Рішення

від 24.04.2019 по справі 300/439/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2019 р. справа № 300/439/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кафарського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Лудчак А.В.,

представника позивача Розкошинського А.М.,

представник відповідача Маліновської М.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Данея до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000121202 та №0000131202 від 22.02.2019, -

В С Т А Н О В И В:

28.02.2019 товариство з обмеженою відповідальністю Данея (далі - позивач, ТзОВ Данея ) звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000121202 та №0000131202 від 22.02.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення положень податкового законодавства, необґрунтовано за наслідками проведеної перевірки виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000121202 від 22.02.2019, яким застосовано до ТзОВ Данея штрафні санкції з податку на додану вартість із вироблених товарів (робіт, послуг) на суму 271 620,00 грн. та №0000131202 від 22.02.2019, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість всього у сумі 228 845,00 грн., в тому числі за основним платежем - 183 076,00 грн. та за штрафними санкціями - 45 769,00 грн. Позивач вважає визначення вказаних грошових зобов'язань безпідставними, помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 даний позов залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.

У зв'язку із усуненням недоліків, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

На адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду 04.04.2019 від позивача надійшла заява про залучення товариства з обмеженою відповідальністю Вартіс в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, мотивуючи заяву тим, що підставою винесення відповідачем оскаржених податкових повідомлень-рішень є укладення позивачем з ТзОВ Вартіс фіктивних договорів (т. 2 а.с. 236-237).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 у задоволенні заяви позивача про залучення товариства з обмеженою відповідальністю Вартіс в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Данея до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000121202 та №0000131202 від 22.02.2019 - відмовлено (т. 2 а.с. 249-251).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 29.03.2019 (т. 2 а.с. 236-230). У відзиві представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечила та в обґрунтування своїх заперечень відмічає, що відповідно до наказу Головного управління ДФС у Івано-Франківській області від 17.01.2018 за №62 відповідачем проведено документальну перевірку декларування від'ємного значення та достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок в сумі 6 080 280 грн. товариства з обмеженою відповідальністю Данея за листопад 2018 року згідно із затвердженим планом перевірки. Аналізом відображення показників даних податкової звітності з податку на додану вартість встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ТзОВ Данея завищено податковий кредит при отриманні товарів від ТзОВ Вартіс в загальній сумі 335 349,00 грн. Крім того, встановлено порушення порядку заповнення Додатку 3 Розрахунок суми бюджетного відшкодування , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 за №21, зі змінами та доповненнями, щодо Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, в результаті чого платником невірно визначено та задекларовано суму бюджетного відшкодування, чим порушено п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: ТзОВ Данея завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 183 076,00 грн., в тому числі за серпень 2018 року - на 63 729,00 грн. та за вересень 2018 року - на 119 347,00 грн. Окрім того, представник відповідача вказує на те, що згідно договору №86/18-ІФ від 20.02.2018, укладеного між ТзОВ Данея (покупець), та ТзОВ Вартіс (постачальник), здійснювалась поставка металопродукції, однак відповідно до Єдиного реєстру судових рішень, в провадженні Генеральної прокуратури України перебуває кримінальне провадження №42017000000003443 від 30.10.2017 за ч. 2 ст. 364 КК України, відкрите, в тому числі, щодо контрагента позивача - ТзОВ Вартіс . Тому, позивачем протягом травня-листопада 2018 року безпідставно відображено в податковому обліку операції по оформлених документах на придбання товарів у ТзОВ Вартіс . Вказане, на думку представника відповідача, спростовує реальність здійснення господарських операцій - реальність фактичного отримання товарів ТзОВ Данея від ТзОВ Вартіс . Отже, позивачем безпідставно відображено в податковому обліку податкові накладні за операціями, які фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах, а також за податковими накладними, які суперечать законодавчим та нормативним актам і не можуть вважатися належно оформленими документами податкової звітності. За таких обставин, Головне управління ДФС в Івано-Франківській області просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

05.04.2019 від представника позивача на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив, в якій він просив задовільнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що заперечення відповідача у відзиві є не аргументовані, а тому підлягають відхиленню (т. 1 а.с. 239-241). Так, відмічено, що відповідач акцентує увагу на тому, що в ході проведеної перевірки ними встановлено завищення позивачем податкового кредиту при отриманні товарів від ТзОВ Вартіс на загальну суму 335 349,00 грн., при цьому, відповідач ні в самому відзиві, ні в додатках до нього не надає жодного доказу на підтвердження вказаного. Водночас, відповідач посилається на те, що ТзОВ Вартіс є фігурантом кримінального провадження №42017000000003443 від 30.10.2017, внесеного до ЄРДР та підслідного Генеральній прокуратурі України, однак, ТзОВ Данея та її посадові особи жодним чином не згадуються в рамках даного кримінального провадження. Представник позивача зазначає, що твердження відповідача про те, що ТзОВ Вартіс здійснювало незаконні фінансові операції з іншими юридичними особами не може розглядатися доказом обгрунтованості позиції ГУ ДФС в Івано-Франківській області, оскільки це не стосується правовідносин між ТзОВ Данея та ТзОВ Вартіс , при цьому, позивачем надано всі можливі докази на підтвердження реальності виконання сторонами домовленостей за договорами та здійснення господарських операцій - фактичного отримання товарів ТзОВ Данея від ТзОВ Вартіс .

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов повністю з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, просила суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши позовну заяву, відзив, відповідь на відзив, письмові докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Данея зареєстроване 29.12.1993 як юридична особа та перебуває на податковому обліку, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка міститься в матеріалах справи (т. 1 а.с. 16-21).

Відповідно до пункту 200.11 статті 200 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПК України) в порядку, встановленому на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, відповідно до наказу Головного управління ДФС у Івано-Франківській області від 17.01.2018 за №62 заступником начальника відділу інших галузей економіки управління аудиту Головного управління ДФС в Івано-Франківській області Карковською Ольгою Михайлівною та старшим державним ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС в Івано-Франківській області Янко Людмилою Мирославівною проведено документальну перевірку декларування від'ємного значення та достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок в сумі 6 080 280,00 грн. товариства з обмеженою відповідальністю Данея , податковий номер 20540833 за листопад 2018 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.12.2018 за №9285753715) згідно із затвердженим планом перевірки.

За результатами вищевказаної перевірки складено акт від 06.02.2019 за №109/09-19-12-02-11/20540833, яким встановлено порушення пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6. статті 198, пункту 200.1, абзацу б пункту 200.4 статті 200 та відповідно до абзацу в пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, TзOB Данея завищено податковий кредит при отриманні товарів від ТзОВ Вартіс в загальній сумі 335 349 грн., в тому числі по періодах: травень 2018 року - 37 327 грн., червень 2018 року - 53 893 грн., липень 2018 року - 63729 грн., серпень 2018 року - 62515 грн., вересень 2018 року - 35615 грн., жовтень 2018 року - 47 533 грн., листопад 2018 року - 34737 грн., що вплинуло на розмір відшкодованої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку в загальній сумі - 183076 грн., в тому числі: серпень 2018 року - 63729 грн. та вересень 2018 року - 119347 грн.

На підставі висновків акту від 06.02.2019 за №109/09-19-12-02-11/20540833 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області, а саме:

- №0000121202 від 22.02.2019, яким застосовано до ТзОВ Данея штрафні санкції з податку на додану вартість із вироблених товарів (робіт, послуг) на суму 271 620,00 грн.;

- №0000131202 від 22.02.2019, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість всього у сумі 228 845,00 грн., в тому числі за основним платежем - 183 076,00 грн. та за штрафними санкціями - 45 769,00 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду, в якому просив їх скасувати.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Висновки Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про допущення позивачем вказаних вище порушень ґрунтуються на тому, що відповідачем в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від постачальника до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Такий висновок відповідача ґрунтується на тому, що згідно Єдиного реєстру судових рішень, в провадженні Генеральної прокуратури України перебуває кримінальне провадження №42017000000003443 від 30.10.2017 за ч. 2 ст. 364 КК України, відкрите, в тому числі, щодо одного з контрагентів позивача - ТзОВ Вартіс , з яким ТзОВ Данея уклало договір №86/18-ІФ від 20.02.2018 про постачання металопродукції. Враховуючи наведене, відповідач дійшов до висновку про відсутність реальності господарських операцій позивача з ТзОВ Вартіс , а тому позивачем протягом травня-листопада 2018 року безпідставно відображено в податковому обліку операції по оформлених документах на придбання товарів у ТзОВ Вартіс . У зв'язку з цим, відповідач вважає, що первинні бухгалтерські документи, складені на оформлення операцій між ТзОВ Данея та ТзОВ Вартіс , не мають юридичної сили, не можуть бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку, оскільки не відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а також статті 44 Податкового кодексу України.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до від'ємного значення з цього податку та формування податкового кредиту з податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Окрім того, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до положень абзацу б пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, судом встановлено наступне.

Одним із видів діяльності товариства з обмеженою відповідальністю Данея є 25.62 механічне оброблення металевих виробів .

В межах своєї діяльності 20.02.2018 ТзОВ Данея (покупець) уклало договір №86/І8-ІФ з ТзОВ Вартіс (постачальник) про поставку металопродукції.

Згідно п. 2.1. даного договору, кількість, та асортимент та розгорнута номенклатура товару, що передається за цим договором, зазначається у рахунках-фактурах та видаткових накладних постачальника, які мають силу специфікації.

Пунктом 3.1 договору визначено, що загальна ціна договору складає загальну вартість переданого товару, яка визначається в усіх видаткових накладних.

В пункті 3.2 встановлено, що діюча ціна на момент відвантаження товару вказується у рахунках-фактурах постачальника та видаткових накладних.

Розділ 5 договору визначає умови передачі, здачі та приймання товару. Так, відповідно до пункту 5.2. договору №86/І8-ІФ від 20.02.2018, товар вважається переданий постачальником та прийнятий покупцем з моменту підписання видаткової накладної або акту прийому-передачі. З цього моменту переходить право власності на товар до покупця, яким за договором виступає ТзОВ Данея .

На виконання умов згаданого договору позивачем у період травня-листопада 2018 року придбано у ТзОВ Вартіс різного роду металопродукцію, зокрема: труби, листи, кутики, швелер, арматура тощо.

Контрагентом позивача - товариством з обмеженою відповідальністю Вартіс на поставлений товар виписано розрахунки-фактури (т.1 а.с. 60-84), видаткові накладні (т.1 а.с. 99, 101, 103, 105-106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 123, 125-127, 129, 131, 133, 135, 137, 139-140, 142, 144) із зазначенням постачальника та одержувача товарів, найменування товару, його кількості, ціни без податку на додану вартість, суми податку на додану вартість, загальної суми, дати складення.

Також підтверджуючими первинними документами здійснення господарських операцій між ТзОВ Данея та ТзОВ Вартіс щодо поставки металопродукції у період травня-листопада 2018 року є товарно-транспортні накладні із зазначенням вантажовідправника, вантажоодержувача, замовника, автомобіля, автомобільного перевізника, а також найменування товару, який перевозиться, його кількості, загальної суми та дати складення ТТН (т. 1 а.с. 100, 102, 104, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 124, 128, 130, 132, 134, 136, 138, 141, 143, 145).

Позивачем проведено розрахунок з ТзОВ Вартіс за поставлену металопродукцію, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень (т. 1 а.с. 174-193).

Окрім цього, суд встановив, що ТзОВ Вартіс реалізувало ТзОВ Данея металопродукцію зі складу металопрокату площею 1 960 кв. м., що знаходиться по вул. Хриплинська, 11 у м. Івано-Франківську, який згідно договору оренди нерухомого майна від 25.05.2017 за №14-О контрагент позивача (ТзОВ Вартіс ) орендує у Державного підприємства Івано-Франківський котельно-зварювальний завод (т. 2 а.с. 9-15).

Також ТзОВ Вартіс для здійснення господарських операцій 01.09.2016 укладено договір №01/09/Б-ТР з ФОП ОСОБА_5 про надання послуг з організації перевезень автомобільним транспортом по території України (т. 2 а.с. 17-19) та додаткову угоду №1 від 28.12.2017 до вказаного договору (т. 1 а.с. 20).

Крім того, травня-листопада 2018 року складено акти здавання-приймання наданих послуг/виконаних робіт (т. 2 а.с. 33-57).

Суд також витребовував у позивача докази щодо використання вищезазначеної металопродукції, отриманої від ТзОВ Вартіс , у своїй діяльності.

Так, позивачем 22.04.2019 надано суду договори на реалізацію товарів КД Конструктор металевий , пресформ та інших виробів виготовлених з металу, отриманого від ТзОВ Вартіс : ТОВ Ленів , ТОВ Корпорація Зіко , ТОВ Мікрол , ТОВ Андреал , ТОВ Юджин ЛТД , ТОВ Захід-Пром , ТОВ ЗПУЄ , ТОВ Електрік Груп , ТОВ ЮОН , ТОВ Інтелеком (т. 3 а.с. 32-101), видаткові накладні №15 від 28.11.2018 (т. 3 а.с. 102) і №16 від 03.12.2018 (т. 3 а.с. 103), зведену інформацію про використання металопродукції у виробництві, отриманої від ТзОВ Вартіс (т. 3 а.с. 104), технологічні регламенти виготовлення виробу Металевий конструктор (т. 3 а.с. 162-295, т. 4 а.с. 1-279, т. 5 а.с. 1-204), а також Додаток 3 Технологічний процес виготовлення та креслення деталей для ДК Конструктор металевий методом штампування (т. 5 а.с. 205-250).

Щодо посилань відповідача на кримінальне провадження №42017000000003443 від 30.10.2017 за ч. 2 ст. 364 КК України, яке відкрите, в тому числі, щодо контрагента позивача - ТзОВ Вартіс , суд звертає увагу, що в даних Єдиного державного реєстру судових рішень на час проведення перевірки позивача та прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, відсутні вироки суду, якими б було встановлено обставини зловживання владою або службовим становищем посадових осіб ТзОВ Вартіс та, як наслідок, нереальності здійснення господарських операцій щодо постачання металопродукції між ТзОВ Данея від ТзОВ Вартіс .

Відтак, висновки відповідача щодо вказаних обставин до завершення в установленому кримінальним процесуальним законом зазначеного вище кримінального провадження є передчасними, тобто фактично ґрунтуються на припущеннях контролюючого органу про неможливість здійснення контрагентом позивача господарських операцій з постачання металопродукції згідно договору №86/18-ІФ від 20.02.2018, укладеного між ТзОВ Данея (покупець) та ТзОВ Вартіс (постачальник).

Таким чином, висновок відповідача про те, що протягом травня-листопада 2018 року позивачем безпідставно відображено в податковому обліку операції по оформлених документах на придбання товарів у ТзОВ Вартіс є помилковим та безпідставним.

З огляду на вищевикладене, доводи відповідача щодо нереальності здійснення позивачем господарських операцій з ТзОВ Вартіс є надуманими та необґрунтованими.

Підсумовуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту сплачений ним податок на додану вартість протягом травня-листопада 2018 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, не спростованими суб'єктом владних повноважень, а тому підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0000121202 та №0000131202 від 22.02.2019слід визнати протиправними та скасувати.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Данея сплачений судовий збір у розмірі 7 506,98 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000121202 від 22.02.2019.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000131202 від 22.02.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 39394463) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Данея (вул. Микитенецька, 7А, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20540833) сплачений судовий збір у розмірі 7 506 (сім тисяч п'ятсот шість) грн. 98 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Кафарський В.В.

Рішення складене в повному обсязі 30 квітня 2019 р.