Рішення

від 22.04.2019 по справі 322/196/19

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 322/196/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2019 року смт. Новомиколаївка

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді Шиш А.Б.

при секретарі Вишняк Т.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" про визнання договору оренди недійсним,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду, в якому вказував, що між ТОВ "Маяк" та його батьком ОСОБА_3 20 грудня 2007 року було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 5,63 гектари, кадастровий № 2323655100:09:009:0008, розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області. Договір укладено терміном на 10 років. Пунктом 41 оспорюваного договору оренди землі передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. 03 червня 2010 року його батько помер. Проте вищевказаний договір було зареєстровано у відділі Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області лише 26 грудня 2012 року, тобто після смерті його батька. 29 грудня 2010 року він отримав у приватного нотаріуса Новомиколаївського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом на вищезазначену земельну ділянку. 21 квітня 2015 року він в реєстраційній службі Новомиколаївського району Запорізької області зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку з відкриттям розділу. З цього часу він отримав право власності на вищевказану земельну ділянку.

Враховуючи, що оспорюваний договір було зареєстровано через два роки після смерті його батька, ОСОБА_2 просив суд визнати його недійсним.

У відзиві на позов відповідач ТОВ "Маяк" зазначив, що 20 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Маяк" було укладено договір оренди землі, який 26 грудня 2012 року був зареєстрований у відділі Держкомзему Новомиколаївського району за № 232365514001348. Позивач на даний час являється законним власником вищевказаної земельної ділянки, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 29 грудня 2010 року. Вищезазначене свідчить про те, що попередній власник спірної земельної ділянки ОСОБА_3 (рідний батько позивача) помер, а земельну ділянку після його смерті успадкував за законом його син ОСОБА_2 Відповідно до ст. 32 ЗУ "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. В умовах вищезазначеного договору оренди землі не передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі спадкування) є підставою для зміни умов або припинення договору. А отже право власності позивача на спірну земельну ділянку ніяк не може вплинути на умови договору, тобто договір оренди землі дійсний на тих самих умовах, на які спрямовував своє волевиявлення ОСОБА_3 під час його підписання. 29 листопада 2017 року від позивача на адресу відповідача надійшов лист, в якому позивач повідомив, що він являється власником спірної земельної ділянки, і після закінчення договору оренди землі бажає повернути її у власне користування. Вищевказаний лист надійшов 29 листопада 2017 року, право власності на земельну ділянку позивач набув 29 грудня 2010 року. Тобто в порушення ст. 148 1 Земельного кодексу України тільки через сім років позивач повідомив орендаря про перехід до нього права власності на земельну ділянку. Договір оренди землі укладений 20 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Маяк" набирає законної сили та починає свою дію з моменту його державної реєстрації 26 грудня 2012 року. А отже строк його дії спливає через 10 років від дати державної реєстрації - 26 грудня 2022 року. Вищезазначений договір оренди землі був надісланий для державної реєстрації до відділу Держкомзему Новомиколаївського району Запорізької області одразу після його підписання, чому його реєстрували протягом 5 років відповідачу не відомо, але у цьому його вини немає. З тексту оспорюваного договору оренди землі від 20 грудня 2007 року вбачається, що договір укладений у простій письмовій формі, підписаний сторонами та зареєстрований у встановленому законом порядку. В ньому передбачені всі істотні умови такого виду договору відповідно до вимог законодавства, чинного на час укладання договору. Волевиявлення ОСОБА_3 на укладення договору було вільним та відповідало його внутрішній волі, оскільки за життя він не ставив питання про припинення договірних відносин, договір ним не оспорювався. ТОВ "Маяк" на протязі всього часу користування земельною ділянкою справно і вчасно виплачував і виплачує орендну плату, а позивач, в свою чергу, отримував орендну плату і будь-яких нарікань не мав.

На підставі викладеного ТОВ "Маяк" просив відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відзив підписано особисто директором ТОВ "Маяк" ОСОБА_5, проставлено печатку ТОВ "Маяк". Фактично неможливо вести переписку і надавати відповідь на відзив, особі, яка не є стороною по справі, не є юридичною особою до якої пред'явлено позовні вимоги, а діє по справі як фізична особа. Цей факт унеможливлює надання відзиву і вимушує позивача надати пояснення в судовому засіданні з письмовими судовими дебатами.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - ТОВ "Маяк" в судове засідання не з'явився, в адресованій суду заяві відповідач просив справу розглянути у відсутність його представника.

Вислухавши пояснення представника позивача, а також вивчивши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить засадам цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 20 грудня 2007 року між ТОВ "Маяк" та ОСОБА_3 було укладено договір оренди належної останньому на праві власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 5,63 гектари, кадастровий № 2323655100:09:009:0008, розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області.

Договір укладено терміном на 10 років.

03 червня 2010 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 03 червня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Новомиколаївського районного управління юстиції Запорізької області.

29 грудня 2010 року приватним нотаріусом Новомиколаївського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом, за яким спадкоємцем вказаної у позові земельної ділянки є ОСОБА_2

26 грудня 2012 року оспорюваний договір було зареєстровано у відділі Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області.

З 22 квітня 2015 року позивач ОСОБА_2 являється власником вищевказаної земельної діялнки, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданим 22 квітня 2015 року реєстраційною службою Новомиколаївського районного управління юстиції Запорізької області.

За змістом статей 18, 20 ЗУ "Про оренду землі" (у редакції яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності. Аналогічна норма міститься і у п. 41 оспорюваного договору оренди землі.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, також усі ті умови, щодо яких заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладення договору.

Це підтверджено правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16.

З правової позиції вбачається, що за змістом статей 18, 20 цього Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, строк дії оспорюваного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч. 1, 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно ч. 1, 2, 4 ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Суд зазначає, що в момент реєстрації оспорюваного договору, орендодавець не міг, в зв'язку зі смертю, бути стороною договірних правовідносин.

Враховуючи, що договір оренди землі від 20 грудня 2007 року було зареєстровано після смерті його сторони, після якої припинилася її цивільна правоздатність, вказаний договір слід визнати недійсним.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем, а саме витрати на оплату судового збору в сумі 768 гривень 40 копійок.

Керуючись ст. 12, 81, 263, 265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 5,63 га., кадастровий номер 2323655100:09:009:0008, розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк" 20 грудня 2007 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області 26 грудня 2012 року за № 232365514001348.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" на користь ОСОБА_2 768 гривень 40 копійок в рахунок відшкодування понесених ним судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 26 квітня 2019 року.

Суддя А.Б.Шиш