Ухвала

від 23.04.2019 по справі 320/2526/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 23.04.2019 Справа № 320/2526/19

ЗапоріЗЬКИЙ Апеляційний суд

Провадження№ 11-сс/807/368/19 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1 Єдиний унікальний № 320/2526/19Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника-адвоката ОСОБА_7 (дистанційно),

підозрюваного ОСОБА_8 (дистанційно),

розглянувши у відкритому судовому засіданні, дистанційно, в режимі відеоконференції з Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області, в апеляційному порядку матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня 2019 року,

в с т а н о в и л а:

ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 , погодженого прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України.

Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 20.00 години до 08.00 години наступного дня строком на два місяці, тобто до 29 травня 2019 року включно, без застосування електронних засобів контролю.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 обов`язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої.

Згідно зі змістом судового рішення, слідчий Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .

Клопотання обґрунтовано тим, що 28.03.2019 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_8 маючи умисел направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я, керуючись корисливими мотивами, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у приміщенні КП «Центральна міська аптека» № 15, яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. М. Грушевського. буд. № 16, де здійснив напад на потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я, шляхом демонстрації пістолету, наявного при ньому, заволодів майном, а саме:

- 2 (двома) ампулами ліків «Налбуфін» об`ємом по 10 мг/мл. 1 мл, кожна, вартістю за одну 26 гривень, загальною вартістю 52 гривні;

- медичним шприцом об`ємом 5,0 мл, вартістю 2 гривні 40 копійок, чим спричинив ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загально суму 54 гривні 40 копійок.

Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у розбійному нападі з метою заволодіння чужим майном, А поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), тобто у кримінальному правопорушенні (злочині), передбаченому ч.1 ст.187 КК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні умисного корисного тяжкого злочину, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров`я потерпілого, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 вчинить інше кримінальне правопорушення, з метою ухилення від кримінального покарання, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого та обираючи підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 20.00 години до 08.00 години наступного дня, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення та наявність ризиків, але в забезпечення запобігання ризикам, які передбачені ст.177 КІ1К України, необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його фактичного проживання та покладенням на ОСОБА_8 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Саме такий запобіжний захід буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Крім того, при розгляді клопотання слідчий суддя врахував те, що підозрюваний ОСОБА_8 раніше не судимий, спричинена майнова шкода в розмірі 54 гривні 40 копійок є незначною.

В апеляційній скарзі прокурор вказує, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню як незаконна у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального правопорушення. Вважає, що слідчим суддею не в достатній мірі взято до уваги суспільно небезпечний характер кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_8 , характер вчиненого ним злочину та особу підозрюваного, наявність встановлених ризиків під час досудового розслідування, які зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та об`єктивно, у своїй сукупності дають достатні, обґрунтовані підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого у громадському місці - аптеці, у денний час доби, із застосування зброї, потерпілими у кримінальному провадженні є жінки, одна із яких є особою похилого віку. Також, слідчим суддею не взято до уваги, що ОСОБА_8 не має стійких соціальних зв`язків, не працює, на теперішній час він ще обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, а саме у самовільному залишенні військової частини або місця служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби), обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні знаходиться на розгляді Центрально-Міського районного суду м. Кривий ріг Дніпропетровської області.

Саме ці обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, але судом не враховані всі наявні у клопотанні слідчого ризики, суспільна небезпечність кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_8 , спосіб його вчинення, обставини та їх обґрунтування, у зв`язку з чим безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання слідчого та зроблені неправильні висновки щодо застосування до підозрюваного іншого, більш м`якого запобіжного заходу.

На підставі викладеного, просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача про суть судового рішення та доводи апеляційної скарги; прокурора, який просив задовольнити вимоги апеляційної скарги; підозрюваного та його захисника, які проти задоволення апеляційної скарги заперечували, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає у зв`язку з наступним.

У відповідності з вимогами ст.ст.177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Згідно вимогам ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.

Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України, з урахуванням того, що обґрунтованість висунутої стосовно ОСОБА_8 підозри в апеляційній скарзі та при апеляційному перегляді не оспорюється, зазначені висновки слідчого судді перевірці не підлягають.

В оскаржуваній ухвалі слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.194 КПК України, враховано наявність обґрунтованої підозри, перевірені обставини щодо існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також оцінено сукупність обставин, які враховуються при обранні обмежувальних свободу заходів, зокрема, можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам визначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання, поставлене слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , слідчий суддя врахував вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у його рішенні від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції», попереднє ув`язнення не повинне бути передвісником наступного покарання у виді позбавлення волі та не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від 29 вересня 2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Враховуючи факти, встановлені у судовому засіданні та матеріали, на які посилався слідчий та прокурор, слідчий суддя постановляючи ухвалу прийшов до висновку, що при розгляді клопотання про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу, прокурор довів обставини, передбачені п.1 ч.1 ст.194 КПК України, тобто, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, проте на переконання слідчого судді, слідчий і прокурор в судовому засіданні не довели недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного для запобігання ризикам передбаченим п.п.1, 4, 5 ст.177 КПК України, на наявність яких, міститься посилання в клопотанні.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена кримінальним процесуальним кодексом.

Зважаючи на обставини, встановлені у судовому засіданні, зокрема, вагомість наявних доказів, що вказують на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_8 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкості покарання, яке йому загрожує, даних про особу підозрюваного, який провину свою у вчиненні злочину визнав, раніше не судимий, проте на розгляді Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу знаходиться кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, де запобіжний захід не обирався і остаточне рішення за яким ще не прийнято, має постійне місце проживання, де проживає разом з матір`ю, яка тяжко хворіє після перенесеного інсульту та паралізована, що свідчить про міцність його соціальних зв`язків, обставини досудового розслідування, спричинена майнова шкода є незначною, беручи до уваги мету і підстави застосування запобіжних заходів, що передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу менш суворого, ніж тримання під вартою (про який клопотав слідчий), у вигляді домашнього арешту з 20.00 години до 08.00 години наступного дня з покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, що може в достатній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 слідчий суддя, керуючись дискреційними повноваженнями, прийшов до висновків, які колегія суддів вважає правильнимиі такими, що узгоджуються з вимогами кримінального процесуального закону, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідають практиці Європейського суду з прав людини.

Що стосується доводів прокурора, які зазначені в апеляційній скарзі, то вони в більшій мірі є аналогічними тим, які були зазначені в клопотанні слідчого. Слідчим суддею їм була дана належна оцінка, з якою фактично не погоджується апелянт. Натомість, колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді, на відміну від доводів прокурора, є правильними, вмотивованими і обґрунтованими.

Посилання прокурора в апеляційній скарзі на тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, вчинення злочину в громадському місці із застосуванням зброї відносно особи похилого віку, суспільно небезпечні наслідки, які настали, та можливу міру покарання у виді позбавлення волі у випадку визнання його винуватості мають місце, однак хоч суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризиків, визначених ст.177 КПК України, потребу позбавлення особи волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину (правові позиції ЄСПЛ, викладені в п.74 рішення у справі «Мамедова проти Росії»).

Колегія суддів, з урахуванням даних, щодо особи підозрюваного, який раніше не судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також наявності в провадженні іншого суду кримінального провадження щодо ОСОБА_8 , погоджується з можливістю існування ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду та можливого вчинення іншого кримінального правопорушення. При цьому, колегія суддів погоджується з тим, що під час розгляду клопотання, та під час апеляційного розгляду провадження, стороною обвинувачення не було доведено, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти заявленим ризикам.

Що стосується існування ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то слідчим та прокурором у судовому засіданні не було доведено наявності зазначеного ризику, що підозрюваний здійснював спроби перешкоджання кримінальному провадженню.

Таким чином, відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого та обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя, з дотриманням вимог ст.ст.177, 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінив всі обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу і належним чином вмотивував своє рішення.

З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів, оскільки, вказуючи про наявність ризиків, слідчий не навів будь-яких переконливих доводів щодо їх існування, обставини, викладені в клопотанні слідчого, які вказують на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України є лише припущеннями, які жодним чином не підтверджені.

Крім того, матеріали провадження не містять відомостей, що підозрюваний після застосування запобіжного заходу порушував його умови. Навпаки, після застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, умов вказаного запобіжного заходу не порушував і дотримувався покладених на нього обов`язків, прибув в судове засідання під час апеляційного перегляду провадження. Вказані обставини додатково свідчать про правильність прийнятого слідчим суддею рішення.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть безумовне скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня 2019 року, якою відмовлено взадоволенні клопотанняслідчого МелітопольськогоВП ГУНПв Запорізькійобласті ОСОБА_10 ,погодженого прокуроромМелітопольської місцевоїпрокуратури ОСОБА_9 ,про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_8 ,підозрюваного увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.187КК України,та доостаннього застосованозапобіжний західу виглядідомашнього арештуз 20.00години до08.00години наступногодня строком на два місяці, тобто до 29 травня 2019 року включно, без застосування електронних засобів контролю, - без змін.

Ухвала Запорізького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4