Ухвала

від 26.04.2019 по справі 915/641/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 915/641/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пількова К. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Одеської області

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 у справі

за позовом Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави

до Очаківської районної державної адміністрації та Фізичної особи - підприємця Шендрик Світлани Михайлівни

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Чорноморської сільської ради

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

25.03.2019 Заступник прокурора Одеської області звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 у справі №915/641/18.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.

Частиною 1 статті 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги Заступника прокурора Одеської області та додатків, доданих до касаційної скарги, скаржник, на підтвердження надіслання копій касаційної скарги іншим учасникам справи, надав оригінали реєстру № 1417 від 25.03.2019 та фіскальних чеків №№ 000100138 00010, 000100139 00011, 000100140 00012, 000100141 00013 від 25.03.2019.

Суд звертає увагу на те, що зазначені чеки та реєстр не можуть сприйматися як належний доказ надіслання саме копій касаційної скарги, так як зі змісту чеків не вбачається, який саме документ було надіслано скаржником.

Таким чином, скаржнику необхідно надати суду належні докази на підтвердження направлення копії цієї касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

У касаційній скарзі Заступник прокурора Одеської області зазначає, що не погоджується з оскаржуваними судовими рішеннями вважає їх необгрунтованими, ухваленими з порушенням норм матеріального та процесуального права та такими, що підлягають скасуванню. В обгрунтування зазначеного посилається на: статті 13, 14 Конституції України; статті 59, 60, 62, 84, 128 Земельного кодексу України; статті 85, 88 Водного кодексу України; статті 73, 77, 86, 236, 237 ГПК України; статтю 23 Закону України "Про прокуратуру"; статтю 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; розділ ІV статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; пункт 12 Порядку ведення земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051; на постанови: Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц, Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 905/5974/16, Верховного Суду України від 01.07.2015 у справі №6-184цс-15, Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №905/59774/16, Верховного Суду України від 16.12.2015 у справі №6-2510цс15, Верховного Суду від 11.06.2018 у справі №911/1482/17; судову практику Європейського суду у справах: "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії", "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 (пункт 54 рішення),"Hamer проти Бельгії" (заява №21861/03), "Депаль проти Франції". Однак, скаржник, пославшись на наведений перелік норм, вказує на те, що судом не досліджено докази у справі, а саме роздруківки з Публічної кадастрової карти щодо спірної земельної ділянки, доводи касаційної скарги зводяться до необхідності дослідження судами попередніх інстанцій доказів, на які вказує скаржник та які не були враховані судами при прийнятті оскаржуваних рішень, а також до наголошення про те, що прокурор при зверненні із позовом у цій справі довів порушення інтересів держави, проте, скаржник, не зазначає обґрунтування того, в чому, на його думку, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій визначених ним норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Таким чином, Заступнику прокурора Одеської області необхідно обґрунтувати, в чому, на його думку, полягає неправильне застосування зазначених норм права судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 у справі №915/641/18 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 13.05.2019.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя К. М. Пільков