Постанова

від 23.04.2019 по справі 806/3162/14

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 806/3162/14 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Р.М. Суддя-доповідач - Граб Л.С.

23 квітня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

за участю: секретаря судового засідання Черняк А.В.,

представника відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНО-ПЛЮС" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНО-ПЛЮС" про припинення юридичної особи,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2014 року Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі Бердичівська ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНО-ПЛЮС" (далі ТОВ "РЕНО-ПЛЮС"), в якому просила прийняти рішення про припинення юридичної особи-ТОВ "РЕНО-ПЛЮС".

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року позов задоволено: припинено юридичну особу-ТОВ "РЕНО-ПЛЮС" (ідентифікаційний код 22052227).

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення, подав апеляційну скаргу в якій просив постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року, скасувати, а позов-залишити без розгляду.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що право податкового органу на звернення з позовом у відповідних випадках виникає щоразу, як мине рік після неподання або в якому особою не подано необхідної податкової звітності.

За таких обставин, податковий орган може звернутись з позовом про припинення юридичної особи з підстав неподання особою фінансової звітності протягом шести місяців з дня закінчення останнього дня року тривання відповідного правопорушення.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем остання звітність подавалась за 2010 рік. Останнім днем подання звітності за 2011 рік припадає на 01.02.2012 року, а відтак останнім днем для звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи є 01.09.2014, отже позивачем, який звернувся до суду 09.07.2014, пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Крім того, апелянт зазначив, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій, тягне за собою накладення штрафу, однак позивачем ніяких дій щодо розшуку або притягнення відповідача до відповідальності не вчинялося.

Від позивача відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, повноважного представника, в судове засідання не направив.

У відповідності до вимог ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "РЕНО-ПЛЮС" зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 як суб'єкт підприємницької діяльності та з 23.02.1996 року знаходилося на обліку в Бердичівській ОДПІ.

Згідно інформаційної довідки від 19.05.2014 №8993/8/06-03-15-02 підприємство не звітувало перед позивачем по податку на прибуток та відповідно до довідки №1068/15-01 від 12.07.2013-відсутнє за зареєстрованим місцезнаходженням.

В зв'язку з вищезазначеним, податковий орган звернувся до суду, з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи, з урахуванням того, що в силу положень статті 38 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підставами для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи є, зокрема, неподання протягом року органам державної податкової служби документів фінансової звітності відповідно до закону.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, яким передбачено, що у межах здійснення контрольних функцій органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців (абзац 2 пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України).

Ці повноваження з врахуванням норм Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який є спеціальним законом у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 33, абзацу 4 частини 2 статті 38 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності; юридична особа припиняється, зокрема, за судовим рішенням; підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно закону.

Відповідно до пункту 11.10 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 грудня 2010 року № 979, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду з позовною заявою про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Підпунктом 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011 визначено, що органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи.

При цьому, підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України врегульовано, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

В силу статті 34 Податкового кодексу України податковим періодом може бути: календарний рік; календарний квартал; календарний місяць; календарний день.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період.

Так, представником відповідача під час апеляційного розгляду справи на підтвердження заперечень позову, надано копії квитанцій про сплату орендної плати за землю до місцевого бюджету Поличинецької сільської ради Козятинського району Вінницькій області за 2014-2018 року; лист ГУДФС у Вінницькій області, згідно якого ТОВ "Рено-Плюс" в період з 01.01.2012 по 19.04.2019 сплачено на рахунок сільських рад с.Тернівки та с.Поличенці Козятинського району Вінницькій області орендну плату в розмірі 366244,63 грн.; копії свідоцтв про реєстрацію машин (тракторів) від 11.04.2003 АА №071610; АА№071609; копії податкових декларацій для орендної плати за земельні ділянки за 2010-2018 року з відміткою Козятинської ОДПІ про одержання; довідку ГУДФС у Вінницькій області від 22.04.2019 №6509/10/02-35-53-07 про відсутність заборгованості за платежами; довідку ГУДФС у Вінницькій області від 22.04.2019 №6511/10/02-32-53 згідно якої ТОВ "РЕНО-ПЛЮС" протягом 2010-2019 років подавало до Козятинського УГУ ДФС у Вінницькій області податкові декларації плати за землю.

В той же час, факт неподання відповідачем податкових декларацій та документів фінансової звітності до органу доходів і зборів за місцем реєстрації юридичної особи, більше одного року, що підтверджено інформаційної довідкою Бердичівської ОДПІ від 19.05.2014 №8993/8/06-03-15-02, не спростовано жодним належним та допустимим доказом, а відтак колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанцій дійшов правомірного висновку про наявність підстав для припинення юридичної особи ТОВ "РЕНО-ПЛЮС".

Таку правову позицію висловив і Верховний Суд в постанові від 21 лютого 2019 у справі №821/3918/13-а.

Щодо посилань апелянта на пропуск позивачем строку звернення до суду з вказаним позовом та про нездійснення Інспекцією своїх контролюючих функцій, останні на думку колегії суддів є безпідставними, оскільки платником податків податкової звітності у даному випадку є триваючим правопорушенням, а обов'язок подання податкової звітності закріплений у статті 49 Податкового кодексу України та не потребує додаткового доведення до платника з боку контролюючого органу.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 02.11.2018 у справі №807/1219/15.

За приписами ч. 5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно надано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 205, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНО-ПЛЮС" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 25 квітня 2019 року.

Головуючий ОСОБА_2 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4