Ухвала

від 25.04.2019 по справі 911/1106/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні виконання рішення суду

"25" квітня 2019 р. Справа№ 911/1106/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Дикунської С.Я.

розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Базюка М.А.

про забезпечення виконання рішення суду

у справі № 911/1106/17

за первісним позовом Фізичної особи-підприємця Базюка М.А.

до Товариства з обмеженою відповідальністю Епона

про стягнення 349 808,19 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Епона

до Фізичної особи-підприємця Базюка М. А.

про стягнення 347 916,20 грн

без повідомлення учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Базюк Микола Андрійович (надалі - ФОП Базюк М.А., позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Епона (надалі - ТОВ Епона , відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) про стягнення 284 868,48 грн, з яких 235 312,00 грн основного боргу, 14 080,04 грн пені, 1 509,00 грн 3% річних, 4 967,44 грн інфляційних втрат, 29 000,00 грн збитків (упущеної вигоди), посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на виконання ремонтних робіт №10 від 15.06.2016 щодо своєчасної та повної оплати за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.06.2017 прийнято до спільного розгляду зустрічний позов ТОВ Епона до ФОП Базюка М.А. про стягнення 347 916,20 грн збитків, завданих простроченням та неналежним виконанням робіт за договором, з яких 250 068,10 грн переплати від вартості робіт, 62 848,10 грн штрафу за прострочення робіт та 35 000,00 грн витрат на проведення експертизи.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції ФОП Базюком М.А. були подані заяви про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до останньої з яких позивач за первісним позовом просив стягнути з відповідача за первісним позовом 349 808,19 грн, з яких 235 312,00 грн основного боргу, 32 131,65 грн неустойки, 9 516,00 грн 3% річних, 43 848,54 грн інфляційних втрат, 29 000,00 грн збитків (упущеної вигоди).

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.10.2018 у справі №911/1106/17 первісний та зустрічний позови задоволено частково, стягнуто з ТОВ Епона на користь ФОП Базюка М.А. 235 312,00 грн основного боргу, 32 131,65 грн пені, 9 516,00 грн 3 % річних, 40 811,19 грн інфляційних втрат, 4 766,56 грн судового збору, 4 000,00 грн на професійну правничу допомогу, в іншій частині первісного позову відмовлено; стягнуто з ФОП Базюка М.А. на користь ТОВ Епона 6 264,20 грн пені, 93,96 грн судового збору, в іншій частині зустрічного позову відмовлено; проведено зустрічне зарахування сум 32 131,65 грн первісного позову та 6 264,20 грн зустрічного позову (пені) та сум 4 766,56 грн та 93,96 грн (судового збору), стягнуто різницю між ними на користь позивача за первісним позовом - ФОП Базюка М.А.; після зустрічного зарахування сум, остаточно за рішенням у справі: стягнуто з ТОВ Епона на користь ФОП Базюка М.А. 235 312,00 грн основного боргу, 25 867,45 грн пені, 9 516,00 грн 3 % річних, 40 811,19 грн інфляційних втрат, 4 669,60 грн судового збору, 4 000,00 грн на професійну правничу допомогу.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, ТОВ Епона звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення первісного позову та постановити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Епона на рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2018 у справі №911/1106/17, розгляд апеляційної скарги призначено на 11.03.2019, ФОП Базюку М.А. встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2018 у справі №911/1106/17.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 апеляційну скаргу ТОВ Епона залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2018 у справі №911/1106/17 скасовано частково, з викладенням його резолютивної частини в наступній редакції: Первісний позов ФОП Базюка М.А. до ТОВ Епона про стягнення 349 808,19 грн, з яких 235 312,00 грн основного боргу, 32 131,65 грн неустойки, 9 516,00 грн 3% річних, 43 848,54 грн інфляційних втрат, 29 000,00 грн збитків (упущеної вигоди) задовольнити частково. Зустрічний позов ТОВ Епона до ФОП Базюка М.А. про стягнення 347 916,20 грн, з яких 250 068,10 грн переплати від вартості робіт, 62 848,10 грн штрафу за прострочення робіт та 35 000,00 грн витрат на проведення експертизи задовольнити частково. Стягнути з ТОВ Епона на користь ФОП Базюка М.А. 235 312,00 грн основного боргу, 9 516,00 грн 3 % річних, 40 811,19 грн інфляційних втрат, 7 918,25 грн судових витрат. В задоволенні первісних позовних вимог ФОП Базюка М.А. в частині стягнення з ТОВ Епона 3 037,35 грн інфляційних втрат та 29 000,00 грн збитків відмовити. В задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ Епона в частині стягнення з ФОП Базюка М.А. збитків у сумі 315 784,55 грн, з яких 250 068,10 грн переплати від вартості робіт, 35 000,00 грн витрат на проведення експертизи та 30 716,45 грн штрафу відмовити. . Стягнено з ТОВ Епона на користь ФОП Базюка М.А. 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Доручено Господарському суду Київської області видати накази на виконання даної постанови.

24.04.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника ФОП Базюка М.А. надійшла заява про забезпечення виконання рішення у справі №911/1106/17, шляхом накладення арешту на майно ТОВ Епона , а саме, на підприємство по виготовленню та фасуванню круп, яке знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Старі Петрівці, вул. Дубрівська, 32, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 938659632218, та земельну ділянку з кадастровим номером 3221887801:03:140:0102.

В обґрунтування вказаної заяви позивач за первісним позовом вказував на те, що 10.01.2019 на підставі наказу Господарського суду Київської області від 19.12.2018, виданого на виконання рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2018 у справі №911/1106/17, приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження №58048938 та накладено арешт на все майно ТОВ Епона . При цьому, з листа-відповіді АТ Райффайзен Банк Аваль вбачається, що на рахунках ТОВ Епона недостатньо коштів для виконання постанови виконавця про арешт коштів боржника.

Посилаючись на те, що у зв'язку з набранням законної сили постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 Господарським судом Київської області будуть видані нові судові накази, за якими будуть розпочаті нові виконавчі провадження, а виконавче провадження №58048938 буде закінчено та відповідно будуть скасовані вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення суду у справі №911/1106/17, а також з огляду на те, що коштів на рахунках ТОВ Епона недостатньо для виконання рішення та єдиним способом виконання рішення є звернення стягнення на майно товариства шляхом його примусової реалізації, заявник вважає, що існує реальна загроза невиконання рішення суду апеляційної інстанції у даній справі.

Виходячи з вимог чинного законодавства, розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення виконання рішення суду, дослідивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Приписами ч. 6 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходи, передбачені статтею 137 цього Кодексу.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

З аналізу вказаної норми вбачається, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Однак, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Тобто положення вказаної статті пов'язують вжиття заходу забезпечення з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).

Так, за приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

За змістом ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При цьому, в силу положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.

Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення чи неможливість поновлення в подальшому прав позивача без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В обґрунтування поданої заяви позивач за первісним позовом зазначив про те, що відповідач за первісним позовом не має наміру виконувати рішення суду у даній справі, що підтверджується безпідставним зверненням з зустрічним позовом про стягнення збитків, затягуванням процесу розгляду справи шляхом подання неналежних та недопустимих доказів, звинуваченням у відсутності повноважень представника ФОП Базюка М.А., неявкою в судові засідання, звернення в поліцію з заявою про вчинення останнім злочинних дій в процесі звернення до приватного виконавця.

Разом з цим, колегія суддів вважає такі твердження заявника безпідставними та недоведеними з огляду на те, що останнім не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наведених ним обставин, зокрема, щодо затягування відповідачем за первісним позовом процесу розгляду справи та звернення в поліцію з заявою про вчинення ФОП Базюком М.А. злочинних дій в процесі звернення до приватного виконавця.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що звернення з зустрічним позовом є правом відповідача, передбаченим п. 3 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, використання якого не може свідчити про затягування розгляду справи та ухилення від виконання рішення суду. В даному випадку, колегією суддів також враховано, що зустрічний позов ТОВ Епона було визнано як місцевим господарським судом, так і судом апеляційної інстанції частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Наданий заявником лист АТ Райффайзен Банк Аваль від 14.01.2019 №81-15-8/3638-БТ, колегія суддів не може визнати, в силу приписів ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатнім доказом, що підтверджує відсутність у відповідача за первісним позовом грошових коштів, необхідних для виконання рішення суду у даній справі, оскільки з вказаного листа вбачається відсутність грошових коштів на рахунках ТОВ Епона , відкритих саме в АТ Райффайзен Банк Аваль , що не виключає наявність у товариства коштів на рахунках, відкритих в інших банківських установах.

Враховуючи викладене, здійснивши оцінку доводів заявника, суд апеляційної інстанції вважає подану заяву необґрунтованою, оскільки позивачем за первісним позовом не зазначено будь-яких обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення виконання рішення суду може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх тверджень щодо здійснення відповідачем за первісним позовом дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду у даній справі.

Згідно з ч.ч. 6, 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235, 327 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Базюка М.А. про забезпечення виконання рішення суду у справі № 911/1106/17 відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

С.Я. Дикунська