Окрема думка

від 22.04.2019 по справі 1640/2596/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Окрема думка

в порядку ч. 3 ст. 34 Кодексу адміністративного судочинства України

"22" квітня 2019 р. Справа № 1640/2596/18

З постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року по справі № 1640/2596/18, я незгодна, з огляду на наступне.

За визначенням підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

У відповідності з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 ПК України, відповідно до пункту 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як установлено судами постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2015 року у справі № 826/4384/15, що набрала законної сили 11.09.20918 року (а.с. 171-173) задоволений адміністративний позов Головного управління Міндоходів у Полтавській області про стягнення з ОСОБА_1 суми узгодженого податкового зобов'язання у загальному розмірі 19.011,36 грн. (податкові повідомлення-рішення контролюючого органу: від 30.04.2913 року № 00012800, від 30.06.2014 року № 3062,15).

За приписами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у < > адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Я вважаю, що у справі, що розглядається, у суду першої інстанції були відсутні підстави для надання суджень щодо узгодженості або неузгодженості означених податкових повідомлень-рішень, а також для встановлення факту неотримання позивачем податкової вимоги контролюючого органу від 09.10.2014 року № 2445-25, оскільки таким чином суд фактично ревізує постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2015 року у справі № 826/4384/15, що набрала законної сили. У випадку незгоди із судовим рішенням у справі № 826/4384/15 позивач ОСОБА_1 не позбавлений можливості оскаржити рішення суду першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку.

Також я вважаю, що з урахуванням принципу офіційного з'ясування обставин справи, суду належало б зобов'язати контролюючий орган поновити данні про розмір нормативно грошову оцінку земельних ділянок, користувачем яких є позивач. І тільки після дослідження цього питання суд мав можливість зробити висновок про правомірність проведеного Головним управлінням Міндоходів у Полтавській області розрахунку земельного податку.

Суддя

Другого апеляційного

адміністративного суду ОСОБА_2