Рішення

від 15.04.2019 по справі 320/7434/17

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 15.04.2019

Справа № 320/7434/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Колодіної Л.В.,

за участі секретаря - Арифової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, ОСОБА_2 комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області, ОСОБА_3 підприємства Водоканал про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної шкоди та стягнення збитків,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень просить наступне: визнати незаконним та скасувати протокол № 3 засідання комісії з питань розміщення реклами у м. Мелітополі від 15.09.2017 року в частині перенесення належних фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 двох рекламних щитів на рівноцінні місця для подальшого їх розташування за адресами: вул. Ломоносова (навпроти зупинки транспорту Елеваторний та по вул. Ломоносова (біля магазину Товари для дому ); визнати незаконними дії ОСОБА_2 комунальної власності Мелітопольської міської ради Запорізької області по демонтажу 29.09.2017 року рекламного щита належного ОСОБА_1 по просп. 50-річчя Перемоги (навпроти магазину Непоседа ) в м. Мелітополі Запорізької області та зобов'язати відповідачів повернути рекламну конструкцію позивачу; зобов'язати Комунальне підприємство Водоканал Мелітопольської міської ради Запорізької області, Ідентифікаційний код 03327090, повернути демонтовану 29.09.2017 року рекламну конструкцію (щит) ОСОБА_1; стягнути з Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, ідентифікаційний код 02140811 та ОСОБА_2 комунальної власності Мелітопольської міської ради Запорізької області, ідентифікаційний код 25716739, солідарно на користь ОСОБА_1: - вартість робіт пошкодженого рекламного щита по монтажу елементів конструкції рекламного щита в сумі 8455 грн.;- вартість послуг автокрану та автотранспорту в розмірі 3500 грн.;- збитки спричинені незаконним демонтажем рекламного засобу в розмірі 9680 грн.;- судові витрати: витрати по сплаті судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 6000 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600+704,80+480 грн.

Уточнені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що протягом багатьох років він, ОСОБА_1 здійснював свою підприємницьку діяльність в сфері розміщення реклами на власних рекламних носіях (щити, бігборди, перетяжки тощо), на підставі виданих Мелітопольською міською радою в особі робочого органу - управління (раніше КП) комунальною власністю Мелітопольської міськради дозволів на розміщення зовнішньої реклами. Однак, в зв'язку з фактичним знищенням відповідачами його власності, зокрема належних йому рекламних щитів, він змушений був припинити свою підприємницьку діяльність у сфері розміщення реклами. Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 31.08.2017 року № 159 Про затвердження схеми благоустрою : була затверджена схема благоустрою території в м. Мелітополі по просп. 50-річчя Перемоги (від вул. Гоголя до вул. Пушкіна) згідно з додатками 1, 2, 3 та по бульв. 30-річчя Перемоги згідно з додатками 4, 5. В зв'язку з цим як вказано в рішенні виникла необхідність зміни місця розташування належних йому рекламних засобів, які розташовані на вказаній території на підставі дозволів № 56/08 та № 33/08. На вказаній ділянці розташовані належні йому рекламні щити (дозвіл № 33/08 на розміщення на розміщення окремо розташованого рекламного щита за адресою: м. Мелітополь, просп. 50-річчя Перемоги, (навпроти будинку № 15), зі строком дії до 24.04.2018 року та дозвіл № 56/08 на розміщення окремо розташованого рекламного щита за адресою: м. Мелітополь, просп. 50-річчя Перемоги, зі строком дії до 15.05.2018 року). 22 вересня 2017 року ним було отримано лист від 18.09.2017 ОСОБА_2 комунальної власності разом з витягом із протоколу № 3 засідання комісії з питань розміщення реклами у м. Мелітополі від 15.09.2017 року, згідно яких запропоновано йому перенести вказані рекламні щити на рівноцінні місця для подальшого їх розташування за адресами: вул. Ломоносова (навпроти зупинки транспорту Елеваторний та по вул. Ломоносова (біля магазину Товари для дому ). В свою чергу він висловив незгоду подавши письмову заяву до УКВ, оскільки відповідні місця не є рівноцінними та в свою чергу не користуються відповідним попитом у замовником послуг із розміщення реклами, а ніж на тих місцях, на яких вони розташовані на підставі діючих дозволів. Відповідь на свою заяву він отримав 06.10.2017 року, з якої не вбачається жодних правових підстав законності їхніх дій. До того ж, рішенням виконкому Мелітопольської міської ради № 224/1 від 19.12.2013 року була створена комісія з питань розміщення реклами в м. Мелітополі, на яку безпосередньо покладені функції регулювання відносин з питань розміщення короткочасної зовнішньої реклами в м. Мелітополі, питань демонтажу рекламоносіїв, та правових відносин між Відповідачем-2 та суб'єктами господарської діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами, що в свою чергу суперечить Закону України Про рекламу та постанові Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 , якою затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі - Типові правила), які регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами. Типовими правилами не передбачено додатково до робочого органа створення комісій з питань розміщення реклами. За відповідним роз'ясненням він звертався до Державної регуляторної служби України, про що була дана відповідь, що підтверджується листом від 08.09.2017 року № 7817/0/20-17. Однак, незалежно на невідповідність вимогам закону, комісія з питань розміщення реклами продовжує існувати та виносити незаконні рішення по переносу, демонтажу рекламних засобів. Крім того, на його думку прийняте рішення про перенесення рекламних конструкцій та в разі його відмови в 10-денний термін здійснити відповідні дії по їх демонтажу, не відповідають вимогам чинного законодавства. На думку позивача комісія не вправі приймати відповідні рішення, оскільки функції робочого органу у сфері розміщення реклами у м.Мелітополі покладені Мелітопольською міською радою на ОСОБА_2 комунальної власності, яке в свою чергу не вправі перекладати на інший орган. Чинним законодавством не передбачено створення комісій з питань розміщення реклами в м.Мелітополі, і тому з наведеного свідчить, що УКВ чи інший орган не вправі виносити жодних рішень в цього приводу. До того ж, протягом минулого та поточного року він звертався до Державної регуляторної служби України (далі ДРС) із заявою про надання правового аналізу на відповідність його принципам державної регуляторної політики стосовно демонтажу рекламних засобів, належних йому, про що ДРС було дано правовий аналіз відповідності рішення органу місцевої влади нормам закону та підзаконним актів відносно створення вказаних вище комісій та в цілому повноважень робочого органу щодо демонтажу рекламних засобів, про що ДРС у своїх відповідях від 27.12.2016 року, від 08.09.2017 року було зазначено про невідповідність дій органу місцевої влади та безпосередньо робочого органу ЗУ Про рекламу та Типових правил, які в свою чергу не містять положень щодо порядку демонтажу рекламних засобів та, відповідно створення робочим органом будь-яких комісій з питань розміщення реклами. 22.09.2017 він отримав від управління комунальної власності лист від 18.09.2017 про перенос належних йому рекламних носіїв в десятиденний термін з моменту отримання листа, тобто до 02.10.2017 року. Однак, незважаючи на вказаний термін, 29.09.2017 року УКВ за допомогою техніки КП Водоканал було здійснено демонтаж належної йому рекламної конструкції по просп. 50-річчя Перемоги (навпроти магазину Непоседа ), що взагалі суперечить вимогам ЗУ Про рекламу та Типовим правилам. Таким чином, враховуючи наведене, позивач вважає рішення Відповідачів незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони прийняті не в порядку та спосіб визначеному нормами закону. Розмір матеріальної шкоди, спричинений йому відповідачами становить: 8455 грн (вартість робіт по монтажу елементів конструкції рекламного щита на попередньому місці розташування: Запорізька обл., м.Мелітополь, просп.50-річчя Перемоги, (навпроти магазину Непоседа ))+3500 грн (послуги автокрану 1800 грн., послуги автотранспорту 1500 грн. та подача автотранспорту 200 грн.)+9680 грн (збитки в наступні періоди та в розмірах: вересень 2017 року в сумі 80 грн., жовтень 2017 року - 1200 грн., листопад 2017 року - 1200 грн., грудень 2017 року - 1200 грн., січень 2018 року - 1200 грн., лютий 2018 року - 1200 грн., березень 2018 року - 1200 грн., квітень 2018 року - 1200 грн. та травень 2018 року - 1200 грн.)=21635 грн., яка підлягає стягненню солідарно з відповідачів на його користь.

В судове засідання сторони не з'явилися.

Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Уточнені позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає.

Від представника відповідача виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області. 10.11.2017 представником відповідача у судовому засіданні було надано письмові заперечення в яких зазначено, що заявлений позивачем позов є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Позивачем не зазначено конкретних обставин, на яких би ґрунтувалися його доводи щодо порушення прав з боку управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області та виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області та також в підтвердження позивач не надав належних доказів. Крім цього, 22.12.2018 від представника відповідача виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області до суду надійшло заперечення на уточнену позовну заяву з посиланням на безпідставність заявлених позивачем вимог в цілому. Позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності матеріальних збитків внаслідок, як він вважає, незаконних (протиправних) рішень, дій та бездіяльності ММР, УКВ ММР, КП Водоканал ММР, як і саму протиправність діяння відповідача.

Від представника відповідача ОСОБА_2 комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника ОСОБА_2 комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області.

Від представника відповідача ОСОБА_3 підприємства Водоканал до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника ОСОБА_3 підприємства Водоканал .

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши адміністративну справу, дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця 31.10.1994 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 /а.с.4-5/.

Так, станом на 02.08.2018 року ОСОБА_1 припинив свою підприємницьку діяльність, що підтверджується відповідними записами в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Протягом багатьох років ОСОБА_1 здійснював свою підприємницьку діяльність в сфері розміщення реклами на власних рекламних носіях (щити, бігборди, перетяжки, тощо), на підставі виданих Мелітопольською міською радою в особі робочого органу - управління (раніше КП) комунальною власністю Мелітопольської міськради дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 31.08.2017 року № 159 Про затвердження схеми благоустрою : була затверджена схема благоустрою території в м.Мелітополі по просп.50-річчя Перемоги (від вул.Гоголя до вул. Пушкіна) згідно з додатками 1, 2, 3 та по бульв. 30-річчя Перемоги згідно з додатками 4, 5. В зв'язку з цим як вказано в рішенні виникла необхідність зміни місця розташування належних позивачу рекламних засобів, які розташовані на вказаній території на підставі дозволів № 56/08 та № 33/08.

На вказаній ділянці розташовані належні позивачу рекламні щити (дозвіл № 33/08 на розміщення на розміщення окремо розташованого рекламного щита за адресою: м. Мелітополь, просп. 50-річчя Перемоги, (навпроти будинку № 15), зі строком дії до 24.04.2018 року та дозвіл № 56/08 на розміщення окремо розташованого рекламного щита за адресою: м. Мелітополь, просп. 50-річчя Перемоги, зі строком дії до 15.05.2018 року).

22 вересня 2017 року позивачем було отримано лист від 18.09.2017 року ОСОБА_2 комунальної власності разом з витягом із протоколу № 3 засідання комісії з питань розміщення реклами у м.Мелітополі від 15.09.2017 року, згідно яких запропоновано позивачу перенести вказані рекламні щити на рівноцінні місця для подальшого їх розташування за адресами: вул.Ломоносова (навпроти зупинки транспорту Елеваторний та по вул.Ломоносова (біля магазину Товари для дому ).

В свою чергу позивач висловив незгоду подавши письмову заяву до УКВ, оскільки відповідні місця не є рівноцінними та в свою чергу не користуються відповідним попитом у замовником послуг із розміщення реклами, а ніж на тих місцях, на яких вони розташовані на підставі діючих дозволів.

05.10.2017 на адресу позивача виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області направлено лист в якому зазначено, що якщо позивач вважає своє право порушеним, він має можливість звернутися за його захистом.

Рішенням виконкому Мелітопольської міської ради № 224/1 від 19.12.2013 року була створена комісія з питань розміщення реклами в м. Мелітополі, на яку безпосередньо покладені функції регулювання відносин з питань розміщення короткочасної зовнішньої реклами в м. Мелітополі, питань демонтажу рекламоносіїв, та правових відносин між ОСОБА_2 комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області та суб'єктами господарської діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами, що в свою чергу суперечить Закону України Про рекламу та постанові Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 , якою затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі - Типові правила), які регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Згідно з пунктом 5 Типових правил для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільською, селищною, міською радою може утворюватися відділ, управління або уповноважуватися установа, організація (робочий орган).

У процесі регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами робочим органом залучаються на громадських засадах представники галузевих рад підприємців, об'єднань громадян та об'єднань підприємств, які провадять діяльність у сфері реклами.

Таким чином, з наведеного свідчить, що Типовими правилами не передбачено додатково до робочого органа створення комісій з питань розміщення реклами.

Крім того, на думку суду прийняте рішення про перенесення рекламних конструкцій та в разі відмови позивача в 10-денний термін здійснити відповідні дії по їх демонтажу, не відповідають вимогам чинного законодавства, в зв'язку з наступним.

Відповідні правовідносини із суб'єктом господарської діяльності, який здійснює свою підприємницьку діяльність у сфері реклами регулюються Законом України Про рекламу та постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 , якою затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі - Типові правила), що регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Згідно з пунктом 5 Типових правил для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільською, селищною, міською радою може утворюватися відділ, управління або уповноважуватися установа, організація (робочий орган).

Пунктом 28 Типових правил передбачено, що: у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу, які зумовлюють необхідність зміни місця розташування рекламного засобу, робочий орган у семиденний строк письмово повідомляє про це розповсюджувача зовнішньої реклами. У десятиденний строк з початку зміни містобудівної ситуації, реконструкції, ремонту, будівництва робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами інформацію про інше рівноцінне місце. У разі досягнення згоди щодо нового місця розташування рекламного засобу вносяться зміни у дозвіл.

Відшкодування витрат, пов'язаних з демонтажем та монтажем рекламного засобу на новому місці, здійснюється відповідно до договору з власником місця розташування рекламного засобу.

Плата за надання робочим органом послуг, пов'язаних із зміною місця розташування рекламного засобу, не справляється. Строк дії дозволу продовжується на час, необхідний для вирішення питання про надання рівноцінного місця. Після закінчення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу розповсюджувач зовнішньої реклами має пріоритетне право на розташування рекламного засобу на попередньому місці.

Однак, жодних посилань в протоколі стосовно відшкодування витрат, пов'язаних з демонтажем та монтажем рекламного засобу на новому місці, продовження строку дії дозволу, право на розташування рекламного засобу на попередньому місці тощо не йдеться, що в свою чергу суперечить вимогам зазначеного підзаконного акту.

На думку суду комісія не вправі приймати відповідні рішення, оскільки функції робочого органу у сфері розміщення реклами у м.Мелітополі покладена Мелітопольською міською радою на ОСОБА_2 комунальної власності, яке в свою чергу не вправі перекладати на інший орган.

Відповідно до п. 5 Типових правил, для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

У процесі регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами робочим органом залучаються на громадських засадах представники галузевих рад підприємців, об'єднань громадян та об'єднань підприємств, які провадять діяльність у сфері реклами.

Згідно до п. 6 Типових правил, До повноважень робочого органу належать:

- розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії;

- надання у разі потреби розповсюджувачам зовнішньої реклами архітектурно-планувальних завдань на опрацювання проектно-технічної документації для розташування складних (дахових) рекламних засобів;

- прийняття рішення про встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу, продовження строку, на який встановлено зазначений пріоритет, або про відмову в установленні такого пріоритету;

- підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу (у тому числі погодження з органами та особами, зазначеними у пункті 16 цих Правил) чи про відмову у його наданні;

- видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради;

- ведення інформаційного банку даних місць розташування рекламних засобів, плану їх розміщення та надання в установленому порядку інформації для оновлення даних містобудівного кадастру населених пунктів;

- подання територіальним органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі матеріалів про порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами;

- підготовка і подання виконавчому органу ради пропозицій щодо розмірів плати за надання послуг робочим органом на підставі калькуляції витрат для прийняття відповідного рішення.

З наведеного свідчить, що робочим органом чинним законодавством не передбачено створення комісій з питань розміщення реклами в м. Мелітополі, і тому УКВ чи інший орган не вправі виносити жодних рішень в цього приводу.

Крім того, позивач звертався до Державної регуляторної служби України (далі ДРС) із заявою про надання правового аналізу на відповідність його принципам державної регуляторної політики стосовно демонтажу рекламних засобів, належних йому, про що ДРС було дано правовий аналіз відповідності рішення органу місцевої влади нормам закону та підзаконним актів відносно створення вказаних вище комісій та в цілому повноважень робочого органу щодо демонтажу рекламних засобів, про що ДРС у своїх відповідях від 27.12.2016 року, від 08.09.2017 року було зазначено про невідповідність дій органу місцевої влади та безпосередньо робочого органу ЗУ Про рекламу та Типових правил, які в свою чергу не містять положень щодо порядку демонтажу рекламних засобів та відповідно створення робочим органом будь-яких комісій з питань розміщення реклами.

Як зазначено вище, 22.09.2017 позивач отримав від ОСОБА_2 комунальної власності лист від 18.09.2017 року, про перенос належних йому рекламних носіїв в десятиденний термін з моменту отримання листа, тобто до 02.10.2017. Однак, незважаючи на вказаний термін, 29.09.2017 УКВ за допомогою техніки КП Водоканал було здійснено демонтаж належної позивачу рекламної конструкції по просп. 50-річчя Перемоги (навпроти магазину Непоседа ), що взагалі суперечить вимогам ЗУ Про рекламу та Типовим правилам.

Відповідні обставини підтверджуються витягом з Інтернету.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 2 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає рішення Відповідачів незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони прийняті не в порядку та спосіб визначеному вищевказаними нормами закону.

Для визначення ринкової вартості спричиненої позивачу матеріальної шкоди за клопотанням позивача судом була призначена судова будівельно-технічна експертиза, висновком якої № 3-18 від 12.09.2018 року визначено, що вартість робіт по монтажу елементів конструкції рекламного щита на попередньому місці розташування: Запорізька обл., м. Мелітополь, просп. 50-річчя Перемоги, (навпроти магазину Непоседа ), складає 8455 грн.

Крім того, для встановлення рекламного щита на попередньому місці необхідні послуги автокрану та автотранспорту, які коштують станом на 30.11.2017 року, послуги автокрану 1800 грн., послуги автотранспорту 1500 грн. та подача автотранспорту 200 грн., про що свідчить рахунок-фактура № СФ-0000384 від 30.11.2017 року, що всього становить 3500 грн.

Демонтаж рекламної конструкції по просп.50-річчя Перемоги, (навпроти магазину Непоседа ) приніс позивачу значні збитки, оскільки згідно договору № 01/03 від 01.03.2017 укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_4 позивач взяв на себе обов'язок розміщення на одній площині рекламної конструкції реклами господарської діяльності замовника в період строку дії договору, а саме з 01.03.2017 до 31.05.2018 включно. Однак, в зв'язку із незаконним демонтажем рекламної конструкції, позивач фактично з початку жовтня минулого року несе збитки, що становлять по 1200 грн. щомісячно, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.03.2017.

Що стосується вимог про стягнення з відповідачів збитків, спричинених незаконним демонтажем рекламного засобу в розмірі 9 680 грн., суд зазначає наступне.

Позивач розрахував вказану суму за наступні періоди та в розмірах: вересень 2017 року в сумі 80 грн., жовтень 2017 року - 1200 грн., листопад 2017 року - 1200 грн., грудень 2017 року - 1200 грн., січень 2018 року - 1200 грн., лютий 2018 року - 1200 грн., березень 2018 року - 1200 грн., квітень 2018 року - 1200 грн. та травень 2018 року - 1200 грн., що всього становить 9680 грн.

Однак, суду акти здачі-приймання робіт (надання послуг) з розміщення рекламної інформації за вказані періоди надані не були.

В матеріалах справах містяться акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.03.2017 року на суму 1200 грн., від 30.04.2017 року на суму 1200 грн., від 31.05.2017 року на суму 1200 грн., від 30.06.2017 року на суму 1200 грн., від 31.07.2017 року на суму 1200 грн., від 31.08.2017 року на суму 1200 грн. та від 28.09.2017 року на суму 1120 грн., що в загальній сумі становить 8 320 грн. 00 коп..

Тому саме ця сума підлягає стягненню з відповідачів.

Таким чином, розмір матеріальної шкоди, спричинений позивачу відповідачами становить: 8455+3500+8320=20275 грн.

Згідно ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 320 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до приписів статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.

Відповідно до ч. 3 ст. 623 ЦК України та ч. 3 ст. 225 ГК України, розмір збитків (упущеної вигоди) повинен визначатися з урахуванням ринкових цін, що існували у день пред'явлення вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

У свою чергу, упущена вигода це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. При визначенні упущеної вигоди (неодержаних доходів) враховуються вжиті кредитором заходи для їх одержання, про що свідчить звернення із відповідним позовом до суду. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей.

В даний час ФОП ОСОБА_4 не припинила свою підприємницьку діяльність та в разі наявності рекламної конструкції в подальшому могла б використовувати площину за відповідну плату, а позивач в свою чергу отримувати дохід, оскільки договір між ними не розірвано та він фактично діяв до 31.05.2018 року.

Таким чином, з урахуванням наведеного суд вважає, що спірний протокол підлягає скасуванню, дії УКВ щодо демонтажу є незаконними та підлягає стягненню з відповідачів матеріальна шкода та збитки у вказаному вище розмірі.

У відповідності до ст. 56 Конституції України , кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За цією нормою Конституції України відшкодування шкоди в обов'язковому порядку передує встановлення судом незаконності рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових чи службових осіб та щоб ця шкода була завдана саме цими рішеннями, діями та бездіяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 320 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 3, 4 ст. 47 ГК України, держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист майнових прав підприємця. Вилучення державою або органами місцевого самоврядування у підприємця основних і оборотних фондів, іншого майна допускається відповідно до статті 41 Конституції України на підставах і в порядку, передбачених законом. Збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами чи юридичними особами, органами державної влади чи органами місцевого самоврядування його майнових прав, відшкодовуються підприємцю відповідно до цього Кодексу та інших законів.

На підставі ст. 1174 Цивільного кодексу України , шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Частиною першою ст. 2 КАС України , передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами частини 1 статті 19 КАС України , юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України , доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Окрім того, відповідачі при здійсненні своїх повноважень керувалися окрім спеціальних законів та підзаконних актів, рішенням 17 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області, VI скликання від 28.12.2011 року № 3/9 Про затвердження Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами в м. Мелітополі з додатками, згідно якого покладено функції у сфері рекламних відносин на робочий орган, виконувати ті чи інші дії, яке діяло на час виникнення даних спірних правовідносин.

Однак, рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 20.04.2018 року вищевказане рішення міської ради було визнано нечинним з моменту прийняття, що в свою чергу тягне за собою незаконність рішень, прийнятих на підставі даного рішення.

Враховуючи зазначене суд вважає, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню вартість робіт по монтажу елементів конструкції рекламного щита в сумі 8455 грн., вартість послуг автокрану та автотранспорту в розмірі 3500 грн., збитки спричинені незаконним демонтажем рекламного засобу в розмірі 8320 грн. та судові витрати.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням ч. 1 ст. 139 КАС України, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 8784,80 грн. які складаються з: 1600 грн. - судовий збір за подання позову; 704,80 грн. - судовий збір за подання позову про збільшення позовних вимог; 6000грн. - витрати по сплаті судової будівельно-технічної експертизи; 480 грн. - судовий збір, пов'язаний з поданням заяви про проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Керуючись 10 , 12 , 19 , 20 , 72-77 , 90 , 94 , 192 , 193 , 210 , 211 , 241-246 , 286 КАС України , суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, ОСОБА_2 комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області, ОСОБА_3 підприємства Водоканал про визнання не чинними та скасування рішень - задовольнити частково:

Визнати незаконним та скасувати протокол № 3 засідання комісії з питань розміщення реклами у м. Мелітополі від 15.09.2017 в частині перенесення належних фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 двох рекламних щитів на рівноцінні місця для подальшого їх розташування за адресами: вул. Ломоносова (навпроти зупинки транспорту Елеваторний та по вул. Ломоносова (біля магазину Товари для дому ).

Визнати незаконними дії ОСОБА_2 комунальної власності Мелітопольської міської ради Запорізької області по демонтажу 29.09.2017 рекламного щита належного ОСОБА_1 по просп. 50-річчя Перемоги (навпроти магазину Непоседа ) в м. Мелітополі Запорізької області.

Зобов'язати Комунальне підприємство Водоканал Мелітопольської міської ради Запорізької області, Ідентифікаційний код 03327090, повернути демонтовану 29.09.2017 року рекламну конструкцію (щит) по просп. 50-річчя Перемоги (навпроти магазину Непоседа ) в м. Мелітополі Запорізької області ОСОБА_1.

Стягнути солідарно з Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, ідентифікаційний код 02140811, юридична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Грушевського, буд. 5, та ОСОБА_2 комунальної власності Мелітопольської міської ради Запорізької області, ідентифікаційний код 25716739, юридична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чернишевського, буд. 26, солідарно на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння, вул. Трудова, буд. 9: вартість робіт пошкодженого рекламного щита по монтажу елементів конструкції рекламного щита в сумі 8455 /вісім тисяч чотириста п'ятдесят путь/ грн. 00 коп.; вартість послуг автокрану та автотранспорту в розмірі 3500 /три тисяч п'ятсот/ грн. 00 коп.; збитки спричинені незаконним демонтажем рекламного засобу в розмірі 8 320 /вісім тисяч триста двадцять/ грн. 00 коп..

Стягнути солідарно з бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, ідентифікаційний код 02140811, юридична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Грушевського, буд. 5, та ОСОБА_2 комунальної власності Мелітопольської міської ради Запорізької області, ідентифікаційний код 25716739, юридична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чернишевського, буд. 26 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння, вул. Трудова, буд. 9, судові витрати в сумі 8784 /вісім тисяч сімсот вісімдесят чотири / грн . 80 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Л.В. Колодіна