Рішення

від 10.07.2007 по справі 11/347/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/347/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "10" липня 2007 р.                                                 Справа №  11/347/07

  м. Миколаїв

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю “Матадор”

(03151, м.Київ, вул..Волинська, 48/50)

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “АТП-14827”

(54031, м.Миколаїв, вул.Комінтерна, 34)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Парканський О.Л. –директор, Шевчук О.М. - дов. від 09.07.2007р.

від відповідача: Василенко В.В. –дов. №30 від 13.06.2007р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 22502,38 грн. основного боргу, 2054,19 грн. пені, 362,5 грн. –3% річних, 309,19 грн. держмита , 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 6000,0 грн. витрат на послуги адвоката.

          Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що підставою для проведення розрахунків має бути видаткова накладна, а не вантажні декларації ТОВ “Міст-експрес”; товар, вартість якого стягується позивачем, відповідач не отримував, тому і обов'язку по його оплаті у нього виникло.

          03.07.2007р. від позивача надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання, оскільки позивачем не надано доказів того, що невжиття вказаних  заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи,  суд –

в с т а н о в и в:

На виконання умов договору №1712 від 08.08.2006р., позивач поставив відповідачу товар на суму 22502,38 грн., що підтверджено доданими до позовної заяви видатковою накладною №м27689 від 10.10.2006р. та довіреністю на отримання товару ЯЛЦ №925339 від 02.10.2006р.

          Посилання відповідача на неотримання товару, відхиляються судом з наступних підстав.

Пунктом 5 Договору сторони передбачили, що поставка здійснюється на умовах DDP, що  відповідно до Правил “ІНКОТЕРМС-2000” передбачає обов'язок продавця нести всі ризики та витрати пов'язані з доставкою товару за його місцем призначення, та обов'язок покупця прийняти поставку товару та транспортний документ.

Поставка товару була оплачена продавцем та 11.10.2006р. здійснена Службою доставки “Міст-Експрес”, що підтверджується відміткою на вантажній декларації   КЕ 177595.

Підпис на видатковій накладній №м27689 від 10.10.2006р. та передача позивачу довіреності на отримання товару також свідчить про його отримання відповідачем.

Таким чином, всі передбачені умовами договору обов'язки постачальника по передачі товару були виконані останнім.

Згідно п.4.1 Договору сторони встановили, що розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється на рахунок постачальника (позивач у справі) в безготівковій формі протягом 14 діб з моменту підписання уповноваженим представником покупця, визначеного довіреністю, видаткових накладних, які засвідчують факт передачі товару, та є невід'ємними частинами договору.

Оскільки видаткова накладна підписана представником відповідача 10.10.2006р., то оплату товару підприємство повинно було здійснити в строк до 24.10.2006р.

Відповідач свої зобов'язнання по договору не виконав, за отриманий товар не розрахувався.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

На день розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 24.10.2006р. по 07.05.2007р. у сумі 362,5 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані у відповідності з діючим законодавством та підлягають задоволенню.

На підставі п.10.1. Договору та у відповідності до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” позивачем нарахована пеня за  період з 24.10.2006р. по 07.05.2007р. у сумі  2054,19 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, пеня може стягуватись позивачем лише за період  з 24.10.2006р. по 24.04.2007р.

Розмір пені, яка підлягає стягненню уточнено судом та визначено у сумі 1917,94 грн., виходячи з  наступного розрахунку:

-     з 24.10.2006р. по 24.04.2007р. (183 дн., ставка НБУ- 8,5%)

22502,38  грн. х 17% х 183 дн. / 365 = 1917,94 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Що стосується стягнення з відповідача 6000,0 грн. витрат на послуги адвоката, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

              Статтею 44  ГПК України  передбачено,  що  до  складу  судових витрат входить оплата послуг адвоката.  В контексті цієї норми, судові витрати за участь  адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались,  та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

              Відповідно до    частини    3    статті   48   ГПК України витрати,  що підлягають сплаті  за  послуги  адвоката,  визначаються у порядку встановлено Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України “Про адвокатуру”,  котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України,  який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або  помічника  адвоката  не  менше двох  років,  склав  кваліфікаційні іспити,  одержав свідоцтво про право на  зайняття  адвокатською  діяльністю  та  прийняв  Присягу адвоката України.

Таким чином,  стаття 44 ГПК України передбачає  відшкодування  сум  як  судових витрат,  які  були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 15.03.2007р. позивачем було укладено з ТОВ “Юридичне бюро “ЛОіД” Договір про надання юридичних послуг. Платіжним дорученням №234 від 04.05.2007р. позивач перерахував ТОВ “Юридичне бюро “ЛОіД” 6000,0 грн., в якості оплати за надані юридичні послуги.

          Таким чином, сума визначена до  сплати  у  договорі  про  надання  юридичних  послуг не  відноситься  до  складу  судових  витрат  і  не підлягає  стягненню з відповідача.

          Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

          Приймаючи до уваги, що при поданні позову позивачем сплачено державне мито виходячи також з вартості юридичних послуг у сумі 6000,0 грн., які не підлягають обкладенню державним митом, то 60,0 грн. держмита підлягають поверненню з держбюджету як надлишково сплачені.

          Судові витрати підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “АТП-14827”, 54031, м.Миколаїв, вул.Комінтерна, 34 (р/р 260061298030081 в МФ ВАТ “Кредит промбанк”, МФО 326007, код ЄДРПОУ 03117843) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Матадор”, 03151, м.Київ, вул..Волинська, 48/50 (р/р 26003008070 в ВАТ  „Банк “Український капітал”, МФО 320371, код ЄДРПОУ 30177411) 22502,38 грн. основного боргу, 362,5 грн. –3% річних, 1917,94 грн. пені, 247,83 грн. держмита  та 117,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  В решті позову відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України в особі Відділенні Державного казначейства м.Миколаєва (р/р №31118095700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО  826013, код ЄДРПОУ  - 23626096) сплачене позивачем по пл. дорученню №168  від 29.03.2007р. державне мито у сумі 60,0 грн.

          5. В задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          У разі подання  апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

   Суддя                                                        К.Л.Василяка