Рішення

від 19.04.2019 по справі 911/2110/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2019 р. Справа № 911/2110/18

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В. за участі секретаря судового засідання Куракси Ю.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оленерго"

до першого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейпфрут"

та до другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо"

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу

За участю представників:

від позивача: не з'явилися;

від першого відповідача: не з'явилися;

від другого відповідача: Зіньков О.Ю. (дог. б/н від 10.01.2019).

Обставини справи:

18.09.2018 до канцелярії господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Оленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейпфрут" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: - закладу громадського харчування (кафе) загальною площею 199,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Валова, буд. 4-А, укладений між ТОВ "Грейпфрут" та ТОВ "Торнадо", посвідчений Заєць І.О., приватним нотаріусом КМНО 28.09.2015 за № 1758; - земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221888801:36:013:026, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Валова, буд. 4-А, укладений між ТОВ "Грейпфрут" та ТОВ "Торнадо", посвідчений Заєць І.О., приватним нотаріусом КМНО 28.09.2015 за № 1760.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент відчуження майна ТОВ Грейпфрут були порушені права єдиного власника корпоративних прав - ТОВ Оленерго , так як майно було відчужено за заниженою вартістю, грошові кошти на рахунок ТОВ Грейпфрут не надходили, була відсутня згода ТОВ Оленерго на відчуження вказаного майна. Позивач посилається на наступне:

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.04.2018 у справі № 911/343/18 спростовано майнові дії ТОВ Оленерго шляхом визнання недійсними рішення ТОВ Оленерго про вихід ТОВ Оленерго зі складу учасників ТОВ Грейпфрут за його бажанням у зв'язку з продажем 100 % частки ТОВ Оленерго в статутному капіталі ТОВ Грейпфрут ТОВ Вітард , яке оформлене протоколом № 8 загальних зборів учасників ТОВ Грейпфрут від 14.08.2015 та визнано недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Грейпфрут від 12.08.2015, який укладено між ТОВ Оленерго та ТОВ Вітард ;

Відсутній протокол загальних зборів щодо відчуження нерухомого майна;

Не було сплачено грошових коштів за відчужені об'єкти нерухомості.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2018 вказану позовну заяву передано до розгляду судді Горбасенку П.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.10.2018 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оленерго" без руху та зобов'язано позивача виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду письмових пояснень із зазначенням: відомостей про вжиття/невжиття заходів досудового врегулювання спору; відомостей про вжиття/невжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.11.2018 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Оленерго" позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейпфрут" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу і додані до неї документи без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 ухвалу господарського суду Київської області від 13.11.2018 про повернення позовної заяви у справі № 91/2110/18 скасовано, справу передано на розгляд господарського суду Київської області.

28.02.2019 матеріали справи № 911/2110/18 повернуто до господарського суду Київської області супровідним листом Північного апеляційного господарського суду № 09.1.-04.2/1359/19 від 27.02.2019.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/2110/18 та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 22.03.2019.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.03.2019 розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні відкладено на 05.04.2019.

25.03.2019 через канцелярію господарського суду Київської області надійшов відзив на позов б/н від 20.03.2019 (вх. № 5901/19), згідно якого представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.04.2019 розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні відкладено на 12.04.2019.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.04.2019 закрито підготовче провадження у справі № 911/2110/18, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 19.04.2019.

У судовому засіданні 19.04.2019 представник другого відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представники позивача та першого відповідача у судове засідання 19.04.2019 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що неявка представника позивача та першого відповідача, які були належним чином повідомлені про розгляд справи, не перешкоджає розгляду справи по суті у судовому засіданні 19.04.2019 та те, що позивач не скористався своїм правом на подачу відповіді на відзив, а відповідач правом на подачу відзиву на позов, суд дійшов висновку про можливість вирішення справи за наявними в ній матеріалами справи за відсутності представника позивача та першого відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши промову (заключне слово) представника другого відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, 28.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейпфрут" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торнадо" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець зобов'язався продати та передати у власність покупцю, а покупець - купити та прийняти у власність заклад громадського харчування (кафе), загальною площею 199,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Хотянівка, вул. Валова, буд. № 4-А (далі - майно , нерухоме майно ), і сплачує за нього в повному обсязі грошову суму, в порядку та в строки, встановлені в договорі. Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221888801:36:013:0206, яка знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Хотянівка, вулиця Валова.

Згідно зі Звітом про оцінку майна № 155/15-2, який складено 21 вересня 2015 року суб'єктом оціночної діяльності ТОВ ЦЕНТР ОЦІНКИ ВЛАСНОСТІ ПАРЕТО (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 4164/13 від 18.10.2013, виданий Фондом державного майна України), ринкова вартість майна станом на дату оцінку - 16 вересня 2015 року, становить 467 491,67 грн без ПДВ (п. 1.3. договору купівлі-продажу нерухомого майна).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору купівлі-продажу нерухомого майна вартість відчужуваного майна (ціна продажу) за договором становить 467 492 грн без ПДВ. Покупець перерахував загальну вартість майна, зазначену в п. 2.1. договору, до укладення та підписання договору в повному обсязі, на поточний рахунок продавця № 26009074593001, відкритий в ПАТ УКРІНБАНК , МФО 300142. Покупець вважається таким, що виконав свої зобов'язання за договором з моменту виконання в повному обсязі п. 2.2. договору.

Як слідує із висновку про вартість майна, здійсненого 04.07.2015 ТОВ Центр оцінки власності Парето , ринкова вартість об'єкта оцінки, нерухомого майна (з ПДВ) становить 2 100 600 грн.

28.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейпфрут" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торнадо" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого продавець зобов'язався продати та передати у власність покупцю, а покупець - купити та прийняти у власність земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221888801:36:013:0206, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Хотянівка, вулиця Валова (надалі - земельна ділянка ), і сплатити за неї в повному обсязі грошову суму, в порядку та в строки, встановлені в договорі.

Земельна ділянка належить продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, Серія ЯД № 666589, виданого 29 серпня 2006 року Вишгородським районним відділом земельних ресурсів на підставі Рішення 3 сесії V скликання від 21.07.2006 № 54, зареєстрованого 29 серпня 2006 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010634200888. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - для розміщення закладу громадського харчування (п. 1.2. договору купівлі-продажу земельної ділянки).

Відповідно до п. 1.4. договору купівлі-продажу земельної ділянки згідно з Висновком про вартість майна, який складено 21 вересня 2015 року суб'єктом оціночної діяльності № 14164/13 від 18.01.2013, виданий Фондом державного майна України), ринкова вартість земельної ділянки становить 1 099 910 грн без ПДВ.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору купівлі-продажу земельної ділянки вартість відчужуваної земельної ділянки (ціна продажу) за договором становить 921 508 грн без ПДВ. Покупець перерахував загальну вартість майна, зазначену в п. 2.1. договору, до укладення та підписання договору в повному обсязі, на поточний рахунок продавця № 26009074593001, відкритий в ПАТ УКРІНБАНК , МФО 300142. Покупець вважається таким, що виконав свої зобов'язання за договором з моменту виконання в повному обсязі п. 2.2. договору.

Як слідує із висновку про вартість майна, здійсненого 04.07.2015 ТОВ Центр оцінки власності Парето , ринкова вартість об'єкта оцінки, земельної ділянки (з ПДВ) становить 1 687 000 грн.

Також позивачем направлено запит до ПАТ УКР/ІН/КОМ , як право набувача прав та обов'язків ПАТ УКРІНБАНК , щодо надання виписки по рахунку № 26009074593001, відкритому у ПАТ УКРІНБАНК , МФО 300142, відповідь на яку не отримано.

Відповідно до ст. 10.5 статуту ТОВ Грейпфрут (нова редакція), який діяв на момент вчинення договорів купівлі-продажу, єдиним учасником ТОВ ГРЕЙПФРУТ являлось ТОВ ОЛЕНЕРГО , яке володіло 100 % статутного капіталу ТОВ ГРЕЙПФРУТ .

Згідно п.п. 10 п. 2 ст. 11.9. статуту ТОВ Грейфрут , до виключної комптенеції загальних зборів товариства відноситься прийняття рішення про відчуження майна товариства та у відповідності до п.п. 13 цієї ж статті, до виключної компетенції загальних зборів товариства віднесено надання згоди на укладення угод, вартість яких перевищує 100 000 грн.

Позивач вважає, що першим відповідачем порушено статут ТОВ Грейфрут , відсутній протокол загальних зборів щодо відчуження нерухомого майна.

Згідно листа № 3995/о/2-15 від 25.09.2015 (а.с. 169) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. повідомлено про виконання зобов'язання за кредитним договором № 5006 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 18.06.2014, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю ОЛЕНЕРГО та банком, у зв'язку з чим договір наступної іпотеки (майнова порука), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. від 18.06.2014 та зареєстрований в реєстрі за № 901, припиняє дію.

Приватним нотаріусом Київського міського Заєць І.О. було припинено іпотеку щодо нерухомого майна (кафе) та земельної ділянки.

В матеріалах справи також наявний лист ПАТ Українська інноваційна компанія № 1504/1В від 11.12.2018 (а.с. 168), згідно якого останнє не може надати інформацію щодо зобов'язань ПАТ УКРІНБАНК перед клієнтами та надати вичерпну відповідь.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 25.04.2018 у справі про банкрутство № 911/343/16 за заявою Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю Вітард , Товариства з обмеженою відповідальністю Оленерго , Товариства з обмеженою відповідальністю Грейпфрут про спростування майнових дій, шляхом визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, спростовано майнові дії ТОВ Оленерго шляхом визнання недійсним рішення ТОВ Оленерго про вихід ТОВ Оленерго зі складу учасників ТОВ Грейпфрут за його бажанням у зв'язку з продажем 100 % частки ТОВ Оленерго в статутному капіталі ТОВ Грейпфрут ТОВ Вітард , яке оформлено протоколом № 8 загальних зборів учасників ТОВ Грейпфрут від 14.08.2015 та визнано недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Грейпфрут від 12.08.2015, який укладено між ТОВ Оленерго та ТОВ Вітард .

Предметом позову є вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: - закладу громадського харчування (кафе) загальною площею 199,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Валова, буд. 4-А, укладений між ТОВ "Грейпфрут" та ТОВ "Торнадо", посвідчений Заєць І.О., приватним нотаріусом КМНО 28.09.2015 за № 1758; - земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221888801:36:013:026, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Валова, буд. 4-А, укладений між ТОВ "Грейпфрут" та ТОВ "Торнадо", посвідчений Заєць І.О., приватним нотаріусом КМНО 28.09.2015 за № 1760.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Частиною першої статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.09.2015 та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28.09.2015 були вчинені у письмовій формі з нотаріальним посвідчення; право власності на нерухоме майно та земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, в тому числі щодо предмету та строку дії договору.

У відповідності до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем, належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, не доведено суду існування підстав, передбачених ст. 203 ЦК України, необхідних для визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: - закладу громадського харчування (кафе) загальною площею 199,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Валова, буд. 4-А, укладений між ТОВ "Грейпфрут" та ТОВ "Торнадо", посвідчений Заєць І.О., приватним нотаріусом КМНО 28.09.2015 за № 1758; - земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221888801:36:013:026, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Валова, буд. 4-А, укладений між ТОВ "Грейпфрут" та ТОВ "Торнадо", посвідчений Заєць І.О., приватним нотаріусом КМНО 28.09.2015 за № 1760; порушення корпоративних прав позивача укладенням спірних договорів від 28.09.2015.

Позивач посилається також на те, що ухвалою господарського суду Київської області від 25.04.2018 у справі про банкрутство № 911/343/16 за заявою Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю Вітард , Товариства з обмеженою відповідальністю Оленерго , Товариства з обмеженою відповідальністю Грейпфрут про спростування майнових дій, шляхом визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, спростовано майнові дії ТОВ Оленерго шляхом визнання недійсним рішення ТОВ Оленерго про вихід ТОВ Оленерго зі складу учасників ТОВ Грейпфрут за його бажанням у зв'язку з продажем 100 % частки ТОВ Оленерго в статутному капіталі ТОВ Грейпфрут ТОВ Вітард , яке оформлено протоколом № 8 загальних зборів учасників ТОВ Грейпфрут від 14.08.2015 та визнано недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Грейпфрут від 12.08.2015, який укладено між ТОВ Оленерго та ТОВ Вітард .

Суд вважає, що укладення договору не є прямим порушенням прав позивача на участь у товаристві та на управління ним, а є наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним майном, а визнання у судовому порядку недійсним рішення загальних зборів товариства, на підставі якого уповноваженою особою було укладено договір, не може бути підставою для визнання його недійсним, оскільки не спростовує факту законності дій керівника товариства та уповноваженої ним особи щодо виконання дійсного на той час рішення загальних зборів.

Доводи позивача щодо несплати відповідачем грошових коштів за придбані об'єкти нерухомості на підставі договорів від 28.09.2015 судом вважаються неспроможними з огляду на наступне.

Судом досліджено положення п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договорів купівлі-продажу від 28.09.2015, згідно яких сторони договору погодили факт перерахування другим відповідачем першому відповідачу вартості майна, вказані договори є нотаріально посвідченими.

Позивачем в порядку ст. 74 ГПК України не доведено суду несплату коштів належними та допустимими доказами.

Усі інші твердження та доводи позивача не спростовують вищевикладених висновків суду.

Разом із тим, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та другого відповідача, які викладені останніми у позовній заяві та відзиві на позов та їх відображення у судовому рішенні, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: - закладу громадського харчування (кафе) загальною площею 199,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Валова, буд. 4-А, укладений між ТОВ "Грейпфрут" та ТОВ "Торнадо", посвідчений Заєць І.О., приватним нотаріусом КМНО 28.09.2015 за № 1758; - земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221888801:36:013:026, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Валова, буд. 4-А, укладений між ТОВ "Грейпфрут" та ТОВ "Торнадо", посвідчений Заєць І.О., приватним нотаріусом КМНО 28.09.2015 за № 1760.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 237-239, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Оленерго" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 4 Б; ідентифікаційний код 38749914) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейпфрут" (07363, Київська обл., Вишгородський район, село Хотянівка, вул. Валова, буд. 4-А; ідентифікаційний код 33888940) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо" (04074, м. Київ, вул. Сокальська, буд. 1; ідентифікаційний код 21582561) про визнання недійсними договорів купівлі-продажу - відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд Київської області до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 25.04.2019.

Суддя П.В.Горбасенко