Постанова

від 01.10.2019 по справі 320/7434/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2019 року м. Дніпросправа № 320/7434/17

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області

на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 квітня 2019 року (головуючий суддя Колодіна Л.В.)

у справі № 320/7434/17

за позовом ОСОБА_1

до виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області, Комунального підприємства Водоканал Мелітопольської міської ради Запорізької області

про визнання незаконними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, стягнення матеріальної шкоди та стягнення збитків, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області, Комунального підприємства Водоканал Мелітопольської міської ради Запорізької області, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с.171), просив:

визнати незаконним та скасувати протокол № 3 засідання комісії з питань розміщення реклами у м. Мелітополі від 15.09.2017 року в частині перенесення належних фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 двох рекламних щитів на рівноцінні місця для подальшого їх розташування за адресами: вул. Ломоносова (навпроти зупинки транспорту Елеваторний та по вул. Ломоносова (біля магазину Товари для дому );

визнати незаконними дії Управління комунальної власності Мелітопольської міської ради Запорізької області по демонтажу 29.09.2017 року рекламного щита належного ОСОБА_1 по просп. 50-річчя Перемоги (навпроти магазину Непоседа ) в м. Мелітополі Запорізької області та зобов`язати відповідачів повернути рекламну конструкцію позивачу;

зобов`язати Комунальне підприємство Водоканал Мелітопольської міської ради Запорізької області, Ідентифікаційний код 03327090, повернути демонтовану 29.09.2017 року рекламну конструкцію (щит) ОСОБА_1 ;

стягнути з Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, ідентифікаційний код 02140811 та Управління комунальної власності Мелітопольської міської ради Запорізької області, ідентифікаційний код 25716739, солідарно на користь ОСОБА_1 : - вартість робіт пошкодженого рекламного щита по монтажу елементів конструкції рекламного щита в сумі 8455 грн.;- вартість послуг автокрану та автотранспорту в розмірі 3500 грн.;- збитки спричинені незаконним демонтажем рекламного засобу в розмірі 9680 грн.; - судові витрати: витрати по сплаті судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 6000 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600+704,80+480 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 до 02.08.2018 здійснював підприємницьку діяльність в сфері розміщення реклами на власних рекламних носіях (щити, бігборди, перетяжки тощо), на підставі виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами строком до 15.05.2018. Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 31.08.2017 № 159 Про затвердження схеми благоустрою затверджена схема благоустрою території в м . Мелітополі по просп. 50-річчя Перемоги ( від вул. Гоголя до вул. Пушкіна ) згідно з додатками 1, 2, 3 та по бульв. 30-річчя Перемоги згідно з додатками 4, 5. 22.09.2018 позивач отримав лист від Управління комунальної власності № 1430/01-15 від 18.09.2017 разом з витягом із протоколу № 3 засідання комісії з питань розміщення реклами у м. Мелітополі від 15.09.2017, згідно яких запропоновано позивачу перенести вказані рекламні щити на рівноцінні місця для подальшого їх розташування за адресами: вул. Ломоносова (навпроти зупинки транспорту Елеваторний та по вул. Ломоносова (біля магазину Товари для дому ). Позивач вважає вказане рішення та дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Крім того, приймаючи до уваги, що позивач не погодився з даною йому пропозицією про перенос належних йому рекламних носіїв, 29.09.2017 УКВ за допомогою техніки КП Водоканал здійснено демонтаж належної позивачу рекламної конструкції по просп. 50-річчя Перемоги (навпроти магазину Непоседа ), що взагалі суперечить вимогам Закону України Про рекламу та Типовим правилам, і призвело до спричинення позивачеві матеріальних збитків.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15.04.2019 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано протокол № 3 засідання комісії з питань розміщення реклами у м. Мелітополі від 15.09.2017 в частині перенесення належних фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 двох рекламних щитів на рівноцінні місця для подальшого їх розташування за адресами: вул. Ломоносова (навпроти зупинки транспорту Елеваторний та по вул. Ломоносова (біля магазину Товари для дому ).

Визнано незаконними дії Управління комунальної власності Мелітопольської міської ради Запорізької області по демонтажу 29.09.2017 рекламного щита належного ОСОБА_1 по просп. 50-річчя Перемоги (навпроти магазину Непоседа ) в м. Мелітополі Запорізької області .

Зобов`язано Комунальне підприємство Водоканал Мелітопольської міської ради Запорізької області, Ідентифікаційний код 03327090, повернути демонтовану 29.09.2017 року рекламну конструкцію (щит) по просп. 50-річчя Перемоги (навпроти магазину Непоседа ) в м. Мелітополі Запорізької області ОСОБА_1 .

Стягнуту солідарно з Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, ідентифікаційний код 02140811, юридична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Грушевського, буд. 5, та Управління комунальної власності Мелітопольської міської ради Запорізької області, ідентифікаційний код 25716739, юридична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чернишевського, буд. 26, солідарно на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_7 : вартість робіт пошкодженого рекламного щита по монтажу елементів конструкції рекламного щита в сумі 8455 /вісім тисяч чотириста п`ятдесят путь/ грн. 00 коп.; вартість послуг автокрану та автотранспорту в розмірі 3500 /три тисяч п`ятсот/ грн. 00 коп.; збитки спричинені незаконним демонтажем рекламного засобу в розмірі 8 320 /вісім тисяч триста двадцять/ грн. 00 коп..

Стягнуто солідарно з бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, ідентифікаційний код 02140811, юридична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Грушевського, буд. 5, та Управління комунальної власності Мелітопольської міської ради Запорізької області, ідентифікаційний код 25716739, юридична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чернишевського, буд. 26 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_7 , судові витрати в сумі 8784 /вісім тисяч сімсот вісімдесят чотири/ грн. 80 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що виконання судового рішення фактично не можливе у зв`язку із відсутністю підприємницької діяльності позивача, що в свою чергу призведе до порушення законодавства, недоотримання коштів міським бюджетом. Поверненням конструкції на попереднє місце з одночасною виплатою матеріальної компенсації призведе до продовження незаконної підприємницької діяльності.

Стосовно визнання незаконним та скасування протоколу №3 засідання комісії з питань розміщення реклами у місті від 15.09.2017 відповідач-1 повідомив, що комісія з питань розміщення реклами в місті Мелітополі була (на час прийняття рішення) консультативно-дорадчим органом, створеним при виконавчому комітеті Мелітопольської міської ради, на яку покладено забезпечення координації діяльності органів місцевого самоврядування, розповсюджувачів реклами, контролюючих та узгоджувальних органів, громадських організацій, та яка уповноважене виконувати функції у сфері реклами у місті.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 20.04.2018 у справі № 320/7106/17 було визнано не чинним з моменту прийняття рішення Мелітопольської міської ради № 125 від 14.06.2018 та від 28.12.2011 №3/9, якими затверджено Порядок розміщення об`єктів зовнішньої реклами в м. Мелітополі, та рішення виконкому Мелітопольської міської ради від 19.12.2013 №224/1, яким створено комісію з питань розміщення реклами в місті Мелітополі, на підставі яких розглядались та приймались рішення щодо укладання договорів на тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів,надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

За таких обставин відповідач-1 зазначає, що визнання судом нечинним рішення колегіального органу (комісії) яка не існує, є не обґрунтованим.

Рішенням виконкому Мелітопольської міської ради Запорізької області від 31.08.2017 №159 були затверджені схеми благоустрою по просп. 50-річчя Перемоги (від вул. Гоголя до вул. Пушкіна) та бульв . 30-річчя Перемоги. У зв`язку зі схемою рекламні щити, які попадають у зону реконструкції, а також є перешкодою при виконанні будівельно-монтажних робіт у зоні дії будівельної техніки потребують демонтажу. Питання щодо надання пропозицій власнику рекламних засобів щодо нових рівноцінних місць для перенесення об`єктів зовнішньої реклами та подальшого їх розміщення, було розглянуто на засіданні комісії з питань розміщення реклами в м. Мелітополі (№3 від 15.09.2017), яка на той час існувала. Комісією було прийнято рішення надати власнику рівноцінне місце, відповідно до зонування території міста, для перенесення вищезазначених рекламних засобів та подальшого їх розташування за адресами: вул. Ломоносова (навпроти зупинки транспорту Елеваторний ), вул. Ломоносова (біля магазину Товари для дому ). Вважає, що позивачем не доведено та не надано належних та допустимих доказів, що надані пропозиції нерівноцінні для переносу рекламних конструкцій, тобто таких, які б знаходились в інших територіальних зонах, ніж ті, в яких на момент затвердження схеми благоустрою розміщені були рекламні конструкції. Зауважує, що управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради не вчиняла незаконних дій щодо демонтажу рекламної конструкції ОСОБА_1 , а лише повідомило власника про виконання робіт з благоустрою на зазначеній території та про необхідність вжиття заходів щодо її звільнення.

Представник відповідача-1, представники відповідачів-2, 3 в судове засідання не з`явились, про час і місце судового засідання означені особи повідомлені судом належним чином.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення залишити без змін.

В судовому засіданні представником позивача подано письмову заяву, в якій позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача судові витрати на правову допомогу в сумі 6000,00 грн. за складення відзиву на апеляційну скаргу та участь представника позивача у судових засіданнях в апеляційному суді.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця 31.10.1994 проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с.4-5), який здійснював підприємницьку діяльність в сфері розміщення реклами на власних рекламних носіях (щити, бігборди, перетяжки, тощо), на підставі виданих Мелітопольською міською радою в особі робочого органу - управління комунальною власністю Мелітопольської міськради дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Станом на 02.08.2018 ОСОБА_1 припинив свою підприємницьку діяльність, що підтверджується відповідними записами в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 31.08.2017 № 159 Про затвердження схеми благоустрою затверджена схема благоустрою території в м .Мелітополі по просп.50-річчя Перемоги (від вул.Гоголя до вул. Пушкіна ) згідно з додатками 1, 2, 3 та по бульв. 30-річчя Перемоги згідно з додатками 4, 5.

В зв`язку з цим, як вказано в рішенні, виникла необхідність зміни місця розташування належних позивачу рекламних засобів, які розташовані на вказаній території на підставі дозволів № 56/08 та № 33/08.

На вказаній ділянці розташовані належні позивачу рекламні щити (дозвіл № 33/08 на розміщення на розміщення окремо розташованого рекламного щита за адресою: м. Мелітополь, просп. 50-річчя Перемоги, (навпроти будинку в„– 15 ), зі строком дії до 24.04.2018 та дозвіл № 56/08 на розміщення окремо розташованого рекламного щита за адресою: м. Мелітополь, просп. 50-річчя Перемоги , зі строком дії до 15.05.2018).

22.09.2017 позивачем отримано лист від 18.09.2017 Управління комунальної власності разом з витягом із протоколу № 3 засідання комісії з питань розміщення реклами у м.Мелітополі від 15.09.2017, згідно якому позивачеві запропоновано перенести вказані рекламні щити на рівноцінні місця для подальшого їх розташування за адресами: вул.Ломоносова (навпроти зупинки транспорту Елеваторний та по вул.Ломоносова (біля магазину Товари для дому ).

Позивачеві надано строк для переносу належних йому рекламних носіїв - десятиденний термін з моменту отримання листа, тобто до 02.10.2017.

Судом першої інстанції встановлено, відповідачами не заперечується, що 29.09.2017 УКВ за допомогою техніки КП Водоканал здійснено демонтаж належної позивачу рекламної конструкції по просп. 50-річчя Перемоги (навпроти магазину Непоседа ).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про неправомірність прийняття відповідачем-1 протокольного рішення, оформленого протоколом № 3 засідання комісії з питань розміщення реклами у м. Мелітополі від 15.09.2017, про перенесення належних фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 двох рекламних щитів на рівноцінні місця для подальшого їх розташування за адресами: вул. Ломоносова (навпроти зупинки транспорту Елеваторний та по вул. Ломоносова (біля магазину Товари для дому ).

Встановлені у справі обставини свідчать, що рішенням виконкому Мелітопольської міської ради Запорізької області № 224/1 від 19.12.2013 створена комісія з питань розміщення реклами в м. Мелітополі, на яку безпосередньо покладені функції регулювання відносин з питань розміщення короткочасної зовнішньої реклами в м. Мелітополі, питань демонтажу рекламоносіїв, та правових відносин між Управлінням комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області (відповідач-2) та суб`єктами господарської діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України Про рекламу розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами.

Згідно п.3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами № 2067 зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

У відповідності до п.5 Типових правил № 2067 для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

В даному випадку робочим органом є управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради.

За приписами п.6 Типових правил № 2067 до повноважень робочого органу, серед іншого, належать: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу чи про відмову у його наданні; видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради; ведення інформаційного банку даних місць розташування рекламних засобів, плану їх розміщення та надання в установленому порядку інформації для оновлення даних містобудівного кадастру населених пунктів.

Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу (п.24 Типових правил № 2067).

Пунктом 28 Типових правил № 2067 встановлено, що у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу, які зумовлюють необхідність зміни місця розташування рекламного засобу, робочий орган у семиденний строк письмово повідомляє про це розповсюджувача зовнішньої реклами. У десятиденний строк з початку зміни містобудівної ситуації, реконструкції, ремонту, будівництва робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами інформацію про інше рівноцінне місце. У разі досягнення згоди щодо нового місця розташування рекламного засобу вносяться зміни у дозвіл.

Відшкодування витрат, пов`язаних з демонтажем та монтажем рекламного засобу на новому місці, здійснюється відповідно до договору з власником місця розташування рекламного засобу.

Плата за надання робочим органом послуг, пов`язаних із зміною місця розташування рекламного засобу, не справляється. Строк дії дозволу продовжується на час, необхідний для вирішення питання про надання рівноцінного місця. Після закінчення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу розповсюджувач зовнішньої реклами має пріоритетне право на розташування рекламного засобу на попередньому місці.

При цьому Типовими правилами № 2067 не визначена процедура узгодження (погодження) зміни місця розташування рекламного засобу з розповсюджувачем зовнішньої реклами.

Відповідно до п. 10 Типових правилам № 2067 тільки на стадії надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами робочий орган перевіряє місце розташування рекламного засобу, зазначене у заяві розповсюджувачем зовнішньої реклами, на предмет надання на заявлене місце зареєстрованого в установленому порядку дозволу і відповідно до п.16 вказаних Типових правил погоджує видачу такого дозволу з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), а також з відповідними, зазначеними у цьому пункті органами.

Про необхідність зміни місця розташування рекламного засобу і надане інше рівноцінне місце розповсюджувач зовнішньої реклами відповідно до наведених вище правових норм лише повідомляється робочим органом.

Зі свого боку розповсюджувач зовнішньої реклами може погодитись або не погодитись із запропонованим іншим місцем розташування рекламного засобу.

У разі досягнення згоди щодо нового місця розташування рекламного засобу вносяться зміни у дозвіл. Відмова від переносу рекламної конструкції до іншого рівноцінного місця є підставою припинення дії договору на розміщення рекламного засобу та скасування дозволу.

Виходячи з наведених правових норм, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що оскільки функції робочого органу у сфері розміщення реклами у м.Мелітополі покладені Мелітопольською міською радою на Управління комунальної власності, яке в свою чергу не вправі перекладати свої функції на інший орган, створена виконавчим комітетом комісія не вправі приймати відповідні рішення у сфері розміщення реклами.

Отже, оскаржуване позивачем рішення, оформлене протоколом комісії з питань розміщення реклами у м. Мелітополі № 3 від 15.09.2018, прийнято органом, в повноваження якого не входить вирішення питань у відносинах, що виникають, зокрема, у процесі розповсюдження зовнішньої реклами.

Таким чином означене рішення комісії з питань розміщення реклами у м. Мелітополі не відповідає критеріям, визначеним в ч.2 ст.2 КАС України, є неправомірним і підлягає скасуванню.

Стосовно наведених відповідачем-1 в апеляційній скарзі обставин щодо скасування в судовому порядку рішення виконкому Мелітопольської міської ради від 19.12.2013 №224/1, яким створено означену вище комісію з питань розміщення реклами в місті Мелітополі, апеляційний суд зазначає, що дійсно за змістом рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 20.04.2018 у справі № 320/7106/17 суд визнав нечинним з моменту прийняття рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, ідентифікаційний код 02140811, № 224/1 від 19.12.2013 Про створення комісій з питань розміщення реклами с м. Мелітополі та втрату чинності рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 18.04.2013 року № 60/04 .

Втім, в подальшому ухвалою від 27.04.2018 у справі № 320/7106/17 Мелітопольським міськрайонним судом виправлено описку в частині помилкового зазначення номеру та дати рішення Мелітопольської міської ради Запорізької області Про створення комісій з питань розміщення реклами с м. Мелітополі та втрату чинності рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради з огляду на пред`явлені позовні вимоги у цій справі.

Отже, з урахуванням вказаної ухвали рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 20.04.2018 у справі № 320/7106/17 визнано нечинним та скасовано рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, ідентифікаційний код 02140811, № 171/1 від 14.09.2017 Про створення комісій з питань розміщення реклами с м. Мелітополі та втрату чинності рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 26.05.2016 № 97 .

Щодо решти позовних вимог, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про їх задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

За правилами ч.5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зміст вказаної норми слід розглядати виключно в контексті з іншими нормами Кодексу адміністративного судочинства України щодо юрисдикції адміністративних судів та учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень (ч.4 ст.46 КАС України).

За визначенням в ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єкт владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (п.7 ч.1 ст.4) - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Виходячи із змісту вказаних правових норм, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій. При цьому визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

В даному випадку правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем-3 з приводу демонтажу належних позивачеві споруд, не носять публічно-правового характеру, оскільки виконання КП Водоканал певних робіт з демонтажу належної позивачу рекламної конструкції не є делегуванням публічно-владних управлінських функцій, тому відповідач-3 не набуває статусу суб`єкта владних повноважень у спірних відносинах.

З цих же підстав відсутній публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем-2, оскільки є недостатнім поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його рішення, дії чи бездіяльність.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень, дій чи бездіяльності є способом захисту цивільних прав та інтересів.

В даному випадку заявляючи позовні вимоги про визнання незаконними дій відповідачів-2, 3 щодо демонтажу тимчасових споруд, які перебували у власності позивача, про зобов`язання вчинення певних дій та відшкодування збитків, позивач фактично оскаржує право вільного володіння своїм майном, тобто цивільні майнові права.

Отже, у даній справі спір в цій частині фактично стосується не оскарження дій суб`єктів владних повноважень, пов`язаних з реалізацією їх компетенції у сфері управління, а права власності на нерухоме майно.

З огляду на встановлене, апеляційний суд вважає, що між позивачем та відповідачем-2 і відповідачем-3 немає жодних правовідносин, які б мали ознаки публічно-правових відносин, спір в цій частині не є публічно-правовим, оскільки існує спір про право, що виключає можливість його розгляду за правилами адміністративного судочинства.

З цих же підстав не підлягають задоволенню і вимоги щодо відшкодування позивачеві визначеної ним матеріальної шкоди, яка складається з вартості робіт пошкодженого рекламного щита по монтажу елементів конструкції рекламного щита, вартості послуг автокрану та автотранспорту в розмірі, із збитків, спричинених незаконним демонтажем рекламного засобу в розмірі.

Дана справа в цій частині, виходячи з суб`єктного складу сторін та суті спору, підлягає розгляду цивільним судом, внаслідок чого провадження у справі у відповідній частині вимог підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції під час розгляду даної справи зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи та наявним у справі доказам, невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.317, 319 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову та закриття провадження у відповідній частині, внаслідок чого рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

За приписами ч. 6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Статтею 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За правилами ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139).

Отже з огляду на прийняте рішення, підлягають компенсації понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом, в сумі 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 238, 310, 315, 317, 319, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області задовольнити частково.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізького районного суду від 15 квітня 2019 року у справі № 320/7434/17 скасувати, прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати протокол № 3 засідання комісії з питань розміщення реклами у м. Мелітополі від 15.09.2017 в частині перенесення належних фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 двох рекламних щитів на рівноцінні місця для подальшого їх розташування за адресами: вул. Ломоносова (навпроти зупинки транспорту Елеваторний та по вул. Ломоносова (біля магазину Товари для дому ).

В іншій частині провадження в адміністративній справі закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко