Рішення

від 24.04.2019 по справі 912/479/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 рокуСправа № 912/479/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №912/479/19

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Родина", 28400, Кіровоградська область, смт. Компаніївка, вул. Щорса, 39А

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології", 25009, АДРЕСА_1

про стягнення 1 684 175,34 грн

Представники сторін участі не брали;

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства "Родина" (далі СФГ "Родина", позивач) до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (далі - ТОВ "Техніка і технології", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 684 175,34 грн, з яких 1 650 000,00 грн - основна заборгованість, 34 175,34 грн - пеня, з покладанням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем ОСОБА_2 купівлі-продажу №ТТ-01000111 від 20.11.2018 в частині поставки товару.

Ухвалою від 22.02.2019 позовну заяву Селянського (фермерського) господарства "Родина" залишено без руху та зобов'язано в строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки, а саме надати суду докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі та належним чином засвідчених копій документів, які додані до позовної заяви та оригінали яких наявні у позивача.

26.02.2019 на адресу господарського суду від Селянського (фермерського) господарства "Родина" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем надано суду докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі та належним чином засвідчених копій документів, які додані до позовної заяви.

Отже, з огляду на викладене, позивачем були усунені недоліки, які призвели до залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою від 27.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/479/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.03.2019 о 14:00 год., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

В підготовчому засіданні 25.03.2019 приймали участь представники позивача та відповідача.

В підготовчому засіданні представник відповідача зазначив, що відзив на позовну заяву був направлений ним поштою до Господарського суду Кіровоградської області. Проте, станом на час проведення підготовчого засідання відзив до суду не надходив.

В підготовчому засіданні 25.03.2019 представником позивача подано відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначає, що 16.01.2019 позивачем проведено повний розрахунок за товар, що підтверджується належними доказами та не оспорюється самим відповідачем. Строк поставки товару становить 14 робочих днів, з моменту 100% оплати тобто до 31.01.2019, а не з 06.02.2019 на що вказує відповідач.

Відповідач не вчинив жодних дій щодо виконання договору купівлі-продажу ТТ-01000111. Строк поставки 06.02.2019 - отримання відзиву 23.03.2019 тобто за 45 днів відповідачем не вчинено жодних дій щодо виконання договору.

Крім того, позивач зазначає, що 08.02.2019 звернувся до відповідача з листом про повернення коштів у розмірі 1 650 000,00 грн. У відповідь, відповідач у листі від 14.02.2019 запропонував визначитись і підтвердити, який трактор із трьох запропонованих, позивач готовий отримати взамін ХТА 250-13. Маючи намір вирішити спір у позасудовому порядку та зважаючи на термінову потребу у тракторі, позивач негайно відправив відповідачу згоду замінити замовлений трактор на трактор ХТА 250-23. Проте, враховуючи, що відповідачем товар не поставлено, кошти не повернуто і лише затягується час, а позивачу терміново необхідно проводити весняно-польові роботи трактором, позивач змушений був звернутися до суду.

Ухвалою від 25.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №912/479/19 до судового розгляду по суті на 24.04.2019.

25.03.2019 після закінчення підготовчого засідання до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву по справі №912/479/19. Господарський суд враховує, що ухвалу про відкриття провадження у справі від 27.02.2019 отримано відповідачем 19.03.2019. Як вбачається зі штампу на конверті, відзив на позовну заяву, направлено до господарського суду 20.03.2019, тобто в межах строку встановленого ухвалою від 27.02.2019. Враховуючи зазначене, господарський суд приймає до розгляду відзив на позовну заяву по справі №912/479/19.

Відповідач позовні вимоги не визнає та просить їх відхилити. Так відповідач зазначає, що враховуючи умови договору та те, що покупець здійснив кінцеву передплату 16.01.2019, то поставка товару, визначеного специфікацією повинна була відбутися не пізніше 6 лютого 2019 року. Відповідач вважає, що кінцевим строком прострочення поставки є 08.02.2019, у зв'язку зі зверненням позивача листом на повернення коштів вих. №1/02 від 08.02.2019. Загальний період прострочення поставки товару з 07.02.2019 по 08.02.2019.

Сторони також погодили п.5.3. ОСОБА_2, що у випадку затримки поставки більше ніж на 30 днів або відмови від поставки товару більше чим на 30 днів або відмови від поставки товару продавцем, з його вини, за умови здійснення своєчасної оплати Покупцем, Покупець має право в односторонньому порядку розірвати даний договір та відмовитися від зобов'язання передбачених даним договором. У разі наявності передоплати остання повертається Покупцеві у 30 денний строк. Проте, позивач не зважаючи на домовленість, звернувся до суду не очікуючи визначений строк, з вимогою стягнути кошти.

Крім того, відповідач зазначає, що позивач направив лист на повернення коштів вих. №1/02 від 08.02.2019 року та лист №3/02 від 14.02.2019 року про можливість заміни товару на інший. Вказані листи не дозволили Відповідачу зробити однозначний висновок про реальні наміри щодо поставки товару або інших подальших дій.

В судовому засідання 24.04.2019 сторони своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористались, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

До суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки представник приймає участь в іншому судовому засіданні, а між сторонами здійснюються перемовини щодо мирного врегулювання спору.

Від позивача надійшла заява про проведення засідання без участі представника позивача та зазначено, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти відкладення судового засідання заперечує так як мирне врегулювання даного спору неможливе.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвненції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Господарський суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача, так як відповідачем не подано доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин, а позивачем повідомлено про неможливість мирного врегулювання.

Також судом враховано, що в попередній заяві про відкладення розгляду справи відповідач зазначав про можливість поставки техніки до 05.04.2019, чого, як вбачається з матеріалів справи та заяви позивача, не відбулося.

Крім того, відповідач не позбавлений права залучити до участі у справі адвоката.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши в засіданні суду докази у справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.11.2018 між ТОВ "Техніка і технології" (Продавець) та СФГ "Родина" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу ТТ-01000111 (далі - Договір, а.с. 9-11), відповідно до пункту 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець у порядку й на умовах, передбачених даним договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар.

Згідно пункту 1.2. ОСОБА_2 кількість, комплектність товару визначаються сторонами у специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного ОСОБА_2.

Загальна вартість товару за даним договором становить 1 650 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 275 000,00 грн (п. 2.1. ОСОБА_2).

У пункті 2.2. ОСОБА_2 сторони погодили, що Покупець здійснює оплату вартості товару відповідно до п. 2.2.1, п. 2.2.2., а саме:

- суму 495 000,00 грн, що складає 30% вартості товару, указаної в п.2.1., сплатити протягом 2 днів з моменту укладання договору, але не пізніше 23.11.2018;

- залишок суми в розмірі 1 155 000,00 грн, що складає 70% вартості товару, указаної в п.2.1. цього договору, сплатити протягом 90 календарних днів, або по повідомлення продавця про готовність передати товар покупцю.

Покупець здійснює будь-яку оплату на підставі рахунку Продавця, оскільки ціна (вартість) товару є динамічною і може змінюватися Продавцем залежно від відповідних змін на відповідному ринку товарів, зміни індексу інфляції, зміни курсу грошової одиниці України - гривні - стосовно курсів іноземних валют, збільшення розміру податків, зборів, інших обов'язкових платежів, тощо (п. 2.3. ОСОБА_2).

Оплата вважається здійсненою з моменту зарахування коштів на рахунок Продавця (п. 2.4. ОСОБА_2).

Згідно пункту 2.6. ОСОБА_2, у випадку виникнення необхідності повернення передоплати здійсненої Покупцем, повернення суми передоплати Покупцю проводиться в тридцяти денний строк з моменту реалізації замовленого товару.

Відповідно до п. 3.1. ОСОБА_2, Товар відпускається Покупцеві по видатковій накладній та/або Акту приймання-передачі зі складу Продавця або іншого місця. Адреса складу або іншого місця відвантаження зазначається в специфікаціях та/або інших додатках до даного ОСОБА_2.

Приймання товару по кількості, комплектності та якості проводиться під час передачі товару, про що складається двосторонній акт приймання-передачі (Додаток № 2) (п. 3.2. ОСОБА_2).

Відповідно до п. 3.5. ОСОБА_2, строк поставки Товару зазначається в специфікаціях та/або в інших додатках до даного договору. Якщо строк поставки не вказаний в жодному додатку до даного договору то товар поставляється Покупцю в розумні строки. Про готовність передати товар Продавець повідомляє Покупцеві в будь-якій зручній для Продавця спосіб: усно або письмово, шляхом повідомлення по телефону, факсу, електронній пошті.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами й діє до 31.05.2019, а можливо, і пізнішої дати, достатньої для реального та належного виконання договору сторонами (п. 81.1 ОСОБА_2).

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

20.11.2018 між сторонами підписано Специфікацію до договору купівлі-продажу №ТТ-01000111 (Додаток № 1), відповідно до умов якої Продавець зобов'язався поставити на адресу Покупця товар, а саме трактор ХТА 250-13 (двигун ТАD 271 VE, шини 23, 1R26, кондиціонер, автомагнитола), вартістю 1650 000,00 грн з ПДВ, в строк 14 робочих днів з моменту сто відсоткової оплати на умовах 30% 495 000,00 грн предоплати, що складає до 23.11.2018, а решта 70% 1 155 000,00 грн (а.с. 12).

На виконання умов ОСОБА_2 та Специфікації позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 1 650 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 1257 від 22.11.2018 на суму 495 000,00 грн, № 1299 від 16.01.2018 на суму 1 100 000,00 грн, №1300 від 16.01.2019 на суму 55 000,00 (а.с. 14).

Однак, відповідач свої зобов'язання за ОСОБА_2 не виконав, в строк погоджений сторонами у п.3.5. ОСОБА_2 та специфікації, товар не поставив, у зв'язку з чим позивач 11.02.2019 звернувся до відповідача з листом №1/02 від 08.02.2019 про повернення коштів у сумі 1 650 000,00 грн (а.с. 15).

Також, позивачем 11.02.2019 було направлено листа до ТОВ "Слобожанська промислова палата", на який надійшла відповідь, що ТОВ "СПК" не отримувало від ТОВ "Техніка і технології" замовлення трактору ХТА 250-13 та попередньої оплати за нього (а.с. 16).

У відповідь на лист позивача від 08.02.2019, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" направлено листа, відповідно до якого відповідач запропонував визначитися і підтвердити, який трактор він готовий отримати взамін ХТА-250-13 (двигун ТАD 271 VE, шини 23, 1R26, кондиціонер, автомагнитола), а саме: ХТА 250-23 (двигун Вольво, модель ТАD 841 VE, шини 23, 1R26, кондиціонер, автомагнитола), за прайсовою ціною 1 920 млн для позивача за ціною 1 800 млн; ХТА 250-21 (двигун Дойц, модель ВF06М1013FC, шини 23, 1R26, кондиціонер, автомагнитола), за прайсовою ціною 1 854 млн; ХТА 250-10 (двигун ММ3, модель D 262.2S2, шини 23, 1R26, кондиціонер, автомагнитола), за прайсовою ціною 1 530 млн (а.с. 17).

За твердженням позивача, на вказану пропозицію позивач направив відповідачу згоду замінити замовлений трактор на трактор ХТА 250-23 двигун Вольво, модель ТАD 841 VE, шини 23, 1R26, кондиціонер, автомагнитола) прайсова ціна якого 1 920 000,00 грн, за умови поставки трактора до 10.03.2019, доплатою різниці 150 000,00 грн після поставки трактора та реєстрації накладної на суму доплати.

Відповідач відповіді на вище зазначену пропозицію не надав, товар не поставив та кошти не повернув.

Наведене стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 265 Господарського кодексу України передбачає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності зі ст. ст. 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.

Згідно частин 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що позивач має правові підстави вимагати повернення попередньої оплати у зв'язку з не поставкою відповідачем товару. Відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).

В матеріалах справи відсутні, як докази поставки обумовленого ОСОБА_2 Товару (трактор ХТА 250-13 (двигун ТАD 271 VE, шини 23, 1R26, кондиціонер, автомагнитола), вартістю 1650 000,00 грн з ПДВ) так і докази повернення передоплати у сумі 1 650 000,00 грн. Строк поставки Товару, який передбачений у п. 3.5. ОСОБА_2 та погоджений сторонами в Специфікації до договору купівлі-продажу №ТТ-01000111 від 20.11.2018, пропущено.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства "Родина" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" в частині стягнення попередньої оплати в розмірі 1 650 000,00 грн підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пеню за порушення виконання зобов'язання щодо поставки Товару в сумі 34 175,34 грн на підставі п. 5.3. ОСОБА_2.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, згідно частини першої статті 199 Господарського кодексу України.

Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень частини першої статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов'язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 Цивільного кодексу України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов'язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

За змістом положень частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). При цьому такий порядок обрахування штрафних санкцій не поставлено в залежність від того, яке зобов`язання порушене-грошове чи негрошове.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість визначення сторонами в договорі окремої від визначених в статті 549 Цивільного кодексу України форм неустойки штрафних санкцій, в тому числі можливість застосування за порушення негрошового зобов`язання штрафної санкції, порядок обчислення якої встановлено сторонами аналогічно до порядку обчислення пені - у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

Вказана правова позиція щодо можливості застосування договірної санкції, яка не передбачена ст. 549 Цивільного кодексу України узгоджується з правовою позицією Верховного суду України та Верховного суду, викладеною, зокрема в постановах: від 22.11.2010 у справі № 14/80-09-2056, від 25.06.2018 у справі №912/2483/17, від 25.07.2018 у справі №904/7589/17, від 25.07.2018 у справі №904/8299/17, від 03.09.2018 у справі №908/2411/17.

Згідно п. 5.3. ОСОБА_2, у випадку несвоєчасної поставки Товару Продавцем, Покупцем може нараховуватися пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент настання штрафних санкцій за весь час прострочення поставки. Продавець звільняється від відповідальності за порушення строків поставки товару у випадку порушення Покупцем строків оплати за товар, в тому числі строків передплати за товар.

Згідно п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" відповідно до частин другої і третьої статті 653 ЦК України в разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Зі змісту цих норм випливає, що домовленість сторін про розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання договору, в тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) грошових зобов'язань.

Разом з тим, господарський суд враховує, що сторонами в п. 5.3. ОСОБА_2 не погоджено базу нарахування пені, тобто не визначено умови її нарахування - від суми якого зобов'язання обраховується розмір пені у відповідному відсотковому розмірі, тому правових підстав для стягнення пені із відповідача немає.

Відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 34 175,34 грн пені за невиконання зобов'язань за договором по поставці товару заявлені безпідставно і задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства "Родина" підлягають задоволенню в частині стягнення 1 650 000,00 грн основного боргу. Решта позовних вимог задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 24 750,00 грн.

Окрім того, позивачем у позовній заяві заявлено про подачу доказів на підтвердження розміру судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити позивачу строк для подачі суду доказів щодо розміру, понесених ним судових витрат.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 22, оф. 103, ідентифікаційний код 36584896) на користь Селянського (фермерського) господарства "Родина" ( 28400, Кіровоградська область, смт. Компанїівка, вул. Щорса, 39А, ідентифікаційний код 31272697) 1 650 000,00 грн основного боргу, а також 24 750,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 08.05.2019 о 14:00 год.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Кіровоградської області за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, каб. 323.

Позивачу подати суду у строк до 02.05.2019 докази щодо розміру, понесених ним судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.04.2019.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.