Постанова

від 25.04.2019 по справі 140/2159/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/2711/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В., Коваля Р.Й.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року (головуючий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1, м. Луцьк) у справі №140/2159/18 за адміністративним позовом Фермерського господарства «Кремеш» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

31 жовтня 2018 року фермерське господарство «Кремеш» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 26.07.2018 року №0079421205.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 26 липня 2018 року № НОМЕР_1.

Стягнуто з Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код 39400859) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства «Кремеш» (45532, Волинська область, Локачинський район, с. Кремеш, ідентифікаційний код 33467200) судові витрати в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДФС у Волинській області подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають матеріалам справи та оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу за вх. №К-7780/19 від 10 квітня 2019 року в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законне, обґрунтованим та мотивованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права. Позивач вважає, що наведені апелянтом у апеляційній скарзі підстави та обставини для скасування оскаржуваного рішення суду є надуманими, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено з матеріалів справи, що ГУ ДФС у Волинській області проведена камеральна перевірка щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, про що складено акт від 26.06.2018 № 10130/03-20-12-05/33467200.

Перевіркою встановлено порушення ФГ «Кремеш» пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а саме: податкова накладна № 4 від 01.11.2017 зареєстрована 15.12.2017.

26.07.2018 ГУ ДФС у Волинській області, на підставі акту перевірки від 26.06.2018 № 10130/03-20-12-05/33467200, прийняло податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 17750,00 грн. (а. с. 53-54).

Із розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН - додатку до податкового повідомлення-рішення від 26.07.2018 № НОМЕР_1 видно, що до позивача застосований штраф за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної № 4 від 01.11.2017, зареєстрованої 15.12.2017, а сума штрафу обрахована, виходячи із кількості днів порушення термінів реєстрації (15 днів), за ставкою 10% від суми ПДВ 177500,00 грн., що становить 17750,00 грн.

Позивачем було подано скаргу від 16.08.2018 № 2 (а. с. 67-68) на оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке рішенням ДФС України від 19.10.2018 № 33991/6/99-99-11-03-01-25 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 26.07.2018 № НОМЕР_1 - без змін.

Згідно із пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до норм пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно із пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Суд першої інстанції проаналізувавши норми чинного законодавства, вірно зазначив, що штрафні (фінансові) санкції, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов'язаний, відповідно до вимог ПК України, скласти та зареєструвати податкову накладну у зв'язку з настанням однієї з подій: постачання товарів/послуг або надходження коштів від покупця як авансу.

Вказаний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018 (справа № 813/4556/16) та в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховується при вирішенні цієї справи.

Як видно з позовної заяви та доданих документів, господарських операцій, які були б підставою для складання податкової накладної № 4 від 01.11.2017, між ФГ «Кремеш» та ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» не здійснювалося.

Судом першої інстанції було взято до уваги доводи позивача про те, що податкова накладна № 4 від 01.11.2017 помилково надіслана на реєстрацію у зв'язку зі збоями у програмі формування та подання податкової звітності «М.Е.Dос» , оскільки такі доводи не були спростовані відповідачем та підтверджуються матеріалами справи.

Також судом першої інстанції було враховано те, що відповідач не подав доказів фактичного здійснення господарської операції за спірною податковою накладною чи формування ФГ «Кремеш» та ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» показників податкової звітності з ПДВ шляхом декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по податковій накладній № 4 від 01.11.2017.

29.09.2017 між ФГ «Кремеш» (продавець) та ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» (покупець) було укладено договір № 2909/16416 купівлі-продажу зернових та олійних культур врожаю 2017 року (а. с. 71-74).

24.11.2017 позивач (продавець) склав податкову накладну № 3 в адресу ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» (покупець) на постачання сої (2017 року, власне виробництво) на суму 1065000,00 грн., в т. ч. ПДВ 177500,00 грн. (а. с. 59), реєстрація якої була зупинена, що підтверджується квитанцією від 13.12.2017 (а. с. 60), а в подальшому рішенням Комісії ДФС України № 479101/33467200 від 26.12.2017 було відмовлено в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 3 від 24.11.2017, про що відповідач вказав у відзиві на позовну заяву.

Стосовно спірної податкової накладної від 01.11.2017 № 4 (а. с. 58), складеної в адресу контрагента ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» (покупець) на постачання сої (2017 року, власне виробництво) на суму 1065000,00 грн., в т. ч. ПДВ 177500,00 грн., тобто, в адресу того ж контрагента, на постачання того ж товару та на таку саму суму, що вказані у податковій накладні від 24.11.2017 № 3, слід зазначити, що її реєстрація також була зупинена, що підтверджується квитанцією від 15.12.2017 (а. с. 61), а відповідач не надав доказів прийняття відповідною Комісією ДФС рішення про реєстрацію в ЄРПН податкової накладної від 01.11.2017 № 4.

Оскільки відсутні докази, що між ФГ «Кремеш» та ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» відбулися господарські операції, які були б підставою для складання податкової накладної № 4 від 01.11.2017, та яка фактично в ЄРПН не зареєстрована, а доводи позивача про те, що податкова накладна № 4 від 01.11.2017 помилково надіслана на реєстрацію у зв'язку зі збоями у програмі формування та подання податкової звітності «М.Е.Dос» не спростовані відповідачем та підтверджуються матеріалами справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу податкового правопорушення, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, та безпідставність застосування до нього штрафних санкцій згідно із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Щодо обов'язку позивача скласти розрахунок коригування до податкової накладної, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V ПК України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що помилка, допущена в номері чи даті податкової накладної, не може бути виправлена шляхом складання розрахунку коригування.

Із матеріалів справи видно, що позивач склав і попередньо подав на реєстрацію правильну податкову накладну від 24.11.2017 № 3 з аналогічними показниками щодо асортименту, кількості, вартості товару та сумами ПДВ.

Оскільки у позивача 01.11.2017 був відсутній обов'язок скласти та зареєструвати податкову накладну № 4, а помилкове виписування останньої не тягне за собою жодних наслідків, які передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій та, як наслідок, протиправність прийнятого ГУ ДФС у Волинській області податкового повідомлення-рішення від 26.07.2018 № НОМЕР_1.

Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року у справі №140/2159/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4