Рішення

від 26.04.2019 по справі 826/11012/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2019 року № 826/11012/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Лайфселл доКиївської міської митниці Державної фіскальної служби провизнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лайфселл (далі - позивач, ТОВ Лайфселл ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Київської міської митниці ДФС), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №100270004/2016/000042/2 від 21.06.2016 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 100270004/2016/00056 від 21.06.2016.

Позовні вимоги мотивовані тим, що підприємство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, натомість митним органом необґрунтовано відмовлено декларанту у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначивши митну вартість за другорядним методом (резервним).

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, з огляду на те, що оскаржені рішення винесено у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки в результаті контролю правильності визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, подані позивачем під час митного оформлення, містять розбіжності стосовно ціни товару та викликають сумніви у повноті врахування складових частин митної вартості. З огляду на вказане, митний орган дійшов до висновку про відсутність підстав для застосування основного методу визначення митної вартості товарів та застосував другорядний метод - резервний.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2016 позовну заяву повернуто позивачу з підстав неусунення недоліків, визначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2016 скасовано, а справу направлено на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2016 прийнято справу до провадження і призначено справу до судового розгляду.

На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл від 10.10.2017 №4081 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2017 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи № 826/11012/16 та вказану справу 20.10.2017 передано на розгляд судді Добрівській Н.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2017 прийнято до провадження адміністративну справу №826/11012/16, зобов'язати учасників процесу подати до канцелярії суду всі наявні документи та пояснення, які, на думку учасників процесу, мають значення для розгляду даної справи, крім тих, що вже наявні в матеріалах справи.

Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до пункту 10 підпункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив і просив відмовити у його задоволенні.

На підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, з метою побудови і модернізації власної мережі мобільного зв'язку третього покоління 3G, 19.03.2015, між позивачем та Хуавей Інтернейшнл ПТІ. ЛТД., Сінгапур (надалі - Постачальник) було укладено Договір АТМ15FSU249/00F8041500000Е (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору, Постачальник в порядку та на умовах Договору зобов'язувався поставити та передати у власність позивача, для використання в його господарській діяльності, товари (обладнання), а Покупець (позивач) зобов'язувався прийняти та оплатити такі товари (обладнання) відповідно до окремих Замовлень, за цінами, наведеними у Додатку № 1, котрий є невід'ємною частиною Договору.

Технічні специфікації передбачені Додатком № 4 до Договору (п. 1.2 Договору), лік, комплектність, кількість, вартість, строки поставки Товару вказуються в окремих Замовленнях на постачання - документах, які підписуються Сторонами і є невід'ємною частиною Договору (п. 1.3 Договору). Постачальник здійснює поставку товару на умова DAP у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс, в редакції 2010 року (п.2.1 Договору).

Додатковою угодою №3/1 від 15.02.2016 до Договору, сторони домовились внести зміни до Договору, зокрема:

- п. 3.1 Договору викладено в наступній редакції - ...Ціни визначені в Додатку №1 Прайс лист (Перелік цін) до цього Договору та виражені в доларах США. До цін, визначених в Додатку №1 до Договору, може бути застосована знижка на Обладнання та Програмне забезпечення від 1% до 99,99% з проведенням за Обладнання та Програмне забезпечення по цінах з урахуванням наданих у розмірі від 1% до 99,99% відповідно… .

- п. 3.2 Договору доповнено другим абзацом наступного змісту - .. Сторони застосовують ціни, визначені в Додатку №1 Прайс лист до цього Договору із застосованими від 1% до 99,99% знижками на Обладнання та забезпечення, при проведенні оплати за Обладнання та Програмне забезпечення, при проведенні оплати Обладнання та Програмне забезпечення, яке буде поставлене... .

Додатковою угодою № 4 від 15.03.2016 до Договору, сторони домовилися, що загальна вартість товару, придбаного покупцем у 2015 році перевищила 30 мільйонів доларів США, Постачальник відповідно до п. 3.1 Договору, надає Покупцеві (позивачу) знижку стосовно цін та кількості товару, у розмірі визначеному у цій додатковій угоді. Сторони також домовились внести зміни до додатку 1 Прайс лист до договору та доповнити його: цінами та обсягом, зазначеними у Додатковій угоді № 1 до Замовлення на постачання № 15/4530057470 до Договору.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Замовлення на постачання № 15/4530057470, яким Замовлення на постачання № 15/4530057470 було викладено у новій редакції, Покупець (позивач) замовив у постачальника Товар на умовах 100% постоплати, протягом 60 календарних днів з моменту митного оформлення Товару, на умовах поставки DAP (Київська обл., с. Мартусовка, вул. Моісєєва 70).

У інвойсі HWESCBI А16 040 566 4099 від 05.04.2016 щодо Замовлення на постачання № 15/4530057470, Постачальник визначив: 1) найменування обладнання, що підлягає поставці і його кількість та ціну; 2) Складові елементи такого обладнання із зазначенням, відносно кожного Елемента й: (і) кількість; (іі) ціна; (ііі) знижка; та (iv) ціна з урахуванням знижки.

Загальна вартість Товару згідно інвойсу склала 5145,33 доларів США.

Для проведення митного оформлення товару, поставленого за Договором, згідно вищевказаного інвойсу, 10.06.2016 позивачем подана до митного органу - м/п ( Столичний , Київської міської митниці ДФС , електронна і декларація № 100270004/2016/305994.

Відповідно до митної декларації митна вартість товару визначена Позивачем за вказаною вище договірною ціною.

Як стверджує позивач, до митного оформлення були також подані наступні документі: Договір поставки № АТМ15FSU249/00F8041500000Е від 19.03.2015; Додаткова угода № 3/1 від 15.02.2016 до Договору; Додаткова угода № 4 від 15.03.2016 до Договору; Додаток №1 Перелік цін до Договору; Додаток № 5 до Договору від 19.03.2015; Додаткова угода №2 від 02.02.2016; Договір на митно-брокерські послуги №АТМ15USЕ1700 від 12.01.2015; Декларація відповідності №б/н від 22.07.2014; Декларація відповідності №519/14 від 25.12.2014; Декларація відповідності №520/14 від 25.12.2014; Інвойс HWESCBI А16 040 566 4099 від 05.04.2016 ; Специфікація до вказаного Інвойсу; TIR №XN 79094164 від 08.06.2016; СМR №4095 від 01.06.2016; Пакувальний лист №0008041500070NIHC20Q від 11.05.2016; Сертифікат про походження №16С4403В5001/06104 від 23.05.2016; Висновок СБУ №18/В-1511 від 01.06.2016.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за вказаною вище митною декларацією, відповідач, посилаючись на ст.53 Митного кодексу України, дійшов висновку, що документи, подані для митного оформлення товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; встановлено наявність значної знижки, числове значення якої по кожній окремій позиції не встановлено.

У зв'язку з чим, відповідач для підтвердження складових митної вартості, на підставі ст.53 Митного кодексу України просив у своєму електронному інформаційному повідомленні від 10.06.2016 №167746 протягом 10 календарних днів надати такі в т.ч. документи, а саме: документи, що підтверджують числові значення складових митної і яких провадився розрахунок митної вартості; якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товарів; копію митної декларації країни відправлення; каталоги прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару тощо.

На зазначену вимогу відповідача, стосовно надання додаткових документів, 13.06.201 6 позивачем були надані в т.ч. наступні документи: лист-виписка з бухгалтерської документації №2300 від 13.06.2016; лист щодо переліку наданих документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості №2299 від 13.06.2016; лист повідомлення щодо платіжних документів №2301 від 13.06.2016; лист інформаційний №2307 від 13.06.2016; лист щодо винесення рішення з оцінки митної вартості №2386 16.06.2016; Експертну декларацію країни відправлення №16HU8110101290AD15 від 01.06.2016; Експертну декларацію країни відправлення №16HU8110101290В130 від 01.06.2016; прайс-лист виробника б/н від 15.02.2016; Експертний висновок Черкаської ТПП №0-349 від 06.06.2016; лист роз'яснення від виробника б/н від 15.02.2016; замовлення на постачання №15/4530057470; додаткова угода № 1 до Замовлення на постачання №15/4530057470.

21.06.2016 відповідачем прийнято рішення №100270004/2016/000042/2 про коригування митної вартості товарів по вищезазначеній митній декларації, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом.

Зазначене рішення обґрунтовано тим, що заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, оскільки декларантом (позивачем) не надано в повному обсязі додаткові документи згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України, а саме не надані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (а саме формування розміру знижки); ліцензійний чи авторський договір покупця; банківські платіжні до підтверджують вартість товарів; виписку з бухгалтерської документації; інші бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

За результатами визначення відповідачем митної вартості товару, митна вартість товару, згідно Рішення про коригування митної вартості, зросла до 98243,46 доларів США, що за офіційним курсом гривні до долару США, на дату прийняття рішення становило 2447135,15 грн.

Також відповідачем видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270004/2016/00056 від 21.06.2016 за поданою митною декларацією.

У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано те, що відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, митним органом було й прийняте відповідне рішення коригування заявленої митної вартості. Також зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової митної декларації з урахуванням відповідного Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

22.06.2016 позивач подав митному органу (відповідачу) нову митну декларацію № 100270004/2016/306362, яку прийнято до митного оформлення, та товари випущені у вільний обіг шляхом надання гарантій у сумі різниці ПДВ між задекларованою вартістю та скоригованою вартістю у розмірі 434241,12 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59, 60 Митного кодексу України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною другою статті 57 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Як встановлено судом, позивач надав, усі необхідні документи, передбачені МК України, для визначення митної вартості товару за ціною контракту. Митницею не доведено той факт, що декларант не надав необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митній вартості товару, внесення до декларацій недостовірні або неточні відомості, або надано документи, котрі містили розбіжності, що у свою чергу унеможливлювало б визначення митної вартості товару за ціною контракту.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 02.04.2019 (справа № 809/784/16), постанові від 09.04.2019 (справа № 825/1575/17), від 13.03.2018 (справа №825/1015/17), від 13.03.2018 (справа №804/5688/16).

Щодо зауважень до прайс-листа, то вимоги до вказаного документа законодавством не встановлені, а обов'язок його подання при поданні декларації відсутній. А форма та зміст митних декларацій країни відправлення та експортного висновку не є критерієм наявності чи відсутності розбіжностей у документах, поданих для підтвердження митної вартості. До того ж, повний опис товару та одиниця виміру визначені у контракті, інвойсах, прас-листі, що були надані позивачем під час декларування товару, надає можливість ідентифікувати товар, його ціну.

Згідно з п.1.1 Договору, Постачальник в порядку та на умовах Договору зобов'язувався поставити та передати у власність позивача, для використання в його господарській діяльності, товари (обладнання), а Покупець (позивач) зобов'язувався прийняти та оплатити такі товари (обладнання) відповідно до окремих Замовлень, за цінами, наведеними у Додатку № 1, котрий є невід'ємною частиною Договору.

Технічні специфікації передбачені Додатком № 4 до Договору (п. 1.2 Договору), лік, комплектність, кількість, вартість, строки поставки товару вказуються в окремих Замовленнях на постачання - документах, які підписуються Сторонами і є невід'ємною частиною Договору (п. 1.3 Договору). Постачальник здійснює поставку товару на умова DAP у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс, в редакції 2010 року (п.2.1 Договору).

Додатковою угодою №3/1 від 15.02.2016 до Договору, сторони домовились внести зміни до Договору, зокрема:

- п. 3.1 Договору викладено в наступній редакції - ...Ціни визначені в Додатку №1 Прайс лист (Перелік цін) до цього Договору та виражені в доларах США. До цін, визначених в Додатку №1 до Договору, може бути застосована знижка на Обладнання та Програмне забезпечення від 1% до 99,99% з проведенням за Обладнання та Програмне забезпечення по цінах з урахуванням наданих у розмірі від 1% до 99,99% відповідно… .

- п. 3.2 Договору доповнено другим абзацом наступного змісту - .. Сторони застосовують ціни, визначені в Додатку №1 Прайс лист до цього Договору із застосованими від 1% до 99,99% знижками на Обладнання та забезпечення, при проведенні оплати за Обладнання та Програмне забезпечення, при проведенні оплати Обладнання та Програмне забезпечення, яке буде поставлене... .

Додатковою угодою № 4 від 15.03.2016 до Договору, сторони домовилися, що загальна вартість товару, придбаного покупцем у 2015 році перевищила 30 мільйонів доларів США, Постачальник відповідно до п. 3.1 Договору, надає Покупцеві (позивачу) знижку стосовно цін та кількості товару, у розмірі визначеному у цій додатковій угоді. Сторони також домовились внести зміни до додатку 1 Прайс лист до договору та доповнити його: цінами та обсягом, зазначеними у Додатковій угоді № 1 до Замовлення на постачання № 15/4530057470 до Договору.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Замовлення на постачання № 15/4530057470, яким Замовлення на постачання № 15/4530057470 було викладено у новій редакції, Покупець (Позивач) замовив у постачальника товар на умовах 100% постоплати, протягом 60 календарних днів з моменту митного оформлення товару, на умовах поставки DAP (Київська обл., с. Мартусовка, вул. Моісєєва 70).

У інвойсі HWESCBI А16 040 566 4099 від 05.04.2016 щодо Замовлення на постачання № 15/4530057470, Постачальник визначив: 1) найменування обладнання, що підлягає поставці і його кількість та ціну; 2) Складові елементи такого обладнання із зазначенням, відносно кожного Елемента й: (і) кількість; (іі) ціна; (ііі) знижка; та (iv) ціна з урахуванням знижки.

Загальна вартість Товару згідно інвойсу склала 5145,33 доларів США.

Відповідно до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГАТТ), згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, дійсною вартістю - є ціна за якою або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Також, враховуючи коментар до статті VII ГАТТ дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості , а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

При цьому, як зазначив позивач, ТОВ лайфселл , є національним оператором (рухомого) зв'язку України, що обслуговує понад 10 мільйонів абонентів в власником 100% корпоративних прав у ТОВ лайфселл (Позивач), належать компанії Туркселл, що є найбільшим оператором мобільного зв'язку у Туреччині. Крім того, компанія Туркселл володіє мобільними операторами в Азербайджані, Блорусії, Казахстані, Молдові, а також представлена в Німеччині.

За результатами проведених тендерів, право постачати товари - обладнання для надання телекомунікаційних послуг мобільного зв'язку здобула компанія Хуавей Інтернейшнл ПТІ. ЛТД., Сінгапур (Постачальник).

Під час розгляду справи відповідач не довів пов'язаність між продавцем та покупцем та вплив цього зв'язку на митну вартість задекларованого товару.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст наведених правових норм саме на митні органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення особою митних правил класифікації товарів.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини суд дійшов висновку про протиправність рішень Митниці про коригування митної вартості товарів №100270004/2016/000042/2 від 21.06.2016 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №100270004/2016/00056 від 21.06.2016.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст.2 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Лайфселл задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №100270004/2016/000042/2 від 21.06.2016 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №100270004/2016/00056 від 21.06.2016.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лайфселл (код ЄДРПОУ 22859846, адреса: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11, літера А ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 7892 (вісім тисяч вісімсот дев'яносто два) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 35679520, адреса: 03680, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 8-А тел. (044) 457-54-21) .

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська