Рішення

від 25.04.2019 по справі 640/20895/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 квітня 2019 року № 640/20895/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Планета"

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТ Планета" (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач, контролюючий орган), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №478797/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №107 від 13 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №478792/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №108 від 13 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №478795/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №109 від 13 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №478794/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №110 від 13 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №478790/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №133 від 16 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №478793/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №159 від 20 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №478789/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №177 від 22 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №478787/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №225 від 28 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №478796/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №235 від 29 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №478791/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №253 від 30 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - оскаржувані рішення);

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних - податкові накладні, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ІТ Планета" (код ЄДРПОУ 40107071) №107 від 13 листопада 2017 року датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України 29 листопада 2017 року; №108 від 13 листопада 2017 року датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України 29 листопада 2017 року; №109 від 13 листопада 2017 року датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України 29 листопада 2017 року; №110 від 13 листопада 2017 року датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України 29 листопада 2017 року; №133 від 16 листопада 2017 року датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України 06 грудня 2017 року; №159 від 20 листопада 2017 року датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України 13 грудня 2017 року; №177 від 22 листопада 2017 року датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України 13 грудня 2017 року; №225 від 28 листопада 2017 року датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України 13 грудня 2017 року; №235 від 29 листопада 2017 року датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України 13 грудня 2017 року; №253 від 30 листопада 2017 року датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України 14 грудня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним надано до контролюючого органу і пояснення, і копії документів, якими підтверджуються реальність здійснення операцій по зупиненим податковим накладним. При цьому, в оскаржуваних рішеннях не зазначено в яких саме наданих документах містяться недоліки, а також яких саме документів не вистачає чи яку іншу інформацію необхідно надати.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 січня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов відповідач вказує, що саме на платнику податків лежить обов'язок надати весь перелік документів на підтвердження реальності здійснення господарської діяльності. Проте, позивачем надано копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідачем не будо доведено правомірності оскаржуваних рішень та не надано жодного доказу на їх обґрунтування.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ІТ Планета" складено та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №107 від 13 листопада 2017 року; №108 від 13 листопада 2017 року; №109 від 13 листопада 2017 року; №110 від 13 листопада 2017 року; №133 від 16 листопада 2017 року; №159 від 20 листопада 2017 року; №177 від 22 листопада 2017 року; №225 від 28 листопада 2017 року; №235 від 29 листопада 2017 року; №253 від 30 листопада 2017 року.

За результатами розгляду даних податкових накладних позивач отримав квитанції №1, в яких зазначено, що документи прийнято, реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567. За результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД:8471, 8518, 5844. . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення.

В подальшому, позивачем направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено.

За результатом розгляду поданих позивачем пояснень та документів Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №478797/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №107 від 13 листопада 2017 року; №478792/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №108 від 13 листопада 2017 року; №478795/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №109 від 13 листопада 2017 року; №478794/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №110 від 13 листопада 2017 року; №478790/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №133 від 16 листопада 2017 року; №478793/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №159 від 20 листопада 2017 року; №478789/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №177 від 22 листопада 2017 року; №478787/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №225 від 28 листопада 2017 року; №478796/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №235 від 29 листопада 2017 року; №478791/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №253 від 30 листопада 2017 року, які є ідентичними за змістом.

Відповідно до згадуваних рішень позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних у зв'язку із наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригувань.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач подав скарги до Державної фіскальної служби України у порядку, визначеному пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України. Позивач вказує, що рішення за результатом розгляду його скарг ним не отримані.

Незгода позивача з вказаними вище рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 № 2755-VI (далі по тексту - ПК України).

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі по тексту - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Аналогічні норми містяться й у підпункті 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначено вище, контролюючим органом було сформовано висновки про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 20171 року № 567.

Водночас, контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України відповідачем не вказано у квитанціях конкретних документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 20171 року № 567.

Так, Наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 753/30621 (далі по тексту - Наказ № 567) містить у собі пункт 4 наступного змісту: "Державній фіскальній службі України: до 25 червня 2017 року здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки".

Натомість, Критерії оцінки ступеня ризиків Наказу № 567 містить пункт 4 наступного змісту: "Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою".

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).

Зазначена комісія є самостійним суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства та приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 ПК України.

Як вже зазначалось судом, позивачем на адресу відповідача було направлено копії документів на підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських відносин.

Разом з тим, Комісією Державної фіскальної служби України, незважаючи на вищевказані документи позивача, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №478797/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №107 від 13 листопада 2017 року; №478792/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №108 від 13 листопада 2017 року; №478795/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №109 від 13 листопада 2017 року; №478794/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №110 від 13 листопада 2017 року; №478790/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №133 від 16 листопада 2017 року; №478793/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №159 від 20 листопада 2017 року; №478789/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №177 від 22 листопада 2017 року; №478787/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №225 від 28 листопада 2017 року; №478796/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №235 від 29 листопада 2017 року; №478791/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №253 від 30 листопада 2017 року.

З аналізу вказаних рішень судом встановлено, що в таких рішеннях не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

У свою чергу, абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" (далі по тексту - Постанова № 190) передбачено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з абзацом 2 Постанови № 190, підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16. статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації розрахунку коригування податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування".

Натомість в оскаржуваних рішеннях не зазначено чітких підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Таким чином, вказані вище рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не відповідають вимогам пункту 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені контролюючим органом не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

За таких обставин та враховуючи той факт, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №478797/40107071 від 26 грудня 2017 року; №478792/40107071 від 26 грудня 2017 року; №478795/40107071 від 26 грудня 2017 року; №478794/40107071 від 26 грудня 2017 року; №478790/40107071 від 26 грудня 2017 року; №478793/40107071 від 26 грудня 2017 року; №478789/40107071 від 26 грудня 2017 року; №478787/40107071 від 26 грудня 2017 року; №478796/40107071 від 26 грудня 2017 року; №478791/40107071 від 26 грудня 2017 року визнано судом протиправними та скасовано, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 13 листопада 2017 року; №108 від 13 листопада 2017 року; №109 від 13 листопада 2017 року; №110 від 13 листопада 2017 року; №133 від 16 листопада 2017 року; №159 від 20 листопада 2017 року; №177 від 22 листопада 2017 року; №225 від 28 листопада 2017 року; №235 від 29 листопада 2017 року; №253 від 30 листопада 2017 року датою їх фактичного отримання.

Частинами 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені вище податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено та не надано жодного доказу на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Планета" задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №478797/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №107 від 13 листопада 2017 року; №478792/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №108 від 13 листопада 2017 року; №478795/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №109 від 13 листопада 2017 року; №478794/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №110 від 13 листопада 2017 року; №478790/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №133 від 16 листопада 2017 року; №478793/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №159 від 20 листопада 2017 року; №478789/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №177 від 22 листопада 2017 року; №478787/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №225 від 28 листопада 2017 року; №478796/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №235 від 29 листопада 2017 року; №478791/40107071 від 26 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №253 від 30 листопада 2017 року.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ІТ Планета" (код ЄДРПОУ 40107071) №107 від 13 листопада 2017 року датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України 29 листопада 2017 року; №108 від 13 листопада 2017 року датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України 29 листопада 2017 року; №109 від 13 листопада 2017 року датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України 29 листопада 2017 року; №110 від 13 листопада 2017 року датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України 29 листопада 2017 року; №133 від 16 листопада 2017 року датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України 06 грудня 2017 року; №159 від 20 листопада 2017 року датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України 13 грудня 2017 року; №177 від 22 листопада 2017 року датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України 13 грудня 2017 року; №225 від 28 листопада 2017 року датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України 13 грудня 2017 року; №235 від 29 листопада 2017 року датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України 13 грудня 2017 року; №253 від 30 листопада 2017 року датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України 14 грудня 2017 року.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Планета" (01010, місто Київ, вулиця Івана Мазепи будинок 11А, офіс 54, код ЄДРПОУ 40107071) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 17 620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 39292197).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко