Ухвала

від 05.03.2019 по справі 761/36415/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 березня 2019 року

м. Київ

справа № 761/36415/18

провадження № 61-4492ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О. , Стрільчука В. А. ,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай Ірина Володимирівна,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю Сідрейл ,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4, подану адвокатом Шохою Сергієм Миколайовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю Сідрейл , про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І. В., у якому просила визнати незаконною та скасувати постанову про відмову у видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному сумісному майні подружжя, зобов'язати видати свідоцтво про право власності на Ѕ частку в спільному сумісному майні подружжя.

Також позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до відчуження майна третім особам та зробити неможливим чи утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2018 року вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Мамай І. В. видавати свідоцтво про право на спадщину за законом після ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Накладено арешт на: Ѕ частини транспортного засобу марки BMW 750 LI, типу седан -

В - загальний, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2, 2015 року випуску; частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Сідрейл , ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38450144 (01042, м. Київ, б-р Дружби Народів, буд. 5-Е), що становить 30% статутного капіталу; частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Капітал 2012 , ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38250507 (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, буд. 33, оф. 203), що становить 25% статутного капіталу; частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю

ТЕК СТОЖАР , ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38651927 (01042, м. Київ,

б-р Дружби Народів, буд. 5-Е), що становить 20% статутного капіталу; частку

в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Кері-Фуд , ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40831395 (02068, м. Київ, вул. Драгоманова,

буд. 2-А, нежитлове приміщення 856), що становить 25% статутного капіталу; частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю

Рейл-Логістик , ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39418138 (02093, м. Київ,

вул. Бориспільська, буд. 26-б), що становить 25% статутного капіталу; частку Товариства з обмеженою відповідальністю Сідрейл , ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38450144 (01042, м. Київ, б-р Дружби Народів, буд. 5-Е) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Зернова Транспортна Компанія , ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41653568 (04070, м. Київ,

вул. Верхній Вал, буд. 72), що становить 25% статутного капіталу товариства; частку Товариства з обмеженою відповідальністю Сідрейл , ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38450144 (01042, м. Київ, б-р Дружби Народів, буд. 5-Е) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Універсальний зерновий комплекс , ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41934011 (42600,

Сумська обл., м. Тростянець, вул. Благовіщенська, буд. 32, кім. 7), що становить

50% статутного капіталу товариства.

Постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2018 року в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно скасовано та прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.У іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

У лютому 2019 року ОСОБА_4, в інтересах якої діє адвокат Шоха С. М., подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року та залишити в силі ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2018 року.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до змісту пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму

для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною п'ятою статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваної постанови Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року вбачається, що скарга заявника є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив

з того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку,

що забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Мамай І. В. видавати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8 є достатнім заходом для забезпечення прав та інтересів позивача в обраний нею спосіб.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред 'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення

позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює

таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він

вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема,

з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом позову у даній справі

є визнання неправомірності дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І. В. щодо відмови ОСОБА_4 у видачі свідоцтва

про право власності на Ѕ частку в спільному сумісному майні подружжя. У позовній заяві ОСОБА_4 зазначила, що після смерті свого чоловіка ОСОБА_8 вона та діти померлого звернулися до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Позивачем була подана заява про видачу свідоцтва про право власності на Ѕ частку в спільному сумісному майні подружжя. Проте приватний нотаріус своєю постановою відмовив у видачі такого свідоцтва, пославшись на те, що не закінчився шестимісячний строк на прийняття спадщини.

Встановлення правомірності чи неправомірності такої постанови приватного нотаріуса впливає на об 'єм спадкового майна. Тому забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Мамай І. В. видавати свідоцтво про право на спадщину за законом

після смерті ОСОБА_8 апеляційний суд визнав обґрунтованим, оскільки у разі задоволення позову обсяг тієї частини спадкового майна, яка набута у період шлюбу спадкодавця з позивачем, буде складати Ѕ частку такого майна. Видача

ж приватним нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на все майно спадкодавця призведе до неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову та стане підставою для виникнення між спадкоємцями інших спорів.

Разом з тим суд апеляційної інстанції встановив, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не відноситься до предмета позову. Позивач сама зазначає, що нею заявлено позов немайнового характеру. Майно, на яке в порядку забезпечення позову накладено арешт, не є предметом судового розгляду у даній справі, а відтак накладення арешту на таке майно не можна визнати правомірним. До того ж, судом першої інстанції накладено арешт на частки в статутному капіталі господарських товариств, які не є учасниками розгляду у цій справі.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу МамайІ. В. видавати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8 є достатнім заходом для забезпечення прав та інтересів позивача в обраний нею спосіб.

Оскільки обраний позивачем вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не пов 'язаний зі змістом пред 'явлених позовних вимог, він ніяким чином не впливає на невиконання чи утруднення виконання рішення

суду у випадку задоволення позову, тому суд апеляційної інстанції встановив,

що висновки суду першої інстанції в цій частині є помилковими. Ухвалу суду

першої інстанції в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту

на майно скасував, а в іншій частині визнав зазначену ухвалу суду законною та обґрунтованою.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваної постанови Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року, касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені

у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.

Переоцінка доказів та встановлення нових не відноситься до повноважень

суду касаційної інстанції під час касаційного перегляду справи, що визначено статтею 400 ЦПК України.

Оскільки оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою із додержанням норм права й підстави для її скасування відсутні, у відкритті касаційного провадження за касаційною

скаргою ОСОБА_4, поданою адвокатом Шохою С. М., на постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року колегія суддів відмовляє.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюОСОБА_4, поданою адвокатом Шохою Сергієм Миколайовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю Сідрейл , про зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. О. Кузнєцов

В. А. Стрільчук