Постанова

від 16.04.2019 по справі 910/12996/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2019 р. Справа№ 910/12996/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Зубець Л.П.

Буравльова С.І.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників сторін:

від позивача (за первісним позовом) - Абакаров М.М. ( ордер КС №509531 від 05.10.18);

від відповідача (за первісним позовом) - Пахомова О.А. (довір. №1-319 від 29.12.18);

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рутенія Плюс" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2019

у справі № 910/12996/18 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рутенія Плюс"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення боргу 291 866, 20 грн.

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рутенія Плюс"

про стягнення 49 389, 31 грн. штрафних санкцій за порушення строків надання послуг

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 у справі №910/12996/18 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рутенія Плюс" задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рутенія Плюс" 154 142грн. 07коп. основного боргу, 1214грн. 10коп. 3% річних, 17811 грн. 34 коп. витрат на оплату послуг адвоката та 2330грн. 34коп. судового збору. В решті позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "РУТЕНІЯ ПЛЮС" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" пеню в розмірі 36 159грн. 79 коп., штраф в розмірі 13 229грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762грн. 00 коп.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- матеріалами справи встановлено та відповідачем підтверджено, що роботи по Актах КБ-2в №15, 16, 18, 19 за договором не оплачені у повному обсязі, у тому числі у визначені строки;

- роботи по об'єктах МГ УПУ Олександрівського ЛВУМГ на суму 131516,45грн. виконані з простроченням строків їх виконання, МГ Союз Барського ЛВУГ на суму 554352,03грн., виконані з простроченням строків їх виконання;

- у замовника (відповідача) були відсутні підстави для зупинення свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт по актах, які ним підписані, враховуючи прострочення виконання зобов'язань як зі сторони позивача щодо вчасного виконання робіт, так і зі сторони відповідача щодо їх плати у встановлені у договором строки.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 по справі № 910/12996/18 в частині відмови у задоволенні позовних вимог а також в частині задоволення зустрічного позову про стягнення штрафних санкцій за порушення строків надання послуг у розмірі 49 389,31 грн., та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимогах.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що:

- оскільки відповідач своєчасно не виконав своє грошове зобов'язання, у позивача виникло право вимагати від останнього сплати пені незалежно від наявності збитків. При цьому розмір пені становить подвійну облікову ставку Національного банку України згідно Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , оскільки сторони в договорі не визначили розмір неустойки (не зменшували і не збільшували його) в разі порушення грошових зобов'язань відповідачем;

- внаслідок систематичного прострочення відповідачем своїх грошових зобов'язань, примушування позивача виконувати роботи в небезпечних та неналежних погодних умовах, останній був вимушений понести додаткові витрати, що не були передбачені кошторисом договору. Зазначені витрати є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України та ст. 245 ГК України, оскільки вони були здійснені, у зв'язку з порушеннями відповідача права позивача на отримання оплати за виконану роботу за договором;

- позивач належним чином виконував умови договору, однак вчасно не приступив до виконання робіт за договором на Барському ЛВУ МГ та Олександрійському ЛВУ МГ саме з вини відповідача, оскільки останній істотно порушив умови договору, а саме здійснював систематичну несвоєчасну оплату за виконані позивачем роботи згідно Актів №№ 1, 2, 3 виконаних робіт, чим істотно порушив умови договору.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 по справі № 910/12996/18 в частині задоволення первісного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що:

- судом не враховані належні та допустимі докази порушення встановлених строків виконання позивачем за первісним позовом послуг згідно графіку та умов договору закупівлі, за ним існує заборгованість щодо оплати неустойки;

- відповідач (за первісним позовом), у свою чергу, відповідно до вимог ч.3 ст. 538 Цивільного кодексу України правомірно зупинив виконання свого обов'язку з оплати послуг за Актами № 15 від 27.04.2018, № 16 від 14.05.2018, № 18 від 14.05.2018, № 19 від 14.05.2018;

- витрати в сумі 33 462,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом послуг у суді першої інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Рутенія Плюс , розгляд справи призначено на 16.04.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз", розгляд справи призначено на 16.04.2019.

Від позивача (за первісним позовом) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2018 в частині задоволення позовних вимог ТОВ Рутенія Плюс без змін, апеляційну скаргу АТ Укртрансгаз - без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про те, що:

- у сторони зобов'язання виникає право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі лише у разі невиконання іншою стороною за цим же зобов'язанням свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона виконає своє зобов'язання не в повному обсязі;

- позивач належним чином виконував умови договору, однак вчасно не приступив до виконання робіт за договором на Барському ЛВУ МГ та Олександрійському ЛВУ МГ саме з вини відповідача, оскільки останній істотно порушив умови договору, а саме безпідставно здійснював систематичну несвоєчасну оплату за виконані товариством роботи;

- відповідач не звертався до суду першої інстанції з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підтверджуються належними та допустимими доказами.

Від відповідача (за первісним позовом) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити позивачу у задоволенні апеляційної скарги, залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва в частині задоволення зустрічного позову та в частині відмови в задоволенні первісного позову .

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про те, що:

- порушення відповідачем строків виконання послуг згідно ст.ст. 193, 218, 230 ГК України, ст.ст. 611-612 ЦК України тягне за собою відповідальність у вигляді нарахування йому штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язання в порядку та розмірах, встановленому статтями 230-231 ГК України. Фактично послуги за договором закупівлі виконані позивачем з порушення строків, а саме на Барському ЛВУ МГ та Олександрійському ЛВУ МГ;

- вказані позивачем підстави для стягнення з АТ Укртрансгаз є необґрунтованими, оскільки вказані додаткові витрати повинні бути враховані виконавцем під час складення ціни тендерної пропозиції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 об'єднано в одне апеляційне провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю " Рутенія Плюс" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 у справі № 910/12996/18.

Дослідивши доводи апеляційних скарг, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судовою колегією встановлено.

09.08.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії УМГ "Черкаситрансгаз", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рутенія Плюс", як виконавцем, укладено договір на надання послуг № 1708000110, відповідно до пунктом 1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується на свій ризик власними силами і засобами виконати відповідно до умов цього договору "Фарбування та скління (Відновлення антикорозійного покриття на ЛЧ МГ УМГ "Черкаситрансгаз" (далі-послуги), а замовник зобов'язується на умовах договору прийняти виконані послуги та оплатити їх вартість.

Станом на момент розгляду справи, відповідно до відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за ідентифікаційним кодом 30019801 значиться Акціонерне товариство "Укртрансгаз", тобто відповідачем за первісним позовом здійснено зміну організаційно-правової форми господарювання з Публічного акціонерного товариства на Акціонерне товариство відповідно до положень Закону України "Про акціонерні товариства".

Згідно п.1.2. договору, обсяги виконання робіт визначаються згідно локальних кошторисів (Додатки №2-5), що є невід'ємними частинами договору.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна договору становить 2600000,00 грн. з ПДВ згідно договірної ціни (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору.

За умовами п. 4.1 договору визначено, що оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця проміжними платежами на підставі оформлених актів наданих послуг протягом 45 календарних днів.

Сторони у п.5.1 договору визначили, що послуги надаються у строк з дати укладення даного договору і до 30.12.2017. Етапи надання послуг визначаються Графіком надання послуг (додаток № 6), що є невід'ємною частиною договору.

Крім того, позивачем та відповідачем узгоджено графік виконання робіт, яким визначено, що виконання послуг по Золотоніському ЛВУ МГ (МГ "УПУ, МГ "Прогрес") має бути здійснено у період: серпень 2017-листопад 2017 (4місяці), Олександрівському ЛВУ МГ (МГ "КАБ") вересень 2017-грудень 2017 (4 місяці), Барському ЛВУ МГ (МГ "Союз") серпень 2017-жовтень 2017 (3 місяці)( додаток № 6 до договору).

Факт виконання позивачем обумовлених робіт за договором по об'єктам ЛЧ МГ Барського ЛВУМГ, ЛЧ МГ Олександрівського ЛВУМГ підтверджується актами приймання виконання будівельних робіт (форми КБ-2В) № 15 від 27.04.2018 за квітень 2018 на суму 57476,69 грн., № 16 від 14.05.2018 за травень 2018 на суму 34838,27 грн., №17 від 01.02.2018 за лютий 2018 на суму 34851,07 грн., № 18 від 14.05.2018 за травень 2018 на суму 33875,26 грн., № 19 від 14.05.2018 за травень 2018 на суму 27951,85 грн. та довідками форми КБ-3 до вказаних актів, які підписані сторонами без зауважень.

Позивачем та відповідачем підписані акти перевірки і уточнення обсягів виконаних робіт від 30.10.2017, від 28.12.2017, від 16.05.2018, в яких визначено обсяги фактично виконаних робіт, обґрунтування деяких невідповідностей.

За умовами п.6.1-6.2 договору, відповідач зобов'язався здійснювати розрахунки за надані послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором; при цьому позивач взяв на себе зобов'язання забезпечення надання послуг у обсягах, в строки, порядку та відповідної якості, встановлених договором.

Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами у справі договір про надання послуг № 170800110 від 09.08.2017 за своєю правовою природою є договором підряду, який є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених цим договором.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Господарським судом міста Києва встановлено, що сторонами на виконання умов договору підряду було підписано акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 308 284,14 грн.

За умовами п.4.1 договору, відповідач був зобов'язаний оплатити виконані роботи по вказаних актах протягом 45 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи роботи по Актах КБ-2в № 15, 16, 18, 19 за договором не оплачені у повному обсязі, у т.ч. у визначені строки.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що судом не враховані належні та допустимі докази порушення встановлених строків виконання позивачем за первісним позовом послуг згідно графіку та умов договору закупівлі, відповідач відповідно до вимог ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України правомірно зупинив виконання свого обов'язку з оплати послуг за актами № 15 від 27.04.2018, № 16 від 14.05.2018, № 18 від 14.05.2018, № 19 від 14.05.2018.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість за виконані роботи по спірних актах склала 154 142,07 грн. та докази оплати відповідачем зазначеної заборгованості не надано.

Господарським судом міста Києва встановлено, що роботи по об'єкту МГ "УПУ" Олександрівського ЛВУМГ на суму 131516,45 грн., за актами приймання виконаних будівельних робіт № 16 від 14.05.2018, № 17 від 01.02.2018, № 18 від 14.05.2018, № 19 від 14.05.2018 виконані з прострочення строків їх виконання (встановлений у графіку період виконання вересень 2017-грудень 2017, тобто до 31.12.2017), по об'єкту МГ "Союз" Барського ЛВУГ на суму 554352,03 грн., за актами приймання виконаних будівельних робіт № 12 від 20.11.2017, № 13 від 30.11.2017, № 15 від 27.04.2017 виконані з простроченням строків їх виконання (встановлений у графіку період виконання серпень 2017-жовтень 2017, тобто до 31.10.2017).

Згідно з приписами статті 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

У відповідності до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи прострочення виконання зобов'язань як зі сторони позивача щодо вчасного виконання робіт, так і зі сторони відповідача щодо їх плати у встановлені договором строки, обставини, на які вказують позивач та відповідач, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що у відповідача, як замовника, були відсутні підстави для зупинення свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт по актах, які ним підписані. До того ж, матеріали справи не містять жодного письмового повідомлення відповідачем позивача про реалізацію свого права на зупинення обов'язку оплачувати виконані роботи по актах за договором в порядку ч. 3 ст. 538 ЦК України. (сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону).

До зустрічного позову відповідачем додано копію акту № 1 від 08.06.2018, який підписаний сторонами та який свідчить, що відповідно до умов договору № 170800110 від 09.08.2017 виконавець надав, а замовник прийняв послуги щодо "Фарбування та скління (Відновлення антикорозійного покриття на ЛЧ МГ УМГ "Черкаситрансгаз"). Останній акт виконаних робіт КБ-2в підписаний 14.05.2018. Виконавець надав послуги в технічно-необхідному обсязі, згідно вказаного договору та в повному обсязі на суму 2148621,53 грн. Замовник не має зауважень до фактичних обсягів наданих послуг та їх якості.

Зупинення виконання відповідачем (замовником) зобов'язання з оплати прийнятих ним робіт після закінчення строку їх виконання, є таким, що не узгоджується з положеннями діючого законодавства, зокрема, ст. 538 Цивільного кодексу України.

Відповідачем не надано доказів та не доведено підстав та обставин, за яких він звільняється від зобов'язання оплатити заявлену до стягнення суму 154142,07 грн. основного боргу - вартості виконаних робіт по договору № 170800110 від 09.08.2017 за актами КБ-2в № 15, 16, 18, 19.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В договорі про надання послуг № 1708000110 від 09.08.2017 сторони не передбачили умови договору щодо нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені за порушення виконання (відповідачем) зобов'язань щодо несвоєчасної оплати виконаних робіт, отже відсутні підстави для нарахування пені в сумі 14542,27 грн. та стягнення пені в зазначеному розмірі з відповідача.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що у позивача виникає право на неустойку незалежно від наявності збитків в останнього чи зазначення про наявність такого права в договорі, не можуть бути покладені в основу рішення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам статтею 231 ГК України.

Частиною 4 статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, встановивши розмір і термін нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі.

Позивач та відповідач не передбачили умови договору щодо нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені за порушення виконання (відповідачем) зобов'язань щодо несвоєчасної оплати виконаних робіт.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за прострочення оплати по кожному акту, судом встановлено, що позивачем вказано невірний період прострочення по акту № 16 від 14.05.2018: з 29.06.2018 по 28.09.2018, оскільки з огляду на визначений строк оплати 45 календарних днів, прострочення настало з 03.07.2018.Таким чином, нараховані 3% річних в сумі 1245,87 грн. підлягають задоволенню в розмірі 1214,10 грн.

Щодо вимог позивача за первісним позовом про стягнення 121 935,99 грн. збитків, судова колегія зазначає наступне.

Звертаючись до суду з вимогами про стягнення збитків з відповідача позивач зазначає, що у зв'язку із вжиттям заходів щодо належного виконання ним, як виконавцем, робіт по договору про надання послуг № 1708000110 від 09.08.2017 та неналежним виконанням відповідачем, як замовником, своїх зобов'язань, які полягали у систематичному простроченні грошових зобов'язань, виконанні позивачем робіт у неналежних погодних та небезпечних умовах та з матеріалів, які не можуть використовуватись при холодній погоді, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач поніс додаткові загальновиробничі (трудовитрати) витрати на виконання робіт по Олександівському ЛВУМГ, які не передбачені нормативами та локальними кошторисами на виконання будівельних робіт, та не отримав розмір очікуваного прибутку. За розрахунками позивача, розмір додаткових витрат склав 121 935,99 грн., які він просить стягнути з відповідача, посилаючись на ст. 224 ГК України, як понесені ним збитки.

Статті 224, 225 ГК України визначають порядок відшкодування збитків за порушення господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 224 ГК України. учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібно довести наявність елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, факту понесення збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вину. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання; натомість на нього покладено обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником; розміру завданих збитків та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та завданими збитками.

Наявність порушення зобов'язання сама по собі не є підставою для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків за відсутності чи недоведеності причинно-наслідкового зв'язку між таким порушенням та завданням збитків.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, понесенням ним збитків внаслідок порушень зобов'язань замовника по договору про надання послуг № 1708000110 від 09.08.2017.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Умовами укладеного між сторонами договору про надання послуг № 1708000110 від 09.08.2017 відповідальності замовника щодо відшкодування понесених підрядником збитків не передбачено.

Статтею 180 ГК України встановлено, що при укладанні господарських договорів сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити, зокрема, ціну договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Підписавши договір про надання послуг № 1708000110 від 09.08.2017, сторони погодили всі істотні умови договору та самі визначили і погодили взаємні зобов'язання.

Фактично позивач просить стягнути з відповідача витрати, які, за його поясненнями, не були враховані при підписанні Актів КБ-2в.

У ст. 632 ЦК України закріплено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно умов п.3.3 договору, сторонами було узгоджено, що вартість наданих послуг визначається згідно Договірної ціни (Додаток № 1), яка є твердою та локальних кошторисів (додатки № 2-4 до договору), що є невід'ємною частиною договору.

Укладаючи договір № 1708000110 від 09.08.2017 позивач погодився та зобов'язався нести ризики виконання робіт у погоджені строки та в межах встановленого кошторису, до якого він при визначенні вартості своїх послуг був не позбавлений включити вартість ймовірних додаткових витрат.

Крім того, згідно положень ч. 3 ст. 844 ЦК України, зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Позивач не довів, що заявлені ним збитки у вигляді додаткових витрат, стались з вини замовника, у т.ч. враховуючи погоджені сторонами договірну ціну та Графік виконання робіт по об'єктах у період з серпня по грудень 2017, тобто з можливістю передбачити складні погодні умови, та узгодження матеріалів для виконання робіт із певним температурним режимом, затрат на трудогодини.

Надані позивачем листування, табелі трудогодин працівників, накази, також не можуть бути покладені в основу рішення як докази понесення ним збитків з вини відповідача, оскільки вони датовані після встановленого строку виконання робіт, який сторонами не продовжувався та свідчать про наміри виконавця виконати взяті на себе зобов'язання по договору та все ж здати узгоджений обсяг робіт, навіть з простроченням строку їх виконання, проте не є доказами протиправної поведінки відповідача (неналежне виконання зобов'язань), причинного наслідкового зв'язку між таким невиконанням та понесеними збитками та не встановлюють вину останнього.

Відтак, вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача 121 935,99 грн. збитків не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати за первісним позовом щодо сплати судового збору покладаються на сторін, пропорційно задоволених позовних вимог за первісним позовом.

Позивачем заявлено клопотання про покладення на відповідача понесеним ним витрат за первісним позовом у сумі 33462,00 грн. на оплату послуг адвоката та 100,00 грн. витрат на пересилання кореспонденції.

На підтвердження понесення заявлених витрат до матеріалів справи надано копії договору про надання правової допомоги № 13-02/2018-01 від 13.02.2018, укладеного між ТОВ "Рутенія" та АО "ОЛЕКСАНДР ПЕРЕМЕЖКО та ПАРТНЕРИ", додаткової угоди № 2 від 28.08.2018, ордера серія РН-065 № 08 від 27.09.2018, Свідоцтва про право Шила Є.П. на заняття адвокатською діяльністю серія НОМЕР_1 від 14.10.2012, ордера серія КС № 509531 від 05.10.2018, Свідоцтва про право Абакарова М.М. на заняття адвокатською діяльністю серія НОМЕР_2 від 08.12.2017, рахунку-фактури № 3986 від 28.08.2018, платіжного доручення № 5257 від 29.08.2018 на суму 33462,00 грн., погодинний звіт № 4480 від 25.01.2019.

Вказані документи є належними доказами понесення витрат на оплату послуг адвоката в розумінні ст.ст. 123, 126 ГПК України, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" а тому, враховуючи часткове задоволення позовних вимог у даній справі за первісним позовом, місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено вимоги про покладення на відповідача витрат на послуги адвоката частково на суму 17811,34 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог за первісним позовом.

Доводи відповідача про те, що витрати в сумі 33 462,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом послуг у суді першої інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, не спростовують наведених вище висновків суду, враховуючи ще й те, що відповідач не звертався до суду з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Підстави для покладення на відповідача 100,00 грн. витрат на пересилання кореспонденції відсутні, оскільки вказані дії є частиною виконання процесуальних обов'язків позивача у даній справі.

Так, відповідач у зустрічному позову просить стягнути з позивача 36159,79 грн. пені та 13 229,52 грн. штрафу за прострочення виконання робіт за Актами КБ-2в № 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19 по договору, мотивуючи зустрічні позовні вимоги тим, що позивачем допущено прострочення виконання робіт по об'єктах МГ "УПУ" Олександрівського ЛВУМГ та МГ "Союз" Барського ЛВУГ, у зв'язку із чим відповідно до п.7.3 договору нараховує до стягнення 36159,79 грн. пені та 13 229,52 грн. штрафу по договору про надання послуг №170800110 від 09.08.2017.

Графіком виконання робіт ( додаток № 6 до договору) узгоджено, що виконання послуг по Золотоніське ЛВУ МГ (МГ "УПУ, МГ "Прогрес") має бути здійснено у період: серпень 2017-листопад 2017 (4місяці), Олександрівське ЛВУ МГ (МГ "КАБ") вересень 2017-грудень 2017 (4 місяці), Барське ЛВУ МГ (МГ "Союз") серпень 2017-жовтень 2017 (3 місяці).

Доказів продовження строків виконання робіт по Графіку (додаток № 6 до договору), матеріали справи не містять.

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом було встановлено та виконавцем (позивач за первісним позовом) не спростовано факту несвоєчасної здачі робіт по договору по об'єктах МГ "УПУ" Олександрівського ЛВУМГ та МГ "Союз" Барського ЛВУГ.

Актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в № 16 від 14.05.2018, № 17 від 01.02.2018, № 18 від 14.05.2018, № 19 від 14.05.2018 та довідками КБ-3 до вказаних актів підтверджено прострочення виконання робіт по об'єкту МГ "УПУ" Олександрівського ЛВУМГ на суму 131 516,45 грн., які мали бути виконані згідно Графіку виконання робіт (додаток № 6 до договору) до 31.12.2017, також на підставі Актів КБ-2в по об'єкту МГ "Союз" Барського ЛВУГ на суму 554352,03 грн., а саме: № 12 від 20.11.2017, № 13 від 30.11.2017, № 15 від 27.04.2017 вбачається прострочення виконання робіт, які мали бути здані до 31.10.2017.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

В силу приписів ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 7.3 договору, за порушення надання послуг виконавець сплачує на користь замовника пеню в розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно розрахунку відповідача (позивача за зустрічним позовом), за порушення строків виконання робіт по двох об'єктах штрафні санкції по договору про надання послуг № 170800110 від 09.08.2017 складають 36159,79 грн. пені та 13 229,52 грн. штрафу.

Виконавець робіт (позивач за первісним позовом) свого контррозрахунку заявлених сум, які і доказів їх сплати, не надав.

Відповідно до ч.4ст.612, ч.ч.1,2 ст.613 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він, зокрема, не вчинив дій, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. В такому випадку виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Доводам позивача, як виконавця робіт (позивач за первісним позовом) про несвоєчасне виконання робіт саме з вини самого замовника (відповідач за первісним позовом), зокрема у зв'язку із грубим порушенням умов договору в частині оплати робіт, надано оцінку при розгляді первісних позовних вимог.

Крім того, за умовами п.4.1 договору оплата здійснюється на підставі актів наданих послуг, тобто по факту виконання робіт, а не попередньою оплатою, що свідчило б про зустрічне виконання сторонами своїх зобов'язань.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції дійшла до висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення 36159,79 грн. пені та 13229,52 грн. штрафу є обґрунтованими, доведеними, та підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рутенія Плюс" залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 у справі № 910/12996/18 залишити без змін.

4. Матеріали справи №910/12996/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 25.04.2019

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.П. Зубець

С.І. Буравльов