК не може вважатися об'єктивними доказами порушення ТОВ Консалтинговий регіональний економічний центр вимог податкового законодавства.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, зазначивши, що вони винесені на підставі та у відповідності до норм чинного податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, що листом від 11.08.2017р. № 25163/10/26-15-14-02-05 про надання інформації ГУ ДФС у м. Києві запропонувало позивачу надати протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту інформацію стосовно взаємовідносин між ТОВ Консалтинговий регіональний економічний центр та ТОВ Агромат-Інвест .

Листом від 06.09.2017р. позивачем було надіслано відповідачу копії: договору про надання послуг № 1847 від 01.04.2017р., укладеного між ТОВ Консалтинговий регіональний економічний центр та ТОВ Агромат-Інвест , Додатків № 1 та № 2 до даного договору, Актів здачі-прийняття робіт № 1/2017 від 28.04.2017р. та № 2/2017 від 28.04.2017р., звітів до акті № 1/2017 та № 2/2017, платіжного доручення № 3314 від 25.04.2017р., податкової накладної № 285 від 25.04.2017р., картки рахунку № 631 та № 31.

31.05.2018р. ГУ ДФС у м. Києві було прийнято наказ № 9197 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Консалтинговий регіональний економічний центр з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Агромат-Інвест (код 39986154) за квітень 2017 року тривалістю 3 робочі дні з 04.06.2018р. Зазначений наказ був підписаний начальником Л.Д. Демченко та містить печатку ГУ ДФС у м. Києві. Також було прийнято повідомлення від 01.06.2018р. № 25215/10126-15-14-02-05 про проведення перевірки.

За наслідками проведеної перевірки ГУ ДФС у м. Києві було складено акт від 13.06.2018р. № 382/26-15-14-02-05/37210725, яким встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2 та п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 та 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податку на додану вартість на загальну суму 53 064,00 грн., у тому числі за квітень 2017 у сумі 53 064,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки 05.07.2018р. ГУ ДФС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення № 00008071402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 66 330,00 грн., з яких за податковим зобов'язанням 53 064,00 грн., за штрафними санкціями - 13 266,00 грн.

Як на підставу неправомірності зазначеного наказу на проведення перевірки позивач посилається на те, що копію наказу про проведення перевірки було отримано 04.06.2018р., що є першим днем її проведення, чим не було дотримано вимог п.79.2 ст. 79 ПК України щодо завчасного повідомлення про проведення перевірки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підстави для проведення документальної позапланової перевірки визначені в пункті 78.1 статті 78 ПК України.

Так, відповідно до пп. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави , дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; - копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Порядок та особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені у статті 79 ПК України.

Так, згідно з пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

З огляду на зміст вищенаведених правових норм суд зауважує, що оцінка правомірності наказу про проведення документальної перевірки, у тому числі позапланової невиїзної, повинна надаватися з урахуванням достатності змісту наказу для висновків про фактичну підставу проведення відповідної перевірки.

Як вбачається з наказу від 31.05.2018р. № 9197, у ньому міститься лише посилання на пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а також зазначено в якості підстави проведення перевірки доповідну записку Департаменту аудиту від 29.05.2018р. № 2834/26-15-14-02-05, у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати передбачену ПК України фактичну підставу для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 травня 2018 року по справі №810/3188/17.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає за наявності двох умов: 1) виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 2) не надання платником пояснень та їх документальних підтверджень на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Наявні у справі докази підтверджують, що відповідач звернувся до позивача із запитом від 11.08.2017р. № 25163/10/26-15-14-02-05 Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ Агромат-Інвест .

У відповідь на вказаний запити позивач надав відповідь у листі від 06.09.2017р., яким надав пояснення та надіслав відповідачу копії договору про надання послуг № 1847 від 01.04.2017р., укладеного між ТОВ Консалтинговий регіональний економічний центр та ТОВ Агромат-Інвест , копії Додатків № 1 та № 2 до даного договору, копії Актів здачі-прийняття робіт № 1/2017 від 28.04.2017р. та № 2/2017 від 28.04.2017р., копії звітів до акті № 1/2017 та № 2/2017, копію платіжного доручення № 3314 від 25.04.2017р., копію податкової накладної № 285 від 25.04.2017р., картки 631 рахунку по взаємовідносинам з ТОВ Агромат-Інвест та картки 31 рахунку з відображенням перерахованих коштів на користь ТОВ Агромат-Інвест .

Суд зазначає, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення необґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді. У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Однак, відповідачем в ході розгляду справи не доведено обґрунтованості свого рішення про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки з посиланням на недоліки пояснень позивача та їх документальне обґрунтування на письмовий запит контролюючого органу від 11.08.2017.

Відповідачем не наведено доводів про недостатність наданих позивачем пояснень і документів, не вказано, які виявлені контролюючим органом обставини не підтверджуються наданими платником документами, що могло б свідчити про законність призначення оспорюваної перевірки позивача.

Також відсутні докази щодо надіслання (отримання) позивачем разом з наказом вказаної доповідної записки Департаменту аудиту від 29.05.2018р. № 2834/26-15-14-02-05. Вказане унеможливлює та позбавляє позивач бути обізнаним про обставини щодо підстави перевірки, підготування та подання належних пояснень щодо підстав самої перевірки, у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати передбачену ПК України фактичну підставу для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Відтак, встановлені судом обставини, свідчать про недотримання контролюючим органом обов'язкових умов для призначення проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, визначених п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, та дає підстави суду для висновку про протиправність наказу від 31.05.2018 №9197 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Консалтинговий регіональний економічний центр .

Крім того, за правилами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об'єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Окрім того, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 названого Кодексу.

При цьому, відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку . Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України щодо пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Цю позицію підтримано в постановах Верховного Суду від 17.01.2018р. у справі №1570/7146/12, від 06.03.2018р. у справі № 805/2307/17-а, від 05.05.2018р. справа № 810/3188/17, від 02.05.2018р. справа № 804/3006/17.

В постановах Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі N 21-425а14 та від 9.02.2016 у справі N 826/5689/13-а визначено наступну правову позицію: "нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої."

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки тривалістю 3 робочих днів розпочалося з 04.06.2018р., в той час як наказ та повідомлення про проведення такої перевірки позивач отримав 04.06.2018р. Тобто з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник не був ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Доказів отримання позивачем наказу від 31.05.2018р. № 9197 до початку проведення перевірки відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ від 31.05.2018р. № 9197 ГУ ДФС у м. Києві прийнято з порушенням визначеної ПК України процедури призначення, а саме без повідомлення позивача про фактичні обставини та підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а саму перевірку проведено без дотримання обов'язкових для цього умов, що є підставою для його скасування та визнання протиправними дій контролюючого органу щодо проведення перевірки на підставі такого наказу.

З огляду на обставини направлення позивачу повідомлення про проведення перевірки та копії наказу лише в день проведення перевірки, що позбавило його можливості реалізації свого права на ознайомлення із ними до початку здійснення контрольного заходу та подання відповідних пояснень й документів, суд приходить до висновку про проведення відповідачем перевірки без наявності на те правових підстав.

З огляду на вищевказане, керуючись ч.2 ст. 9 КАС України суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача по проведенню перевірки ТОВ Консалтинговий регіональний економічний центр на підставі наказу № 9197 від 31.05.2018р. Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки .

Як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення не можуть бути визнані правомірними.

Таким чином, суд приходить висновку про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 05.07.2018 року № 00008071402.

Поряд з цим, необхідно зазначити, що контролюючий орган не позбавлений права щодо проведення відповідної перевірки позивача за умови дотримання вимог податкового законодавства.

Таким чином, у випадку протиправності дій щодо проведення перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає безумовному визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 20 грудня 2018 року у справі №815/1851/15 , адміністративне провадження №К/9901/27891/18.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірність своїх дій та рішень, в той час, як доводи позивача ґрунтуються на законі, у зв'язку з чим позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ № 9197 від 31.05.2018р. Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Консалтинговий регіональний економічний центр , прийнятий Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.

3. Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Консалтинговий регіональний економічний центр за квітень 2017 року у період з 04.06.2018р. по 06.06.2018р., на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 9197 від 31.05.2018р. Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки .

4. Визнати противним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 05.07.2018 року № 00008071402.

5. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Консалтинговий регіональний економічний центр (03038, м. Київ, вул. Лінійна 17; код ЄДРПОУ 37210725) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій