Постанова

від 23.07.2019 по справі 826/11012/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11012/16 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Чаку Є.В.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайфселл" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайфселл" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №100270004/2016/000042/2 від 21.06.2016 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 100270004/2016/00056 від 21.06.2016.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою побудови і модернізації власної мережі мобільного зв`язку третього покоління 3G, 19.03.2015, між позивачем та Хуавей Інтернейшнл ПТІ. ЛТД., Сінгапур (надалі - Постачальник) було укладено Договір АТМ15FSU249/00F8041500000Е (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору, Постачальник в порядку та на умовах Договору зобов`язувався поставити та передати у власність позивача, для використання в його господарській діяльності, товари (обладнання), а Покупець (позивач) зобов`язувався прийняти та оплатити такі товари (обладнання) відповідно до окремих Замовлень, за цінами, наведеними у Додатку № 1, котрий є невід`ємною частиною Договору.

Технічні специфікації передбачені Додатком № 4 до Договору (п. 1.2 Договору), лік, комплектність, кількість, вартість, строки поставки Товару вказуються в окремих Замовленнях на постачання - документах, які підписуються Сторонами і є невід`ємною частиною Договору (п. 1.3 Договору). Постачальник здійснює поставку товару на умова DAP у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс, в редакції 2010 року (п.2.1 Договору).

Додатковою угодою №3/1 від 15.02.2016 до Договору, сторони домовились внести зміни до Договору, зокрема:

- п. 3.1 Договору викладено в наступній редакції - "...Ціни визначені в Додатку №1 "Прайс лист" (Перелік цін) до цього Договору та виражені в доларах США. До цін, визначених в Додатку №1 до Договору, може бути застосована знижка на Обладнання та Програмне забезпечення від 1% до 99,99% з проведенням за Обладнання та Програмне забезпечення по цінах з урахуванням наданих у розмірі від 1% до 99,99% відповідно…".

- п. 3.2 Договору доповнено другим абзацом наступного змісту - ".. Сторони застосовують ціни, визначені в Додатку №1 "Прайс лист" до цього Договору із застосованими від 1% до 99,99% знижками на Обладнання та забезпечення, при проведенні оплати за Обладнання та Програмне забезпечення, при проведенні оплати Обладнання та Програмне забезпечення, яке буде поставлене...".

Додатковою угодою № 4 від 15.03.2016 до Договору, сторони домовилися, що загальна вартість товару, придбаного покупцем у 2015 році перевищила 30 мільйонів доларів США, Постачальник відповідно до п. 3.1 Договору, надає Покупцеві (позивачу) знижку стосовно цін та кількості товару, у розмірі визначеному у цій додатковій угоді. Сторони також домовились внести зміни до додатку 1 "Прайс лист" до договору та доповнити його: цінами та обсягом, зазначеними у Додатковій угоді № 1 до Замовлення на постачання № 15/4530057470 до Договору.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Замовлення на постачання № 15/4530057470, яким Замовлення на постачання № 15/4530057470 було викладено у новій редакції, Покупець (позивач) замовив у постачальника Товар на умовах 100% постоплати, протягом 60 календарних днів з моменту митного оформлення Товару, на умовах поставки DAP (Київська обл., с. Мартусовка, вул. Моісєєва 70).

У інвойсі HWESCBI А16 040 566 4099 від 05.04.2016 щодо Замовлення на постачання № 15/4530057470, Постачальник визначив: 1) найменування обладнання, що підлягає поставці і його кількість та ціну; 2) Складові елементи такого обладнання із зазначенням, відносно кожного Елемента й: (і) кількість; (іі) ціна; (ііі) знижка; та (iv) ціна з урахуванням знижки.

Загальна вартість Товару згідно інвойсу склала 5145,33 доларів США.

Для проведення митного оформлення товару, поставленого за Договором, згідно вищевказаного інвойсу, 10.06.2016 позивачем подана до митного органу - м/п ("Столичний", Київської міської митниці ДФС, електронна і декларація №100270004/2016/305994.

Відповідно до митної декларації митна вартість товару визначена Позивачем за вказаною вище договірною ціною.

Як стверджує позивач, до митного оформлення були також подані наступні документі: Договір поставки № АТМ15FSU249/00F8041500000Е від 19.03.2015; Додаткова угода № 3/1 від 15.02.2016 до Договору; Додаткова угода № 4 від 15.03.2016 до Договору; Додаток №1 Перелік цін до Договору; Додаток № 5 до Договору від 19.03.2015; Додаткова угода №2 від 02.02.2016; Договір на митно-брокерські послуги №АТМ15USЕ1700 від 12.01.2015; Декларація відповідності №б/н від 22.07.2014; Декларація відповідності №519/14 від 25.12.2014; Декларація відповідності №520/14 від 25.12.2014; Інвойс HWESCBI А16 040 566 4099 від 05.04.2016; Специфікація до вказаного Інвойсу; TIR №XN 79094164 від 08.06.2016; СМR №4095 від 01.06.2016; Пакувальний лист №0008041500070NIHC20Q від 11.05.2016; Сертифікат про походження №16С4403В5001/06104 від 23.05.2016; Висновок СБУ №18/В-1511 від 01.06.2016.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за вказаною вище митною декларацією, відповідач, посилаючись на ст.53 Митного кодексу України, дійшов висновку, що документи, подані для митного оформлення товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; встановлено наявність значної знижки, числове значення якої по кожній окремій позиції не встановлено.

У зв`язку з чим, відповідач для підтвердження складових митної вартості, на підставі ст.53 Митного кодексу України просив у своєму електронному інформаційному повідомленні від 10.06.2016 №167746 протягом 10 календарних днів надати такі в т.ч. документи, а саме: документи, що підтверджують числові значення складових митної і яких провадився розрахунок митної вартості; якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товарів; копію митної декларації країни відправлення; каталоги прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару тощо.

На зазначену вимогу відповідача, стосовно надання додаткових документів, 13.06.2016 позивачем були надані в т.ч. наступні документи: лист-виписка з бухгалтерської документації №2300 від 13.06.2016; лист щодо переліку наданих документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості №2299 від 13.06.2016; лист повідомлення щодо платіжних документів №2301 від 13.06.2016; лист інформаційний №2307 від 13.06.2016; лист щодо винесення рішення з оцінки митної вартості №2386 16.06.2016; Експертну декларацію країни відправлення №16HU8110101290AD15 від 01.06.2016; Експертну декларацію країни відправлення №16HU8110101290В130 від 01.06.2016; прайс-лист виробника б/н від 15.02.2016; Експертний висновок Черкаської ТПП №0-349 від 06.06.2016; лист роз`яснення від виробника б/н від 15.02.2016; замовлення на постачання №15/4530057470; додаткова угода № 1 до Замовлення на постачання №15/4530057470.

21.06.2016 відповідачем прийнято рішення №100270004/2016/000042/2 про коригування митної вартості товарів по вищезазначеній митній декларації, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом.

Зазначене рішення обґрунтовано тим, що заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, оскільки декларантом (позивачем) не надано в повному обсязі додаткові документи згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України, а саме не надані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (а саме формування розміру знижки); ліцензійний чи авторський договір покупця; банківські платіжні до підтверджують вартість товарів; виписку з бухгалтерської документації; інші бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

За результатами визначення відповідачем митної вартості товару, митна вартість товару, згідно Рішення про коригування митної вартості, зросла до 98243,46 доларів США, що за офіційним курсом гривні до долару США, на дату прийняття рішення становило 2447135,15 грн.

Також відповідачем видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270004/2016/00056 від 21.06.2016 за поданою митною декларацією.

У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано те, що відповідно до ст.54 Митного кодексу України, митним органом було й прийняте відповідне рішення коригування заявленої митної вартості. Також зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової митної декларації з урахуванням відповідного Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

22.06.2016 позивач подав митному органу (відповідачу) нову митну декларацію №100270004/2016/306362, яку прийнято до митного оформлення, та товари випущені у вільний обіг шляхом надання гарантій у сумі різниці ПДВ між задекларованою вартістю та скоригованою вартістю у розмірі 434241,12 грн.

Вважаючи протиправними рішення про коригування митної вартості товарів №100270004/2016/000042/2 від 21.06.2016 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 100270004/2016/00056 від 21.06.2016, а свої законні права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку про протиправність рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №100270004/2016/000042/2 від 21.06.2016 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №100270004/2016/00056 від 21.06.2016.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України , є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України ).

Відповідно до статті 53 МК України , у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті.

Як визначено у частині третій статті 53 МК України , у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України . Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України ).

При цьому в частині шостій статті 54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, воно обґрунтовано тим, що заявлена Товариством митна вартість товару не може бути визнана, оскільки під час контролю правильності визначення митної вартості встановлено, що наявні спеціальні ціни для даного підприємства, а саме наявність 94,4-99% знижки на товар, числове значення якої по кожній позиції не встановлено; декларантом не надано в повному обсязі додаткові документи згідно з частиною третьою статті 53 МК України (а саме документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (формування розміру знижки); ліцензійний чи авторський договір покупця; банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товарів: виписку з бухгалтерської документації; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару).

Надаючи оцінку вищенаведеним доводам Митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд першої інстанції встановив, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару, а також на вимогу митного органу на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у частині другій статті 53 МК України .

Щодо зауважень до прайс-листа, то вимоги до вказаного документа законодавством не встановлені, а обов`язок його подання при поданні декларації відсутній. А форма та зміст митних декларацій країни відправлення та експортного висновку не є критерієм наявності чи відсутності розбіжностей у документах, поданих для підтвердження митної вартості. До того ж, повний опис товару та одиниця виміру визначені у контракті, інвойсах, прас-листі, що були надані позивачем під час декларування товару, надає можливість ідентифікувати товар, його ціну.

Згідно з п.1.1 Договору, Постачальник в порядку та на умовах Договору зобов`язувався поставити та передати у власність позивача, для використання в його господарській діяльності, товари (обладнання), а Покупець (позивач) зобов`язувався прийняти та оплатити такі товари (обладнання) відповідно до окремих Замовлень, за цінами, наведеними у Додатку № 1, котрий є невід`ємною частиною Договору.

Технічні специфікації передбачені Додатком № 4 до Договору (п. 1.2 Договору), лік, комплектність, кількість, вартість, строки поставки товару вказуються в окремих Замовленнях на постачання - документах, які підписуються Сторонами і є невід`ємною частиною Договору (п. 1.3 Договору). Постачальник здійснює поставку товару на умова DAP у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс, в редакції 2010 року (п.2.1 Договору).

Додатковою угодою №3/1 від 15.02.2016 до Договору, сторони домовились внести зміни до Договору, зокрема:

- п. 3.1 Договору викладено в наступній редакції - "...Ціни визначені в Додатку №1 "Прайс лист" (Перелік цін) до цього Договору та виражені в доларах США. До цін, визначених в Додатку №1 до Договору, може бути застосована знижка на Обладнання та Програмне забезпечення від 1% до 99,99% з проведенням за Обладнання та Програмне забезпечення по цінах з урахуванням наданих у розмірі від 1% до 99,99% відповідно…".

- п. 3.2 Договору доповнено другим абзацом наступного змісту - ".. Сторони застосовують ціни, визначені в Додатку №1 "Прайс лист" до цього Договору із застосованими від 1% до 99,99% знижками на Обладнання та забезпечення, при проведенні оплати за Обладнання та Програмне забезпечення, при проведенні оплати Обладнання та Програмне забезпечення, яке буде поставлене...".

Додатковою угодою № 4 від 15.03.2016 до Договору, сторони домовилися, що загальна вартість товару, придбаного покупцем у 2015 році перевищила 30 мільйонів доларів США, Постачальник відповідно до п. 3.1 Договору, надає Покупцеві (позивачу) знижку стосовно цін та кількості товару, у розмірі визначеному у цій додатковій угоді. Сторони також домовились внести зміни до додатку 1 "Прайс лист" до договору та доповнити його: цінами та обсягом, зазначеними у Додатковій угоді № 1 до Замовлення на постачання № 15/4530057470 до Договору.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Замовлення на постачання № 15/4530057470, яким Замовлення на постачання № 15/4530057470 було викладено у новій редакції, Покупець (Позивач) замовив у постачальника товар на умовах 100% постоплати, протягом 60 календарних днів з моменту митного оформлення товару, на умовах поставки DAP (Київська обл., с. Мартусовка, вул. Моісєєва 70).

У інвойсі HWESCBI А16 040 566 4099 від 05.04.2016 щодо Замовлення на постачання № 15/4530057470, Постачальник визначив: 1) найменування обладнання, що підлягає поставці і його кількість та ціну; 2) Складові елементи такого обладнання із зазначенням, відносно кожного Елемента й: (і) кількість; (іі) ціна; (ііі) знижка; та (iv) ціна з урахуванням знижки.

Загальна вартість Товару згідно інвойсу склала 5145,33 доларів США.

Відповідно до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГАТТ), згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, дійсною вартістю - є ціна за якою або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Також, враховуючи коментар до статті VII ГАТТ "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

При цьому, як зазначив позивач, ТОВ "Лайфселл", є національним оператором (рухомого) зв`язку України, що обслуговує понад 10 мільйонів абонентів в власником 100% корпоративних прав у ТОВ "Лайфселл" (Позивач), належать компанії Туркселл, що є найбільшим оператором мобільного зв`язку у Туреччині. Крім того, компанія Туркселл володіє мобільними операторами в Азербайджані, Білорусії, Казахстані, Молдові, а також представлена в Німеччині.

За результатами проведених тендерів, право постачати товари - обладнання для надання телекомунікаційних послуг мобільного зв`язку здобула компанія Хуавей Інтернейшнл ПТІ. ЛТД., Сінгапур (Постачальник).

Під час розгляду справи відповідач не довів пов`язаність між продавцем та покупцем та вплив цього зв`язку на митну вартість задекларованого товару.

Натомість відповідачем було винесено рішення та картку відмови, при цьому суб`єктом владних повноважень не доведено обґрунтованості сумнівів щодо достовірності зазначених у цих документах відомостей та не доведено правомірності прийняття ним оскаржуваних рішень, а в рішеннях відсутнє обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості та не доведено неможливість застосування методів обчислення митної вартості, що передують резервному.

Як зазначалося вище, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2, 4, 5, 10 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст.53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Позивачем же в поданому інвойсі, додатковій угоді від 15.03.2016 р. №4 до договору поставки, прайс-листі виробника б/н від 15.02.2016 р., додатковій угоді №1 до замовлення на постачання №15/4530057470 чітко визначено найменування обладнання, що підлягає поставці, його кількість, ціну, складові елементи обладнання із виокремленням щодо кожного елемента складової: кількості, ціни, знижки та ціни з урахуванням знижки, - тобто дані щодо усіх числових значень, необхідних для обчислення митної вартості. Таким чином, документами, наданими Позивачем контролюючому митному органу (Відповідачу) при здійсненні митного оформлення товару, у їх сукупності підтверджуються всі складові заявленої ним митної вартості товару за ціною договору і наявні в них відомості надають можливість перевірити її правильність.

Виходячи з цього, вважаємо, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу відповідача на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Чаку Є.В.

Повний текст постанови виготовлено 25.07.2019.