Ухвала

від 25.04.2019 по справі 640/694/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А 25 квітня 2019 року                              м. Київ                              № 640/694/19 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження по справі за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області    (36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4) до Державного підприємства "Київоблреклама"    (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-А),  Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (01010, м. Київ, вул.  Омеляновича-Павленка, 15) треті особи  Приватне підприємство "БМТЗ ЦЕНТР"    (36007, м. Полтава, вул. Ковпака, буд. 57),   Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській  області (36008, м. Полтава, вул. Європеська, 155) про скасування державної реєстрації змін до установчих документів та зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Київоблреклама", Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про скасування державної реєстрації змін до установчих документів та зобов'язання вчинити дії. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в порядку ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України. Через Відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян надійшла заява позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін. Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного. Так, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Таким чином, з огляду на викладені положення КАС України, суд за результатами розгляду клопотання однієї із сторін може ухвалити про проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за наявності відповідних обставин. Відповідно до ч. 3 ст. 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Положеннями ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Разом з тим, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 цієї ж статті), зокрема, у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 4 цієї статті). Водночас, згідно з ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Для цілей цього Кодексу справами незначної складності, зокрема, є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (п. 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу). Зважаючи на вищенаведені положення, беручи до уваги те, що адміністративна справа №640/694/19 є справою незначної складності, а відтак, на думку суду, може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. При цьому, у заявленому клопотанні не зазначено обставини, яка б перешкоджала розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідно до ч. 4 ст. 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Згідно ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Відповідно до ч. 2 ст. 51 названого Кодексу треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов'язки, визначені у статті 44 цього Кодексу, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п. 3 ч. 3 ст. 44 Кодексу). З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заяви про розгляд справи у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження та відсутність підстав для її задоволення. Керуючись вимогами ст.ст. 12, 248, 257-262 КАС України, суддя Окружного адміністративного суду м. Києва УХВАЛИВ: Заяву  Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишити без задоволення. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.    Суддя                                                                                          І.П. Васильченко