Постанова

від 25.04.2019 по справі 9/174-3941(1/151-3079)

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 9/174-3941(1/151-3079)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Крісти Чернер (Christa Tscherner)

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 25.01.2019

(головуючий суддя Дубник О.П., судді Зварич О.В., Плотніцький Б.Д.)

у справі №9/174-3941(1/151-3079) Господарського суду Тернопільської області

за позовом Приватного підприємства "СЦ-Сервіс-Центр Стрий"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області

про визнання недійсним договору

та за зустрічним позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області

до Приватного підприємства "СЦ-Сервіс-Центр Стрий"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Тернопільська обласна рада

про розірвання договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходиться справа №9/174-3941(1/151-3079) за позовом Приватного підприємства "СЦ-Сервіс-Центр Стрий" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області про визнання недійсним договору купівлі-продажу та за зустрічним позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області до Приватного підприємства "СЦ-Сервіс-Центр Стрий" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Тернопільської обласної ради про розірвання договору купівлі-продажу.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції

2.1. 21 вересня 2006 року рішенням Господарського суду Тернопільської області в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю. Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Тернопільського обласного комунального підприємства "Фірма "Тернопільавіаавтотранс" від 09.06.2006, який укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області і ПП "СЦ-Сервіс-Центр Стрий", розірвано. Здійснено розподіл судових витрат.

2.2. У липні 2018 року, не погодившись з прийнятим рішенням, Кріста Чернер, посилаючись на порушення прийнятим рішенням місцевого господарського суду її прав як особи, яка не брала участі у розгляді справи, подала апеляційну скаргу.

2.3. 30 липня 2018 року ухвалою Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Крісти Чернер повернуто скаржнику з огляду на відсутність належних доказів, які б підтверджували надання Крісті Чернер повноважень на підписання апеляційної скарги.

2.4. У серпні 2018 року Кріста Чернер звернулася до Львівського апеляційного господарського суду з повторною апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.09.2006, яка була ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 залишена без руху.

2.5. 03 вересня 2018 року ухвалою Львівського апеляційного господарського суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Крісти Чернер б/н від 06.08.2018 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.09.2006.

2.5.1. Приймаючи зазначену ухвалу, суд апеляційної інстанції встановив, що копію ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 заявником апеляційної скарги отримано 15.08.2018, про що зазначено Крістою Чернер у заяві від 23.08.2018 про відвід судді-доповідача (головуючого судді) Хабіб М.І. та підтверджується відомостями з офіційного сайту ДП "Укрпошта".

Станом на 03.09.2018 скаржник не усунув недоліки, допущені при поданні апеляційної скарги, та не подав суду доказів сплати судового збору в сумі 38 505,00 грн, а також письмових пояснень з вказівкою на інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, ніж ті, що вказані в апеляційній скарзі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції відмовив позивачу у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України.

2.6. 22 листопада 2018 року постановою Верховного Суду ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 у справі №9/174-3941(1/151-3079) скасовано, а справу передано на розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

В постанові Верховний Суд зазначив, що згідно з ст. 260 ГПК України апеляційний суд не має повноважень повертати апеляційну скаргу у зв'язку з ненаданням фізичною особою-нерезидентом доказів наявності у неї реєстраційного номеру облікової картки платника податків. В даному випадку суду апеляційної інстанції необхідно було відповідно до вимог ст.ст. 174, 258, 260 ГПК України залишити апеляційну скаргу без руху та надати скаржнику час для усунення недоліків у зв'язку з невиконанням стороною вимог п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України.

2.7. 10.12.2018 на адресу Західного апеляційного господарського суду повернулися копії матеріалів справи №9/174-3941(1/151-3079) в одному томі, в якому міститься: копія апеляційної скарги Крісти Чернер, країна Австрія б/н від 24.07.2018, з додатками, ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 про повернення апеляційної скарги та матеріали касаційного провадження щодо оскарження ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018.

2.8. 17 грудня 2018 року ухвалою Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Крісти Чернер від 24.07.2018 залишено без руху та зобов'язано апелянта надати (надіслати) суду оригінали: апеляційної скарги б/н від 24.07.2018 з доданими до неї документами, в тому числі поштовий конверт, які повернуті їй Львівським апеляційним господарським судом ухвалою від 30.07.2018; усунути встановлені недоліки та надати (надіслати) суду докази сплати судового збору в сумі 33 750,00 грн, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

2.9. 17 грудня 2018 року Верховним Судом прийнято постанову, якою касаційну скаргу Крісти Чернер залишено без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2008 про відмову у відкритті апеляційного провадження за (повторною) апеляційною скаргою Крісти Чернер б/н від 06.08.2018 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.09.2006 - без змін.

2.10. 09.01.2019 на адресу Західного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява б/н і дати (вх. №01-04/102/19 від 09.01.2019) про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами сплати судового збору на суму 33 750,00 грн.

Апелянтом не було подано до суду апеляційної інстанції оригінали: апеляційної скарги б/н від 24.07.2018, з доданими до неї документами, в тому числі поштовий конверт, повернутої Львівським апеляційним господарським судом ухвалою від 30.07.2018.

2.11. 25 січня 2019 року ухвалою Західного апеляційного господарського суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Крісти Чернер, країна Австрія б/н від 24.07.2018 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.09.2006.

2.11.1. Приймаючи зазначену ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема, якщо є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Враховуючи те, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 Крісті Чернер вже було відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.09.2006, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Крісти Чернер, країна Австрія б/н від 24.07.2018 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.09.2006 у цій справі.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, Кріста Чернер звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 та передати справу №9/174-3941(1/151-3079) для продовження розгляду до Західного апеляційного господарського суду.

3.1.1. В обґрунтування зазначених вимог скаржник посилається на те, що 17.12.2018 Західним апеляційним господарським судом постановлено ухвалу в справі, якою апеляційну скаргу Крісти Чернер від 24.07.2018 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.09.2006 залишено без руху.

Станом на 17.12.2018 ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 була постановлена та набрала законної сили.

Західним апеляційним господарським судом не враховано, що ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 стосується апеляційної скарги скаржника від 06.08.2018. В свою чергу, ухвали Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 та від 25.01.2019 стосуються апеляційної скарги скаржника від 24.07.2018.

3.1.2. Скаржник зауважив, його вини в тому, що апеляційна скарга від 24.07.2018 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 була повернута Крісті Чернер на підставі п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України, а постановою Верховного Суду від 22.11.2018 ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 скасовано, немає.

Кріста Чернер вважає, що Західним апеляційним господарським судом невірно застосовано положення п. 3 ч. 1 ст. 261 ГПК України, оскільки йдеться про розгляд апеляційної скарги Крісти Чернер від 24.07.2018, поданої та повернутої (ухвала про повернення в подальшому скасована судом касаційної інстанції) ще до подання апеляційної скарги від 06.08.2018, за результатами розгляду якої ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

3.1.3. Також Західним апеляційним господарським судом неправильно застосовано норми ч. 2 та ч. 3 ст. 260 ГПК України, оскільки положення Господарського процесуального кодексу України не передбачають можливості залишення апеляційної скарги без руху, якщо до неї (скарги) належить застосувати норми п. 3 ч. 1 ст. 261 ГПК України.

3.2. У відзивах на касаційну скаргу Регіональне відділення Фонду державного майна України та Тернопільська обласна рада заперечують у повному обсязі проти доводів та вимог касаційної скарги скаржника з підстав їх необґрунтованості та просять відмовити у її задоволенні.

3. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

3.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

3.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

3.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

3.2. Щодо суті касаційної скарги

3.2.1. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, постановлена відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 261 ГПК України.

3.2.2. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

3.2.3. Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Крісти Чернер б/н від 06.08.2018 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.09.2006 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.

Крім того, постановою Верховного Суду від 17.12.2018 касаційну скаргу Крісти Чернер залишено без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2008 про відмову у відкритті апеляційного провадження за (повторною) апеляційною скаргою Крісти Чернер б/н від 06.08.2018 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.09.2006 - без змін.

3.2.4. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема, є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (п. 3 ч. 1 ст. 261 ГПК України).

Враховуючи ту обставину, що судом апеляційної інстанції вже було відмовлено Крісті Чернер у відкритті апеляційного провадження на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.09.2006, Верховний Суд погоджується з обґрунтованістю ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження від 25.01.2019.

При цьому в даному випадку немає значення, що це були різні апеляційні скарги від різних дат, а має значення, що обидві апеляційні скарги були подані на одне й те саме судове рішення.

3.2.5. Верховний Суд враховує доводи скаржника, що зазначена ситуація склалася у зв'язку з оскарженням ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018, якою повернуто першу апеляційну скаргу Крісти Чернер без розгляду, до Верховного Суду.

Водночас наведені обставини не змінюють того факту, що ухвала апеляційного суду постановлена з додержанням вимог процесуального права, зокрема п. 3 ч. 1 ст. 261 ГПК України, підстав для її скасування немає.

Доводи, викладені скаржником у касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

4. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

4.1. За змістом частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

4.2. З огляду на зазначене вище у розділі 3 цієї постанови, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Крісти Чернер (Christa TSCHERNER) без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанції - без змін.

5. Судові витрати

5.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Крісти Чернер (Christa TSCHERNER) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2019 у справі №9/174-3941(1/151-3079) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді Л. Стратієнко

В. Студенець