ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
29 березня 2019 року № 640/18096/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представників сторін: від позивача - Нізола Н.М., від відповідача - Коваленко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Капітал Холдинг доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.08.2018, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Капітал Холдинг (далі-позивач/ ТОВ Капітал Холдинг ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі- відповідач/ ГУ ДФС у м. Києві), в якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.08.2018 №10712615141, №0040831409.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що висновки контролюючого органу, на яких ґрунтуються оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Співробітниками Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Капітал Холдинг (код 32911465) податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, результати якої оформлені актом від 13.07.2018 №474/26-15-14-01-03/32911465 (далі-акт перевірки).
Відповідно до акту перевірки, встановлено порушення ТОВ Капітал Холдинг :
- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138, пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, п. 23,25 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 №92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509, п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.05.1999 №137, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2018 року на суму 5060461 грн.;
- п. 1 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , в частині проведення розрахунків без використання РРО;
- п. 2.3 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004 та п. 1 Постанови НБУ від 06.06.2013 №2140 Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою , в частині перевищення граничних сум розрахунків готівкою.
На підставі акта перевірки від 13.07.2018 №474/26-15-14-01-03/32911465, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.08.2018:
- №10712615141, відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення в розмірі 5060461 грн.;
- №0040831409, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 1,00 грн.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
1. Щодо податкового повідомлення-рішення №10712615141, відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення в розмірі 5060461 грн.
Як вбачається з акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення товариства з обмеженою відповідальністю Капітал Холдинг пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138, пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, п. 23,25 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 №92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509, п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.05.1999 №137, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2018 року на суму 5060461 грн.
Вказані висновки відповідача ґрунтуються на наступному.
По-перше, згідно акту перевірки, контролюючим органом зроблено висновок, ТОВ Капітал Холдинг завищено інші операційні витрати за 2015 рік на загальну суму 4744110 грн., а саме: віднесено до складу інших операційних витрат суму 4744110 грн. по транспортних засобах, які викрадені у серпні 2014 року.
Так, згідно повідомлення про скоєння злочину від 19.08.2014 № 30 поданого до Дарницького РУ ГУ України в м. Києві, Товариство звернулось із даною заявою про вчинення невстановленими особами злочину передбаченого ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом .
19 серпня 2014 року ТОВ КАПІТАЛ ХОЛДИНГ стало відомо, що у м. Луганськ в районні 11-ого Лутугинського проїзду, 5-А за місцезнаходженням складських приміщень, невідомі особи озброєні автоматичною стрілецькою зброєю відкрито викрали транспортні засоби у кількості 26 штук. Окрім викрадених автомобілів невідомими особами також були вилучені оригінали технічних паспортів на дані автомобілі та всі комплекти ключів до них.
Крім того 19 серпня 2014 року невідомими особами також було здійснене відкрите викрадення автомобілів підприємства, що знаходились в м. Горлівка Донецької області по вул. Озерянівській 2. в кількості 10 транспортних засобів.
Зазначені транспортні засоби належать ТОВ КАПІТАЛ ХОЛДИНГ на праві власності, що підтверджується відповідними технічними паспортами на транспортні засоби.
До Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві ТОВ КАПІТАЛ ХОЛДИНГ подано уточнення до повідомлення про вчинення злочину від 21.08.2014 № 32, де повідомлено, що у зв'язку зі складною ситуацією у Донецькій, Луганській областях, через що отриману інформацію про вчинення злочину було неможливо одразу ж перевірити.
Відповідно до витягу з кримінального провадження № 12014100020007104 від 29.09.2014, дата внесення до ЄРДР: 21.08.2014; правова кваліфікація: (КК України 2001)ст.289, ч.3.
В бухгалтерському обліку відображено записами:
Дт 976 Кт 1051 у сумі 4 744 109,87 грн.
Дт79 Кт 976 у сумі 4 744 109,87 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Капітал Холдинг відобразило у бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності за 2015 рік списання вказаних транспортних засобів на підставі результаті інвентаризації станом на 02.01.2015, наказу №2/01 Про списання балансу транспортних засобів у зв'язку з встановленням факту крадіжки від 02.01.2015 та акту на списання транспортних засобів від 02.01.2015.
Натомість, в акті перевірки контролюючий орган вказує на те, що інвентаризацію майна слід розпочинати одночасно з повідомленням правоохоронних органів про викрадення транспортних засобів. У разі встановлення фактів крадіжок проведення інвентаризації є обов'язковим в день установлення таких фактів.
На думку перевіряючих, ТОВ Капітал Холдінг повинно було здійснити списання викрадених транспортних засобів в 2014 році, на загальну суму 4744110 грн., відтак, відображення позивачем у бухгалтерському обліку за 2015 рік списання викрадених транспортних засобів в 2014 році в сумі 4744110 грн. потребує відповідного коригування фінансової звітності.
Суд не погоджується з вказаними твердженнями відповідача з огляду на наступне.
Згідно пункту 4 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 року за №1365/26142 (далі -Положення №879) проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (далі - керівник підприємства), який створює необхідні умови для її проведення, визначає об'єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим. У цих випадках визначені на підприємстві строки проведення інвентаризації не можуть перевищувати строків, визначених цим Положенням.
Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. (пункт 5 Положення №879).
У відповідно до пункту 7 Положення №879 проведення інвентаризації є обов'язковим:
перед складанням річної фінансової звітності в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу, з урахуванням особливостей проведення інвентаризації і в строки, визначені пунктом 10 цього розділу;
у разі передачі майна державного підприємства або бюджетної установи в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворення державного підприємства, передачі державного підприємства (його структурних підрозділів) або бюджетної установи до сфери управління іншого органу управління (на дату передачі), крім передачі в межах одного органу управління, в інших випадках, визначених законодавством;
у разі зміни матеріально відповідальних осіб, а також у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів або на вимогу хоча б одного члена колективу (бригади) при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності (на день приймання-передачі справ) в обсязі активів, які знаходяться на відповідальному зберіганні;
у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства;
за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа;
у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства;
у разі припинення підприємства в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу;
у разі переходу на складання фінансової звітності за міжнародними стандартами (на дату такого переходу);
в інших випадках, передбачених законодавством.
Разом з цим, пунктом 8 Положення №879 встановлено, підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов'язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов'язання та власний капітал цих підприємств.
Зазначені підприємства зобов'язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.
Статтею 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набранням чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Згідно розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р місто Горлівка Донецької області віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.
Оскільки факт крадіжки транспортних засобів відбувся на території м. Горлівка Донецької області, позивачем здійснена інвентаризація тільки в січні 2015 році, з врахуванням ситуації яка склалась на вказаній території та пункту 8 Положення №879.
По-друге, згідно акту перевірки, контролюючим органом зроблено висновок, ТОВ Капітал Холдинг завищено інші операційні витрати на суму амортизаційних відрахувань, за рахунок невірного визначення строку корисного використання основних засобів на загальну суму 140940 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 92796 грн., за 2016 рік на суму 29790 грн., за 2017 рік на суму 18354 грн.
Так, згідно оборотно-сальдових відомостей по 10,13 рахунках за 2015 рік - 1 квартал 2018 року встановлено, що на балансі позивача обліковувались транспортні засоби , залишкова вартість яких дорівнює нулю, сума зносу складає 100%. Товариство утримує авто з метою використання їх у процесі діяльності - надання в оренду іншим особам.
Перевіркою зроблено висновок, що ТОВ Капітал Холдинг у бухгалтерському обліку не здійснювало перегляд строку корисного використання основних засобів (автомобілів).
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністертсва фінансів України від 27.04.200 №92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509, (далі - Положення (стандарт) 7) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.
Відповідно до Положення (стандарт) 7:
Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Об'єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством/установою.
Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством/установою або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством/установою обсяг продукції (робіт, послуг).
Відповідно до п. 23 Положення (стандарт) 7 нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
Пунктом 24 Положення (стандарт) 7 встановлено при визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:
очікуване використання об'єкта підприємством/установою з урахуванням його потужності або продуктивності;
фізичний та моральний знос, що передбачається;
правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.
Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.
Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання. (пункт 25 Положення (стандарт) 7).
Водночас, пп.138.3.1. п. 138.3 статті 138 Податкового кодексу України розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Підпунктом 138.3.3. п. 138.3 статті 138 Податкового кодексу України встановлено мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, зокрема, група 5 транспортні засоби - 5 років.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.
З системного аналізу вищевикладеного вбачається, що строк корисного використання (експлуатації) об'єкта встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті), перегляд якого передбачається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.
Відповідно до бухгалтерського обліку позивача встановлений строк корисного використання автомобілів - 5 років.
Відповідно до п. 26 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку у основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року № 561 перегляду строку корисного використання амортизація нараховується виходячи із залишкової вартості та нового строку корисного використання.
В п.26 Методичних рекомендацій № 561 визначено, що річна (місячна) сума амортизації після зміни залишкової вартості об'єкта основних засобів в результаті їх переоцінки, часткової ліквідації, модернізації, модифікації, добудови, дообладнання, реконструкції тощо, строку корисного використання (експлуатації) та методів нарахування амортизації визначається виходячи відповідно із нової залишкової вартості, нового строку корисного використання (експлуатації; та нового методу її нарахування з місяця, наступного за місяцем таких змін.
Натомість, а акті перевірки не обґрунтовано жодним чином причина та підстава для перегляду строків корисного використання об'єктів та не зазначено в чому ж саме полягала зміна очікуваних економічних вигод від використання автомобілів, при цьому такої правової підстави для встановлення строків корисного використання як згідно укладених договорів оренди не визначено. В акті перевірки не зазначені правові підстави та нормативне обґрунтування встановлення ( перегляду) контролюючим органом під час перевірки строків корисного використання основних засобів, чинне законодавство не наділяє контролюючий орган правом чи обов'язком визначення та перегляду строків корисного використання. При цьому, з наведеного розрахунку відповідача в акті перевірки не вбачається можливим встановити місяць зміни строку корисного використання.
По-третє, згідно акту перевірки, контролюючим органом зроблено висновок, ТОВ Капітал Холдинг у 2015-2017 роках здійснювало розрахунок сум амортизації невиробничих основних засобів, які не використовувались в господарській діяльності.
Так, перевіркою встановлено, що будівля за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чекістів, будинок 12 не була задіяна в отриманні доходу за 2015 -2017 роки, в зв'язку з чим завищена сума амортизації невиробничих фондів в розмірі 175408 грн., в тому числі за 2015 рік - 75175 грн., за 2016 рік - 75175 грн., за 2017 рік - 25058 грн.
Відповідно до акту перевірки, контролюючий орган кваліфікував будівлю, що належить позивача, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чекістів, будинок 12 як невиробничі основні засоби та не визнав амортизаційні відрахування по вказаній будівлі.
Суд не погоджується з вказаним, з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно пп.138.3.2. п. 138.3 статті 138.3 Податкового кодексу України не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
вартість гудвілу;
витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Термін "невиробничі основні засоби", "невиробничі нематеріальні активи" означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку".
Таким чином, кваліфікуючою ознакою невиробничих основних засобів вважається їх непризначеність для використання в господарській діяльності. При цьому, тимчасове невикористання за прямим призначенням або використання з іншою метою, але в господарській діяльності платника податку, не є підставою для переведення таких основних засобів до складу невиробничих основних засобів.
2 . Щодо податкового повідомлення-рішення від 03.08.2018 №0040831409.
Контролюючим органом, відповідно до змісту акту перевірки, встановлено порушення з боку позивача п. 1 п. 1 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .
Вказаний висновок відповідача ґрунтується на тому, що в перевіряємий період позивачем здійснювалась діяльність з продажу запчастин до автомобілів за готівкові кошти без використання належним чином зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій.
Так, перевіркою встановлено 10.12.2015, згідно ПКО №52 до каси підприємства надійшли кошти в сумі 20000,00 грн. від ОСОБА_3, як виручка від реалізації б/в запчастин, а 30.12.2015, згідно ПКО №57, до каси надійшли кошти в сумі 17000,00 грн. від ОСОБА_4, як виручка від реалізації б/в запчастин.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
вчинене вперше - 1 гривня;
за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Водночас в Преамбулі до Закону вказано, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Водночас, позивач не є підприємством торгівлі, громадського харчування, розрахунки здійснює в касі з оформленням прибуткових та видаткових касових ордерів, з видачею квитанцій.
З огляду на вказане, враховуючи, що вказані в акті операції з реалізації б/в запчастин мають виключних характер, суд не вбачає підстав для застосування відносно позивача санкцій відповідно до статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом , запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України ).
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Встановлені судом обставини свідчать про необ'єктивність висновків контролюючого органу та безпідставність винесених податкових повідомлень-рішень, зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів на їх підтвердження.
За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, виходячи з предмету позову та встановлених судом обставин, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.08.2017 №10712615141, №0040831409.
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Холдинг" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 03.08.2018р. №№10712615141 та 0040831409.
3. Витрати по сплаті судового збору в сумі 75906,93грн. відшкодувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Холдинг" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 25.04.2019.
Суддя С.К. Каракашьян
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2019 |
Оприлюднено | 26.04.2019 |
Номер документу | 81428982 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні