Постанова

від 03.04.2019 по справі 699/1074/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 квітня 2019 року

місто Київ

справа № 699/1074/15-ц

провадження № 61-20534св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В. , Усика Г. І. ,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ДШК , Комунальне підприємство Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління ,

третя особа - Управління житлово-комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22 грудня 2016 року у складі судді Савранського О. А. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 29 березня 2017 року у складі колегії суддів: Сіренка Ю. В., Ювшина В. І., Пономаренка В. В.,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ДШК (далі - ТОВ ДШК ) про відшкодування майнової та моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначила, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Комунальне підприємство Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління (далі - КП ВЖРЕУ ) є балансоутримувачем цього багатоквартирного будинку. Згідно з договором підряду від 17 листопада 2011 року № 1/3, укладеним між Управлінням житлово-комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації, КП Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління та ТОВ ДШК , передбачалося переобладнати дах будинку. Під час виконання робіт балансоутримувач не забезпечив належний технічний стан, що призвело до просочування дощової води у її квартиру та завдання їй майнової шкоди.

Крім того, позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у порушенні й змінах в організації її життя, стосунків з близькими та рідними, переживаннях і душевних стражданнях.

Під час розгляду справи позивач неодноразово змінювала та уточнювала свої позовні вимоги та остаточно просила суд солідарно стягнути з відповідачів, КП ВЖРЕУ та ТОВ ДШК , на її користь відшкодування майнової шкоди у розмірі 24 581, 00 грн, відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000, 00 грн та судові витрати.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 13 квітня 2016 року залучено до участі у справі як співвідповідача КП ВЖРЕУ та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Управління житлово-комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації (далі - Управління ЖКГ Черкаської обласної державної адміністрації).

Стислий виклад заперечень відповідачів

Представник відповідача КП ВЖРЕУ ОСОБА_5 вимоги не визнав, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість вимог, оскільки доказів завдання матеріальних збитків комунальним підприємством позивач суду не надав. Відповідальність за шкоду несуть замовник і підрядник, наявність обов'язку балансоутримувача утримувати будинок не є автоматичною підставою для відшкодування збитків, оскільки підприємство роботи з реконструкції будинку не проводило, а тому відсутні й підстави також для стягнення відшкодування моральної шкоди.

ТОВ ДШК відзив на позов не подало.

Стислий виклад позиції третьої особи

Управління ЖКГ Черкаської обласної державної адміністрації своєї позиції щодо позовних вимог не висловлювало.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22 грудня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ ДШК на користь ОСОБА_3 суму відшкодування завданих майнових збитків у розмірі 24 581, 00 грн, відшкодування моральної шкоди в сумі 20 000, 00 грн; понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 551, 20 грн; витрати, пов'язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи, в сумі 3 963, 60 грн та витрати на правову допомогу і пов'язані з явкою до суду в сумі 8 150, 00 грн. Стягнуто із ОСОБА_3 у дохід держави судові витрати зі сплати судового збору в сумі 551, 20 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що відповідно до умов пункту 10.1 договору підряду від 17 листопада 2011 року № І-3, укладеного між відповідачами та третьою особою, роботи вважаються виконаними за умови підписання замовником, балансоутримувачем, актів виконаних робіт, усунення при цьому всіх виявлених недоліків та здачі об'єкта в експлуатацію. Проте такі акти не підписувалися. Оскільки замовником робіт згідно із згаданим договором виступає Управління ЖКГ Черкаської обласної державної адміністрації, яке у справі є третьою особою, а позивач не заявляв клопотання про залучення його до участі у справі як відповідача, а відповідач Корсунь-Шевченківське ВЖРЕУ не виконувало жодних робіт у цьому будинку, то судом встановлено, що внаслідок винних дій відповідача ТОВ ДШК позивачу завдана майнова шкода, яка підлягає відшкодуванню в сумі 24 581, 00 грн, що встановлена висновком судової будівельно-технічної експертизи, підлягає стягненню з ТОВ ДШК .

Враховуючи, що позивачу завдані душевні страждання внаслідок пошкодження нерухомого майна, квартири; довелося змінювати свій спосіб життя на тривалий час у зв'язку з неможливістю проживати у квартирі, суд вважав, що справедливим і розумним розміром відшкодування завданої моральної шкоди необхідно визначити 20 000, 00 грн, яка підлягає стягненню з ТОВ ДШК . Такий розмір шкоди відповідає як обставинам справи, так і ступеню завданих моральних страждань у зв'язку з наслідками, спричиненими неможливістю проживання в цій квартирі, пошкодженням майна, стражданнями та нервуванням, і є розумним та справедливим.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог до КП ВЖРЕУ , ОСОБА_3 оскаржила його в цій частині до апеляційного суду.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 29 березня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду обґрунтовувалась тим, що ТОВ ДШК у вересні 2011 року визнане переможцем тендеру в рамках впровадження державної цільової програми Реалізація пілотних проектів та 17 листопада 2011 року № І/3 за проектом Завершення реконструкції житлового будинку на АДРЕСА_1 укладено між Управлінням ЖКГ Черкаської обласної державної адміністрації (замовник), КП ВЖРЕУ (балансоутримувач) та ТОВ ДШК (генпідрядник) договір підряду, згідно з яким останній приступив до виконання будівельних робіт згаданого житлового будинку. Проте роботи по завершенню реконструкції житлового будинку в повному обсязі ТОВ ДШК не виконані.

Таким чином, суд, встановивши фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення спору (за вимогами до КП ВЖРЕУ ), врахувавши, що останнім не виконувалось будь-яких робіт в цьому будинку, що призвели до виникнення шкоди, а також, встановивши відсутність підстав для їх цивільно-правової відповідальності, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову у цій частині.

Твердження заявника про існування між нею як власником квартири та КП ВЖРЕУ правовідносин за Законом України Про житлово-комунальні послуги та за Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року № 76, в контексті завданої шкоди, є безпідставними, оскільки обов'язок за здійснення та якість робіт щодо завершення реконструкції житлового будинку на АДРЕСА_1 згідно з договором підряду покладений на ТОВ ДШК .

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просила змінити рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог до КП ВЖРЕУ та задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовується тим, що суди не звернули увагу на те, що КП ВЖРЕУ як балансоутримувач будинку зобов'язаний проводити технічний огляд будинку, що передбачає проведення планових та позапланових оглядів. Дах будинку належить до інженерного обладнання будинку і обслуговується виключно організацією, на балансі якої перебуває будинок. КП ВЖРЕУ зобов'язане утримувати зазначені мережі в належному технічному стані, здійснювати їх обслуговування і ремонт та вживати заходів з метою запобігання аварійним ситуаціям. Намагання КП ВЖРЕУ перекласти зазначені обов'язки на ТОВ ДШК за договором підряду є спробою уникнення цивільно-правової відповідальності.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 травня 2017 року відкрито касаційне провадження, ухвалою від 06 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - ЦПК України), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно зі статтею 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах доводів касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За правилом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-ІV, далі - ЦПК України 2004 року) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів касаційної скарги в частині відмови в задоволенні позовних вимог до КП ВЖРЕУ , за наслідками чого зробив такі висновки.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 (згідно з рішенням Корсунь-Шевченківської міської ради від 24 вересня 2015 року № 75-2 перейменовано на вул. Ярослава Мудрого) у м. Корсунь-Шевченківському Черкаської області.

КП ВЖРЕУ є балансоутримувачем згаданого багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира позивача.

ТОВ ДШК у вересні 2011 року визнане переможцем тендеру в рамках впровадження державної цільової програми Реалізація пілотних проектів та 17 листопада 2011 року № І/3 згідно з проектом Завершення реконструкції житлового будинку на АДРЕСА_1 укладено між Управлінням ЖКГ Черкаської обласної державної адміністрації (замовник), КП ВЖРЕУ (балансоутримувач) та ТОВ ДШК (генпідрядник) договір підряду, згідно з умовами якого останній приступив до виконання будівельних робіт зазначеного житлового будинку.

Проте роботи із завершення реконструкції житлового будинку в повному обсязі ТОВ ДШК не виконані.

Згідно з актами обстеження житлового будинку від 19 вересня 2013 року та від 25 травня 2015 року комісія провела обстеження житлової квартири АДРЕСА_1, встановила пошкодження квартири та зазначила, що руйнування стель та стін квартири сталося у зв'язку з протіканням дощової води через покрівлю в квартиру.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 26 жовтня 2016 року № 4-10/16, яка проведена судовим експертом Левичем А. Б. , вартість будівельних матеріалів та будівельних робіт, використання та проведення яких необхідно для усунення пошкоджень внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1, згідно з актом обстеження згаданої квартири від 25 травня 2015 року, на час проведення дослідження становить 24 581, 00 грн.

Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі

Згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила), балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання.

Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку.

Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Склад робіт з технічного обслуговування жилих будинків і терміни їх виконання відображаються в плані-графіку, що складається виконавцем послуг на тиждень, місяць і рік.

За приписами частини першої, пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом частин першої-другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, а позивач доводить лише ті факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У справі, що переглядається, судами встановлено, що між Управлінням ЖКГ Черкаської обласної державної адміністрації (замовник), КП ВЖРЕУ (балансоутримувач) та ТОВ ДШК (генпідрядник) виникли договірні правовідносини за договором підряду, згідно з умовами якого останній приступив до виконання будівельних робіт житлового будинку на АДРЕСА_1.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина перша статті 846 ЦК України).

За приписами статті 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відсутні підстави для покладення на КП ВЖРЕУ обов'язку відшкодувати позивачу завдану шкоду, оскільки обов'язок за здійснення та якість робіт щодо завершення реконструкції житлового будинку на АДРЕСА_1 згідно з договором підряду покладений на ТОВ ДШК та саме це товариство є заподіювачем шкоди.

Верховним Судом враховано, що за умови відставання генпідрядника від погодженого графіка виконання робіт та/або у разі невиконання ним зобов'язань за договором, право розірвати договір в односторонньому порядку та вимагати відшкодування збитків належить виключно замовнику Управлінню ЖКГ Черкаської обласної державної адміністрації, а КП ВЖРЕУ таким правом не наділене, у статусі замовника робіт не перебуває (пункт 4.5, підпункт 5.2.1 договору підряду).

Не заслуговують на увагу доводи заявника щодо відповідальності КП ЖВРЕУ як балансоутримувача будинку за завдані збитки, оскільки замовником та балансоутримувачем не підписувались акти виконаних робіт після усунення всіх виявлених недоліків та здачі об'єкта в експлуатацію (пункт 10.1 договору підряду).

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України

Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року

і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (§ 42 рішення ЄСПЛ у справі Пономарьов проти України № 3236/03).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи ( Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Висновки за наслідком розгляду касаційної скарги

Верховний Суд встановив, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають. Інші доводи заявника спрямовані на зміну оцінки доказів, здійсненої судами, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції та не може бути здійснене цим судом під час перегляду оскаржуваних судових рішень.

Враховуючи наведене, Верховний Суд зробив висновок, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

У статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 29 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді В. О. Кузнєцов

С. О. Погрібний

О. В. Ступак

Г. І. Усик