Постанова

від 25.04.2019 по справі 826/8779/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8779/16 Суддя (судді) першої інстанції: Данилишин В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Бєлової Л.В.,

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2019 (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НК до Головного управління ДФС у місті Києві про скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ НК звернулось з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення:

- № 42615130701 від 19.02.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 470 415,00 грн (податкове зобов'язання 376 332, 00 грн та штрафні санкції 94 083,00 грн),

- № 52615130701 від 19.02.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 502 903,75 грн (податкове зобов'язання 402 323,00 грн та штрафні санкції 100 580,75 грн).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень була порушена процедура проведення перевірки, оформлення результатів перевірки, внаслідок чого істотно порушено права позивача на захист, у відповідача були відсутні повноваження на прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки була відсутня подія за якої виникають такі повноваження - вручення акту перевірки.

Згідно з запереченнями на адміністративний позов на виконання вимог п. 81.1 ст. 81 ПК України 21.01.2016 директору ТОВ НК ОСОБА_2 пред'явлене направлення на проведення перевірки № 12/26-15-13-07-01 від 21.01.2016 та вручена копія наказу № 147 від 19.01.2016; перевірку проведено з відома директора ОСОБА_2 За результатами перевірки складено акт № 4/26-15-14-07-01-14/32662336 від 03.02.2016, за висновками якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

В ході перевірки встановлено ТОВ НК здійснювало фінансово-господарські операції з:

1. ТОВ Компас Трейдінг на підставі договору № б/н від 15.10.2013;

2. ТОВ Транс Медіа Пром на підставі договору № 14/08/13-2ТР від 14.08.2013;

3. ТОВ БФ Альянс на підставі договору № 31/01-12ТР від 31.03.2014;

4. ТОВ Дайджест Капітал на підставі договору № 21 від 07.03.2013;

5. ТОВ Енергоінвест-ВАТ на підставі договору № 21 від 07.03.2013;

Проте, вироком Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2015 у справі № 757/22907/15-к ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано винними у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України.

Згідно з висунутим обвинуваченням, в період 2009 - 2014 років, ОСОБА_4 за попередньою змовою у групі з ОСОБА_5 (засновник ТОВ Транс Медіа Пром ), ОСОБА_6 (директор та засновник ТОВ Компас Трейдінг ) та невстановленими особами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, переслідуючи корисливі мотиви, організував вчинення фіктивного підприємництва, тобто створення, придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у наданні послуг суб'єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки з переводу безготівкових коштів у готівку шляхом здійснення безтоварних фінансово-господарських операцій, формування штучних валових витрат та податкового кредиту з ПДВ таким суб'єктам без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг.

Таким чином, в період 2009-2014 років, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та невстановленими особами, за попередньої змови, у групі було створено та придбано цілу низку підприємств для використання в протиправній діяльності, зокрема ТОВ Компас Трейдінг , ТОВ Транс Медіа Пром , ТОВ БФ Альянс , ТОВ Дайджест Капітал , ТОВ Енергоінвест-ВАТ .

Висновку контролюючого органу щодо реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Компас Трейдінг , ТОВ Транс Медіа Пром , ТОВ БФ Альянс , ТОВ Дайджест Капітал , ТОВ Енергоінвест-ВАТ ґрунтуються також на податковій інформації, яка міститься в інформаційній базі контролюючого органу Податковий блок , згідно з якої зазначені підприємства мають стан відмінний від 0 у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням, а свідоцтво платника ПДВ на момент перевірки анульовані.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2019 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач фактично не отримав поштові відправлення, в одному з яких, можливо, надсилався акт перевірки та 24.02.2016 рекомендованим листом із повідомленням про вручення позивачем отримані оскаржувані рішення, то не вручення примірника акту перевірки позивачу порушує його право на захист та підтверджує відсутність події, на підставі якої у відповідача виникає право приймати податкові повідомлення-рішення. Крім того, посадовою особою відповідача, в порушення п. 81.1 ст. 81 ПК України, не пред'явлено службове посвідчення, та в порушення п. 7 Порядку ведення Журналу відвідування суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва № 18 від 10.08.1998 не зроблено запис в Журналі відвідання суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами (Журналі реєстрації перевірок).

Не погодившись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2019, відповідач - Головне управління ДФС у місті Києві подало апеляційну скаргу, яку мотивовано тим, що судом першої інстанції не досліджено взаємовідносин ТОВ НК з контрагентами та не взято до уваги доводи, викладені в запереченні на адміністративний позов.

Щодо зазначеного висновку суду першої інстанції про порушення податковим органом процедури проведення перевірки, апелянт зазначив, що 03.02.2016 складено акт про неможливість вручення та підписання акта виїзної позапланової перевірки № 4/26-15-13-07-01-14/32662336 від 03.02.2016 у зв'язку з відсутністю за податковою адресою посадових осіб ТОВ НК з правом підпису.

Апелянт звернув увагу на те, що ним на адресу ТОВ НК відправлено рекомендованим повідомленням акт перевірки засобами поштового зв'язку 04.02.2016 № 0303112364202. Рекомендоване повідомлення 08.02.2016 вручено головному бухгалтеру ТОВ НК ОСОБА_7

Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу у постанові суду першої інстанції суд вірно встановив обставини, що примірник акту перевірки було не вручено позивачу. Позивач фактично не отримував поштові відправлення, в одному з яких, можливо, надсилався акт перевірки, що підтверджується також інформацією з УДППЗ Укрпошта і показаннями головного бухгалтера ТОВ НК . Тому, не відповідає дійсності твердження відповідача про вручення рекомендованого повідомлення головному бухгалтеру ТОВ НК . Акт про неможливість вручення акту перевірки не є допустимим доказом підтвердження незнаходження позивача за податковою адресою, оскільки вказаний факт може підтверджуватись лише інформацією з ЄДР на підставі запису державного реєстратора про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

На думку позивача, будь-які обставини, зафіксовані в акті перевірки не відносяться до розглядуваного спору, оскільки обґрунтування позову жодним чином не пов'язане із змістом акта перевірки.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 зупинено провадження у даній справі до надходження на адресу суду апеляційної інстанції додаткових документів.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 поновлено провадження у справі (а.с. 112 т. 3).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2019 скасовано та ухвалено нову, якою у задоволенні адміністративного позову ТОВ НК відмовлено.

Під час апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 ПК України, акт перевірки № 4/26-15-14-07-01-14/32662336 від 03.02.2016 вважається врученим ТОВ НК 08.02.2016, у зв'язку з чим відповідачем правомірно на підставі п. 86.8 ст. 86 ПК України, 19.02.2016 прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком контролюючого органу про те, що ТОВ Компас Трейдінг , ТОВ Транс Медіа Пром , ТОВ БФ Альянс , ТОВ Дайджест Капітал , ТОВ Енергоінвест-ВАТ фактично не надавали позивачу транспортні послуги, з огляду на те, що в ТТН не зазначено адресу завантаження та розвантаження товару, відсутні відомості про отримання уповноваженою особою зазначеного у них товару, відсутні підписи водії, осіб, що відвантажили товар та прийняли товар, інформація зазначена в ТТН не відповідає дійсності, зазначених транспортних засобів не існує, а також виходячи з наявної в матеріалах справи копії вироку Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2015 у справі № 757/22907/15-к, яким встановлено що ТОВ Компас Трейдінг , ТОВ Транс Медіа Пром , ТОВ БФ Альянс , ТОВ Дайджест Капітал , ТОВ Енергоінвест-ВАТ були створені для використання у протиправній діяльності, внаслідок чого було сформовано штучний податковий кредит, зокрема, і ТОВ НК , що в свою чергу свідчить, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатись належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту, а також формування на їх підставі валових витрат, є безпідставними.

Постановою Верховного Суду від 05.02.2019 касаційну скаргу ТОВ НК задовольнити частково. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 скасувати, адміністративну справу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Під час касаційного розгляду Верховний Суд дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції спростував висновки суду першої інстанції щодо порушення податковим органом порядку направлення на адресу суду платника податків акта перевірки, вказав на дотримання відповідачем в частині надсилання у встановлені законодавством строки акта перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відтак, надання судом апеляційної інстанції оцінки висновкам податкового органу, які покладені в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, відповідає положенням процесуального законодавства.

В той же час, Верховним Судом зазначено, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Верховним Судом також зазначено, що доводи Товариства щодо неповної оцінки судом апеляційної інстанції спірних господарських операцій з контрагентами позивача є прийнятними, оскільки судом апеляційної інстанції не надано оцінку первинним документам в розрізі кожного контрагента (ким підписані первинні документи), їх відповідності вимогам частин першої та другої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з контрагентами, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При здійсненні нового розгляду суду апеляційної інстанції серед іншого необхідно дослідити розрахунки застосування штрафних (фінансових) санкцій до спірних податкових повідомлень-рішень у розрізі кожного контрагента та кожної господарської операції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у своїй постанові від 05.02.2019, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За матеріалами справи податковим органом у період із 21.01.2016 по 27.01.2016 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю Компас Трейдінг , Товариством з обмеженою відповідальністю Транс Медіа Пром , Товариством з обмеженою відповідальністю БФ Альянс , Товариством з обмеженою відповідальністю Дайджест Капітал , Товариством з обмеженою відповідальністю Енергоінвест-ВАТ за період із 01.01.2010 по 31.12.2014, за результатами якої 03.02.2016 складено акт № 4/26-15-14-07-01-14/32662336.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижений податок на прибуток у загальному розмірі 376 332,00 грн, а також порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 цього кодексу, в результаті чого занижений податок на додану вартість у загальному розмірі 402 323,00 грн.

19.02.2016 на підставі акта перевірки згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до пункту 123.1статті 123 Податкового кодексу України податковим органом прийнято податкові повідомлення рішення № 42615130701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 376 332,00 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 94 083,00 грн та № 52615130701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 402 323,00 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 100 580,75 грн.

Щодо контрагента ТОВ Компас трейдінг , колегія суддів зазначає наступне.

Так, 15.10.2013 між ТОВ Компас трейдінг (перевізник) та позивачем (замовник) укладено договір № б/н від 15.10.2013 предметом договору якого перевізник зобов'язався за винагороду, за дорученням і за рахунок замовника організувати перевезення вантажів по номенклатурі і в об'ємах, обумовлених ТТН, транспортними засобами з відповідною вантажопідйомністю в пункти призначення, вказані Замовником.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано:

- акти наданих послуг № 115 від 17.10.2013, № 203 від 03.12.2013, № 205 від 04.12.2013, № 217 від 05.12.2013, № 228 від 10.12.2013, № 231 від 11.12.2013, № 233 від 12.12.2013, № 250 від 41, № 251 від 25.12.2013, № 242 від 26.12.2013, № 285 від 26.12.2013, № 298 від 27.12.2013, № 317 від 31.12.2013, № 319 від 31.12.2013, № 320 від 31.12.2013, № 322 від 31.12.2013;

- ТТН від 16.10.2013, 01.12.2013, 02.12.2013, 03.12.2013, 04.12.2013, 05.12.2013, 06.12.2013, 07.12.2013, 08.12.2013, 09.12.2013, 10.12.2013, 11.12.2013, 13.12.2013, 15.12.2013, 17.12.2013, 19.12.2013, 22.12.2013, 23.12.2013;

- звіти про дебетові і кредитові операції по рахунку № 26005060410298 з 17.10.2013 по 17.10.2013, за період з 25.12.2013 по 25.12.2013, з 26.12.2013 по 26.12.2013, з 23.01.2014 по 23.01.2014, з 29.01.2014 по 29.01.2014, з 04.02.2014 по 04.02.2014, з 12.02.2014 по 12.02.2014, з 21.02.2014 по 21.02.2014, з 27.02.2014 по 27.02.2014, з 05.03.2014 по 05.03.2014, з 08.04.2014 по 08.04.2014, з 02.07.2014 по 02.07.2014, з 11.08.2014 по 11.08.2014;

- виписка по рахунку АТ Прокредит банк ;

- рахунок на оплату № 203 від 03.12.2013 (а.с. 23-80 т. 2).

З актів наданих послуг вбачається, що вони підписані зі сторони ТОВ Компас трейдінг виконавцем - ОСОБА_6. Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань останній став керівником з 03.10.2014.

Крім того вирок Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/22907/15-к, яким ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28,ч. 2 ст. 205 КК України набрав чинності 01.09.2015.

За наслідками перевірки контролюючим органом було нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним податковим зобов'язанням 80 750,00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 20 187,50 грн, з ПДВ за основним зобов'язанням - 85 000,00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 21 250,00 грн.

Щодо контрагента ТОВ Транс Медіа Пром , колегія суддів зазначає наступне.

14.08.2013 між ТОВ Транс Медіа Пром (перевізник) та позивачем (замовник) укладено договір № 14/08/13-2ТР, предметом якого є зобов'язання перевізника за винагороду, за дорученням і за рахунок замовника організувати перевезення вантажів по номенклатурі і в об'ємах, обумовлених товарно-транспортними накладними, транспортними засобами з відповідною вантажопідйомністю в пункти призначення, вказані замовником.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано:

- акти надання послуг № 74 від 06.08.2014, № 76 від 07.08.2014, № 82 від 13.08.2014, № 85 від 18.08.2014, № 91 від 19.08.2014, № 36 від 22.08.2013, № 35 від 22.08.2013, № 38 від 22.08.2013, № 37 від 22.08.2013, № 39 від 22.08.2013, № 40 від 23.08.2013, № 41 від 24.08.2013, № 93 від 27.08.2014, № 43 від 28.08.2013, № 48 від 28.08.2013, № 98 від 28.08.2014, № 44 від 30.08.2013 № 75 від 30.08.2013, № 76 від 30.08.2013, № 77 від 30.08.2013, № 78 від 30.08.2013, № 79 від 30.08.2013, № 80 від 30.08.2013, № 81 від 30.08.2013, № 97 від 06.09.2013, № 98 від 07.09.2013, № 102 від 09.09.2013, № 114 від 16.09.2013, № 119 від 17.09.2013, № 124 від 24.09.2013, № 125 від 25.09.2013, № 126 від 26.09.2013, № 128 від 30.09.2013, № 132 від 30.09.2013,

- ТТН № 00-012, № 00-030 від 02.08.2013, № 00-031 від 04.08.2013, № 00-017 від 05.08.2013, № 00-032, № 00-018 від 07.08.2013, № 00-019 від 09.08.2013, № 00-042 від 12.08.2013, № 00-023, № 00-022 від 16.08.2013, № 00-050 від 18.08.2013, № 00-027 від 21.08.2013, № 00-038 від 21.08.2013, № 00-039 від 23.08.2013, № 00-028 від 24.08.2013, № 00-035, № 00-040 від 27.08.2013, № 00-056 від 28.08.2013, № 00-063 від 05.09.2013, № 00-064 від 06.09.2013, № 00-067 від 09.09.2013, № 00-071 від 14.09.2013, № 00-074 від 17.09.2013, № 00-078 від 23.09.2013, № 00-081 від 26.09.2013, № 00-081 від 28.09.2013, № 00-083 від 29.09.2013, № 00-074 від 13.09.2013, № 14-0805 від 04.08.2014, № 14-0809 від 06.08.2014, № 14-0812 від 07.08.2014, № 14-0819 від 08.08.2014, № 14-0824 від 11.08.2014, № 14-0827 від 17.08.2014, № 14-0831 від 18.08.2014, № 14-0837 від 25.08.2014, № 00-029 від 26.08.2013, № 14-0840 від 27.08.2014,

- рахунки на оплату № 78, № 80 від 30.08.2013, № 97 від 05.09.2013, № 126 від 25.09.2013, № 98 від 06.09.2013, № 114 від 11.09.2013, № 119 від 17.09.2013, № 124 від 23.09.2013, № 125 від 24.09.2013, 128 від 27.09.2013, № 132 від 30.09.2013;

- звіти про дебетові і кредитові операції по рахунку 26005060410298 з 22.08.2013 по 22.08.2013, з 09.09.2013 по 09.09.2013, з 11.09.2013 по 11.09.2013, з 16.09.2013 по 16.09.2013, з 23.09.2013 по 23.09.2013, з 25.09.2013 по 25.09.2013, з 26.09.2013 по 26.09.2013, з 09.12.2013 по 09.12.2013, з 26.09.2014 по 26.09.2014,

- виписки по рахункам АТ Прокредит банк з 06.11.2013 по 06.11.2013, з 28.11.2013 по 28.11.2013, з 02.12.2013 до 02.12.2013, з 03.12.2013 по 03.12.2013, з 12.12.2013 по 12.12.2013, з 17.12.2013 до 17.12.2013, з 19.12.2013 по 19.12.2013, з 23.12.2013 до 23.12.2013 (а.с. 81-189 т. 2).

Договір № 14/08/13-2ТР від 14.08.2013, та деякі акти наданих послуг підписані зі сторони контрагента ТОВ Транс Медіа Пром ОСОБА_5, який вироком Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/22907/15-к, визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28,ч. 2 ст. 205 КК України.

Згідно з наданої документації позивач здійснював господарські операції з ТОВ Транс Медіа Пром у період з 28.08.2013 по 28.08.2017 та згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником у даний період була ОСОБА_8 з 27.08.2013, а не ОСОБА_5

За наслідками перевірки контролюючим органом було нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток (2013 рік) за основним податковим зобов'язанням 99 275, 00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 24 818,75 грн, (2014 рік) за основним податковим зобов'язанням 30 150,00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 7 537,50 грн, з ПДВ за основним податковим зобов'язанням - 138 000,00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 34 500,00 грн.

Щодо контрагента ТОВ БФ Альянс , колегія суддів зазначає наступне.

31.03.2014 між ТОВ БФ Альянс (перевізник) та ТОВ НК (замовник) укладено договір про надання транспортних послуг.

Згідно з предметом договору перевізник зобов'язався за винагороду, за дорученням і за рахунок замовника організувати перевезення вантажів по номенклатурі і в об'ємах, обумовлених товарно-транспортними накладними, транспортними засобами з відповідною вантажопідйомністю в пункти призначення, вказані замовником.

На підтвердження виконання договору суду надано:

- рахунки на оплату № 68 від 18.02.2014, № 120 від 31.03.2014,

- акти наданих послуг № 39 від 05.02.2014, № 45 від 07.02.2014, № 56 від 10.02.2014, № 62 від 16.02.2014, № 68 від 18.02.2014, № 73 від 21.02.2014, № 102 від 21.03.2014, № 105 від 22.03.2014, № 111 від 25.03.2014, № 118 від 31.03.2014, № 119 від 31.03.2014, № 120 від 31.03.2014, № 35 від 02.04.2014;

- ТТН № 10ААА від 01.02.2014, 04.02.2014, 07.02.2014, 10.02.2014, 16.02.2014, від 18.02.2014, 21.02.2014, від 04.03.2014, 10.03.2019, 21.03.2014, 25.03.2014, 26.03.2014, 29.03.2014;

- звіти про дебетові і кредитові операції по рахунку № 26005060410298 за період з 11.11.2014 по 11.11.2014, з 04.12.2014 по 04.12.2014, з 22.12.2014 по 22.12.2014;

- виписки по рахунку № 26002210285462 з 02.04.2014 до 02.04.2014 (а.с. 190-228 т. 2).

Отже, із вищенаведених документів вбачається, що позивач здійснював господарські операції з ТОВ БФ Альянс у період з 02.02.2014 по 31.03.2014, в той час, як згідно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_6 став керівником з 06.08.2014, який вироком Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/22907/15-к визнаний винний у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28,ч. 2 ст. 205 КК України (набрав чинності 01.09.2015).

Договір та акти наданих послуг зі сторони контрагента підписані директором ТОВ БФ Альянс ОСОБА_9.

За наслідками перевірки контролюючим органом було нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним податковим зобов'язанням 45 613,50 грн та штрафні санкції (фінансові) - 11 403,38 грн, з ПДВ за основним податковим зобов'язанням - 50 681,67 грн та штрафні (фінансові) санкції - 12 670,42 грн.

Щодо контрагента ТОВ Дайджест Капітал , колегія суддів зазначає наступне.

07.03.2013 між ТОВ Дайджест Капітал (перевізник) та ТОВ НК (замовник) укладено договір про надання транспортних послуг.

Згідно з предметом договору перевізник зобов'язався за винагороду, за дорученням і за рахунок замовника організувати перевезення вантажів по номенклатурі і в об'ємах, обумовлених товарно-транспортними накладними, транспортними засобами з відповідною вантажопідйомністю в пункти призначення, вказані замовником.

На підтвердження виконання договору суду надано:

- акти наданих послуг № 147, № 148 від 14.03.2013, № 154 від 26.03.2013, № 158 від 03.04.2013, № 164 від 08.04.2013, № 167, № 168 від 11.04.2013, № 173 від 16.04.2013, № 191 від 19.04.2013, № 207, № 208, № 209, № 210, № 211 від 23.04.2013, № 217 від 25.04.2013, № 232 від 30.04.2013, № 245 від 20.05.2013, № 246, № 247 від 21.05.2013

- ТТН від 14.03.2013, 26.03.2013, 03.04.2013, 08.04.2013, 11.04.2013, 16.04.2013, 19.03.2019, 21.04.2013, 22.04.2013, 23.04.2013, 25.04.2013, 20.10.2013, 21.10.2013,

- виписки по рахунку № 26002210285462 з 26.03.2013 до 26.03.2013, з 03.04.2013 до 03.04.2013, з 08.04.2013 до 08.04.2013, з 11.04.2013 по 11.04.2013, з 16.04.2013 по 16.04.2013, з 19.04.2013 до 19.04.2013, з 23.04.2013 до 23.04.2013, з 25.04.2013 по 25.04.2013, з 26.04.2013 по 26.04.2013, з 21.05.2013 по 21.05.2013;

- рахунки на оплату № 48 від 22.03.2013, № 55 від 02.04.2013, № 59 від 08.04.2013, № 82, № 88, № 87 від 18.04.2013, № 92 від 22.04.2013, № 94 від 22.04.2013, № 95 від 23.04.2013,

- звіти про дебетові і кредитові операції по рахунку 26005060410298 з 14.03.2013 по 14.03.2013 (а.с. 229-250 т. 2, а.с. 1-41 т. 3).

Отже, із вищенаведених документів вбачається, що позивач здійснював господарські операції з ТОВ Дайджест капітал у період з 14.03.2013 по 21.05.2013. Згідно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_6 став керівником з 31.10.2012, який вироком Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/22907/15-к визнаний винний у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28,ч. 2 ст. 205 КК України (набрав чинності 01.09.2015).

За наслідками перевірки контролюючим органом було нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним податковим зобов'язанням 88 144,00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 22 036,04 грн, з ПДВ за основним зобов'язанням - 92 783,33 грн та штрафні (фінансові) санкції - 23 195,83 грн.

Щодо контрагента ТОВ Енергоінвест-ВАТ , колегія суддів зазначає наступне.

03.11.2014 між ТОВ Енергоінвест-ВАТ (перевізник) та позивачем (замовник) укладено договір про надання транспортних послуг.

Згідно з предметом договору перевізник зобов'язався за винагороду, за дорученням і за рахунок замовника організувати перевезення вантажів по номенклатурі і в об'ємах, обумовлених товарно-транспортними накладними, транспортними засобами з відповідною вантажопідйомністю в пункти призначення, вказані замовником.

На підтвердження виконання договору суду надано:

- акти наданих послуг № 1 від 03.11.2014, № 3 від 07.11.2014, № 5 від 11.11.2014, № 7 від 14.11.2014, № 9 від 17.11.2014, № 11 від 20.11.2014, № 13 від 24.11.2014, № 15 від 26.11.2014, № 17 від 28.11.2014;

- ТТН від 03.11.2014, 06.11.2014, 10.11.2014, 13.11.2014, 16.11.2014, 19.11.2014, 23.11.2014, 25.11.2014, 27.11.2014;

- звіти про дебетові і кредитові операції по рахунку № 26005060410298 з 22.12.2014 по 22.12.2014 (а.с. 42-64 т. 3).

Позивач здійснював господарські операції з ТОВ Енергоінвест-ВАТ у період з 03.11.2014 по 28.11.2014. Договір та акти наданих послуг зі сторони контрагента підписані директором ТОВ Енергоінвест-ВАТ ОСОБА_10, яка за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 22.10.2014 була керівником товариства. Вирок стосовно посадової особи товариства ОСОБА_10 в матеріалах справи відсутній.

За наслідками перевірки контролюючим органом було нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним податковим зобов'язанням 32 400,00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 8 100,00 грн, з ПДВ за основним зобов'язанням - 36 000,00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 9 000,00 грн.

Отже, проаналізувавши наявні в матеріалах справі первинні документи, колегія суддів зауважує, що вони містять достатні дані про зміст виконаних робіт та її учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Колегія суддів звертає увагу, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Зокрема, не може бути беззаперечним доказом безтоварності господарських операцій недоліки ТТН, якщо з інших первинних документів вбачається фактичне здійснення господарських операцій між господарюючими суб'єктами, так само як і відсутність відповідних заявок про умови перевезення, оскільки згідно з укладеними договорами за узгодженням з перевізником заявка на перевезення вантажів може бути надана по телефону, факсу або електронною поштою з повідомленням всіх необхідних відомостей, а також не впливає на розмір податкових зобов'язань та має оціночний характер.

Посилання податкового органу на наявність Вироку суду про визнання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 винними у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 КК України є безпідставними оскільки, диспозиція статті 205-1 КК України, а саме внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості , не передбачає дослідження реальності чи нереальності господарської діяльності суб'єкта підприємництва.

З цих підстав, вирок суду за ст. 205-1 КК України не містить доказового значення у даній справі і не є належним доказом в розумінні ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд в постанові від 19.09.2018 у справі № 809/2438/15 наголосив, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій .

При цьому, вироків, за фактом фіктивного підприємництва, що має безпосереднє значення для надання висновку, щодо діяльності господарюючих суб'єктів щодо позивача або його контрагентів надано не було.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Проте, сам факт наявності вироку у кримінальному провадженні не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій. Обставини, встановлені вироком суду в кримінальній справі відносно фізичної особи, не може бути покладено в основу судового рішення в адміністративному процесі без їх перевірки та підтвердження належними та допустимим доказами.

Така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Зокрема, у вироку суду зазначено, що в період 2009-2014 років, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та не встановленими особами, за попередньої змови, у групі створено/придбано низку підприємств за для використання в протиправній діяльності, а саме ТОВ Дайджест Капітал , ТОВ Транс Медіа Пром , ТОВ БФ Альянс , ТОВ Компас Трейдінг , ТОВ Енергоінвест-ВАТ та в період 2009-2014 років, внаслідок протиправної діяльності ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та невстановлених осіб сформовано штучний податковий кредит на загальну суму приблизно 14 млн.грн. наступним суб'єктам реального сектору економіки, зокрема ТОВ НК .

Разом із тим, вирок суду від 30.07.2015 лише затверджує угоду між обвинуваченими та органом прокуратури щодо визнання провини ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, при цьому не досліджується жодних обставин господарської діяльності утворених чи придбаних ними товариств або діяльності від імені цих товариств, а рівно як і не досліджувалися та не перевірялися судом можливі податкові порушення з їх використанням. Вироком не встановлено незаконність перерахування коштів як з рахунків так і на рахунки перелічених товариств, видання чи оформлення підроблених документів, проведення незаконних операцій з готівкою, тощо. Фактично даним судовим рішенням констатоване визнання провини обвинуваченими, фактів взаємних операцій між товариствами, обвинуваченими та ТОВ НК - позивачем у даній справі, не досліджено.

За таких обставин, вирок від 30.07.2015 не може бути визнаний прийнятним та допустимим доказом у справі за позовом ТОВ НК . Всі інші доводи податкового органу щодо наявності порушень податкового законодавства з боку позивача, в тому числі і ті, на які відповідач посилався у суді, гуртуються на припущеннях та непрямих висновках аналізу податкової інформації та вказаного вище вироку. Прямих та беззаперечних доказів наявності порушень вимог податкового законодавства ТОВ НК суду при розгляді справи представлено не було.

Таким чином, суд позбавлений можливості зробити однозначний та обґрунтований висновок про недодержання позивачем приписів Податкового кодексу України при здійсненні господарської діяльності, в тому числі і при операціях з вищеназваними контрагентами.

Також, колегією суддів не приймаються до уваги висновки контролюючого органу щодо нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Компас Трейдінг , ТОВ Транс Медіа Пром , ТОВ БФ Альянс , ТОВ Дайджест Капітал , ТОВ Енергоінвест-ВАТ ґрунтуються також на податковій інформації, яка міститься в інформаційній базі контролюючого органу Податковий блок , згідно з якою підприємства мають стан відмінний від 0 у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням, а свідоцтва платника ПДВ на момент перевірки анульовані, оскільки наявність у контролюючого органу під час перевірки платника податків певної інформації про господарську діяльність його контрагента, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної фіскальної служби, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не слугує беззаперечним доказом невиконання сторонами правочину власних господарських зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг).

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 815/3364/15.

Отже, позивачем суду надано первинну документації, внаслідок дослідження якої, колегія суддів доходить висновку про те, що зазначені копії первинних документів, підтверджують реальність господарських операцій позивача з контрагентами. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, так як не встановлено відсутність документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників податкового кредиту по операціям з контрагентами, обов'язок ведення і зберігання яких покладено на позивача.

При цьому, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків та не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем та його контрагентами розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. Порушення контрагентами позивача податкової дисципліни, наявна в інформаційних базах даних податкового органу інформація, не може бути підставою для висновків про нездійснення господарської операції за умови наявності документів, що підтверджують реальність господарської операції.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України , якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

За наведених обставин, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 05.02.2019, в тому числі щодо правомірності направлення акта перевірки податковим органом та факту отримання його товариством, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2016 скасувати та ухвалити нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю НК до Головного управління ДФС у місті Києві про скасування рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві № 42615130701 та № 52615130701 від 19.02.2016.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НК (03061, м. Київ, просп. Відрадний, 95-Є, н/п. 17) судові витрати у розмірі 32 119,52 (тридцять дві тисячі сто дев'ятнадцять) грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 26.04.2019.

Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма Судді:В.О. Аліменко Л.В. Бєлова