Рішення

від 25.04.2019 по справі 902/192/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2019 р. Cправа № 902/192/19

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Німенко О.І.,

у відсутності представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, 03680) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49038)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСВІНСЕРВІС" (АДРЕСА_1, 21100)

про стягнення 35 740 грн 00 коп. штрафу,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСВІНСЕРВІС" про стягнення 35 740 грн 00 коп. штрафу.

Ухвалою суду від 11.03.2019 р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/192/19 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено у ній судове засідання для її розгляду по суті на 04.04.2019 р.

Відповідно до ухвали суду від 04.04.2019 р. відкладено розгляд справи по суті до 25.04.2019 р.

В судове засідання 25.04.2019 р. представники сторін не з'явились, не зважаючи на те, що про дату час та місце слухання справи повідомлялися ухвалою від 04.04.2019 р., яка надсилалась їм рекомендованою кореспонденцію.

Факт належного повідомлення сторін про дату, час та місце слухання справи підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення № 2103401068342 (відповідач) та № 4903815551529, 0315065461839 (позивач) (а.с. 50-52, т. 1).

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р. або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012 (пункт 29) суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України").

У справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" Європейським судом з прав людини наголошено, що правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді .

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті , крім випадків, визначених цією статтею.

Окрім того, враховуючи, що це уже друга неявка представника відповідача, у суду в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України відсутні перешкоди проводи розгляд справи без вказаного учасника.

З огляду на викладене та зважаючи, що, на думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), суд вважає за можливе розглядати справу без явки в судове засідання представників сторін.

У зв'язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається із позовної заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" позовні вимоги позивачем обґрунтовані неправильним зазначенням відповідачем коду вантажоодержувача в накладній № 33790247, факт чого засвідчено актом загальної форми № 82 від 12.10.2018 р.

За твердженням позивача, відповідно до статті 118 Статуту залізниць України викладені обставини є підставою для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 35 740 грн 00 коп.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 06.10.2018 р. зі станції Вінниця Південно-Західної залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСВІНСЕРВІС" згідно накладної № 33490247 здійснено відправлення вагону № 60302585 з вантажем (бій скляний) на станцію Вільногірськ Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - ТОВ "Склянний Альянс" (а.с. 11, т. 1).

Відповідно до накладної № 33490247 в графі 4 "Одержувач" та в графі 5 "код Одержувача" відправником вказано одержувачем вантажу ТОВ "Вільногірськ скло" та код одержувача "6870" .

По прибутті вагону № 60302585 на станцію призначення Вільногірськ Придніпровської залізниці виявлено, що код одержувача вантажу, відправником у накладній № 33490247 зазначено невірно.

08.10.2018 р. зі станції відправлення Вінниця Південно-Західної залізниці на станцію призначення Вільногірськ надійшла телеграма № НР 37, в якій повідомлено, що вірним слід вважати одержувача вантажу ТОВ "Склянний Альянс", код одержувача 6832 (а.с. 13, т. 1).

Факт неправильного зазначення відправником коду вантажоодержувача засвідчено актом загальної форми № 82 від 12.10.2018 р. (а.с.12, т. 1).

Предметом спору у даній справі є стягнення штрафу за порушення правил залізничного перевезення.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ч. 3 ст. 909 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 313 ГК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Частиною 5 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. затверджено Статут залізниць України, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Відповідно до п. 5 Статуту залізниць України на підставі даного Статуту Мінтранс затверджує: а) ОСОБА_1 перевезення вантажів (ОСОБА_1); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) ОСОБА_1 перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - ОСОБА_1 перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та ОСОБА_1 і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 5 ст. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до ОСОБА_1 оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. №863/5084.

Згідно з пунктом 1.1. ОСОБА_1 оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (ОСОБА_1) на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих ОСОБА_1. Накладна згідно з цими правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (частина 1 пункту 1.2 ОСОБА_1).

Пунктом 1.3 ОСОБА_1 визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Згідно із п. 2.1. ОСОБА_1 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих ОСОБА_1.

Так, відповідно до додатку 3 ОСОБА_1 графа накладної № 4 "Одержувач" заповнюється у порядку, передбаченому для графи № 1 "Відправник", в якій, зокрема, зазначаються точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - відправника вантажу та його код .

Згідно із п. 2.3. ОСОБА_1 у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно із ч. 1 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми , які складають станції залізниць.

У пункті 3 ОСОБА_1 складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року N 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за № 567/6855 встановлено, що акт загальної форми складається у випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Отже, акт загальної форми є підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним коду одержувача.

Пунктом 5.5 ОСОБА_1 оформлення перевізних документів встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника , порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Таким чином, саме на вантажовідправника покладається обов'язок заповнення залізничної накладної на перевезення вантажу. У розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість. При цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями . Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.03.2019 р. у справі № 917/964/17 ).

Як слідує з наявної в матеріалах справі накладної № 33490247 у її графі 55 правильність внесених до неї відомостей, в тому числі відомостей стовно коду одержувача вантажу, підтверджено представником відправника - директором ОСОБА_2 (ЕЦП 05.10.2018 р. 13:35).

В свою чергу, по прибутті вагону № 60302585 на станцію призначення Вільногірськ Придніпровської залізниці встановлено факт неправильного зазначення коду одержувача, а саме було виявлено, що відправником замість правильного коду 6832 вказаний код 6870 , про що складено акт загальної форми № 82 від 12.10.2018 р.

Вказаний акт загальної форми складено у відповідності до вимог визначених Правилами складання актів, відтак останній є належним, допустимим та достатнім доказом у розуміні ст.ст. 76-79 ГПК України, на підтвердження обставин неправильного зазначенням відправником вантажу, в даному випадку відповідачем, коду одержувача вантажу.

За вказаних обставин, враховуючи, що факт порушення відповідачем ОСОБА_1 перевезення вантажу належним чином доведений й підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 35 740 грн 00 коп .

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення штрафу за невірне зазначення коду одержувача ватажу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в повному обсязі.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСВІНСЕРВІС" (АДРЕСА_1, 21100, код ЄДРПОУ - 34983112) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49038, п/р 260333021667 в АТ "Ощадбанк", МФО 300465, код ЄДРПОУ - 40081279, отримувач: філія "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" ПАТ "Укрзалізниця") - 35 740 грн 00 коп. штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСВІНСЕРВІС" (АДРЕСА_1, 21100, код ЄДРПОУ - 34983112) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49038, п/р 26002301527468 Філія Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 305482, код ЄДРПОУ - 40081237) - 1 921 грн 00 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 26 квітня 2019 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2, 3 - позивачу - вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, 03680; регіональній філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" - пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49038;

4 - відповідачу - АДРЕСА_1, 21100.