Рішення

від 22.04.2019 по справі 911/2382/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2382/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянув у судовому засіданні

позовну заяву Заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області

в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області

до 1) Миронівської районної державної адміністрації Київської області

2) Головного територіального управління юстиції у Київській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Миронівський агрокомплекс , с.Росава Київської області

про визнання недійсними та скасування рішення

У судовому засіданні беруть участь:

прокурор : Слабковська О.О. (посвідчення №051060 від 02.10.2018);

представник позивача : ОСОБА_1 (довіреність №31-10-01-1-100/62-18 від 26.12.2018);

представник відповідача (1): не з'явився;

представник вiдповiдача (2) :ОСОБА_2 (довіреність №07-20/3 від 05.02.2019);

представник третьої особи : ОСОБА_3 (посвідчення адвоката №4596/10 від 21.07.2011, довіреність №4 від 04.01.2018)

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)

1.1. 29.10.2018 Заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - позивач, ГУ Держгеокадастр) звернувся до Господарського суду Київської області (далі - суд) із позовною заявою (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14.12.2018) до Миронівської районної державної адміністрації (далі - відповідач-1, Миронівська РДА) про:

визнання недійним та скасування рішення реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 від 10.02.2016 №28169535 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 3222986700:04:211:0018, площею 5,9855га в адміністративних межах Росавської сільської ради Миронівського району Київської області;

визнання недійним та скасування рішення реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_5 від 02.12.2015 №26678365 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 3222988000:03:001:0045, площею 5,5га в адміністративних межах Тулинської сільської ради Миронівського району Київської області. Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача витрати на оплату судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ГУ Держгеокадастр та Товариством з обмеженою відповідальністю Миронівський агрокомплекс (далі-третя особа, ТОВ Миронівський агрокомплекс ), не укладалися договори оренди, зокрема, від 28.09.2015 на підставі якого державним реєстратором було внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вказує, що право користування зазначеними земельними ділянками набуте третьою особою без рішення органу, який уповноважений розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності. Крім того, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016110220000444 від 23.07.2016 встановлено, що керівник ТОВ Миронівський агрокомплекс , зокрема, не подавав документи для здійснення реєстрації речового права на нерухоме майно.

Під час судового засідання прокурор підтримав позовну заяву та у вступному слові вказав обставини, які за своїм змістом є аналогічними обставинам, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив від 07.12.2018 (т.1 а.с.193-197).

1.2. 03.12.2018 ГУ Держгеокадастр надав суду письмові пояснення (т.1 а.с.152-153, 185-187) у яких підтримав позов прокурора та зазначив, зокрема, що останній - єдиний орган державної влади на території Київської області, наділений повноваженнями щодо передачі у власність та надання у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності, які він реалізує шляхом видачі наказів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наказів про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність. Вказує, що ГУ Держгеокадастр не приймало жодних розпорядчих документів щодо передачі в оренду відповідних земельних ділянок та не уповноважувало будь-кого діяти від імені останнього щодо укладення договорів оренди землі щодо згаданих ділянок. Звертає увагу на те, що договір від 28.09.2015 підписаний ОСОБА_6, який 22.09.2015 був звільнений із посади першого заступника начальника ГУ Держгеокадастр.

Під час судового засідання позивач підтримав позовну заяву та у вступному слові вказав обставини, які за своїм змістом є аналогічними обставинам, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях від 29.11.2018 та від 20.12.2018.

1.3. 30.11.2018 Миронівська РДА скористалась правом, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та подала відзив на позовну заяву (т.1 а.с.99-102). Зазначає, що реєстраційна служба Миронівського РУЮ разом із Миронівським РУЮ, яке ліквідовано в 2016 році, входили до структури Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - ГТУЮ). На даний час ГТУЮ продовжує свою діяльність, тому саме цій орган повинен бути залучений як відповідач, а не Миронівська РДА, яка жодного відношення не має до проведення державної реєстрації. Крім того, вказує, що фізичні носії документів наявні у паперовій формі у реєстраційних справах №845059932229 та №792833632229, скан-копії даних документів наявні в електронній формі у Державному реєстрі речових прав, проте з урахуванням п.6 ст.17 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з власної ініціативи надати належним чином завірені копії зазначених документів не мають можливості. На підставі зазначеного, просить у задоволені позову відмовити повністю.

1.4. 18.03.2019 до суду ГТУЮ надісланий відзив на позовну заяву від 13.03.2019 (т.1 а.с.1-9), у якому просить у задоволені позову відмовити, у зв'язку із відсутністю у прокурора законних підстав для представництва ГУ Держгеокадастру у даному спорі. Також вказує, що державний реєстратор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що були передбачені законодавством на момент виникнення спірних правовідносин.

Під час судового засідання відповідач-2 заперечив щодо вимог позовної заяви та у вступному слові вказав на обставини, які за своїм змістом є аналогічними обставинам, викладених у письмових поясненнях від 13.03.2019.

1.5. 03.12.2018 ТОВ Миронівський агрокомплекс скористався правом, передбаченим ст. 179 ГПК України, та подав письмові пояснення щодо позову (т.1 а.с.107-115). Зазначає, що відповідно до наданих письмових пояснень ОСОБА_7, який у відповідний період був керівником товариства, останнім була видана довіреність на іншу особу, яка і займалась, зокрема, державною реєстрацією договору оренди. Вказує, що нормами ГПК України передбачено, що визнання недійсним реєстраційних дій по реєстрації речового права можливе тільки за умови спору про майнове право, тобто, визнання недійсним договорів оренди землі, на підставі яких таке майнове право виникло. Суб'єкти, що проводять державну реєстрацію, здійснюють свої повноваження відповідно до встановленого порядку, за наявності повного переліку документів необхідних для тієї чи іншої реєстраційної дії. Вважає, що якщо недійсність, нікчемність документів, на підставі яких проводились реєстраційні дії, не визнано такими у судовому порядку то відповідно і запис про реєстрацію права є дійсним. Крім того, ст.204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлюється презумпція правомірності правочину. На підставі зазначеного, просить у задоволені позову відмовити повністю.

Під час судового засідання третя особа проти позову заперечила із підстав викладених у своїх поясненнях.

2. Процесуальні дії у справі, заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення

Ухвалою суду від 19.11.2018, після усунення прокурором недоліків позовної заяви, зокрема, відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ Миронівський агрокомплекс та призначено підготовче засідання на 10.12.2018.

На підставі ст. 183 ГПК України, у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 14.01.2019 (протокол судового засідання від 10.12.2018).

18.12.2018 прокурор заявив до суду клопотання (від 14.12.2018 №36-02-11003вих-18) про залучення для участі у справі №911/2382/18 співвідповідачем ГТУЮ, яке ухвалою суду від 14.01.2019 було задоволено, у зв'язку із чим підготовче засідання було відкладено на 04.02.2019.

Під час підготовчого засідання 04.02.2019 судом розглянуто заяву прокурора від 14.12.2018 №36-02-11004вих-18 про уточнення позовних умов та клопотання ГТУЮ від 23.01.2019 про розгляд справи спочатку, які судом на підставі ст.46 та ст.183 ГПК України були задоволені, про що було постановлено ухвалу від 04.02.2019. Крім того, підготовче засідання було відкладено на 04.03.2019 та запропоновано відповідачу-2 надати відзив на позовну заяву до 28.02.2019.

04.03.2019 у підготовчому засіданні представник відповідача-2 заявив суду клопотання про поновлення строку для надання відзиву на позову заяву, яке суд з урахуванням ст. 119 ГПК України визнав за можливе задовольнити та встановив строк до 20.03.2019, у зв'язку з чим у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 25.03.2019.

25.03.2019 прокурор звернувся до суду із заявою від 20.03.2019 №36-02-308вих-19 про зменшення позовних вимог, у задоволені якого останньому було відмовлено, про що постановлено ухвалу від 25.03.2019. Крім того, зазначеною ухвалою закрито:

провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації ГТУЮ про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 3222986700:04:211:0018 площею 5,9855га в адміністративних межах Росавської сільської ради Миронівського району Київської області, у зв'язку із наявністю рішення суду яке набрало законної сили;

підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 15.04.2019.

15.04.2019 до суду надійшло клопотання Миронівської РДА про розгляд справи без участі його представника, яке суд з урахуванням ст.42 ГПК України визнав за можливе задовольнити.

На підставі ст.216 ГПК України у судовому засіданні було оголошено перерву до 15.04.2019 та 22.04.2019 відповідно.

На підставі ст. 233 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

Так, 28.09.2015 орендодавець ГУ Держгеокадастру в особі виконуючого обов'язків начальника ОСОБА_6 та орендар ТОВ Миронівський агрокомплекс в особі керівника ОСОБА_7 підписаний та скріплений відповідними печатками договір оренди землі (далі - Договір) із додатками до нього, а саме, акт приймання-передачі об'єкта оренди та акт визначення меж земельної ділянки натурі (на місцевості) (т.1 а.с.74-76).

Предметом Договору є надання орендодавцем орендарю в строкове платне користування земельної ділянки для іншого сільськогосподарського призначення (господарські будівлі та двори), загальною площею 5,5000га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Тулинської сільської ради Миронівського району Київської області.

Як зазначено у п.2.6 Договору, в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 3222988000:03:001:0045, площею 5,5000га для іншого сільськогосподарського призначення (господарські будівлі та двори). Форма власності - державна. Договір укладено на 21 рік.

Із змісту Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 07.09.2018 вбачається, що відповідний запис про державну реєстрацію зазначеного Договору здійснений реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Київської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Управління державної реєстрації ГТУЮ, індексний номер 26678365 від 02.12.2015 (т.1 а.с.66-67).

У рамках досудового розслідування у кримінальному проваджені від 23.07.2016 №12016110220000444, ГУ Держгеокадастру поінформувала прокурора листом від 13.09.2018 №10-10-0.61-14031/2-18 про те, що останнім не приймалось жодних розпорядчих документів щодо передачі в оренду земельних ділянок, зокрема, з кадастровим номером 3222988000:03:001:0045 та не уповноважувало будь-кого діяти від імені ГУ Держгеокадастру щодо укладення договорів оренди землі щодо, зокрема, згаданої земельної ділянки (т.1 а.с.79-80).

Водночас, у липні 2018 року до суду із позовом звернулося ГУ Держгеокадастру до ТОВ Миронівський агрокомплекс про визнання недійсним договору оренди землі від 28.09.2015 та скасування запису про інше речове право (право оренди земельної ділянки) №13193344 від 02.02.2016, у задоволені якого рішенням суду від 05.10.2018 у справі №911/1602/18 було відмовлено (т.1 а.с.128-134). Проте, постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 у справі №911/1602/18 зазначене рішенням суду було скасовано, а позовні вимоги - задоволені повністю: визнано недійним відповідний договір та скасована його державна реєстрація.

24.09.2018 прокурор листом поінформував ГУ Держгеокадастру про подальше представництво інтересів держави в особі останнього до Миронівської РДА про скасування державної реєстрації прав оренди на земельні ділянки, у зв'язку із невжиттям заходів представницького характеру самим органом виконавчої влади (т.1 а.с. 84).

4. Норми права та висновки суду щодо встановлених обставин

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 131 1 Основного Закону, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначено у Законі України Про прокуратуру .

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 2 Закону України Про прокуратуру , на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру ).

У свою чергу, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

Так, прокурор звертаючись до суду із позовною заявою зазначив, що у даному випадку порушуються інтереси держави, оскільки незаконна передача земельної ділянки та її реєстрація суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст.14 Конституції України та ст.5 Земельного кодексу України. Крім того, починаючи з липня 2016 році проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016110220000444 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 Кримінального кодексу України за фактом можливого підроблення посадовими особами ТОВ Миронівський агрокомплекс документів на земельні ділянки на території Миронівського району.

Проте, позивачем, у свою чергу, тривалий час не було вжито жодних заходів, які були б направлені на відновлення порушеного державного права, зокрема, щодо скасування незаконної реєстрації, яке обмежує право користування та розпорядження земельною ділянкою за кадастровим номером3222988000:03:001:0045.

Ураховуючи зазначені обставини, можна дійти висновку про неналежне здійснення захисту інтересів держави цими органами, що у відповідності до ст. 23 Закону України Про прокуратуру надає право прокурору здійснювати представництво у суді. Доказів протилежного іншими учасниками справи суду надано не було.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV (у редакції від 06.10.2015, далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси (ч.1 ст.9 Закону № 1952-IV).

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону № 1952-IV, заява про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, права оренди земельної ділянки державної чи комунальної

власності за письмовою заявою правонабувача може подаватися державним кадастровим реєстратором, який здійснив державну реєстрацію такої земельної ділянки.

Отже, державній реєстрації підлягає саме заявлене право і державна реєстрація права здійснюється суб'єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, встановлених законом, зокрема, на підставі заяви про державну реєстрацію прав, поданої особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто, відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб'єктом звернення за такою послугою та суб'єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії .

Якщо ж, на думку прокурора та позивача, саме в результаті державної реєстрації права власності за третьою особою - суб'єктом звернення за такою послугою порушується право власності позивача, то має місце спір позивача про цивільне право з цією особою, яка і має бути належним відповідачем у спорі про скасування запису про проведену державну реєстрацію речового права за особою, адже наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст та стан речового права саме цієї особи.

Водночас, як зазначено у постанові ОСОБА_8 Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), спір про скасування запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за таким позовом має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано .

Проте, звертаючись із позовом про визнання недійсним та скасування державної реєстрації прокурор визначив відповідача - Миронівську РДА та вказав третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ Миронівський агрокомпплекс .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Отже, право ініціювати заміни відповідача(ів) у певному спорі належить виключно позивачу (прокурору). Під час розгляду справи, прокурор скористався своїм правом визначених ст.ст. 42, 48 ГПК України та звернувся до суду із заявою про залучення до участі у справи співвідповідача - ГТУЮ. Інших заяв та клопотань щодо зміни складу учасників справи до суду прокурором заявлено не було.

Ураховуючи вищезазначене, суд вважає, що прокурором під час звернення із даним позовом до суду неправильно визначені особи, які повинні бути відповідачами у даному спорі. Зокрема, ТОВ Миронівський агрокомплекс повинно бути тієї особою до якої пред'являється позов (відповідач), оскільки саме право останнього зареєстровано та оскаржується .

Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 Закону №1952-IV, державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім

випадків, визначених законом.

Державний реєстратор, відповідно до п.1 ч.2 ст.9 Закону № 1952-IV, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на

нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно

або обтяження таких прав.

Проте, жодного доказу у розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, які б вказували на порушення державним реєстраторам зазначених приписів ані прокурором ані позивачем суду надано не було.

Наявні у матеріалах справи письмові пояснення ОСОБА_7, який був керівником ТОВ Миронівський агрокомплекс на час підписання та реєстрації договору від 28.09.2015 (т.1 а.с.77-78) та лист від приватного нотаріуса ОСОБА_9 (т.1 а.с.81), судом до уваги не приймаються, оскільки останні не є тим належними та допустимими доказами, які б підтверджували чи спростовували ті чи інші обставини.

Інші докази, які наявні у матеріалах справи (т.1 а.с.16-127, 135-145) судом до уваги не приймаються, оскільки не мають суттєвого значення для даної справи .

Твердження прокурора про те, що відсутність рішення (наказів) ГУ Держгеокадастру про надання відповідної земельної ділянки в оренду та твердження позивача про відсутність у ОСОБА_6 права на підпис відповідного договору, оскільки останній був звільнений із відповідної посади, є підставою вважати договір від 28.09.2015 неукладеним суд вважає помилковим, так як зазначені обставини є підставою для визнання зазначеного договору недійсним у порядку ст.215 Цивільного кодексу України. Зазначене також підтверджується і постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 у справі №911/1602/18.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

5. Розподіл судових витрат

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про недоведеність та безпідставність заявлених позовних вимог, то судовий збір у даній справі покладається на прокурора, а саме у розмірі 1 921,00грн.

Керуючись ст.ст. 7, 42, 46, 48, 53, 73-74, 76-80, 86, 129, 233, 237-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення буде складено протягом 10 днів з дня оголошення даної вступної та резолютивної частин рішення.

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення складений 24.04.2019.