Рішення

від 16.04.2019 по справі 910/1289/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.04.2019Справа № 910/1289/19

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Москіто Мобайл" до 1. Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 2. Комунального підприємства "Київський метрополітен" провизнання недійсним односторонніх правочинів відмови від договору, зобов'язання виконувати договір та зобов'язання вчинити певні дії Суддя Бойко Р.В.

Секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники сторін:

від позивача:Шумейко Ю.О. від відповідача:Глущенко Д.В. від третьої особи:Ковтун Т.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Москіто Мобайл" (надалі - "Товариство") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - "Департамент") та Комунального підприємства "Київський метрополітен" (надалі - "Підприємство"), в якому просило суд:

- визнати недійсною односторонню відмову Департаменту від Інвестиційного договору №050-13/і/143 від 02.12.2014 "Про будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста";

- визнати недійсною односторонню відмову Підприємства від Інвестиційного договору №050-13/і/143 від 02.12.2014 "Про будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста";

- зобов'язати Департамент та Підприємство виконати умови Інвестиційного договору №050-13/і/143 від 02.12.2014 "Про будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста";

- зобов'язати Департамент та Підприємство надати Товариству доступ до встановленого на об'єктах, які розташовані у вагонах, в тунелях та на станціях київського метрополітену обладнання в рамках діючого Інвестиційного договору №050-13/і/143 від 02.12.2014 "Про будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста" для проведення планових ремонтно-технічних робіт.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у Департаменту та Підприємства не було правових підстав для односторонньої відмови від Інвестиційного договору №050-13/і/143 від 02.12.2014 "Про будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста", а тому відмова відповідачів в односторонньому порядку від вказаного договору суперечить умовам цього договору та положенням ст. 651 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсною.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/1289/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 28.02.2019.

22.02.2019 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннком Україна" надійшла заява про залучення третьої особи (за своєю суттю - заява про вступ у справу в якості третьої особи), в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Віннком Україна" просить залучити його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, мотивуючи свою заяву тим, що заявник має юридичний інтерес до даної справи, а задоволення позову може завдати йому непоправної шкоди, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Віннком Україна" є стягувачем, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Москіто Мобайл" - боржником у зведеному виконавчому провадженні №57818900. При цьому, на майно, до якого позивач просить суд зобов'язати відповідачів надати доступ, державним виконавцем в межах ВП №57818900 накладено арешт.

27.02.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Москіто Мобайл" надійшла заява про уточнення змісту позовних вимог, в якій позивач викладає вимоги про визнання недійсними правочинів односторонніх відмов відповідачів від договору у наступній редакції:

- визнати недійсною односторонню відмову Департаменту від Інвестиційного договору №050-13/і/143 від 02.12.2014 "Про будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста", викладену у листах Департаменту №050/13-10829 від 27.12.2017 та №050/13-899 від 06.02.2018;

- визнати недійсною односторонню відмову Підприємства від Інвестиційного договору №050-13/і/143 від 02.12.2014 "Про будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста", викладену у листі Підприємства №57-НТ від 16.02.2018.

28.02.2019 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшов відзив на позов, в якому Підприємство вказує про невиконання позивачем своїх зобов'язань за Інвестиційним договором №050-13/і/143 від 02.12.2014 "Про будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста", що унеможливило реалізацію цього договору, у зв'язку з чим останній було припинено. Крім того, як на підставу для припинення Інвестиційного договору №050-13/і/143 від 02.12.2014 відповідач 2 вказує на невиконання позивачем своїх грошових зобов'язань перед Підприємством, що підтверджується рішеннями господарського суду міста Києва, якими стягнуто з Товариства на користь Підприємства заборгованість з оплати за електричну енергію.

28.02.2019 через відділ діловодства суду від Департаменту надійшов відзив на позов, в якому відповідач 1 заперечує проти позовних вимог та вказує на їх необґрунтованість з огляду на те, що позивачем не виконано своїх зобов'язань за Інвестиційним договором №050-13/і/143 від 02.12.2014 "Про будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста". Крім того, відповідач 1 вказує про відсутність у нього повноважень на надання доступу до майна позивача, яке знаходиться на території Підприємства, з огляду на те, що на даний час триває опис майна органом виконавчої служби в рамках вчинення виконавчих дій.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.2019 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннком Україна" про залучення третьої особи (заяви про вступ у справу в якості третьої особи) відмовлено, а протокольною ухвалою суду від 28.02.2019 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 19.03.2019.

14.03.2019 в судовому засіданні представником позивача було подано відповідь на відзиви відповідачів, за змістом якої вказував на те, що посилання відповідачів на правомірність розірвання спірного договору згідно п. 12.5 такого договору є необґрунтованим, оскільки такі положення не встановлюють безумовного права на одностороннє розірвання договору, а передбачають можливість його реалізації виключно у випадку невиконання або неналежного виконання інвестором зобов'язань, передбачених пунктами 2.13, 3.9, 3.11, 5.2.1-5.2.3, 5.2.5-5.2.7, 5.2.9-5.2.11, 5.2.14, 5.2.19, 5.2.24 спірного договору, однак, як протокол №103/2017 від 19.12.2017 засідання постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, так і спірні листи відповідачів не містять будь-яких посилань на те, порушення яких саме положень стало підставою для розірвання договору в односторонньому порядку, що свідчить про незаконність відповідних дій. Також, вказував на те, що наявність виконавчих провадження про стягнення з Товариства коштів та накладеного в їх межах арештів на майно Товариства жодним чином не може бути підставою для відмови в доступі до спірного обладнання.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2019 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 21.03.2019.

В подальшому протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.2019 закінчено підготовче провадження та призначено розгляд справи №910/1289/19 по суті в судовому засіданні на 04.04.2019, в якому згідно протокольної ухвали суду було оголошено перерву до 16.04.2019.

В судове засідання 16.04.2019 з'явилися представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити повністю, а відповідачі проти позовних вимог заперечують та просять відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні 16.04.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 29.10.2014 №1230, відповідно до рішення Київської міської ради від 24.05.2007 №528/1189 "Про затвердження Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва" та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.10.2011 №1916 "Про проведення інвестиційного конкурсу із залучення інвестора до будівництва Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста", в межах функцій органу місцевого самоврядування: затверджено переможцем конкурсу із залучення інвестора до будівництва Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста (протокол постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24 вересня 2014 року №61/2014) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фідомобайл"; Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укласти відповідний інвестиційний договір з переможцем конкурсу та замовником будівництва - комунальним підприємством "Київський метрополітен".

02.12.2014 між Департаментом (організатор конкурсу), Підприємством (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фідомобайл" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "Москіто Мобайл") (інвестор) було укладено інвестиційний договір №050-13/і/143 "Про будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста" (надалі - "Договір"), відповідно до умов якого погоджено, що сторони з метою забезпечення надання в Київському метрополітені якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста Києва здійснюють діяльність щодо будівництва та експлуатації сукупності апаратних, програмних та інженерно-технічних засобів, призначених для надання послуги безпровідного доступу до мережі інтернет за технологією Wi-Fi, що має бути створена при реалізації інвестиційного проекту (Wi-Fi мережа) в Київському метрополітені, в тому числі комплексу апаратних, програмних та інженерно-технічних засобів і мереж (пасивне обладнання), призначених для збору, обробки, збереження та передачі відеоінформації через Wi-Fi або дротову мережу передачі даних, (об'єкт інвестування).

19.12.2017 на засіданні постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, утвореної розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1403 від 22.10.2007, за наслідками розгляду питання про стан виконання та можливість розірвання Договору було прийнято рішення, оформлене протоколом №103/2017, яким вирішено: Департаменту повідомити Товариство про необхідність безумовного виконання умов Договору протягом 30 календарних днів, шляхом направлення відповідного повідомлення; доручити Підприємству проінформувати Департамент про результати виконання Товариством умов Договору; у разі не усунення Товариством порушень умов Договору протягом 37 календарних днів з дня направлення Департаментом (організатор конкурсу) повідомлення про розірвання Договору, останній буде вважатися розірваним; доручити Підприємству провести інвентаризацію встановленого Товариством обладнання в процесі реалізації Договору та доповісти Комісії в лютому 2018 року.

Листом від 27.12.2017 №050/13-10829 Департаментом було повідомлено Товариство про прийняття Комісією рішення від 19.12.2017, оформленого протоколом №103/2017, щодо розірвання Договору та: вказано про необхідність безумовного виконання умов Договору протягом 30 календарних днів з моменту направлення цього листа та надання організатору конкурсу (в копії замовнику) інформації про фактичне виконання зазначеного зобов'язання та робіт згідно договору з копіями підтвердних документів і фото фіксацією; звернуто увагу, що відповідно до п. 12.7 Договору та наведеного рішення Комісії у разі не усунення інвестором порушень умов Договору протягом 37 календарних днів з дня направлення організатором конкурсу на адресу інвестора, зазначену в договорі, цього повідомлення про розірвання, Договір буде вважатись розірваним.

09.01.2018 листом №22-Н та 24.01.2018 листом №24-01/2018 Підприємством та Товариством було повідомлено Департамент про стан виконання Договору.

Листом від 06.02.2018 №050/13-899 Департамент з посиланням на рішення Комісії від 19.12.2017, оформлене протоколом №103/2017, та лист Департаменту від 27.12.2017 №050/13-10829 повідомив Товариство про фактичне припинення Договору з 01.02.2018.

16.02.2018 Підприємство звернулося до Товариства з листом №57-НТ в якому, з посиланням на лист Департаменту від 06.02.2018 №050/13-899 про повідомлення про припинення Договору з 01.02.2018, вказувало на те, що з 19.02.2018 відключить обладнання Товариства від власних електричних мереж, а тому останньому необхідно вжити всіх заходів з недопущення виникнення аварійних та позаштатних ситуацій та у найкоротші терміни визначити дату комісійного проведення інвентаризації обладнання Wi-Fi мережі, розміщеної на об'єктах метрополітену, що належить Товариству.

Листом №28-12/2018 від 28.12.2018 Товариство звернулося до Департаменту та Підприємства з проханням для проведення планових ремонтно-технічних робіт (відновлення можливості використання мережі Wi-Fi; ремонту телекомунікаційної мережі; перевірки справності встановленого обладнання; необхідності проведення технічних випробувань системи відеоспостереження тощо) на об'єктах, які розташовані у вагонах, в тунелях та на станціях київського метрополітену, просив надати згоду на доступ до власного обладнання в рамках діючого Інвестиційного договору №050-13/і/143 від 02.12.2014 "Про будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста".

У відповідь на вказаний лист Департамент повідомив Товариство про те, що на підставі рішення Комісії від 19.12.2017, оформленого протоколом №103/2017, листом від 06.02.2018 було повідомлено Товариство про фактичне припинення Договору з 01.02.2018. При цьому, інформував про те, що на відповідно до вимоги державного виконавця від 16.11.2018 №307/30 03.12.2018 було розпочато проведення виконавчих дій, здійснення опису та арешту майна боржника Товариства, яке розміщено на станціях та перегонах Київського метрополітену. Також, зазначив, що питання надання доступу до майна, розміщеного третіми особами в Київському метрополітені не відноситься до повноважень Департаменту.

Листом від 09.01.2019 №4-НТ Підприємство у відповідь на прохання Товариства щодо надання доступу до обладнання для проведення планових ремонтно-технічних робіт повідомило про необхідність узгодження цього питання з Департаментом.

Спір у справі стосується законності одностороннього розірвання Договору за ініціативою відповідачів та зобов'язання останніх виконувати Договір і надати доступ Товариству до встановленого в рамках виконання Договору обладнання для проведення планових ремонтно-технічних робіт.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Частиною 5 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Суд відзначає, що оформлене у визначеному відповідним договором порядку волевиявлення однієї із сторін на дострокове припинення його дії за своїми наслідками є одностороннім правочином про розірвання відповідного договору, а відтак, при його вчиненні мають бути дотриманні встановлені законодавством вимоги, необхідні для чинності такого правочину.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені положеннями ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

В той же час, недодержання особою при вчиненні правочину (в т.ч. одностороннього) наведених вимог в силу приписів ст. 215 Цивільного кодексу України є правовою підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.

В даному випадку, позивачем як на односторонні правочини, за якими було розірвано Договір вказується на листи Департаменту від 27.12.2017 №050/13-10829, від 06.02.2018 №050/13-899 та лист Підприємства від 16.02.2018 №57-НТ, які на його думку, стосуються одностороннього розірвання Договору з підстав порушення його умов контрагентом у відповідності до приписів п. 12.5 Договору.

Однак, системний аналіз змісту наведених листів відповідачів вказує на те, що рішення про розірвання Договору згідно приписів п. 12.5 Договору та в порядку, визначеному п.п. 12.6-12.7 Договору, було оформлено саме листом Департаменту від 27.12.2017 №050/13-10829, в той час як послідуючі листи Департаменту від 06.02.2018 №050/13-899 та Підприємства від 16.02.2018 №57-НТ, містять виключно констатацію факту про одностороннє розірвання договору згідно листа Департаменту від 27.12.2017 №050/13-10829.

До того ж, за умовами п. 12.5 Договору виключно організатору конкурсу (Департаменту) надано право одностороннього розірвання Договору за наявності підстав для цього, що реалізується шляхом погодження такого питання постійно діючою конкурсною комісією по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, утвореною розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1403 від 22.10.2007, (надалі - "Комісія") та повідомленням інвестора про необхідність усунення недоліків, які стали підставою для прийняття такого рішення, протягом 30-ти денного строку, за наслідками чого на 37 день Договір і може бути визначено таким, що припинив свою дію за односторонньою ініціативою організатора конкурсу.

Тобто, посилання позивача на те, що листами Департаменту від 06.02.2018 №050/13-899 та Підприємства від 16.02.2018 №57-НТ було оформлено односторонній правочини розірвання Договору є безпідставним, адже такі листи за своїм змістом не породжують правових наслідків у вигляді припинення дії Договору, а виключно ґрунтуються на посиланні щодо оформлення такого рішення (правочину) згідно листа Департаменту від 27.12.2017 №050/13-10829 та припиненні дії Договору за спливом 37-и днів з дня його направлення.

З огляду на викладене, правові підстави для визнання недійсними листів Департаменту від 06.02.2018 №050/13-899 та Підприємства від 16.02.2018 №57-НТ відсутні, адже останні не містять притаманних правочину (в т.ч. односторонньому) ознак - не породжують жодних правових наслідків.

Таким чином, односторонній правочин за яким було розірвано Договір, незаконність чого оскаржується позивачем за поданим до суду позовом, оформлений саме листом Департаменту від 27.12.2017 №050/13-10829, адже виключно останньому належить право на вчинення відповідних дій згідно п. 12.5 Договору, тому при його вчиненні мали бути дотриманні встановлені законодавством вимоги, необхідні для чинності такого правочину, а передумови вчинення відповідати насамперед приписам п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, яка передбачає можливість одностороннього розірвання договору, якщо це встановлено договором або законом, у разі порушення іншою особою взятих на себе зобов'язання за таким договором.

Тобто, досліджуючи питання законності вчинення одностороннього правочину про розірвання договору насамперед слід встановити чи передбачено у конкретному випадку право односторонньої відмови від договору в позасудовому порядку, чи дотримано визначеної форми та порядку її вчинення, та чи має місце порушення контрагентом зобов'язання, яке тягне за собою правові наслідки у такому вигляді.

Положеннями п. 12.5 Договору встановлено, що організатор конкурсу має право розірвати цей договір в односторонньому порядку у випадку невиконання або неналежного виконання інвестором зобов'язань, передбачених пунктами 2.13, 3.9, 3.11, 5.2.1 - 5.2.3, 5.2.5, 5.2.6, 5.2.7, 5.2.9 - 5.2.11, 5.2.14, 5.2.19, 5.2.24 цього договору, в порядку, передбаченому цим договором.

У відповідності до п.п. 12.6, 12.7 Договору у разі невиконання інвестором зобов'язань за цим договором питання розірвання цього договору за пропозицією організатора конкурсу/замовника виноситься на розгляд комісії. Після розгляду комісії та прийняття нею рішення організатор конкурсу повідомляє інвестора про: необхідність безумовного виконання умов цього договору протягом 30 календарних днів; терміни розірвання цього договору у разі не усунення інвестором порушень його умов. У разі не усунення інвестором порушень умов цього договору протягом 37 календарних днів з дня направлення організатором конкурсу на адресу інвестора, зазначену в договорі, повідомлення про розірвання, цей договір буде вважатись розірваним.

Відтак, в силу приписів ст.ст. 6, 11-13, 627, 628, 651 Цивільного кодексу України визначене в положеннях п. 12.4 Договору право організатора конкурсу в односторонньому порядку не є безумовним, а пов'язується виключно з невиконанням або неналежним виконанням інвестором зобов'язань, передбачених пунктами 2.13, 3.9, 3.11, 5.2.1 - 5.2.3, 5.2.5, 5.2.6, 5.2.7, 5.2.9 - 5.2.11, 5.2.14, 5.2.19, 5.2.24 Договору.

Тобто, не будь-яке порушення інвестором умов Договору породжує правові наслідки у вигляді набуття організатором конкурсу права ініціювати розірвання такого правочину в односторонньому порядку, а виключно порушення визначених наведеними пунктами Договору зобов'язань.

Частиною 1 ст. 13 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

З огляду на викладене, застосовуючи за аналогією до спірних правовідносини проголошений Європейським судом з прав людини в своїх рішеннях (зокрема, у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04), у справі "Беєлер проти Італії" (заява №33202/96), у справі "Онер'їлдіз проти Туреччини" (заява №48939/99), у справі "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (заява №21151/04), у справі "Москаль проти Польщі" (заява №10373/05) обов'язок неухильного дотримання принципу належного урядування, який хоч і стосується офіційних повноважень органів державної влади (в т.ч. місцевого самоврядування), однак, не нівелює їх обов'язку дотримання принципів прозорості і ясності їхніх дій, мінімізації ризику помилок при реалізації своїх прав як учасника правочину з окремим суб'єктом господарювання, слід дійти висновку, що за наявності підстав вважати про порушення інвестором взятих на себе зобов'язань за Договором, які підпадають під погоджені в умовах п. 12.5 Договору підстави виникнення права одностороннього розірвання такого договору, Департамент, здійснюючи волевиявлення на розірвання Договору, повинен чітко визначити яке саме зобов'язання згідно визначених пунктів 2.13, 3.9, 3.11, 5.2.1 - 5.2.3, 5.2.5, 5.2.6, 5.2.7, 5.2.9 - 5.2.11, 5.2.14, 5.2.19, 5.2.24 Договору було порушено інвестором.

Наведений обов'язок чіткого визначення порушеного зобов'язання в першу чергу спрямований на забезпечення правової визначеності в спірних правовідносинах та сприяє реалізації предмету Договору в цілому, адже надає смогу інвестору у визначені п. 12.6 Договору строки встановити щодо виконання яких саме зобов'язань організатор конкурсу чи замовник має претензії та за їх обґрунтованості усунути таке порушення або ж надати обґрунтовані заперечення з метою збереження інвестиційного проекту та його подальшої реалізації, метою чого в даному випадку виступає задоволення потреб територіальної громади та гостів міста Києва.

В той же час, відсутність у відповідному повідомленні на підставі п. 12.5 Договору організатора конкурсу чітко визначеного зобов'язання (відповідного пункту Договору), яке на його думку, є порушеним, як не відповідає встановленому порядку застосування такого положення, так і може створювати перешкод у встановленні інвестором дійсного предмету пред'явленої до нього претензії відносно виконання умов Договору, а відтак, і усунення відповідних недоліків у визначені п. 12.6 Договору строки.

В даному випадку, із листа Департаменту від 27.12.2017 №050/13-10829, яким оформлено оскаржуваний правочин розірвання Договору, вбачається, що останній мотивовано прийняттям Комісією на засіданні 19.12.2017 рішення згідно п. 12.5 Договору про початок процедури розірвання Договору у зв'язку із невиконанням інвестором взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим: повідомлено про необхідність безумовного виконання умов Договору протягом 30 календарних днів з моменту направлення цього листа та надання організатору конкурсу (в копії замовнику) інформації про фактичне виконання зазначеного зобов'язання та робіт згідно договору з копіями підтвердних документів і фото фіксацією; звернуто увагу, що відповідно до п. 12.7 Договору та наведеного рішення Комісії у разі не усунення інвестором порушень умов Договору протягом 37 календарних днів з дня направлення організатором конкурсу на адресу інвестора, зазначену в договорі, цього повідомлення про розірвання, Договір буде вважатись розірваним.

Однак, жодної конкретизації порушення якого саме із передбачених пунктами 2.13, 3.9, 3.11, 5.2.1 - 5.2.3, 5.2.5, 5.2.6, 5.2.7, 5.2.9 - 5.2.11, 5.2.14, 5.2.19, 5.2.24 Договору зобов'язання було допущено інвестором лист Департаменту від 27.12.2017 №050/13-10829 не містить.

Більш того, наведений зміст листа Департаменту від 27.12.2017 №050/13-10829 свідчить про відсутність волевиявлення саме Департаменту на розірвання Договору в односторонньому порядку, адже виключно ґрунтується на висловлення такої волі рішенням Комісії, в той час, як за змістом приписів п.п. 12.5- 12.7 Договору лише організатору конкурсу (Департаменту) належить право щодо прийняття рішення про одностороннє розірвання договору, а винесення його на засіданні комісії носить виключно проміжний, погоджувальний характер, який навіть у випадку заперечення Комісією щодо таких дій Департаменту в силу приписів п. 6.3.17 Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 №528/1189, не створює жодних правових наслідків для Департаменту щодо подальшої реалізації свого рішення про розірвання Договору в односторонньому порядку.

Таким чином, оформлений листом Департаменту від 27.12.2017 №050/13-10829 односторонній правочин розірвання Договору не відповідає встановленому положеннями п. 12.5 такого договору порядку вчинення відповідних дій. До того ж, носить фактично ознайомлювальний характер з рішенням Комісії про розірвання Договору на підставі п. 12.5 Договору, а не волевиявленням саме Департаменту на вчинення таких дій.

Крім того, вже саме по собі формулювання: "…повідомляємо про необхідність безумовного виконання умов Договору протягом 30 календарних днів з моменту направлення цього листа та надання Організатору конкурсу (в копії Замовнику) інформації про фактичне виконання зазначеного зобов'язання та робіт згідно Договору з копіями підтвердних документів і фотофіксацією.", унеможливлює подальшу реалізацію процедури розірвання Договору в порядку п. 12.6 Договору, адже не дає змоги жодним чином визначити які саме дії у визначені строки має вчинити інвестор з метою усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про розірвання Договору.

З огляду на викладене вбачається, що оформлений листом Департаменту від 27.12.2017 №050/13-10829 оскаржуваний правочин одностороннього розірвання Договору не відповідає приписам ст.ст. 6, 11-13, 627, 628, 651 Цивільного кодексу України, п.п. 12.5-12.7 Договору та здійснений з порушенням принципів прозорості і ясності дій як сторони Договору, адже як вчинений за відсутності фактичного рішення організатора конкурсу на розірвання Договору, так і має своїм наслідком породження невизначеності у подальших діях інвестора в межах процедури розірвання Договору з метою забезпечення можливості його подальшої реалізації (усунення недоліків, за їх наявності, та продовження реалізації інвестиційного проекту).

При цьому, суд відзначає, що якщо вважати підставою направлення листа Департаменту від 27.12.2017 №050/13-10829 відсутність інформації про виконання Договору в цілому, що саме по собі не може бути правовою підставою для одностороннього розірвання Договору, адже унеможливлює встановлення яке саме з визначених п.п. 2.13, 3.9, 3.11, 5.2.1 - 5.2.3, 5.2.5, 5.2.6, 5.2.7, 5.2.9 - 5.2.11, 5.2.14, 5.2.19, 5.2.24 Договору зобов'язання було порушено, то в будь-якому випадку таку інформацію в межах 30-ти денного строку було повідомлено Департаменту листами Підприємства від 09.01.2018 №22-Н та Товариства від 24.01.2018 №24-01/2018, відповідно до яких зазначено, що в рамках реалізації інвестиційного проекту за Договором було: змонтовано та введено в дослідну експлуатацію обладнання Wi-Fi мережі на 12-ти станціях першого пускового комплексу; змонтовано та введено в дослідну експлуатацію обладнання відео нагляду на 11-ти станціях першого пускового комплексу; встановлено додаткові ІР-відеокамери типу АСТі Е34А в кількості 153 шт. з терміном архівації 14 діб; створено інфраструктуру Wi-Fi мережі в 33 потягах (165 вагонах) рухомого складу, в т.ч. повноцінну систему відеоспостереження в трьох потягах (15 вагонах), в яких встановлено 42 відеокамери; створено 12 автоматизованих робочих місць відео нагляду (АРМ) на 11 станціях, а також в Головному управлінні Національної поліції у м. Києві; організовано канал передачі відеоданих з системи відеоспостереження (СВН), в т.ч. існуючих на метрополітені, на АРМ ГУ НП у м. Києві; загалом в проект інвестування Товариством було вкладено більше ніж 6.1 млн. доларів США.

Тобто, визначене Департаментом в листі від 27.12.2017 №050/13-10829 посилання на відсутність інформації щодо виконання зобов'язань за Договором було усунуто наданням відповідної інформації як замовником, так і інвестором.

Більш того, має місце фактичного порушення відповідачем 1 застосованого ним же механізму одностороннього розірвання Договору у визначеному п. 12.7 Договору порядку, адже отримавши у визначений строк інформацію щодо стану виконання зобов'язань інвестора за Договором Департаментом не було вчинено жодних дій щодо її розгляду (прийняття чи відмови), а за спливом 37-и денного строку вказано листом від 06.02.2018 №050/13-899 про припинення дії Договору внаслідок його розірвання згідно листа від 27.12.2017 №050/13-10829.

Посилання ж в листі Підприємства від 09.01.2018 №22-Н про те, що: Товариством, починаючи з ІІІ кварталу 2016 року, роботи по обладнанню станцій пристроями відеоспостереження не виконувало; станом на січень 2018 року роботи з встановлення та запуску обладнання Wi-Fi не виконуються, інвестор не підтримує обладнання у робочому стані та не виконує сервісні роботи; технічна підтримка встановленого обладнання Товариством не здійснюється, внаслідок чого скористатися технологією Wi-Fi для доступу до інтернету не можливо на всіх 12-ти станціях, не можуть підтверджувати наявність правових підстав для розірвання договору в односторонньому порядку згідно листа Департаменту від 27.12.2017 №050/13-10829, оскільки:

по-перше, такі обставини не були визначені у відповідному листі як правові підстави для його направлення (повідомлення про одностороннє розірвання), а зміна правових підстав для розірвання Договору в процедурі, ініційованій направленням листа №050/13-10829, є неможливою;

по-друге, спростовуються доданими до матеріалів справи самим же Підприємством судовими рішеннями у справах господарського суду міста Києва №910/2895/18 та №910/2896/18 від 16.05.2018, у відповідності до яких з Товариства на користь Підприємства було стягнуто заборгованість за спожиту у період з 31.12.2016 по 28.02.2018 електричну енергію згідно договору на відшкодування вартості спожитої електричної енергії №824-Е-16 від 01.12.2016 та договору №515-Е-15 від 21.10.2015, які й укладалися між сторонами з метою забезпечення можливості виконання інвестором своїх зобов'язань за Договором щодо облаштування та обслуговування об'єкту інвестування за договором (Wi-Fi мережі, системи відеоспостереження), адже неможливим є споживання електроенергії обладнання яке відсутнє чи не функціонує (вимкнено).

Отже, матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження допущення Товариством порушень своїх зобов'язань за Договором, які станом на момент направлення Департаментом листа від 27.12.2017 №050/13-10829 були правовою підставою для прийняття рішення про одностороннє розірвання Договору в порядку, визначеному п. 12.5 Договору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що фактична непослідовність доводів і дій відповідача 2 (заявлення про фактичну відсутність Товариства на об'єкті інвестування та не функціонування Wi-Fi мережі, системи відеоспостереження з послідуючим стягненням заборгованість за спожиту електричну енергію, спрямовану на забезпечення наведених дій) не відповідає закріпленим у приписах ст. 13 Цивільного кодексу України межам здійснення цивільних прав.

В аспекті оцінки наведених обставин спірних правовідносин (в т.ч. об'єму проекту інвестування, строків його впровадження, суму залучених інвестором коштів), а також враховуючи, що не зважаючи на припинення за посиланням відповідачів дії Договору згідно листа Департаменту від 27.12.2017 №050/13-10829 ще в лютому 2018 року станом на сьогоднішній день всупереч вимогам п. 6.3.18 Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 №528/1189, організатором конкурсу так і не було вирішено питання про залучення нового інвестора, суд критично відноситься до доцільності розірвання Договору станом на сьогоднішній день в цілому як мети задоволення суспільних потреб жителям та гостям міста Києва, адже докази вчинення Департаментом та Підприємством будь-яких дій, спрямованих на досягнення таких цілей, за спливом більше року з дня визнаного ними як розірваного Договору, відсутні, в той час, як з визнання припиненим Договору залишаються невирішеними питання завершення впровадження об'єкту інвестування та відшкодування залучених інвестором коштів в якості інвестицій.

У відповідності до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, зібраними в матеріалах справи доказами не підтверджується існування правових підстав для розірвання в односторонньому порядку Договору згідно листа Департаменту від 27.12.2017 №050/13-10829 у відповідності до встановленої п.п. 12.5-12.7 Договору процедури, а такий правочин не відповідає наведеним положенням Договору та приписам ст.ст. 6, 11-13, 203 611, 627, 628, 651 Цивільного кодексу України, що в силу норми ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.

Відтак, вимога Товариства про визнання недійсною односторонню відмову Департаменту від Договору, викладену в листі Департаменту від 27.12.2017 №050/13-10829, є обґрунтованою та законною.

За змістом ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Оскільки судом було встановлено недійсність правочину про розірвання Договору, то в силу положень ст. 216 Цивільного кодексу України та за відсутності будь-яких доказів щодо припинення Договору іншим чином такий правочин є дійсним, а відтак, і породжує визначені ним права і обов'язки, в т.ч. право Товариства на доступ до вагонів, тунелів та станцій Київського метрополітену з метою проведення планових ремонтно-технічних роботів встановленого в рамках Договору обладнання, що кореспондується з обов'язком відповідача 2 надати відповідний доступ.

В той же час, наявні в матеріалах справи докази підтверджують фактичне невизнання відповідного права Товариства відповідачами, що полягає у відмові в наданні такого доступу, а тому в силу приписів ст.ст. 11, 14, 525, 526, 590 Цивільного кодексу України та п. 5.1.8 Договору вимога позивача про зобов'язання Підприємства надати Товариству доступ до встановленого на об'єктах, які розташовані у вагонах, в тунелях та на станціях Київського метрополітену обладнання в рамках діючого Договору для проведення планових ремонтно-технічних робіт є правомірною.

При цьому, спірне обладнання розташовано саме в Київському метрополітені, а тому питання доступу до нього не входить до сфери управління Департаменту, що виключає можливість зобов'язання останнього на вчинення відповідних дій.

Також, суд враховує існування арешту всього майна Товариства, накладено в рамках виконавчого провадження, однак, звертає увагу, що надання доступу останньому виключно для проведення ремонтно-технічних робіт обладнання на підставі Договору жодним чином не суперечитиме встановленим обмеженням на розпорядження таким майном.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідачів виконати умови Договору, без конкретизації які саме дії в межах взятих останніми на себе зобов'язань за Договором слід зобов'язати вчинити, суд відзначає, що виконання взятих на себе стороною правочину зобов'язань є обов'язковим в силу Закону та факту дійсності такого правочину, що в даному випадку з визнанням недійсним правочину розірвання має місце, і виключно за наслідками невиконання таких зобов'язань у іншої сторони виникає право на захист своїх порушених прав і інтересів в суді в т.ч. шляхом пред'явлення вимоги про примусове виконання тих чи інших дій іншою стороною, а тому така вимога не підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову Товариства з визнанням недійсним односторонньої відмови Департаменту від Договору, викладеної в листі Департаменту від 27.12.2017 №050/13-10829, та зобов'язання Підприємства надати Товариству доступ до встановленого на об'єктах, які розташовані у вагонах, в тунелях та на станціях київського метрополітену обладнання в рамках діючого Договору для проведення планових ремонтно-технічних робіт.

В іншій частині в задоволенні позову необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, в частині задоволених вимог підлягає покладенню на відповідача 1, оскільки саме його неправомірними діями зумовлено виникнення спору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 74, 76-79, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Москіто Мобайл" задовольнити частково.

2. Визнати недійсною односторонню відмову Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 04633423) від Інвестиційного договору №050-13/і/143 від 02.12.2014 "Про будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста", викладену в листі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.12.2017 №050/13-10829.

3. Зобов'язати Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 35; ідентифікаційний код 03328913) надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Москіто Мобайл" (01054, м. Київ, вул. О.Гончара/Гоголівська, буд. 76/2А; ідентифікаційний код 38824876) доступ до встановленого на об'єктах, які розташовані у вагонах, в тунелях та на станціях київського метрополітену обладнання в рамках Інвестиційного договору №050-13/і/143 від 02.12.2014 "Про будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста" для проведення планових ремонтно-технічних робіт. Видати наказ.

4. Стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 04633423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Москіто Мобайл" (01054, м. Київ, вул. О.Гончара/Гоголівська, буд. 76/2А; ідентифікаційний код 38824876) судовий збір у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

5. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 24.04.2019.

Суддя Р.В. Бойко