Постанова

від 17.09.2020 по справі 320/2526/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2526/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області (правонаступник Головного управління ДФС у Київській області) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ЕЛ СІ Інвестмент Україна" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ЕЛ СІ Інвестмент Україна" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Київській області (правонаступник Головного управління ДФС у Київській області) подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

25 серпня 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від позивача, в якому він просить апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області (правонаступник Головного управління ДФС у Київській області) залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з частиною 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ці ж категорії справ зазначено і в частині четвертій статті 12 КАС України, згідно з якою вони розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (справа незначної складності), у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

А тому клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області (правонаступник Головного управління ДФС у Київській області) про розгляд справи у відкритому судовому засіданні не підлягає задоволенню.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 21.02.2019 року по 20.03.2019 року податковим органом проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за січень 2019 року.

За результатами камеральної перевірки ТОВ "ДЖІ ЕЛ СІ Інвестмент Україна" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за січень 2019 року, податковим органом оформлено акт камеральної перевірки від 20.03.2019 року №449/10-36-12-02/31581321.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "ДЖІ ЕЛ СІ Інвестмент Україна" вимог ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, чим позивачем порушено вимог пп.200.1, п.п. "а" п.200.4, п.200.12 ст.200 ПК України, внаслідок чого відмовлено у бюджетному відшкодуванні у розмірі 261632,00 грн.

Позивачем подано до податкового органу заперечення на акту перевірки, які залишено без задоволення, а висновки акту перевірки - без змін.

На підставі акта камеральної перевірки Головним управління ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.04.2019 року №0001481202 згідно з яким, виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період січень 2019 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 261632 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ " АВАЛАКС" укладено договір поставки обладнання № 298 від 27.06.2018 року.

Відповідно до п.1.1. даного договору постачальник приймає на себе зобов`язання здійснити поставку (комплексне оснащення торгового об`єкта покупця) торгового, холодильного, технологічного, нейтрального та іншого обладнання, асортимент та кількість якого вказані в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною його, а покупець зобов`язується прийняти обладнання та сплатити ціну у відповідності до умов цього договору.

Згідно з даними специфікації № 2/299 від 27.06.2018 року було поставлено обладнання, а саме: компресорна станція на базі 4-х компресорів Bitzer 2 CES-4Y з щитом керування.

В умовах договору вказана передоплата за обладнання у розмірі 60%, що дає можливість постачальнику здійснити розрахунок зі своїм продавцем даного обладнання, оскільки ТОВ "АВАЛАКС" не є виробником даного обладнання.

Загальна сума специфікації № 2/299 від 27.06.2018 року становить 961 481,65 грн. Станом на 05.06.2019 року ТОВ "Джі ЕЛ Сі Інвестмент Україна" зробило оплату по даній специфікації в повному обсязі.

Позивачем надано банківську виписку за період з 01.07.2018 року по 31.12.2018 року, відповідно до якої позивач провів розрахунок з ТОВ "АВАЛАКС" в сумі 7185384,51 грн., а також надає видаткову накладну № PH 0000197 від 29.05.2019 року про фактичне отримання компресорної станції на базі 4-х компресорів Bizer 2CES-4Y з щитом керування.

До бюджетного відшкодування заявлено суму ПДВ у розмірі 261632,00 грн., віднесену до податкового кредиту за наслідками отримання товарів від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України, а саме: сума 320000,00 грн., сплачена позивачем на банківський рахунок Київської митниці ДФС платіжним дорученням № 39 від 22.05.2017, як передоплата за митне оформлення та сума 15000,00 грн., сплачена позивачем на банківський рахунок Київської митниці ДФС платіжним дорученням № 40 від 22.05.2017 року, як передоплата за митне оформлення. З них сума 269 658,82 грн. (20% = 134 829,41 х 2) як оплат податку на додану вартість по митним деклараціям № UA125270/2017/863232, UA125270/2017/863230.

Для підтвердження даної операції позивачем надано міжнародну товарно-транспортну накладну CMR № 0243090 та контракт купівлі-продажу № 2017/03 від 20.03.2017 року з "UGUR SOGUTMA MAKINALAF SANAYI VE TICARET," A.S. (Турція), відповідно до п.1.1. даного контракту "UGUR SOGUTM. MAKINALARI SANAYI VE TICARET," A.S. (Турція) приймає на себе зобов`язання продати та поставити, позивач приймає на себе зобов`язання прийняти та оплатити нове технологічне обладнання (морозильні ларі), згідно з даними Специфікації.

Позивач придбав морозильні камери у ПрАТ "ЖЛК-Україна" і потім надав в оренду придбане обладнання тому ж ПрАТ "ЖЛК-Україна", при цьому в останні місяці позивач зменшив обсяги постачання послуг по оренді.

На підтвердження даного факту позивачем надано до суду договір купівлі-продажу обладнання № 23/01/17-1 від 23.01.2017 року, додаткову угоду № 1 від 24.02.2017 року, додаткову угоду № 2 від 09.03.2017 року та акт звірки за 2017 рік, відповідно до якого сторонами розрахунок проведений у повному обсязі.

Відповідно до договору оренди обладнання № ДЖ-24/01/17-01 від 24.01.2017 року та на підставі актів прийому-передачі № 1 від 01.02.2017 року, № 2 від 01.03.2017 року, № 3 від 01.04.2017 року, № 4 від 23.05.2017 № 5 від 01.06.2017 року, № 6 від 01.07.2017 року, № 7 від 01.09.2017 року, № 8 01.03.2018 року, № 9 від 01.04.2018 року ТС "Джі Ел Сі Інвестмент Україна" передав в користування морозильне обладнання ПрАТ "ЖЛК-Україна". Актом прийому-здачі обладнання від 30.09.2018 року ПрАТ "ЖЛК-Україна" повернув морозильне обладнання орендодавцю - ТОВ "Джі Ел Сі Інвестмент Україна", що і пояснює зменшення обсягів постачання послуг по оренді.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг .

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вищевикладених положень вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов`язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин, контрагенти позивача були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платники податку та їм присвоєно індивідуальні податкові номери.

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесені відповідні зміни.

Системний аналіз наведених законодавчих норм свідчить про те, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0001481202 від 22.04.2019 року.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області (правонаступник Головного управління ДФС у Київській області) залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.