Постанова

від 24.04.2019 по справі 329/809/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 24.04.2019 Справа № 329/809/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 329/809/17 Головуючий у 1 інстанції: Новікова Н.В.

провадження № 22-ц/807/1130/19 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Маловічко С.В.

суддів: Бєлки В.Ю.

ОСОБА_2

при секретарі: Бєловій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 27 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Комунальної установи Чернігівська центральна районна лікарня Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області, Комунальної установи Запорізька обласна клінічна лікарня Запорізької обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунальна установа Обласний клінічний наркологічний диспансер Запорізької обласної ради, виконуючий обов'язки головного лікаря Комунальної установи Чернігівська центральна районна лікарня Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області ОСОБА_5, головний лікар Комунальної установи Запорізька обласна клінічна лікарня Запорізької обласної ради ОСОБА_6, про захист права споживача та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до КУ Чернігівська центральна районна лікарня Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області, КУ Запорізька обласна клінічна лікарня Запорізької обласної ради, в якому просив суд: 1) зобов'язати Комунальну установу Чернігівська центральна районна лікарня видати наказ про внесення виправлення у медичну карту та історію хвороби стаціонарного хворого - пацієнта ОСОБА_3 від 02 жовтня 2015 року, в графі діагноз зазначення про Алкогольне сп'яніння викреслити та підтвердити записом Виправленому вірити , засвідчити підписом лікуючого лікаря, а у разі його відсутності підписом завідуючого відповідним відділенням та печаткою закладу охорони здоров'я; 2) зобов'язати Комунальну установу Запорізька обласна клінічна лікарня видати наказ про внесення виправлення у медичну карту та історію хвороби стаціонарного хворого - пацієнта ОСОБА_3 від 03 жовтня 2015 року та у листок непрацездатності серія АГН № 907402 про звільнення від роботи з 03 жовтня 2015 року до 09 листопада 2015 року, а саме: в графі діагноз слова Алкогольне сп'яніння викреслити та підтвердити записом Виправленому вірити , підписом лікуючого лікаря, у разі його відсутності підписом завідуючого відповідним відділенням та печаткою закладу охорони здоров'я.

В обґрунтування позову зазначив, що 02 жовтня 2015 року о 22.30 год. бригадою швидкої допомоги він був доставлений до КУ Чернігівська ЦРЛ Чернігівської районної ради Запорізької області як постраждалий внаслідок ДТП. У період перебування на лікуванні йому стало відомо про те, що черговим лікарем-хірургом КУ Чернігівська ЦРЛ ОСОБА_7 йому був встановлений попередній діагноз Алкогольне сп'яніння , який не був підтверджений належним чином, оскільки відсутні необхідні для такого діагнозу лабораторні дослідження при наявності забору крові.

В подальшому наявність в медичній карті та історії хвороби стаціонарного хворого КУ Чернігівська ЦРЛ формулювання Алкогольне сп'яніння у діагнозі потягло за собою інші наслідки. Цей безпідставний діагноз від первинного джерела був відображений у медичній карті та історії хвороби стаціонарного хворого за місцем його наступного лікування у КУ Запорізька обласна клінічна лікарня , куди його було доставлено 03.10.2015р. з Чернігівської ЦРЛ, а також у листку непрацездатності серія АГН № 907402, який був виданий йому КУ Запорізька ОКЛ , про звільнення від роботи з 03 жовтня 2015 року до 09 листопада 2015 року.

Він не погодився з діагнозом Алкогольне сп'яніння , а тому звертався зі скаргами до КУ Обласний клінічний наркологічний диспансер щодо неправомірності встановленого вищевказаного діагнозу при наданні йому як постраждалому в ДТП (водію - учаснику руху) медичної допомоги 02.10.2015 року в КУ Чернігівська ЦРЛ . У результаті перевірки його звернення супроводжувальним листом Комунальної установи Обласний клінічний наркологічний диспансер від 25.12.2015 року № 4794 йому надіслано довідку про висновки проведеної службової комісійної перевірки, згідно висновку якої попередній діагноз Алкогольне сп'яніння , встановлений 02.10.2015 року в КУ Чернігівська ЦРЛ при наданні йому медичної допомоги, є необґрунтованим та визнаний таким, що має бути скасований.

Оскільки відповідачі вимог КУ Обласний клінічний наркологічний диспансер про вилучення з діагнозу вказівки про Алкогольне сп яніння не виконали, просив суд зобов язати їх видати відповідні накази про вилучення цього запису з медичних документів, що посвідчити належним чином підписами посадових осіб лікарень та засвідчити їх печатками закладів.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 27 листопада 2018 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

У відзиві на апеляційну скаргу КУ Чернігівська ЦРЛ вказує, що довідка наркологічного диспансеру, яку покладає в основу своїх позовних вимог позивач, не є належним доказом у справі, оскільки комісія вказаної установи не є правомочною здійснювати перевірки лікувальних закладів та надавати оцінку їх діяльності, а також надавати рекомендації та приписи. Вважає, що суд правильно визначився з характером спірних правовідносин, які не регулюються нормативними актами з приводу огляду водіїв транспортних закладів на предмет їх алкогольного стану, тому обґрунтовано, на думку відповідача, відмовив в задоволенні позову.

Інші учасники справи відзивів на апеляційну скаргу не надали, що не є перешкодою для проведення апеляційного розгляду справи у відповідності до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України.

КУ Обласна клінічна лікарня , КУ Обласний клінічний наркологічний диспансер явку своїх представників до апеляційного суду не забезпечили, але й про відкладення

розгляду справи клопотань не надавали.

Треті особи також, будучи повідомлені про судові засідання апеляційного суду, жодного разу до судового засідання не з явились.

За вказаних обставин, апеляційний розгляд відбувся у відсутності вказаних учасників справи, що є можливим за вимогами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_8, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення представника КУ Чернігівська ЦРЛ , який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За матеріалами справи встановлено, що 02 жовтня 2015р. о 22.30 год. бригадою швидкої ОСОБА_3 був доставлений до КУ Чернігівська ЦРЛ як постраждалий у ДТП водій, у зв язку з чим був оглянутий лікарем-хірургом ОСОБА_9

Після огляду йому одночасно з основним діагнозом було встановлено стан алкогольного сп яніння , про що було внесено відомості до медичної картки та історії хвороби.

03.10.2015р. його було направлено на проходження лікування до КУ Запорізька обласна клінічна лікарня , де вказані діагнози, зокрема, і вказівка про алкогольне сп яніння були перенесені до картки стаціонарного хворого цього закладу, а після виписки у випадний листок непрацездатності.

В позові вказував, що вказівки про його алкогольне сп яніння у медичній документації є безпідставними, на що вказує встановлення такого діагнозу з порушенням, що підтверджується довідкою комісійної перевірки, проведеної на підставі його звернення КУ Обласний клінічний наркологічний диспансер , тому просив зобов язати КУ Чернігівська ЦРЛ та КУ Запорізька ОКЛ видати накази про викреслення зазначення про алкогольне сп яніння з вказаних медичних документів.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вказував, що підставами вказаного позову позивач визначив порушення КУ Чернігівська ЦРЛ Чернігівської селищної ради порядку проведення медичного огляду на стан сп'яніння, визначеного Інструкцією № 400/666, що, на його думку, послугувало підставою для встановлення неправильного діагнозу.

Але вказана Інструкція № 400/666 прийнята відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України Про міліцію , Про дорожній рух та Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними , постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду , і тому не регулює діяльність лікарів при огляді доставленого з ДТП пацієнта, на що вказує і той факт, що медичний огляд позивача ОСОБА_3 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння на підставі вказаних інструкцій не проводився.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають встановленим обставинам, зібраним доказам у сукупності та вимогам норм матеріального права, на підставі яких судом вирішено справу.

В апеляційній скарзі позивач знову посилається на висновки комісії КУ Обласний клінічний наркологічний диспансер № 4794 від 25.12.2015р., згідно з якими попередній діагноз Алкогольне сп'яніння , встановлений ОСОБА_3 02.10.2015 у Комунальній установі Чернігівська центральна районна лікарня Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області при наданні йому медичної допомоги, є необґрунтованим та визнаний таким, що має бути скасованим. Підставою висновку є те, що медичний огляд ОСОБА_3 на стан сп'яніння проведений з порушенням п. 3.10 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.09.2009 №400/666, оскільки не був протягом 90 днів збережений контрольний зразок крові ОСОБА_3, а тому відповідно до п.3.22 Інструкції висновок його результатів є недійсним ( а.с. 8-9 т.1).

Між тим, суд з цього приводу правильно визнав, що вказаний висновок носить лише рекомендаційний характер, а медична установа, яка склала його на вимогу позивача, не має повноважень надавати будь-які приписи неспеціалізованим з цієї галузі лікарням.

КУ Чернігівська ЦРЛ не є підзвітною чи підконтрольною КУ Обласний клінічний наркологічний диспансер , та має свої відомчі та локальні нормативні акти, на підставі яких проводить огляд пацієнтів, доставлених швидкою допомогою , зокрема, і з місяця ДТП.

Суд першої інстанції з цього приводу в ході розгляду справи ретельно проаналізував вимоги вказаних нормативних актів та встановив наступне.

Відповідно до наказу КУ Чернігівська центральна районна лікарня Чернігівського району Запорізької області від 02.01.2015 № 7 Про обсяги обов'язкового обстеження на стан сп'яніння під час отримання медичної допомоги з приводу травм побутового, виробничого або кримінального характеру в КУ Чернігівська центральна районна лікарня ЧРР Запорізької області основою медичного висновку по питанню станів, пов'язаних зі споживанням алкоголю, повинні служити дані всебічного медичного огляду. Після його завершення виробляється відбір видихуваного повітря або біологічних рідин організму для дослідження їх на наявність алкоголю. Лабораторні дослідження (сечі, слини або змив ротової порожнини) при проведенні огляду є обов'язковими. Кров для аналізів на алкоголь варто брати у виняткових випадках тільки за медичними показниками (наприклад, важкі травми, отруєння й т.і.) (п.1.2). Характер і послідовність проведення біологічних проб визначається лікарем (фельдшером) залежно від особливостей клінічного стану обстежуваного. У випадках сумнівної картини алкогольного сп'яніння необхідно піддавати аналізу різні біологічні середовища (п.1.3). Зразки біологічних середовищ, узятих в особи, відносно якої провадиться дослідження для визначення алкоголю, бажано зберігати в установі охорони здоров'я, де проводився огляд, протягом не менш 35 днів. В будь-якому випадку результати з'ясування стану сп'яніння заносяться до медичної картки пацієнта (п. 1.4).

Тимчасова інструкція про порядок медичного обстеження для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння, затверджена заступником міністра охорони здоров'я СРСР 01.08.1988 року за № 06-14/33-14, наказ МОЗ СРСР від 08.09.1988 № 694 Про заходи щодо подальшого обстеження для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння , застосовують для визначення сп'яніння у випадках обстеження на стан сп'яніння осіб, які перебувають на робочому місці, спільний наказ МОЗ, МВС України № 400/666 від 09.09.2009 застосовуються тільки у випадках визначення стану алкогольного сп'яніння робітниками органів внутрішніх справ з метою застосування адміністративної відповідальності до особи, яка керувала автотранспортним засобом (п. 2.1) (а.с.178-179 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що доставлений до КУ Чернігівська ЦРЛ ОСОБА_3 оглядався лікарем-хірургом як пацієнт за положеннями наказу № 4 від 02.01.2015р. Про обсяги обов'язкового обстеження на стан сп'яніння під час отримання медичної допомоги з приводу травм побутового, виробничого або кримінального характеру в КУ Чернігівська центральна районна лікарня ЧРР Запорізької області .

Тому стан алкогольного сп яніння визначався у нього як пацієнта як за зовнішнім оглядом, так і шляхом аналізу вмісту крові, що відповідає положенням вказаного наказу по лікарні.

Відтак, суд правильно встановив, що його огляд не відбувався на підставі Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.09.2009 №400/666, на яку посилалась комісія наркологічного диспансері у висновку № 4794 від 25.12.2015р., та відповідний документ про такий огляд не складався, про що, зокрема, свідчить Журнал реєстрації оглядів на стан сп'яніння КУ Чернігівська ЦРЛ Чернігівської селищної ради 02.10.2015, згідно відомостей якого позивач ОСОБА_3 на стан сп'яніння в установі не оглядався (а.с.180-181 т.1).

Разом з тим, у крові пацієнта ОСОБА_3 виявлено алкоголь, а тому лікар мав зазначити про цей виявлений стан, як будь-який інший стан пацієнта на наслідками первинного огляду.

В скарзі ОСОБА_3 зазначає також, що відомості про забір його крові є суперечливими щодо часу відбору у нього крові на аналіз, яким встановлено наявність алкоголю в крові.

Але судом ці обставини з ясовувались та встановлено, що зазначення про 11 годину є помилковим, оскільки пацієнт ОСОБА_3 поступив до лікарні о 22.30 год., а тому є опискою 11 год. замість 23 год.

Колегія з цим погоджується, оскільки всі бланки дослідження крові на рівень вмісту алкоголю в крові мають однакові дані, зокрема, дата доставки крові в лабораторію - 03.10.15р. о 00 год. 05 хв., а дата та час отримання результату - 01 год. 05 хв. (Т. 2 а.с. 23-25).

Отже, це є одним і тим же аналізом, тільки з помилково записаним часом взяття крові на аналіз 11 год. та виправленим часом 23 год., проте суті це не змінює, бо алкоголь у крові виявлено.

Що стосується доводів про проведення якісного аналізу крові, але кількісний вміст алкоголю не проводився, то в даному випадку знову ж таки, Інструкцією про огляд пацієнтів в загальній лікарні такі дослідження не передбачені, а Інструкція № 400/666 до таких випадків не застосовується.

Таким чином, лікар зобов язаний констатувати те, що він виявив при огляді пацієнт, та відображати всі результати аналізів у заведеній на пацієнта медичній документації.

Та підстав для покладення обов зку на адміністрацію установи видати наказ про виключення встановленого оглядом пацієнта та аналізом крові стану алкогольного сп яніння колегія не вбачає.

Крім того, оспорюючи відомості про такий свій стан в лікарняному для забезпечення виплат за ним грошових коштів за тимчасову непрацездатність, позивач має спрямовувати вимоги до роботодавця та в тій справі доводити, що такий його стан зазначено помилково або безпідставно.

Якщо ж на меті є оспорювання такого стану як водієм, який був учасником ДТП, то такий його огляд лікарем без підпису нарколога буде відповідним документом у тих правовідносинах.

Колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, тому у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 27 листопада 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 26 квітня 2019 року.

Головуючий: Маловічко С.В.

Судді: Бєлка В.Ю.

ОСОБА_2